Рішення

від 02.02.2023 по справі 911/949/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/949/20

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Тимошенка Д.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (04080, м. Київ, вулиця Олексія Терьохіна, будинок 8А, офіс 111, код: 41264766)

до

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «БілоцерківМАЗ» (09100, Київська обл., місто Біла Церква, бульвар Михайла Грушевського, будинок 13, код: 31907458)

про стягнення заборгованості,

за участю представників учасників справи:

від позивача:не з`явився;

від відповідача:Шараєвська В.П.;

До Господарського суду Київської області 15.04.2020 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (надалі по тексту позивач/ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «БілоцерківМАЗ» (надалі по тексту відповідач/ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ») суми відповідальності за невиконання грошових зобов`язань та заборгованості зі сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, які отримані за генеральним кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00-KL за період з 27.01.2009 по 13.04.2020 у загальному розмірі 6500595,73 доларів США та 156770165 гривень.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», а в подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «БілоцерківМАЗ» укладено Генеральний кредитний договір від 30.01.2007 № 14/07/00-KL, згідно якого останньому надано кредитні кошти. Однак відповідач, станом на день звернення до суду з позовом, кредитні кошти не повернув, у зв`язку з чим у відповідача існують не припинені зобов`язання по сплаті заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4321118,24 доларів США та 100429019,45 гривень, та зобов`язання по сплаті заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 145117,60 доларів США та 727959,97 гривень.

А тому позивач, із посиланням на норми ст.ст. 536, 1048, 1214 Цивільного кодексу України, та у зв`язку з відсутністю між сторонами домовленостей щодо розміру та порядку нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами після закінчення строку кредитування, додатково нарахував та заявив до стягнення 6500595,73 доларів США та 156770165,57 гривень процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих на рівні облікової ставки НБУ.

Окрім іншого, позивач вказує, що на підставі договору про відступлення прав вимоги від 04.04.2019 № 0002/19/16 та додатку № 1 до нього, до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» перейшли права вимоги за кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00-KL на суму 333349438,82 гривень, укладеного між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ НВП «Білоцерківмаз», а також права вимоги за договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов`язань основного боржника за кредитним договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/949/20, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

На адресу суду 30.04.2020 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог від 30.04.2020, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача суми відповідальності за невиконання грошових зобов`язань за генеральним кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00-KL згідно ст. 625 Цивільного кодексу України та заборгованості зі сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, за період з 27.01.2009 по 13.04.2020 в розмірі 8002613,36 доларів США та 436069992,28 гривень відповідно.

Вказана заява ухвалою суду від 28.05.2020, із занесенням до протоколу судового засідання, прийнята судом до розгляду.

До суду 25.05.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, за змістом якого останній заперечував пред`явленні позовні вимоги та просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

В обґрунтування підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору відповідач посилався на встановленні судами у справах №№ 5024/533/2012, 7/037-12, 910/14759/14, 910/14745/14, 911/4806/14 обставини, зокрема, щодо припинення основного зобов`язання по генеральному кредитному договору від 30.01.2007 № 14/07/00-KL, тому позивач, на переконання відповідача, позбавлений повноважень звертатися до суду із вимогами про стягнення коштів по припиненому зобов`язанню.

На адресу суду 02.06.2020 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, яка за своїм змістом є відповіддю на відзив, згідно якої позивач заперечує проти доводів відповідача наведених у відзиві.

Від відповідача 11.06.2020 та 12.06.2020 надішли заперечення на відповідь на відзив. Також у вказаних запереченнях відповідач просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Обґрунтовуючи необхідність закриття провадження у справі відповідач посилався на те, що нарахування позивачем сум відповідальності здійснювалось на неіснуюче зобов`язання, оскільки зобов`язання на яке здійснювалось нарахування сум відповідальності припинене. Відтак, відповідач вважає, що при відсутності основного зобов`язання, відсутнє і право нараховувати та пред`являти вимогу про стягнення будь-яких грошових сум штрафних санкцій та сум відповідальності, тобто фактично відсутнє право вимоги, що свідчить про відсутність предмета спору.

На адресу суду 23.07.2020 від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення та клопотання про витребування від позивача оригіналів документів для огляду, долучених до позовної заяви, а 07.09.2020 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме судові рішення у справах за участю ПАТ «Банк Форум», позивача та відповідача, які на думку відповідача, спростовують заявлені позовні вимоги.

На адресу суду 08.09.2020 від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до остаточного вирішення справи № 910/3031/20.

До суду 10.09.2020 від відповідача надійшла заява, в якій останній заперечував проти задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.09.2020 зупинено провадження у справі № 911/949/20 до остаточного вирішення справи № 910/3031/20.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 ухвалу Господарського суду Київської області від 16.09.2020 у справі № 911/949/20 скасовано, а матеріали справи передано до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2020 провадження у справі № 911/949/20 поновлено.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.12.2020 провадження у справі № 911/949/20 зупинено до завершення перегляду постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у справі № 911/949/20 в касаційному порядку та повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області.

Матеріали справи № 911/949/20 повернуто до Господарського суду Київської області 22.02.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.03.2021 провадження у справі № 911/949/20 поновлено.

На адресу суду 31.03.2021 від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у задоволенні якого ухвалою суду від 07.04.2021, із занесенням до протоколу судового засідання, відмовлено.

Відмова суду у задоволенні вказаного клопотання мотивована тим, що під час його розгляду судом самостійно не встановлено, а позивачем своєю чергою належним чином не обґрунтовано наявності юридичного інтересу у особи, яку позивач просить суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, та якими новими правами та/або обов`язками буде наділено залучену особу у зв`язку із прийняттям судового рішення у даній справі, а також не доведено, що відповідну третю особу буде позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, що свідчить про відсутність обставин, з якими процесуальний закон пов`язує підстави залучення третіх осіб до участі у справі.

На адресу суду 07.04.2021 та 08.04.2021 від позивача надійшли заяви про збільшення позовних вимог від 06.04.2021 (вх. № 8168/21), за змістом якої позивач, посилаючись на норми ст.ст. 536, 625, 1048, 1214 Цивільного кодексу України, та вказуючи на неповернення відповідачем на користь кредитора тіла кредиту в розмірі 4321118,24 доларів США та 100429019,45 гривень, та несплатою ним нарахованих, за період кредитування (до 26.01.2009), процентів за користування кредитними коштами в розмірі 145117,60 доларів США та 7279959,97 гривень, зазначає, що має право пред`явити до боржника вимоги щодо сплати інфляційних втрат, нарахованих на розмір заборгованості по сплаті тіла та процентів у гривні та доларах США за весь час прострочення, а також 3% річних від прострочених сум по сплаті тіла та процентів у гривні та доларах США, що за період з 27.01.2009 по 01.04.2021 в загальному розмірі становить 1631705,60 доларів США та 308828430,10 гривень.

Також, позивач вказує, що у зв`язку із відсутністю згоди щодо розміру та порядку сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, після завершення періоду кредитування за умовами кредитного договору (з 27.01.2009), кредитор має право на нарахування боржнику процентів на всі види заборгованості на рівні облікової ставки Національного банку України, що за період з 27.01.2009 по 01.04.2021 в загальному розмірі становить 6740365,65 доларів США та 162539156,35 гривень.

А тому, згідно прохальної частини заяви, позивач просив суд стягнути з відповідача суми відповідальності за невиконання грошових зобов`язань за генеральним кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00-KL згідно ст. 625 Цивільного кодексу України та заборгованості зі сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, за період з 27.01.2009 по 01.04.2021 в загальному розмірі 8372341,25 доларів США та 471367586,45 гривень відповідно.

Вказана заява ухвалою суду від 07.04.2021, із занесенням до протоколу судового засідання, прийнята судом до розгляду.

До суду 14.04.2021 від відповідача надійшли заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, у яких повторно просив суд закрити провадження у справі, посилаючись на ті самі обставини, що і у запереченнях на відповідь на відзив.

На адресу суду 21.04.2021 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог, згідно якої позивач доповнив свої позовні вимоги та, окрім заявлених вимог (згідно заяви про збільшення позовних вимог від 06.04.2021 (вх. № 8168/21)), просив суд стягнути з відповідача заборгованість за генеральним кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00-KL по тілу кредиту в розмірі 100492019,45 гривень та 4321118,24 доларів США, та заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 36582990,64 гривень та 539871,52 доларів США.

До суду 05.05.2021 від відповідача надійшли заперечення на заяву про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог, а 01.06.2021 клопотання про долучення до матеріалів справи судового рішення, яке стосується оскарження електронних торгів щодо продажу права вимоги до ТОВ НВП «Білоцерківмаз» за кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00/КL та інших майнових прав за цими зобов`язаннями, а також укладеного за результатом цих торгів правочину.

Від відповідача 14.06.2021 до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Вказане клопотання відповідач мотивував тим, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 у справі № 910/3031/20, яким визнано протиправними та скасовано відкриті електронні торги в частині продажу в складі лоту № F35GL40580 активів, що складались з права вимоги до ТОВ НВП «Білоцерківмаз» за кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00/КL та інших майнових прав за цими зобов`язаннями, а також визнано недійсним договір відступлення права вимоги від 04.04.2019 № 0002/19/16 з додатками в частині відступлення права вимоги до ТОВ НВП «Білоцерківмаз» по кредитному договору від 30.01.2007 № 14/07/00/КL, та пов`язаними з ним договорами.

Тому, на думку відповідача, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» не може бути позивачем у цій справі та пред`являти до відповідача будь-які вимоги, адже договір, на підставі якого позивачем набуто право вимоги до відповідача, визнано недійсним в судовому порядку.

Ухвалою суду від 16.06.2021, із занесенням до протоколу судового засідання, заява позивача про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

На адресу суду 06.07.2021 від позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі, у яких позивач стверджує, що наявність рішення про визнання протиправними та скасування електронних торгів, і як наслідок визнання недійсним в частині договору про відступлення, не може бути підставою для закриття провадження у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, адже зобов`язання за кредитним договором не припинились, а заборгованість за ним не погашена, та може бути стягнута у відповідності до норм чинного законодавства, а відтак предмет спору не припинив своє існування.

За наведених обставин, позивач вказував на відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, тому у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити.

До суду 06.07.2021 від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення щодо відсутності предмета спору та наявності підстав для закриття провадження у справі, у яких відповідач однією з підстав для закриття провадження у справі додатково визначив п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач у вказаних поясненнях зауважував, що у межах справи № 911/4806/14 розглядались вимоги ПАТ «Банк Форум» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00/КL, за результатом розгляду яких Господарським судом Київської області 26.02.2015 ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову. Та, оскільки, позивач стверджує про те, що є правонаступником ПАТ «Банк Форум», то на позивача, на переконання відповідача, поширюються всі права та обов`язки ПАТ «Банк Форум», які вже мали місце або можуть виникнути в майбутньому.

Відтак, предмет та підстави позову, обставини справи та аргументи сторін встановлені рішенням суду у справі № 911/4806/14, як стверджує відповідач, мають пряме відношення до ТОВ «ФК «Інветохіллс Веста» та не потребують додаткового доказування при розгляді цієї справи.

На адресу суду 30.07.2021 від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача. У вказаних запереченнях позивач акцентує увагу на тому, що предмет позову у справі № 911/4806/14 відрізняється від предмета позову у справі № 911/949/20, оскільки окрім вимог про стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту та по процентам за кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00/КL, позивачем додатково заявлено вимоги про стягнення сум відповідальності за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. До того ж, у справі № 911/4806/14 позивачем було ПАТ «Банк Форум», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Соловйової Наталії Анатоліївни, коли як у цій справі позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста».

Отже, на думку позивача, з огляду відсутність одночасно трьох однакових складових сторін, предмета та підстав, за наявності яких суд може закрити провадження у справі, відсутні підстави для закриття провадження у справі.

За результатом розгляду клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд ухвалою від 04.08.2021, із занесенням до протоколу судового засідання, відмовив у його задоволенні, оскільки в аспекті аргументів для закриття провадження у справі, наведених відповідачем, суд підстав для закриття провадження у справі не вбачає.

До суду 24.11.2021 від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у задоволенні якого ухвалою суду від 08.12.2021 відмовлено.

На адресу суду 08.12.2021 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, яка ухвалою суду від 08.12.2021 повернута заявнику.

До суду 23.02.2022 від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття та набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 910/3031/20. Підставами для зупинення провадження у справі позивач визначив ті самі обставини, що були ним визначені у клопотанні про зупинення провадження, яке надійшло до суду 07.09.2020, та додатково зазначив, що скасування рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 у справі № 910/3031/20 буде підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, що, в свою чергу, матиме наслідком, розгляду справи спочатку, що суперечить гарантованому праву особи на отримання остаточного рішення у її справі та принципу процесуальної економії.

При цьому, позивач також зазначив, що Верховним Судом в межах справи № 910/3031/20 буде вирішуватись питання щодо недійсності чи навпаки правомірності укладання оспорюваного договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № 14/07/00/КL від 30.01.2007, тож прийняття остаточного судового рішення у справі № 910/3031/20 надасть можливість визначити наявність у позивача правових підстав для звернення із цим позовом до відповідача.

На адресу суду 13.05.2022 та 16.05.2022 від відповідача надійшли заперечення проти задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні зважаючи на те, що питання щодо зупинення провадження до остаточного вирішення справи № 910/3031/20 вже вирішено судом, про що судом 16.09.2021 постановлено відповідну ухвалу, проте будь-яких додаткових обґрунтованих підстав для зупинення провадження у справі позивачем у клопотанні наведено не було.

До суду 12.10.2022 та від 18.10.2022 від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по суті спору, у яких відповідач просив суд закрити провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Обґрунтовуючи необхідність закриття провадження у справі відповідач посилався, зокрема на те, що спір про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14/07/00/КL від 30.01.2007 вже вирішений у межах справи № 911/4806/14, у якій ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову, тому, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, провадження у справі № 911/949/20 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 14/07/00/КL від 30.01.2007 підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

На адресу суду 15.12.2022 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Верховного Суду від 23.12.2022 у справі № 910/3031/20.

Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, які ним було заявлено у заявах по суті справи, письмових поясненнях та інших заявах, суд відмовив у їх задоволенні зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Таким чином, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Матеріально-правовими вимогами позивача до відповідача у даній справі є вимога про стягнення з відповідача нарахованих на підставі ст.ст. 536, 625, 1048, 1214 Цивільного кодексу України сум відповідальності та процентів за користування чужими грошовими коштами, за невиконання грошових зобов`язань та заборгованості зі сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, на задоволенні якої наполягає позивач.

Фактичні обставини справи та позиції сторін, зокрема, підтримання позивачем позовних вимог, не свідчать про те, що між позивачем та відповідачем не залишилося неврегульованих питань, а відтак і про припинення існування предмета спору в розумінні п. 2 ч. 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас суд зауважує, що перелік підстав закриття провадження у справі, визначений у статті 231 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, а наявність чи відсутність порушеного права позивача підлягає встановленню під час розгляду справи по суті.

З огляду на наведені вище обставини суд відмовив у задоволенні клопотання ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ» про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Підготовче судове засідання у справі неодноразово судом відкладалося та остаточно ухвалою суду від 08.12.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 12.01.2022, яке в подальшому остаточно призначено на 02.02.2023.

В судове засідання 02.02.2023 з`явилися представник відповідача, який проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Проте в матеріалах справи наявне клопотання позивача від 19.01.2023, яким він просив розглядати справу за його відсутності.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», (далі Банк/ПАТ «Банк Форум») та ТОВ НВП «Білоцерківмаз» (далі позичальник) 30.01.2007 укладено генеральний кредитний договір № 14/07/00KL (далі кредитний договір), згідно з яким банк зобов`язався надати позичальникові кредитні кошти у формі кредиту та/або кредитної лінії в розмірі, що не перевищує визначеного договором максимального ліміту кредитування, у порядку та на умовах, встановлених цим договором та додатковими договорами, а позичальник зобов`язався прийняти та належним чином використати і повернути банку отримані в межах максимального ліміту кредитування кредитні кошти (транші), а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов`язання згідно з умовами цього договору та додатковими договорами. Розмір кредитних коштів (траншів), що надаються позичальнику в межах максимального ліміту кредитування, порядок та умови їх надання, строк користування ними та цільове використання кредитних коштів (траншів), а також плата (проценти) за їх користування та інші умови визначені у договорах, що є невід`ємною частиною цього договору. У межах генерального кредитного договору між банком та позичальником укладено низку додаткових договорів та угод.

В межах розгляду справ №№ 7/037-12, 5024/533/2012, 910/14759/14 господарськими судами встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ «Банк Форум» як іпотекодержателем та ТОВ НВП «Білоцерківмаз» та Приватним підприємством «Фанг» як іпотекодавцями, було укладено ряд договорів іпотеки.

У 2012 році ПАТ «Банк Форум» звернулося до Господарського суду Херсонської області та до Господарського суду Київської області з позовами до ТОВ НВП «Білоцерківмаз» та Приватного підприємства «Фанг» про звернення стягнення на нерухоме майно шляхом визнання за ним права власності на підставі застережень про задоволення вимог іпотекодержателя за договорами іпотеки в рахунок погашення заборгованості ТОВ НВП «Білоцерківмаз» перед ПАТ «Банк Форум» за кредитним договором.

Рішеннями Господарського суду Херсонської області від 27.11.2012 у справі № 5024/533/2012 та Господарського суду Київської області від 19.11.2012 у справі № 7/037-12 у задоволенні вищевказаних позовів відмовлено. Зі змісту наведених судових рішень вбачається, що позовні вимоги у справі № 7/037-12 заявлено на підставі договорів іпотеки: від 30.01.2007 № 719, від 30.01.2007 № 721, від 30.01.2007 № 726, від 28.02.2007 № 1713, від 31.05.2007 № 3382 та від 30.08.2007 № 6055, а у справі № 5024/533/2012 - від 25.04.2008 № 1755. Вимоги ПАТ «Банк Форум» у цих справах ґрунтувалися на невиконанні ТОВ НВП «Білоцерківмаз» грошових зобов`язань за кредитним договором.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 у справі № 5024/533/2012 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 у справі № 7/037-12 рішення судів першої інстанції залишені без змін. При цьому підставою для відмови у задоволенні позовів, на відміну від згаданих рішень судів першої інстанції, визначено пропуск ПАТ «Банк Форум» позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором, який розпочався з 26.01.2009 дата завершення строку користування позичальником останнім з наданих кредитних траншів. Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.05.2013 у справі № 5024/533/2012 відмовлено в допуску касаційної скарги до провадження у зв`язку з пропуском строку на касаційне оскарження.

Постановою від 21.05.2013 у справі № 7/037-12 Вищий господарський суд України залишив без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2013, погодившись з висновком щодо відмови в задоволенні позову про звернення стягнення на іпотечне майно шляхом визнання за ПАТ «Банк Форум» права власності в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором через пропуск ним позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Тобто у судових рішеннях у справах № 5024/533/2012 та № 7/037-12 визначено, що ПАТ «Банк Форум» пропустило позовну давність для звернення з вимогами за кредитним договором до ТОВ НВП «Білоцерківмаз», а також щодо втрати ПАТ «Банк Форум» через сплив указаного строку права задовольнити свої майнові вимоги до ТОВ НВП «Білоцерківмаз» шляхом набуття права власності на майно, яким забезпечене виконання останнім зобов`язань за кредитним договором.

З огляду на вказані судові рішення у справах № 5024/533/2012 та № 7/037-12, ТОВ НВП «Білоцерківмаз» та ПП «Фанг», який був поручителем за генеральним кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00-KL, звернулися до Господарського суду міста Києва з позовами до ПАТ «Банк Форум» про припинення іпотеки, зняття заборони і виключення записів про обтяження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 у справі № 910/14759/14, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2014 та Вищого господарського суду України від 12.01.2015, а також постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 у справі № 910/14754/14, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.12.2014, ці позови задоволено у тому числі з огляду на наявність судових рішень, якими встановлено пропуск строку позовної давності щодо зобов`язань за генеральним кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00-KL, виконання яких забезпечені спірними іпотечними договорами та договором застави, визнано припиненими спірні іпотечні договори та договір застави; знято відповідні заборони відчуження нерухомого майна; а також зобов`язано відповідача зняти заборону по відповідному рухомому майну шляхом подання заяви про припинення обтяження і подальше вилучення запису з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. До того ж зазначено, що внаслідок пропуску позовної давності для стягнення основного боргу за генеральним кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00-КЛ припинено дію договору іпотеки, яка є похідною від основного зобов`язання.

Постановою Правління Національного банку України (далі НБУ) від 13.03.2014 № 135 ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних та 14.03.2014 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 14 про запровадження тимчасової адміністрації та призначення в ПАТ «Банк Форум» уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 13.06.2014 № 355 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16.06.2014 № 49 про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» з відчуженням у процесі ліквідації всіх або частини його активів і зобов`язань на користь приймаючого банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум».

ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Соловйової Наталії Анатоліївни звернувся до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з ТОВ НВП «Білоцерківмаз» заборгованості за генеральним кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00-KL у сумі 6295029,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.10.2014 становило 81460798,37 гривень та 162872995,15 гривень, а всього 244333793,52 гривень.

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.02.2015 у справі № 911/4806/14, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 та Вищого господарського суду України від 01.07.2015, у задоволенні позову відмовлено.

Отже, у судових рішеннях у справах №№ 7/037-12, 5024/533/2012, 910/14759/14, 911/4806/14 судами встановлено, що ПАТ «Банк Форум» пропустило строк позовної давності для стягнення основного боргу за генеральним кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00-KL.

Згодом, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб виставлено на продаж лот № F35GL40580: «Пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, основних засобів, нерухомого майна, автотранспорту, дебіторської заборгованості та майнових прав за дебіторською заборгованістю».

21.02.2019 відбулись електронні торги по реалізації (продажу права вимоги) за цим лотом (посилання https://prozorro.sale/auction/UA-EA2019-01-31-000076-b), оформлені протоколом № UA-EA-2019-01-31-000076-b, переможцем яких стало ТОВ «ФК «Веста» (код ЄДРПОУ: 41264766). Лот продано за 125073805,27 гривень.

За результатами цих торгів 04.04.2019 між ПАТ «Банк Форум» (Банк) та ТОВ «ФК «Веста» (яке в подальшому змінило назву на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги № 0002/19/16 (далі договір про відступлення прав вимоги), відповідно до умов п. 1 якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців та поручителів, зазначених у додатках №№ 1, 2, 3, 4 та акті № 1 приймання-передачі документації до нього.

У додатках до договору про відступлення прав вимоги зазначено відомості про кредитний договір № 14/07/00/KL від 30.01.2007, укладений між ТОВ НВП «Білоцерківмаз» та ПАТ «Банк Форум», із загальною сумою заборгованості 333349438,82 гривень.

Як зазначав позивач та не заперечувалось відповідачем в перебігу розгляду справи, у п. 56 додатку № 3 до договору про відступлення прав вимоги зазначено, що новий кредитор набув право вимоги за договором поруки від 25.04.2008, укладеним між банком та ТОВ «Херсонський машинобудівний завод», яке є поручителем ТОВ НВП «Білоцерківмаз».

Між банком та новим кредитором складено акт приймання-передачі документації за договором № 0002/19/16 від 04.04.2019.

З огляду на наведені обставини, як стверджував позивач, за договором про відступлення прав вимоги від 04.04.2019 № 0002/19/16 та додатку № 1 до нього до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», зокрема, перейшли права вимоги за кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00-KL на суму 333349438,82 гривень, укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ НВП «Білоцерківмаз», а також права вимоги за договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов`язань основного боржника за кредитним договором.

Позивач стверджуючи про те, що ТОВ НВП «БілоцерківМаз» має неприпиненні зобов`язання за кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00-KL по сплаті заборгованості по тілу кредиту та по процентам за користування кредитними коштами та вказуючи на те, що на підставі договору про відступлення прав вимоги до нього перейшли права вимоги до ТОВ НВП «БілоцерківМаз» за цим договором, звернувся до суду із розглядуваним позовом та просив суд, з урахуванням заяви про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог, остаточно стягнути з відповідача на його користь заборгованість за генеральним кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00-KL по тілу кредиту в розмірі 100492019,45 гривень та 4321118,24 доларів США, заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 36582990,64 гривень та 539871,52 доларів США, суми відповідальності за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором згідно ст. 625 Цивільного кодексу України та заборгованості зі сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих за період з 27.01.2009 по 01.04.2021 в загальному розмірі 8372341,25 доларів США та 471367586,45 гривень.

Також, як на підставність заявлених позовних вимог позивач спирається на обставини встановленні ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.03.2012 у справі № 42/116б, у якій судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ НВП «Білоцерківмаз» умов кредитного договору № 14/07/00-КL від 30.01.2007 про відкриття кредитної лінії, тож кредитор Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», правомірно звернувся з грошовими вимогами до солідарного боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський машинобудівний завод».

Заперечуючи проти задоволення позову у повному обсязі відповідач посилаючись на встановлені фактичні обставини судами у справах №№ 5024/533/2012, 7/037-12, наполягав на тому, що зобов`язання за кредитним договором є припиненими, і як наслідок припиненими є додаткове зобов`язання іпотека, оскільки у вказаних справах встановлено порушення прав банку на отримання коштів, а також те, що строки позовної давності по основному зобов`язанню минули. Відтак, на переконання відповідача, в розумінні приписів ст. 173 Господарського кодексу України банк, як кредитор позбавлений права вимагати виконання зобов`язання, а у відповідача своєю чергою відсутній обов`язок виконання цього зобов`язання.

Також, відповідач посилається на те, що у справах № 910/14759/14 та № 910/14754/14 судами встановлено факт припинення зобов`язання по Генеральному кредитному договору від 30.01.2007 № 14/07/00-KL.

Крім того, відповідач вважає, що договір про відступлення права вимоги не відповідає встановленим вимогам визначених ст. 203 Цивільного кодексу України у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним, з огляду на що звернувся до Господарського суду міста Києва з відповідними вимогами.

У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача викладених у відзиві. Заперечення позивача аргументовані тим, що норми глави 50 Цивільного кодексу України не передбачають такої підстави для припинення зобов`язання як сплив позовної давності, тому за наявності судових рішень про відмову у задоволенні позову через сплив позовної давності, зобов`язання не припиняються.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за Кредитним договором, що встановлено судовими рішеннями у справах №№ 7/037-12, 5024/533/2012, 910/14754/14, 910/14759/14, то позивач посилається на те, що у вказаних справах судами не надавалась оцінка доводам щодо переривання строків позовної давності, тому позивач вважає за необхідне спростувати висновки судів, що викладені у зазначених справах. Крім того, позивач зазначав, що висновки судів у інших справах про пропуск строку позовної давності не мають ознак преюдиції, оскільки вони є лише правовою оцінкою судом обставин справи та заздалегідь встановленої обов`язковості для інших судів у інших справах такі висновки не мають.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має стверджуване нею право, чи є таке право порушеним, чи порушено це право (інтерес) відповідачем та чи підлягає воно судовому захисту у спосіб обраний позивачем.

Як зазначалось судом вище позивач звернувся до Господарського суду Київської області із розглядуваним позовом, стверджуючи, що йому на підставі договору про відступлення прав вимоги № 0002/19/16 від 04.04.2019 належить право вимоги до відповідача за кредитним договором на суму 333349438,82 гривень.

Правовідносини - одна з основоположних категорій права, структуру якої складають: учасники або суб`єкти правовідносин (особи, які беруть участь у правовідносинах); об`єкти правовідносин (немайнове або майнове благо, стосовно якого виникає певний зв`язок між суб`єктами правовідносин); зміст правовідносин (суб`єктивні цивільні права та суб`єктивні цивільні обов`язки їх учасників). Існування правовідносин неможливе за відсутності одного (або декількох) зі складових елементів їх структури.

Договір є однією з підстав виникнення правовідносин. Договір установлює суб`єктний склад конкретних правовідносин, а також їх зміст. При цьому визначення предмета договору (об`єкта, з приводу якого такий договір укладається) у його змісті виступає обов`язковою умовою для породження обумовлених договором правових наслідків.

В силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Закріплена зазначеною статтею Цивільного кодексу України презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво).

З огляду на викладене вище, договір відступлення права вимоги № 0002/19/16 від 04.04.2019 з додатками в частині відступлення на користь позивача права вимоги до ТОВ НВП «Білоцерківмаз» по кредитному договору № 14/07/00/КL від 30.01.2007, та пов`язаними з ним договорами є належною правовою підставою для висновку про виникнення у позивача права вимагати від відповідача виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором та інших зобов`язань, що безпосередньо з ним пов`язані.

Поряд із цим, судом встановлено, що ТОВ НВП «БілоцерківМаз» вважаючи свої права та інтереси порушеними звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про визнання протиправними та скасування відкритих електронних торгів в частині продажу в складі лоту № F35GL40580 активів, що складались з права вимоги до ТОВ НВП «Білоцерківмаз» за кредитним договором № 14/07/00/КL від 30.01.2007 та інших майнових прав за цими зобов`язаннями, та про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 0002/19/16 від 04.04.2019 з додатками в частині відступлення права вимоги до ТОВ НВП «Білоцерківмаз» по кредитному договору № 14/07/00/КL від 30.01.2007, та пов`язаними з ним договорами.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 у справі № 910/3031/20 позовні вимоги ТОВ НВП «БілоцерківМаз» задоволено повністю та, серед іншого, визнано недійсним договір відступлення права вимоги № 0002/19/16 від 04.04.2019 з додатками в частині відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Білоцерківмаз» по кредитному договору № 14/07/00/КL від 30.01.2007, та пов`язаними з ним договорами.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 та постановою Верховного Суду від 23.11.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 у вказаній частині залишено без змін.

Отже, в межах справи № 910/3031/20 спростовано презумпцію правомірності правочину, а саме договору про відступлення права вимоги, за яким ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» набуло права вимоги за кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00-KL на суму 333349438,82 гривень, укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ НВП «Білоцерківмаз», а також права вимоги за договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов`язань основного боржника за кредитним договором, а відтак в силу приписів ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України договір про відступлення права вимоги не створює жодних юридичних наслідків для його сторін.

Стаття 236 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, договір про відступлення права вимоги є недійсними з моменту його укладення і відповідно ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», як новий кредитор не набув права вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за генеральним кредитним договором від 30.01.2007 № 14/07/00-KL по тілу кредиту в розмірі 100492019,45 гривень та 4321118,24 доларів США, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 36582990,64 гривень та 539871,52 доларів США, суми відповідальності за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором згідно ст. 625 Цивільного кодексу України та заборгованості зі сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих за період з 27.01.2009 по 01.04.2021 в загальному розмірі 8372341,25 доларів США та 471367586,45 гривень.

З урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог через недоведеність наявності у позивача самого права вимоги до відповідача, як правонаступника ПАТ «Банк Форум», наслідком чого є відмова у задоволенні позову саме з цих мотивів.

Судом вбачається недоречним надання оцінки іншим обставинам справи та аргументам сторін, адже в контексті відсутності у позивача самого захищуваного права, встановлення судом того, чи є таке право порушеним, чи порушено воно відповідачем та чи підлягає воно судовому захисту у спосіб обраний позивачем, не є необхідним для правильного вирішення справи.

Щодо підстав для закриття провадження у справі.

Як вже зазначалось судом до суду 12.10.2022 та від 18.10.2022 від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по суті спору, у яких відповідач просив суд закрити провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Обґрунтовуючи необхідність закриття провадження у справі відповідач посилався, зокрема на те, що спір про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14/07/00/КL від 30.01.2007 вирішений у межах справи № 911/4806/14, у якій ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову, тому, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, провадження у справі № 911/949/20 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 14/07/00/КL від 30.01.2007 підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункти 96-100) виклала висновок про те, що відповідно до частини другої статті 52 Господарського процесуального кодексу України усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Це правило застосовується і в разі, якщо суд вирішив спір з правопопередником сторони у справі. Оскільки спір про стягнення заборгованості за кредитними договорами вже вирішений судовими рішеннями, то ці рішення є обов`язковими і для правонаступників у спірних правовідносинах.

При цьому відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, є таке, що набрало законної сили, рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 цього Кодексу.

З огляду на зазначене в разі звернення до суду правонаступника у спірних правовідносинах з позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами суд має відмовити у відкритті провадження у справі, а якщо провадження було відкрите - закрити провадження.

Велика Палата Верховного Суду вважає неприпустимим повторний розгляд справи, вже вирішеної судом, на тій підставі, що позивач відступив право вимоги, про примусове задоволення якої він просив суд, за позовом особи, якій право вимоги відступлене чи то самим позивачем, чи то шляхом вчинення ланцюгу відступлень прав вимоги.

Отже, необхідною передумовою для закриття провадження у справі з підстав наявності судового рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, є встановлення судом факту, що особа яка звернулася до суду із вимогами про стягнення заборгованості, дійсно є правонаступником у відповідних зобов`язаннях, а тому на неї мають розповсюджуватися обов`язки правопопередника у спірних правовідносинах.

З огляду на висновки суду про відсутність факту правонаступництва між ПАТ «Банк Форум» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», то на останнього не можуть розповсюджуватися встановлені судами обставини, у прийнятих раніше судових рішеннях за участю ПАТ «Банк Форум» та ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ», тому підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України відсутні, що зумовлює висновки суду про відмову у задоволенні клопотання відповідача.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 185, 191, 231. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 17.03.2023.

Суддя Р.М. Колесник