Рішення

від 28.02.2023 по справі 915/1804/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року Справа № 915/1804/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М,

за участю представника позивача - Висіцька І.В.,

представник 1-го відповідача в судове засідання не з`явився,

представник 2-го відповідача в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Фермерського господарства "ПЕРЛИНА-3" (57001, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Веселинове, вул. Мозолевського, будинок 23; код ЄДРПОУ 31853130),

представник позивача - адвокат Висіцька Ірина Володимирівна, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

до відповідача-1 - Веселинівської селищної ради (57001, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Веселинове, вул. Мозолевського, будинок 14; код ЄДРПОУ 04376044; електронна пошта: vesselrada@ukr.net),

відповідача-2 - Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук Ірини Валентинівни (57001, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Веселинове, вул. Мозолевського, будинок 14)

про визнання права постійного користування земельною ділянкою, зобов`язання здійснити державну реєстрацію.

Фермерське господарство "ПЕРЛИНА-3" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 07.12.2021 до Веселинівської селищної ради, Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук Ірини Валентинівни, в якому просить:

- визнати за Фермерським господарством "ПЕРЛИНА-3" (код 31853130) право постійного користування земельною ділянкою площею 13,3143 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1262, яка була надана засновнику ФГ "ПЕРЛИНА-3" - ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК № 1335 від 27.04.2001 для створення вказаного ФГ "ПЕРЛИНА-3" як юридичної особи;

- визнати за Фермерським господарством "ПЕРЛИНА-3" (код 31853130) право постійного користування земельною ділянкою площею 36,1857 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1263, яка була надана засновнику ФГ "ПЕРЛИНА-3" - ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК № 1335 від 27.04.2001 для створення вказаного ФГ "ПЕРЛИНА-3" як юридичної особи;

- зобов`язати державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук Ірину Валентинівну або будь-якого іншого державного реєстратора зареєструвати за Фермерським господарством "ПЕРЛИНА-3" (код 31853130) право постійного користування земельною ділянкою площею 13,3143 га. кадастровий номер 4821783800:03:000:1262, яка була надана засновнику ФГ "ПЕРЛИНА-3" - ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК № 1335 від 27.04.2001 для створення вказаного ФГ "ПЕРЛИНА-3" як юридичної особи;

- зобов`язати державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук Ірину Валентинівну або будь-якого іншого державного реєстратора зареєструвати за Фермерським господарством "ПЕРЛИНА-3" (код 31853130) право постійного користування земельною ділянкою площею 36,1857 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1263, яка була надана засновнику ФГ "ПЕРЛИНА-3" - ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК № 1335 від 27.04.2001 для створення вказаного ФГ "ПЕРЛИНА-3" як юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у 2001 році засновнику ФГ "ПЕРЛИНА-3" ОСОБА_1 для створення вказаного фермерського господарства як юридичної особи було передано на праві постійного користування земельні ділянки площею 13,3143 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1262 та площею 36,1857 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1263, загальною площею 49,5 га.

Вказує, що 05.11.2021 голова ФГ "ПЕРЛИНА-3" ОСОБА_2 звернувся до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук Ірини Валентинівни з заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційними номерами 48903970, 48905422. У зазначених заявах останній просив зареєструвати за ФГ "ПЕРЛИНА-3" право постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами 4821783800:03:000:1262 та 4821783800:03:000:1263, що розташовані на території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області. 11.11.2021 ФГ "ПЕРЛИНА-3" отримало Рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук Ірини Валентинівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11.11.2021 № 61504577, № 61506122, якими ФГ "ПЕРЛИНА-3" було відмовлено у реєстрації права постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами 4821783800:03:000:1262 та 4821783800:03:000:1263, що розташовані на території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області. Зазначені рішення Державного реєстратора були мотивовані тим, що з поданих фермерським господарством документів, зокрема, державного акту на право постійного користування, неможливо встановити факт набуття господарством права постійного користування земельною ділянкою з відповідним кадастровим номером.

Позивач вважає таку відмову Державного реєстратора реєстрації речових прав на нерухоме майно Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук Ірини Валентинівни безпідставною, незаконною та протиправною, та вказує, що така відмова у здійсненні реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за фермерським господарством, порушує права позивача.

Ухвалою суду від 15.12.2021 позовну заяву б/н від 07.12.2021 Фермерського господарства "ПЕРЛИНА-3" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала суду від 15.12.2021 була направлена на електронну адреса позивача 15.12.2021 та поштову адресу позивача 16.12.2021 за вих.915/1804/21/ 15188/21, та вручена позивачу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ( трек № 5700118085523).

28.12.2021 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позову №б/н від 24.12.2021.

Ухвалою суду від 10.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10 лютого 2022 року.

26 січня 2022 року відповідач-2 надав до суду відзив в якому зазначає, що Голова ФГ «ПЕРЛИНА-3» ОСОБА_3 В.Д. 05.11.2021 року звернувся до дер жавного реєстратора речових прав на нерухоме майно Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волошук Ірини Валентинівни з заявами про держав ну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційними номерами 48903970, 48905422. Просив зареєструвати за ФГ «ПЕРЛИНА-3» право постійного кори стування на земельні ділянки з кадастровими номерами 4821783800:03:000:1262 та 4821783800:03:000:1263, що розташовані на території Покровської сільської ради Весслинівського району Миколаївської області. Державному реєстратору надано статут ФГ «ПЕРЛИНА-3», протокол загальних зборів ФГ «ПЕРЛИНА-3», квитанція про оплату, витяг про реєстрацію юридичної особи, державний акт на право постійного користування землею серії МК № 1335 від 27.04.2001. Рішенням державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Вес елинівської селищної ради Миколаївської області Волощук І. В. від 11.11.2021 р. ФГ «ПЕРЛИНА-3» надано відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 61504577, № 61506122. ФГ «ПЕРЛИНА-3» було відмовлено у реєстра ції права постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номера ми 4821783800:03:000:1262 та 4821783800:03:000:1263, що розташовані на тери торії Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області. В рішенні зазначено що, з поданих фермерським господарством документів. зокрема, державного акту на право постійного користування, неможливо встано вити факт набуття господарством «ПЕРЛИНА-3» права постійного користуван ня земельними ділянками з відповідними кадастровими номерами. Зазначає, що належним відповідачем у даному спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відпо відачем у такому спорі. Залучення державного реєстратора в господарському суді співвідповідачем відбувається в інших випадках. Державний реєстратор Волошук Ірина Валентинівна в даному процесі мо же виступати лише в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Проведення реєстраційних дій реєстрації права власності чи постійного користування може здійснювати державний реєстратор, нотаріус, приватний но таріус, незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

26 січня 2022 року відповідач-1 надав до суду заяву в якій у відповідності ст.46 ГПК України визнає позовні вимоги окрім частини, що стосуються розподілу судових витрат. Просить судові витрати покласти на позивача. Також, відповідач-1 просить суд розглянути справу за відсутності відповідача-1.

04 лютого 2022 року позивач надав до суду відповідь на відзив відповідача-2 в якій зазначає, що вважає позицію відповідача-2 необґрунтованою, безпідставною та такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Вказує, що Державний реєстратор уповноважений приймати за результатами розгляду заяви лише рішення щодо: - проведення державної реєстрації прав; - зупинення розгляду заяви, - зупинення державної реєстрації прав, - відмови в державній реєстрації прав. Державний реєстратор речових прав Волощук І.В. відмовила ФГ «ПЕРЛИНА-3» в реєстрації за ним права постійного користування земельними ділянками у зв`язку з тим, що з поданих фермерським господарством документів, зокрема, державного акта на право постійного користування, неможливо встановити факт набуття господарством права постійного користування земельною ділянкою з відповідним кадастровим номером. При цьому державний реєстратор не звернув уваги, що відповідно до чинної судової практики підставою для державної реєстрації права оренди/постійного користування наданою засновнику земельною ділянкою за фермерським господарством як юридичною особою є правовстановлюючий документ, виданий засновнику фермерського господарства. Таким документом в розглядуваному випадку є державний акт на право постійного користування землею серії МК № 1335, виданий засновнику ФГ «ПЕРЛИНА-3» - ОСОБА_1 для створення зазначеного фермерського господарства. Зазначає, що Міністерство юстиції України в Листі № 61734/8.4.3/32-21 від 06.08.2021 також зазначило, що для державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за фермерським господарством (у тому числі у разі смерті засновника, якому надавалася в користування земельна ділянка) подається документ, що підтверджує набуття засновником такого фермерського господарства права постійного користування. Таким чином, оскільки голова ФГ «ПЕРЛИНА-З» ОСОБА_3 В.Д. подав усі необхідні документи для здійснення реєстраційних дії, то Державний реєстратор Волощук І.В. неправомірно відмовила останньому в здійсненні реєстрації права постійного користування за ФГ «ПЕРЛИНА-З» на земельні ділянки площею 13,3143 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1262 та площею 36,1857 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1263, загальною площею - 49,5 га, які були надані засновнику ФГ «ПЕРЛИНА-З» - ОСОБА_1 на підставі виданого 27.04.2001 державного акту на право постійного користування землею серії МК № 1335 для створення вказаного ФГ «ПЕРЛИНА-3» як юридичної особи. Враховуючи те, що Позивач подавав Відповідачу 2 всі необхідні документи для здійснення реєстрації за ним права постійного користування земельного ділянкою, то ФГ «ПЕРЛИНА-З» вважає, що Відповідач 2 є належним відповідачем та, з метою захисту порушеного ФГ «ПЕРЛИНА-З» права, необхідно зобов`язати Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук Ірину Валентинівну або будь-якого іншого державного реєстратора зареєструвати за Фермерським господарством «ПЕРЛИНА-З» (код ЄДР 31853130) право постійного користування земельними ділянками площею 13,3143 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1262 та площею 36,1857 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1263, загальною площею - 49,5 га, які були надані засновнику ФГ «ПЕРЛИНА-З» - ОСОБА_1 на підставі виданого 27.04.2001 державного акту на право постійного користування землею серії МК № 1335 для створення вказаного ФГ «ПЕРЛИНА-З» як юридичної особи.

09 лютого 2022 року відповідач-2 надав до суду заперечення на відповідь на відзив в яких зазначає, що з наданих позивачем до суду довідок, що були отримані після відмови державного реєстратора, а саме: довідки Веселинівської селищної ради, довід ки з податкової служби та долученого рішення про виділення земельної ділянки для створення господарства для суду є такими які можуть бути використані як доказ для визнання права постійного користування за фермерським господар ством, та того що саме це фермерське господарство, а не будь яке інше використовує земельні ділянки із кадастровими номерами 4821783800:03:000:1262 та 4821783800:03:000:1263. Також з доданих до позову позивачем до суду матеріалів вбачається, що державний реєстратор Волошук І.В. не позбавляв права фермерського госпо дарства «ПЕРЛИНА-3», воно як користувалось так і користується земельними ді лянками з кадастровими номерами 4821783800:03:000:1262 та 4821783800:03:000:1263.

Ухвалою суду від 10.02.2022, яку занесено до протоколу судового засідання підготовче засідання відкладено на 03 березня 2022 о 13 год. 00 хв.

Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 03 березня 2022 року о 13 год. 00 хв., не відбулось у зв`язку з обставинами, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах військової агресії Російської Федерації проти України.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (господарські суди Миколаївської, Сумської та Чернігівської областей) від 22.03.2022 № 12/0/9-22 відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду "Про відновлення територіальної підсудності судових справ Господарського суду Миколаївської області" від 25.07.2022 № 41 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 26 липня 2022 року.

Ухвалою суду від 25.11.2022 повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 20 грудня 2022 року о 12 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 20.12.2022 занесену до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 січня 2023 року о 10 год. 00 хв.

Ухвалю суду від 24.01.2023 занесену до протоколу судового засідання судове засідання було відкладено на 09.02.2023 об 11 год. 30 хв.

02.02.2023 позивач надав до суду клопотання в якому зазначає, що як вбачається із матеріалів справи, (зокрема, зі статуту Селянсько-фермерського господарства «ПЕРЛИНА» від 2002 року та протоколу №2 загальних зборів Селянського (фермерського) господарства «ПЕРЛИНА» від 29.01.2015) членами Господарства до прийняття в члени СФГ «ПЕРЛИНА» ОСОБА_2 були: ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 (засновник Господарства) ОСОБА_3 . 1936 року народження. ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4.. є матір`ю ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 що підтверджує: -Свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 з якого вбачається, що ОСОБА_3 , яка на той час мала прізвище ОСОБА_3 . є мамою ОСОБА_2 а ОСОБА_6 - батьком; - Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00018304700 від 05.07.2017, з якого вбачається, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 у 1971 році був укладений шлюб, після якого ОСОБА_3 взяла прізвище чоловіка ОСОБА_3 ; - Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 15.11.1 979, відповідно до якого між ОСОБА_6 (батьком ОСОБА_2 ) та ОСОБА_3 (матір`ю ОСОБА_2 ) у 1979 році було розірвано шлюб, після ОСОБА_3 змінила своє прізвище з ОСОБА_3 на своє дошлюбне прізвище ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3., є рідним братом ОСОБА_2 в підтвердження чого надає свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 . з якого вбачається, що ОСОБА_3 є матір`ю також і ОСОБА_1 . Отже, 29.01.2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 правомірно прийняли до складу членів СФГ «ПЕРЛИНА» ОСОБА_2 , який ОСОБА_1 доводився братом, а ОСОБА_3 - сином.

Ухвалою суду від 09.02.2023 занесену до протоколу судового засідання, судове засідання було відкладено на 28 лютого 2023 року о 12 год. 30 хв.

28.02.2023 відповідач-1 надав заяву №б/н від 27.02.2023 (за підписом селищного голови - Румянцева О.В.) про визнання позову в якій позовні вимоги визнає, крім частини, що стосується судових витрат та просить суд розглянути справу за відсутності відповідача-1.

Відповідач-2 в судове 28.02.2023 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідмолений належним чином ухвалою суду від 09.02.2023.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею МК №1335 від 27.04.2001 (а.с. 25-26), ОСОБА_1 на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Веселинівської районної ради Веселинівського району Миколаївської області від 30 березня 2001 року надана у постійне користування земельна ділянка площею 49,5 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області. Зазначений акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №507.

14.01.2002 зареєстровано юридичну особу - Селянське (фермерське) господарство "Перлина" (код ЄДРПОУ 31853130).

Відповідно до п.1.2 Статуту (зареєстрованого Веселинівською державною адміністрацією Веселинівського району Миколаївської області розпорядження №16-р від 14.01.2002), учасниками фермерського господарства є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Згідно п.6.1 Статуту, управління справами СФГ здійснюється учасником СФГ Кругликом Анат олієм Миколайовичем, який є одночасно головою СФГ.

У відповідності до статті 3 Статуту, основною метою діяльності СФГ є отримання доходу. СФГ має наступні предмети діяльності: виробництво сільськогосподарської продукції; - переробка і реалізація виробленої СФГ продукції; - надання всіх послуг та виконання всіх видів діяльності, безпосередньо пов`язаних з вищенаведеним переліком предмету діяльності СФГ, та проведення іншої господарської комерційної діяльності, що гне заборонена відповідно до чинного законодавства України.

У подальшому, згідно протоколу №2 загальних зборів селянського (Фермерського) господарства «Перлина» від 29.01.2015, вирішено прийняти в члени селянського (Фермерського) «Перлина» - ОСОБА_2 .

На підставі вказаного протоколу, було внесено зміни до Статуту фермерського господарства, а саме доповнено п.1.2 Статуту учасником фермерського господарства, - ОСОБА_2 (а.с.37-38).

22 вересня 2021 року було проведено збори членів селянського (фермерського) господарства «Перлина», що оформлено протоколом №3 (а.с.40).

На вказаних зборах було вирішено внести зміни до відомостей про найменування господарства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме: змінити найменування господарства з селянське (фермерське) господарство «Перлина» на фермерське господарство «Перлина-3».

У зв`язку із смертю членів СФГ «Перлина», а саме ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть від 11 лютого 2021 року видане Веселинівським районним відділом ДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) та ОСОБА_1 (свідоцтво про смерть від 11 лютого 2020 року видане Веселинівським районним відділом ДРАЦС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) 12.02.2020) припинено їх членство в СФГ «Перлина» та змінено склад учасників ФГ «Перлина-3». Також, внесено зміни до відомостей щодо місцезнаходження ФГ «Перлина-3».

Так, у відповідності до п.1.12 Статуту (затвердженого протоколом №3 загальних зборів СФГ «Перлина» від 22.09.2021) єдиним учасником (членом) та головою ФГ «Перлина-3» є громадянин України ОСОБА_2 .

Відповідно до п.2.1 Статуту, основною метою діяльності ФГ є господарська діяльність, спрямована на виробництво сільськогосподарської продукції з використанням земельної ділянки, наданої для цих цілей, а також переробка, зберігання, транспортування і реалізація виробленої їм сільськогосподарської продукції.

Згідно п.3.1 Статуту, землі ФГ складаються із земельної ділянки, що належить на праві власності або на праві постійного користування ФГ як юридичній особі; - земельних ділянок, що належать членам фермерського господарства на праві приватній власності; - земельних ділянок що використовуються фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарства (п.3.2 Статуту).

Пунктом 3.3 Статуту визначено, що фермерське господарство має переважне (першочергове) право перед іншими фізичними та юридичними особами на передачу йому в оренду земельних ділянок, що перебувають у приватній власності членів ФГ та включені до складу земель ФГ

У відповідності до п.7.1 Статуту, органом управління ФГ є голова фермерського господарства. Управління фермерським господарством здійснюється єдиним учасником (членом) ФГ ОСОБА_3 Валерієм Дмитровичем, який одночасно є головою ФГ.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №14-ОТГ від 07.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність) вирішено:

1. Передати територіальній громаді, в особі Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2488,8360 га, які розташовані в межах території Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, згідно з актом прийманння - передачі.

2. Право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього

права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно акту приймання - передачі від 07.12.2020, головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 07.12.220 №14-ОТГ передає із державної власності, а територіальна громада, в особі Веселинівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, приймає у комунальну власність земельні ділянки загальною площею 2488,8360 га згідно з додатком.

У відповідності до Додатку до наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 07.12.2020 №14-ОТГ до земельних ділянок, які були передані Веселинівській селищній раді, увійшли земельні ділянки з кадастровими номерами 4821783800:03:000:1262 загальною площею 13,3143 та 4821783800:03:000:1263 загальною площею 36,1857(а.с.69).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка №287177494 від 28.11.2021), земельна ділянка з кадастровим номером 4821783800:03:000:1262, площею 13,3143 га, зареєстрована 25.01.2021 за Веселинівською селищною радою на праві комунальної власності; підстава для державної реєстрації: наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 07.12.2020 №14-ОТГ та акт приймання - передачі від 07.12.2020, головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Інформаційна довідка №287177537 від 28.11.2021), земельна ділянка з кадастровим номером 4821783800:03:000:1263, площею 36,1857га, зареєстрована 25.01.2021 за Веселинівською селищною радою на праві комунальної власності; підстава для державної реєстрації: наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 07.12.2020 №14-ОТГ та акт приймання - передачі від 07.12.2020, головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Довідкою Веселинівської селищної ради №05-03/1558 від 24.11.2021, яка надана голові ФГ "Перлина-3", підтверджено, що земельна ділянка з реєстраційним номером 2279540448217 загальною площею 49,50 га що розташована на території Покровської сільської ради (Веселинівська ТГ ) з кадастровими номерами 4821783800:03:000:1262 -площею 13,3143 га, 4821783800:03:000:1263 - 36,1857 що надавалася ОСОБА_1 (Державний акт на право постійного користування за № 507 від 27 квітня 2001 року) знаходиться в обробітку в ФГ «Перлина - 3».

Проте, речове право позивача на користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4821783800:03:000:1263, площею 36,1857 га та з кадастровим номером4821783800:03:000:1262, площею 13,3143 га , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано не було.

05.11.2021 голова ФГ «ПЕРЛИНА-3» ОСОБА_2 звернувся до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук Ірини Валентинівни з заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційними номерами 48903970, 48905422. У зазначених заявах останній просив зареєструвати за ФГ «ПЕРЛИНА-3» право постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами 4821783800:03:000:1262 та 4821783800:03:000:1263, що розташовані на території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

11.11.2021 ФГ «ПЕРЛИНА-3» отримало Рішення Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук Ірини Валентинівни про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 11.11.2021 №61504577, № 61506122, якими ФГ «ПЕРЛИНА-3» було відмовлено у реєстрації права постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами 4821783800:03:000:1262 та 4821783800:03:000:1263, що розташовані на території Покровської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області. Зазначені рішення Державного реєстратора були мотивовані тим, що з поданих фермерським господарством документів, зокрема, державного акта на право постійного користування, неможливо встановити факт набуття господарством права постійного користування земельною ділянкою з відповідним кадастровим номером.

Позивач вказує на порушення та не визнання відповідачами наявного у позивача права постійного користування земельними ділянками, що зумовило його звернення до суду з позовними вимогами.

Учасниками справи жодної інформації про наявність права власності чи користування третіх осіб на спірні земельні ділянки чи їх частини до суду не надано.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача:

- визнати за Фермерським господарством "ПЕРЛИНА-3" (код 31853130) право постійного користування земельною ділянкою площею 13,3143 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1262, яка була надана засновнику ФГ "ПЕРЛИНА-3" - ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК № 1335 від 27.04.2001 для створення вказаного ФГ "ПЕРЛИНА-3" як юридичної особи;

- визнати за Фермерським господарством "ПЕРЛИНА-3" (код 31853130) право постійного користування земельною ділянкою площею 36,1857 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1263, яка була надана засновнику ФГ "ПЕРЛИНА-3" - ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК № 1335 від 27.04.2001 для створення вказаного ФГ "ПЕРЛИНА-3" як юридичної особи;

- зобов`язати державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук Ірину Валентинівну або будь-якого іншого державного реєстратора зареєструвати за Фермерським господарством "ПЕРЛИНА-3" (код 31853130) право постійного користування земельною ділянкою площею 13,3143 га. кадастровий номер 4821783800:03:000:1262, яка була надана засновнику ФГ "ПЕРЛИНА-3" - ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК № 1335 від 27.04.2001 для створення вказаного ФГ "ПЕРЛИНА-3" як юридичної особи;

- зобов`язати державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук Ірину Валентинівну або будь-якого іншого державного реєстратора зареєструвати за Фермерським господарством "ПЕРЛИНА-3" (код 31853130) право постійного користування земельною ділянкою площею 36,1857 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1263, яка була надана засновнику ФГ "ПЕРЛИНА-3" - ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК № 1335 від 27.04.2001 для створення вказаного ФГ "ПЕРЛИНА-3" як юридичної особи.

Згідно із ч. 1 ст. 51 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 12.07.2000, на момент створення СФГ "Перлина") громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень ст. 7 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 12.07.2000, на момент створення СФГ "Перлина"), користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

У відповідності до ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 12.07.2000, на момент створення СФГ "Перлина"), право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалась не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2009-XII "Про селянське (фермерське) господарство" (втратив чинність 29.07.2003 - з моменту набрання чинності Законом України від 19.06.2003 №973-IV "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

Звідси законодавством, чинним на момент створення СФГ "Перлина", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19.06.2003 було прийнято новий Закон України №937-IV "Про фермерське господарство" (далі - Закон №937-IV), яким Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-XII визнано таким, що втратив чинність.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону ( ст. 1 Закону №937-IV).

Згідно із ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону №937-IV право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону № 937-IV).

Отже, на сьогодні можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Фермерське господарство (у будь-якій його формі) ініціюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у ст. 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик господарської діяльності, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інші види ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні ст. 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Ураховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, ніж це передбачено її цільовим призначенням, а також правові наслідки використання чи невикористання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб. Суб`єктом такого використання може бути особа - суб`єкт господарювання за ст. 55 Господарського кодексу України.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 01.04.2020 у справі №320/5724/17 (провадження №14-385цс19).

З аналізу приписів ст.ст. 1, 5, 7, 8 Закону №937-IV можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Згідно із ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25.10.2001) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (ч. 2 ст. 92 цього Кодексу).

З наведеного вбачається, що з 01.01.2002 (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) право громадян та приватних юридичних осіб на використання земельних ділянок на підставі права постійного користування законодавством не передбачено.

Пунктом 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (у редакції Закону від 25.10.2001), який діяв з 01.01.2002 (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте Конституційний Суд України Рішенням N5-рп/2005 від 22.09.2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц (провадження №14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі №906/392/18 (провадження №12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Так, статтею 141 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 16.01.2020, на момент смерті ОСОБА_1 ) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 18.12.1990), яка діяла до 01.01.2002, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві (як чинному на момент створення СФГ "Перлина", так і з 01.01.2002 й до сьогодні) така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою, як смерть громадянина - засновника СФГ відсутня.

Правове становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об'єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Звідси у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Натомість Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу в подібних правовідносинах, у своїй постанові від 18.03.2019 у справі №922/3312/17 зазначив, що єдиним належним і допустимим доказом належності спірної земельної ділянки тій чи іншій особі є наявність правовстановлюючого документа. Оскільки СФГ "Відродження" не надано документів на підтвердження наявності у фермерського господарства оформленого права постійного користування спірною земельною ділянкою, то за таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання за СФГ "Відродження" права постійного користування земельною ділянкою. Крім того, суд касаційної інстанції вказав, що на момент виникнення спірних правовідносин набуття права постійного користування земельною ділянкою фермерськими господарствами (для ведення фермерського господарства) не передбачено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18 не погодилась з цими правовими висновками, викладеними в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2019 у справі №922/3312/17, у зв`язку з чим вважає за необхідне відступити від них та зазначає, що з моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) до фермерського господарства переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника.

У постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №922/2103/17 та у постановах Верховного Суду України від 23.11.2016 у справі №657/731/14-ц, від 23.11.2016 у справі №6-3113цс15 та від 05.10.2016 у справі №6-2329цс16 зазначено, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18 відступила від цієї правової позиції та зазначила, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

Після отримання громадянином - засновником Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, останнім засновано СФГ "Перлина", яке зареєстроване як юридична особа. Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою з дня державної реєстрації СФГ воно набуло права та обов`язки землекористувача (близький за змістом правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №348/992/16-ц (провадження №14-5цс18), від 13.06.2018 у справі №474/100/16-ц (провадження №14-161цс18), від 12.12.2018 у справі №704/26/17-ц (провадження №14-495цс18), від 13.02.2019 у справі №666/1188/16-ц (провадження №14-629цс18).

Отже, зі смертю ОСОБА_1 , якому спірна земельна ділянка була надана на праві постійного користування згідно з Державним актом на право постійного користування землею, таке право не є таким, що припинилось.

Відповідач-1 у наданій до суду заяві №б/н від 27.02.2023 (за підписом селищного голови - Румянцева О.В.) позовні вимоги в частині:

- визнати за Фермерським господарством "ПЕРЛИНА-3" (код 31853130) право постійного користування земельною ділянкою площею 13,3143 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1262, яка була надана засновнику ФГ "ПЕРЛИНА-3" - ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК № 1335 від 27.04.2001 для створення вказаного ФГ "ПЕРЛИНА-3" як юридичної особи;

- визнати за Фермерським господарством "ПЕРЛИНА-3" (код 31853130) право постійного користування земельною ділянкою площею 36,1857 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1263, яка була надана засновнику ФГ "ПЕРЛИНА-3" - ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК № 1335 від 27.04.2001 для створення вказаного ФГ "ПЕРЛИНА-3" як юридичної особи; визнав у повному обсязі.

За приписами п.1 ч.2 ст.46, ч.1 ст.191 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд зазначає, що визнання відповідачем позову це безумовне погодження задовольнити матеріально-правову вимогу позивача в тому вигляді, в якому вона міститься у позовній заяві.

Щодо вимог позивача про зобов`язання державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Веселинівської селищної ради Миколаївської області Волощук Ірину Валентинівну або будь-якого іншого державного реєстратора зареєструвати за Фермерським господарством "ПЕРЛИНА-3" право постійного користування земельною ділянкою, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України та статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є його порушення, невизнання або оспорення. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

У розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який становить собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як передбачено статтею 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При цьому проведення державної реєстрації відповідного речового права на підставі рішення суду, що набрало законної сили, є самостійною підставою, яка передбачена пунктом 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, позивач не позбавлений права звернутися до державного реєстратора із заявою про проведення державної реєстрації відповідного речового права (права постійного користування земельними ділянками) на підставі рішення суду.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.01.2022 у справі №908/846/19.

Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання державного реєстратора здійснити державну реєстрацію права постійного користування земельними ділянками є передчасними та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, ч.1 ст.191, ст.ст.210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Фермерським господарством "ПЕРЛИНА-3" (57001, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Веселинове, вул. Мозолевського, будинок 23; код ЄДРПОУ 31853130) право постійного користування земельною ділянкою площею 13,3143 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1262, яка була надана засновнику ФГ "ПЕРЛИНА-3" - ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК №1335 від 27.04.2001 для створення вказаного ФГ "ПЕРЛИНА-3" як юридичної особи.

3. Визнати за Фермерським господарством "ПЕРЛИНА-3" (57001, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Веселинове, вул. Мозолевського, будинок 23; код ЄДРПОУ 31853130) право постійного користування земельною ділянкою площею 36,1857 га, кадастровий номер 4821783800:03:000:1263, яка була надана засновнику ФГ "ПЕРЛИНА-3" - ОСОБА_1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серії МК № 1335 від 27.04.2001 для створення вказаного ФГ "ПЕРЛИНА-3" як юридичної особи;

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.03.2023.

Суддя Н.О. Семенчук