Ухвала

від 16.03.2023 по справі 700/14/23

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/14/23

Провадження № 2-о/700/2/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді: Пічкура С.Д., за участю секретаря судового засідання: Сіденко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Бужанської сільської ради про визнання спадщини відумерлої,

установив:

Бужанська сільськарада звернулася до суду з заявою про визнання спадщини відумерлої.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 . У власності померлої залишився будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на присадибній земельній ділянці загальною площею 0,2466 га. Залишену після смерті спадщину у встановлений законом строк ніхто не прийняв, спадкова справа за заявою спадкоємців нотаріусом не заводилася. У таких випадках спадщина визнається відумерлою та передається у власність територіальної громади за місцем знаходження нерухомого майна, у зв`язку з чим заявник просить суд визнати відумерлою спадщину на житловий будинок, який знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник заявника у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Враховуючи вимоги ст.247 ЦПК України та ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основних свобод", ратифікованої Законом України 17 липня 1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести без фіксування судового засідання технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи,суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ст.293 ЦПК України).

Згідно з п.8 ч.2 ст.293 ЦПК України розгляд справ про визнання спадщини відумерлою здійснюється судом в порядку окремого провадження.

Виходячи із змісту ч.ч.1,2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з вимогами ст.ст.1268,1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї, а спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Отже, до спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Водночас, згідно із ч.1 ст.1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (ч.2,ч.3 ст.1277 ЦК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , що підтверджується актовим записом про смерть №36 від 27.12.2013 року.

У власності ОСОБА_1 залишився будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,2466 га, яка розташована с.Бужанка Лисянського району Черкаської області.

Відповідно до Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру спадкові справи після смерті ОСОБА_1 не заводилася, заповіт померлою не складався.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у Постанові Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», перелік фактів, які встановлюються судом не є вичерпним. За наявності умов, суд може встановити й інші факти, зокрема, факти прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що останнім місцем проживання ОСОБА_1 була адреса: АДРЕСА_1 та, відповідно до положень ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини після померлої є вказана адреса.

Згідно із ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, до теперішнього часу спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 і яка складається з житлового будинку який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,2466 га, яка розташована с.Бужанка Лисянського району Черкаської області, ніким не прийнята, із заявами про прийняття спадщини після померлої жодна особа не зверталась, відомості про наявність спадкоємців, а також про наявність заповіту, заведених спадкових справ у Спадковому реєстрі відсутні.

Відповідно до вимог ст.338 ЦПК України, суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

За таких обставин, враховуючи, що спадкоємців після смерті ОСОБА_1 не встановлено, до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини спадкоємці не зверталися, відомості щодо складання померлою заповіту відсутні, після смерті останньої минуло понад шість років, що свідчить про дотримання заявником встановленого ч.2 ст.1277 ЦК України строку звернення до суду із відповідною заявою, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог заявника та доцільність визнання спадщини відумерлою з передачею її у власність територіальної громади.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265, 268, 315-319, 334-338 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання спадщини відумерлої задовольнити повністю.

Визнати спадщину померлої ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2466 га, яка розташована с.Бужанка Звенигородського (Лисянського) району Черкаської області, відумерлою.

Передати відумерлу спадщину ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у власність Бужанської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, що складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2466 га, яка розташована с.Бужанка Звенигородського (Лисянського) району Черкаської області кадастровий № 7122881600:01:001:0054.

Рішенняможе бутиоскаржене доЧеркаського апеляційногосуду протягомтридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.Д.Пічкур