Рішення

від 01.03.2023 по справі 910/8427/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.03.2023Справа № 910/8427/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/8427/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Актив Спец Пром" (Україна, 02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 7/15; ідентифікаційний код: 38443933)

до Науково-виробничого приватного підприємства "Енергомаш" (Україна, 04205, м. Київ, вул. М. Тимошенка, буд. 21, нежиле прим. 3; ідентифікаційний код: 30300618)

про стягнення 348 335,34 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Дзецько Д.В., ордер серії АІ № 1272247 від 31.08.2022;

від відповідача: Попович В.М., довіреність б/н від 01.09.2022; Пістун О.Д., керівник.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Актив Спец Пром" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Науково-виробничого приватного підприємства "Енергомаш" (далі - відповідач) про стягнення 348 335,34 грн, з яких 295 152,00 грн попередньої оплати за непоставлену продукцію та 53 183,34 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором № 5300 на виготовлення та поставку продукції від 30.05.2022.

Одночасно із пред`явленням позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Актив Спец Пром" подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на всіх його відкритих рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2022 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8427/22, справу визнано судом малозначною та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк - протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

12.09.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 було задоволено заяву Науково-виробничого приватного підприємства "Енергомаш" із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, постановлено розглядати справу № 910/8427/22 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 19.10.2022.

26.09.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що відповідач належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, натомість позивач ухиляється від отримання залишку продукції та здійснення остаточного розрахунку. За твердженнями відповідача, всупереч фактичним обставинам спору, позивач заявив позов не щодо якості виготовленої продукції, а недопоставки товару. При цьому вказує, що позивачем безпідставно забраковано частину продукції, з огляду на невірно обраний режим термічної обробки відливок.

Підготовче засідання 19.10.2022 не відбулося, у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 16.11.2022.

У підготовче засідання 16.11.2022 з`явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 16.11.2022 судом було прийнято до розгляду відзив на позовну заяву, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 14.12.2022.

12.12.2022 на електронну адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що відповідач, стверджуючи про те, що підставою позову має бути невідповідність продукції вимогам щодо якості, відходить від предмету спору. З огляду на те, що відповідач порушив строк поставки продукції, позивач доводить, що у нього виникло право не приймати таку продукцію і вимагати повернення попередньої оплати.

У підготовче засідання 14.12.2022 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання позивач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 14.12.2022 судом було прийнято до розгляду відповідь на відзив та оголошено перерву до 11.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2022, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, позивача було повідомлено про те, що підготовче засідання призначено на 11.01.2023.

У підготовче засідання 11.01.2023 з`явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 11.01.2023 присутніми представниками сторін надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.02.2023.

18.01.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Судове засідання 08.02.2023 не відбулося, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Нечая О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що судове засідання призначено на 01.03.2023.

23.02.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов розрахунок суми судових витрат, разом із доказами понесення відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

01.03.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказу до матеріалів справи.

У судове засідання 01.03.2023 з`явились представники сторін.

У судовому засіданні 01.03.2023 судом було долучено до матеріалів справи докази фактичного понесення відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача надали суду усні пояснення по суті спору, проти позову заперечували.

У судовому засіданні 01.03.2023 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.05.2022 між Науково-виробничим приватним підприємством "Енергомаш" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Актив Спец Пром" (замовник) було укладено Договір № 5300 на виготовлення та поставку продукції (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець бере на себе зобов`язання виготовити та поставити ливарну продукцію згідно креслень та Технічних вимог, які зазначаються у Додатку № 1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору та передати готову продукцію у власність замовника.

У п. 1.2 Договору визначено, що продукція виготовлятиметься партіями, на кожну з яких узгоджується Специфікація із зазначенням вартості та кількості продукції, термінів та умов оплати, прийомки та відвантаження продукції. Специфікації є невід`ємними частинами цього Договору.

Пунктом 3.2 Договору визначено, що в разі безпідставного порушення термінів виготовлення та поставки продукції, виконавець зобов`язаний сплатити замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від вартості продукції за кожен день затримки поставки.

Згідно з п. 3.3 Договору прийомка продукції здійснюється частинами партій у кількості не менше 200 одиниць продукції, після повідомлення виконавцем на електронну пошту замовника про готовність продукції до поставки. Прийомка продукції замовником відбувається на складі виконавця за адресою, зазначеною в Договорі.

При виявленні невідповідності продукції кресленням, Технічним вимогам, які зазначені в Додатку № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною складовою, та ДСТУ 8781:2018, виконавець зобов`язаний замінити продукцію або усунути дефекти за власний рахунок протягом 5 робочих днів.

За умовами п. 3.4 Договору якщо під час виконання замовником технологічних операцій (термообробка, фрезерування, запресовування пальців тощо) із використанням виготовленої виконавцем продукції будуть виявлені приховані недоліки, замовник зобов`язаний надіслати відповідне повідомлення виконавцеві та викликати представника виконавця для складання відповідного дефектного акту. Таке повідомлення надсилається замовником протягом 10 робочих днів з дати виявлення прихованого недоліку.

У разі неспроможності виконавця забезпечити прибуття представника, або при неявці представника виконавця протягом 10 робочих днів з моменту повідомлення замовником, замовник самостійно складає дефектний акт та передає його разом зі зразками неякісної продукції виконавцеві. В такому випадку виконавець зобов`язаний самостійно здійснити перевірку продукції та в разі виявлення ним невідповідностей, зазначених у дефектному акті замовника, протягом наступних 20 робочих днів з дати отримання відповідного дефектного акту замовника усунути їх, а у випадку неможливості їх усунення, повторно, власними силами та засобами виготовити замовлену партію продукції у відповідності до погоджених сторонами умов Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 01.06.2023.

У п. 1 Специфікації № 1 від 30.05.2022, яка є Додатком № 2 до Договору, сторони погодили поставку наступної продукції: "Трак 675АСПП.675-35-2Л" у кількості 1032 шт. вартістю 567 600,00 грн без ПДВ.

Загальна вартість продукції з урахуванням ПДВ становить 681 120,00 грн.

Пунктом 2 Специфікації № 1 до Договору визначено порядок проведення розрахунків, згідно з яким авансовий платіж становить 60% від суми по Специфікації, а залишок сплачується протягом 5 банківських днів після поставки частини партії продукції після проведення вхідного контролю на підприємстві замовника на підставі виконавчого рахунку (вартості виготовленої продукції за мінусом авансу на цю частину продукції).

За умовами пунктів 3, 4 Специфікації № 1 до Договору термін поставки продукції становить 18 календарних днів з моменту отримання авансового платежу. Продукція постачається на умовах EXW (Інкотермс 2020) за адресою, зазначеною в п. 3.3 Договору, після повідомлення виконавця про готовність продукції до відвантаження та її прийомки згідно п. 3 Договору.

Відповідно до платіжного доручення № 2479 від 17.06.2022 позивачем перераховано відповідачу 408 672,00 грн в якості попередньої оплати.

Як вбачається з видаткової накладної № РН-0000012 від 24.06.2022, яка підписана обома сторонами, відповідач передав, а позивач прийняв продукцію у кількості 608 шт. на суму 401 280,00 грн.

В подальшому, співробітниками позивача було складено Акт браку № 1 від 05.07.2022, з яким ознайомлено директора відповідача, у якому зафіксовано наступні недоліки продукції:

1) тріщини на гребнях та на перетинці траку;

2) не витримано розмір ?34,5-0,5 мм (фактичний до ?33,6 мм);

3) не витримано розмір 150±1,5 мм (фактичний до 146 мм);

4) не витримано розмір 218h13 мм (фактичний до 215,5 мм);

5) гребні зігнуті всередину траку (не забезпечено кут нахилу гребня).

06.07.2022 позивач звернувся до відповідача із претензією (вих. № 154/07-22), у якій просив протягом 5 робочих днів замінити продукцію або усунути дефекти, про які зазначено в Акті браку № 1 від 05.07.2022.

Відповідно до Акту від 27.07.2022 передачі-приймання партії відливок 675.АСПП.675-35-2Л, які при прийманні 05.07.2022 виявилися невідповідними технічним вимогам, позивач здав, а відповідач прийняв відливки, які підлягають заміні, в кількості 464 шт.

Того ж дня представниками сторін підписано Акт приймання-здачі відливок 675.АСПП.675-35-2Л на заміну браку, у якому зазначено про відповідність Технічним умовам 180 відливок.

02.08.2022 співробітниками позивача складено Акт бракування виливок, отриманих від відповідача, згідно з яким партія виливок у кількості 180 шт. містить масовий брак та підлягає поверненню постачальнику для усунення браку, про що останнього повідомлено листом № 199/08-22 від 02.08.2022.

Листом № 201/08-22 від 02.08.2022 позивач просив забезпечити явку представника відповідача 03.08.2022 для складення відповідного дефектного акту.

У відповідь на лист позивача № 199/08-22 від 02.08.2022, відповідач листом № 08-08/22 від 03.08.2022 запропонував призначити час та місце для надання до огляду його представнику заявлених дефектних деталей, а також схему технологічного процесу, маршрутну карту обробки відливок цієї партії.

03.08.2022 позивач звернувся до відповідача із претензією № 1 (вих. № 204/08-22), у якій просив повернути попередню оплату в розмірі 295 152,00 грн, а також сплатити пеню в розмірі 27 058,19 грн за порушення терміну поставки.

Листом № 09-08-22 від 04.08.2022 відповідач повторно попросив призначити час і місце для складення дефектного акту та просив повідомити про долю 144 поставлених відливок.

У відповідь на лист відповідача № 09-08-22 від 04.08.2022, позивач листом № 205/08-22 від 04.08.2022 попросив забезпечити явку представника відповідача 08.08.2022 для складення дефектного акту.

Відповідно до дефектного акту від 08.08.2022, оформленого комісією у складі представників відповідача Пістуна О.Д., Поповича В.М., Бондарева М.М. та у присутності працівників позивача Кравченка В.С., Барановського П.М., які не надали документів на підтвердження повноважень та відмовились ввійти до складу спільної комісії, за результатами огляду 180 відливок комісія встановила:

1. відливки в кількості 71 шт. після операції фрезерування не мають дефекту та не підлягають бракуванню;

2. відливки в кількості 109 шт. після операції термообробки:

2.1. 75 шт. - мають термічні тріщини;

2.2. 33 шт. - не мають наявних дефектів, відповідають Технічним умовам;

2.3. 1 шт. - пригар, брак який можливо усунути.

З листом № 12-08/22 від 11.08.2022 відповідач надав позивачу копію дефектного акту від 08.08.2022 та повідомив про готовність до відвантаження партії відливок у кількості 284 шт.

Листом № 13-08/22 від 23.08.2022 відповідач повторно повідомив позивача про готовність до відвантаження партії відливок у кількості 286 шт.

Відповідно до складської довідки від 19.09.2022, виданої Державним підприємством "Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України", на складі готової продукції знаходяться відливки у кількості 708 шт., які належать відповідачу.

З огляду на те, що зобов`язання з поставки продукції за Договором у повному обсязі не виконано, суму попередньої оплати товару відповідач не повернув, позивач звернувся до суду з цим позовом просить стягнути з відповідача на свою користь 295 152,00 грн попередньої оплати за непоставлену продукцію та 53 183,34 грн пені.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Суд встановив факт перерахування позивачем в якості попередньої оплати товару на рахунок відповідача грошових коштів у сумі 408 672,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 2479 від 17.06.2022.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Приписами статті 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 4 Специфікації № 1 до Договору відповідач зобов`язався поставити позивачу продукцію протягом 18 календарних днів з моменту отримання авансового платежу.

Як вбачається з видаткової накладної № РН-0000012 від 24.06.2022, яка підписана обома сторонами, відповідач передав, а позивач прийняв продукцію у кількості 608 шт. на суму 401 280,00 грн.

В подальшому, співробітниками позивача було складено Акт браку № 1 від 05.07.2022, згідно з яким частину продукції, поставленої за видатковою накладною № РН-0000012 від 24.06.2022, забраковано.

Відповідно до Акту від 27.07.2022 передачі-приймання партії відливок 675.АСПП.675-35-2Л, які при прийманні 05.07.2022 виявилися невідповідними технічним вимогам, позивач здав, а відповідач прийняв 464 відливок, що підлягають заміні.

Доводи відповідача про те, що у складі наведених 464 виливок були 28, які постачались за іншим договором, суд відхиляє, адже ці твердження не підтверджені жодним доказом та суперечать встановленим обставинам справи.

З повернутих 464 відливок 180 виявились такими, що відповідають Технічним умовам та того ж дня були передані позивачу відповідно до Акту від 27.07.2022 приймання-здачі відливок 675.АСПП.675-35-2Л на заміну браку.

Суд встановив, що 02.08.2022 співробітниками позивача складено Акт бракування виливок, отриманих від відповідача, згідно з яким партія виливок у кількості 180 шт. містить масовий брак та підлягає поверненню постачальнику для усунення браку, про що останнього повідомлено листом № 199/08-22 від 02.08.2022 та листом № 201/08-22 від 02.08.2022, а також запрошено представника відповідача для складення відповідного дефектного акту.

Відповідно до дефектного акту від 08.08.2022, оформленого комісією у складі представників відповідача Пістуна О.Д., Поповича В.М., Бондарева М.М. та у присутності працівників позивача Кравченка В.С., Барановського П.М., які не надали документів на підтвердження повноважень та відмовились ввійти до складу спільної комісії, за результатами огляду 180 відливок комісія встановила:

1. відливки в кількості 71 шт. після операції фрезерування не мають дефекту та не підлягають бракуванню;

2. відливки в кількості 109 шт. після операції термообробки:

2.1. 75 шт. - мають термічні тріщини;

2.2. 33 шт. - не мають наявних дефектів, відповідають Технічним умовам;

2.3. 1 шт. - пригар, брак який можливо усунути.

В контексті викладеного слід зауважити, що за умовами п. 3.4 Договору, якщо під час виконання замовником технологічних операцій (термообробка, фрезерування, запресовування пальців тощо) із використанням виготовленої виконавцем продукції будуть виявлені приховані недоліки, замовник зобов`язаний надіслати відповідне повідомлення виконавцеві та викликати представника виконавця для складення відповідного дефектного акту. У разі неспроможності виконавця забезпечити прибуття представника, або при неявці представника виконавця протягом 10 робочих днів з моменту повідомлення замовником, замовник самостійно складає дефектний акт та передає його разом зі зразками неякісної продукції виконавцеві. В такому випадку виконавець зобов`язаний самостійно здійснити перевірку продукції та в разі виявлення ним невідповідностей, зазначених у дефектному акті замовника, протягом наступних 20 робочих днів з дати отримання відповідного дефектного акту замовника усунути їх, а у випадку неможливості їх усунення, повторно, власними силами та засобами виготовити замовлену партію продукції у відповідності до погоджених сторонами умов Договору.

При цьому, положення Договору не передбачають можливості складання дефектного акту виконавцем самостійно, у зв`язку з чим суд не може прийняти дефектний акт від 08.08.2022 в якості доказу поставки неякісного товару.

Більше того, в матеріалах справи відсутні докази повернення позивачем відповідачу відливок у кількості 180 шт. для усунення прихованих недоліків.

Відтак матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем зобов`язання з поставки зазначеної в Специфікації № 1 до Договору продукції у кількості 324 шт. (144 шт. + 180 шт.).

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Припис частини другої статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 909/524/18.

Суд звертає увагу, що положення ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, як і будь-які інші правові норми, що регулюють спірні правовідносини, не передбачають обов`язку покупця додатково погоджувати строк повернення суми попередньої оплати за товар, натомість саме недотримання строку поставки товару є підставою виникнення у покупця права вимагати у постачальника передання товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до п. 3 Специфікації № 1 до Договору продукція постачається на умовах EXW, згідно з правилами Інкотермс 2020, за адресою, зазначеною в п. 3.3 Договору, після повідомлення виконавця про готовність продукції до відвантаження.

Базис поставки EXW (англ. "ex works" - франко-склад, франко-завод) полягає в тому, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Ці умови поставки покладають мінімальні обов`язки на продавця і покупець повинен нести всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару від підприємства продавця до місця призначення.

Отже, сторони у Договорі погодили порядок поставки продукції шляхом його самовивозу покупцем.

За приписами частин першої та другої статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частинами 1, 4 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За приписами частин 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Виходячи з умов Договору, позивач мав прийняти продукцію після отримання повідомлення відповідача про її готовність, однак не зробив цього, посилаючись на те, що внаслідок порушення відповідачем строків поставки у нього виникло право не приймати продукцію, а вимагати повернення попередньої оплати.

Однак, суд вважає такі висновки позивача помилковими, оскільки порушення строку поставки товару є підставою для сплати пені згідно з п. 3.2 Договору і не припиняє зобов`язальних відносин сторін, заснованих на Договорі.

Матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем односторонньої відмови від Договору чи його розірвання, а відтак зобов`язання сторін за Договором не є припиненими.

Таким чином, оскільки відповідач не відмовлявся від поставки, а не отримання продукції позивачем викликано не вчиненням ним дій, що обумовлені Договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку, то у даному випадку має місце прострочення кредитора (позивача).

За приписами частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача, який виконав зобов`язання за Договором в частині виготовлення продукції та повідомлення позивача про готовність її до відвантаження, попередньої оплати цієї продукції.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 53 183,34 грн пені.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 3.2 Договору визначено, що в разі безпідставного порушення термінів виготовлення та поставки продукції, виконавець зобов`язаний сплатити замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від вартості продукції за кожен день затримки поставки.

Оскільки неналежне (несвоєчасне) виконання відповідачем зобов`язання за Договором підтверджується матеріалами справи, позовна вимога про стягнення з відповідача пені, нарахованої на підставі п. 3.2 Договору за порушення термінів поставки продукції, визнається судом обґрунтованою.

Суд встановив, що заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір пені розраховано виходячи із загальної суми Договору за період з 06.07.2022 по 31.08.2022.

Тобто, при розрахунку пені позивачем не враховано часткове виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, а тому судом здійснено власний розрахунок пені.

Так, 144 відливки були поставлені вчасно, що виключає можливість нарахування пені.

Щодо 180 відливок (з 464 повернутих) відсутні підстави для нарахування пені, оскільки їх поставлено вчасно, а позивачем недотримано порядок засвідчення виявлених недоліків, про що суд вже зазначав вище.

Щодо 284 відливок (з 464 повернутих, з усунутими недоліками) вартістю 187 440,00 грн судом встановлено прострочення в період з 28.07.2022 (наступний день після повернення позивачем) до 11.08.2022 (повідомлення відповідачем позивача про готовність до відвантаження). Сума пені за період прострочення становить 3 851,51 грн.

Щодо 424 відливок (непоставлена партія) вартістю 279 840,00 грн судом встановлено прострочення в період з 06.07.2022 (наступний день після граничної дати поставки) до 31.08.2022 (кінцевий день заявленого позивачем періоду нарахування). Сума пені за період прострочення становить 21 850,52 грн.

Відтак обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача, є пеня в загальному розмірі 25 702,03 грн.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 25 702,03 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 385,53 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 4 839,50 грн залишається за позивачем.

Враховуючи ту обставину, що позивачем не надано доказів на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката, про які зазначено в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розподілу вказаних витрат між сторонами та у зв`язку з цим необхідність призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати в порядку п. 5 ч. 6 ст. 238, ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 221, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Науково-виробничого приватного підприємства "Енергомаш" (Україна, 04205, м. Київ, вул. М. Тимошенка, буд. 21, нежиле прим. 3; ідентифікаційний код: 30300618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Актив Спец Пром" (Україна, 02068, м. Київ, вул. А. Ахматової, буд. 7/15; ідентифікаційний код: 38443933) пеню в розмірі 25 702 (двадцять п`ять тисяч сімсот дві) грн 03 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 385 (триста вісімдесят п`ять) грн 53 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 839,50 грн покласти на позивача.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Призначити на 10.03.2023 на 11:45 судове засідання для вирішення питання про судові витрати. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-Б, зал № 3.

7. Повідомити сторін, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає вирішенню питання про судові витрати.

8. Встановити сторонам строк для подання доказів щодо розміру понесених ними судових витрат - протягом п`яти днів з дня ухвалення цього рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.03.2023

Суддя О.В. Нечай