Рішення

від 16.03.2023 по справі 910/264/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.03.2023Справа № 910/264/23

Суддя Господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Остерської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КБУ Теплових мереж»

про стягнення 71 912,49 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Остерська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КБУ Теплових мереж» (надалі - ТОВ «КБУ Теплових мереж») про стягнення 71 912,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором на виконання робіт №154 від 03.09.2021, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 71 912,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Зазначена ухвала направлена на адресу місцезнаходження ТОВ «КБУ Теплових мереж» поштовим відправлення за №0105493393312, проте відправлення повернулось до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Вказаний лист було направлено за офіційною адресою місцезнаходження відповідача, яка міститься у ЄДР, та надавалась у ЄДР самим відповідачем, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою відповідача, вважається днем вручення йому відповідної ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду від 09.01.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Натомість, відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Положеннями ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

09.09.2021 між Остерською міською радою (замовник) та ТОВ «КБУ Теплових мереж» (підрядник) було укладено договір на виконання робіт №154 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого підрядник у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується на власний ризик своїми силами та засобами виконати роботи по об`єкту: Капітальний ремонт водопровідної мережі по вул. Гагаріна, вул. 1-го Травня, вул. В. Зайцева, вул. Б.Хмельницького в м. Остер Козелецького району Чернігівської області, згідно ЄЗС ДК 021:2015: 45330000-9 - Водопровідні та санітарно-технічні роботи, в обумовлений цим договором термін, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно умов даного договору.

Згідно з п. 3.1 Договору ціна цього договору визначається на підставі договірної ціни, яка є динамічною, погоджується сторонами та є невід`ємною частиною договору і становить 753 664,80 грн., у тому числі ПДВ - 125 610,80 грн.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що термін виконання робіт: вересень-грудень 2021 року. Роботи можуть бути виконані підрядником достроково.

Відповідно до п. 8.1 Договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021.

Згідно з п. 8.2 Договору строком договору є термін протягом якого сторони будуть виконувати свої обов`язки згідно умов договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення, що мали місце під час його дії.

30.12.2021 між Остерською міською радою та ТОВ «КБУ Теплових мереж» укладено додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти п. 8.1 Договору в наступній редакції: «даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 березня 2022 року».

На виконання умов Договору, відповідачем виконано роботи на загальну суму 350 671,20 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та витрат від 12.10.2021, від 23.11.2021 та 23.12.2021.

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання з виконання робіт за Договором, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 71 912,49 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 2 ст. 854 Цивільного кодексу України підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Матеріалами справи (довідки про вартість виконаних робіт та витрат від 12.10.2021, від 23.11.2021 та 23.12.2021) підтверджується виконання відповідачем робіт на підставі Договору у загальному розмірі 350 671,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, строки виконання роботи або її окремих етапів (ст. 843, 846 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.1 та 8.1 Договору відповідач зобов`язаний був виконати роботи на загальну суму 753 664,80 грн. не пізніше 31.03.2022, проте роботи виконані частково, лише на суму 350 671,20 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання всіх робіт обумовлених Договором, зокрема відповідачем не виконано роботи на суму 402 993,60 грн., а станом на момент подання даного позову до суду строк їх виконання сплив.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов`язку з виконання робіт не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Відповідно до п. 6.5 Договору за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення строків виконання робіт пені, спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема, пеня, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, не тільки за невиконання грошового зобов`язання, а відтак суд вважає, що вимога позивача є обґрунтованою.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню, яка нарахована за період з 01.12.2021 по 08.12.2022, проте, як і зазначає у позові сам позивач, у зв`язку із відступленням підрядника від строків виконання робіт, додатковою угодою №1 від 30.12.2021 до Договору, вони були продовжені до 31.03.2022, а відтак прострочення виконання зобов`язання почалось з 01.04.2022.

Крім того, позивачем не враховано положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, позивачем неправомірно нарахована пеня за період з 01.12.2021 по 31.03.2022 та з 01.10.2022 по 08.12.2022, що призвело до необґрунтованого збільшення її розміру.

Таким чином, здійснивши власний розрахунок, суд вважає правомірним та обґрунтованим стягнення з відповідача пені у розмірі 40 078,54 грн., яка нарахована за період з 01.04.2022 по 30.09.2022.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «КБУ Теплових мереж» на користь Остерської міської ради пені у розмірі 40 078,54 грн. В іншій частині позовних вимог (пеня у розмірі 31 833,95 грн.) необхідно відмовити з викладених обставин.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Остерської міської ради задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КБУ Теплових мереж» (02094, м. Київ, провулок Червоногвардійський, будинок 2; ідентифікаційний код 33297362) на користь Остерської міської ради (17044, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, м. Остер, вул. Незалежності, будинок 21; ідентифікаційний код 04061754) пеню у розмірі 40 078 (сорок тисяч сімдесят вісім) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 1 382 (одна тисяча триста вісімдесят дві) грн. 72 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволені позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.П. Босий