Рішення

від 15.03.2023 по справі 910/9211/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2023 р. м. РівнеСправа № 910/9211/22

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом PARTNERS NETWORK B.V. (Нідерланди)

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріал Корпорейшн" (Україна)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЗЕВС ЛТД"

про стягнення 41 710,21 доларів США, що еквівалентно 1 525 283,99 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

Представники учасників справи у судове засідання 15.03.2023 не з`явилися.

ВСТАНОВИВ

РARTNERS NETWORK B.V. звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріал Корпорейшн", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ЗЕВС ЛТД", про стягнення 41 710,21 доларів США, що еквівалентно 1 525 283,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань зі сплати коштів за договором про відступлення права вимоги від 27.08.2019.

Ухвалою Господарського суду міств Києва від 16.09.2022 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

22.09.2022 від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 16.09.2022.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку щодо необхідності направлення позовної заяви до Господарського суду Рівненської області

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2022 позовну заяву PARTNERS NETWORK B.V до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріал Корпорейшн" про стягнення 41 710,21 доларів США, що еквівалентно 1 525 283,99 грн з доданими до неї матеріалами, в тому числі заявою про усунення недоліків, передано за підсудністю на розгляд до Господарського суду Рівненської області (33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26-А).

Ухвалою від 25.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Справу призначити до слухання в підготовчому засіданні на 21 грудня 2022 р. на 11:00 год.

Рішенням від 21.02.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріал Корпорейшн" на користь РARTNERS NETWORK B.V. - 38 828,40 доларів США - коштів за Договором про відступлення права вимоги від 27.08.2020, 268,08 доларів США - 3% річних, 586,45 доларів США - витрат по сплаті судового збору. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 2 613,73 дол. США 3% річних.

03.03.2023 року на адресу суду надійшла заява представника позивача РARTNERS NETWORK B.V. адвоката Колодяжного Д.П. про ухвалення рішення про судові витрати. У заяві просить суд стягнути з відповідача 2 924 ЄВРО понесених витрат на професійну правничу допомогу, при цьому вказана сума є пропорційною задоволеним позовним вимогам.

Ухвалою від 06.03.2023 заяву представника позивача у справі №910/9211/22 призначено до розгляду в судовому засіданні на 15 березня 2023 р. на 09:15 год.

14 березня 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріал Корпорейшн" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Обгрунтовує клопотання тим, що на його думку заявлена позивачем сума до відшкодування є завищеною та не відповідає критерію складності прави. Також вважає, що роботи, які адвокат позивача описує у Актах виконаних робіт, не потребували затрати великої кількості часу, оскільки основна сума боргу відповідачем визнавалася та не заперечувалася, у позивача в наявності є достаньо доказів щодо позову, на збирання яких адвокату не було необхідності витрачати значну кількість часу.

Тому відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, та стягнути їх у загальному розмірі 720 євро, а саме по актах: №3230 від 13 вересня 2022 року на суму 300 євро, №3303 від 04 січня 2023 року на суму 120 євро, №3328 від 25 січня 2023 року на суму 180 євро, №3348 від 21 лютого 2023 року на суму 120 євро.

Представники сторін 15.03.2023 до суду не прибули. Повідомлені про дату та час судового засідання належним чином. Явка учасників не визнавалася обов`язковою.

Розглянувши заяву представника позивача РARTNERS NETWORK B.V. адвоката Колодяжного Д.П., дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд прийшов до висновку, що заяву про ухвалення рішення про судові витрати слід задоволити.

Представником позивача РARTNERS NETWORK B.V. адвокатом Колодяжним Дмитром Петровичем, який підписав позовну заяву, одночасно із позовом було подано попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу на загальну суму до 4 200 євро та подано заяву про здійснення розподілу судових витрат.

У подальшому подана відповідна заява про стягнення з відповідача 3 120 євро витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

За умовами ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, з метою отримання правової допомоги, у тому числі і представництва інтересів у суді, РARTNERS NETWORK B.V. звернулося до Адвокатського об`єднання "АНК. БІЗНЕС АДВОКАТИ", про що було укладено відповідний Договір про надання правничої допомоги від 17 травня 2021 року між РARTNERS NETWORK B.V. (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "АНК. БІЗНЕС АДВОКАТИ" (Радник). Подано Довіреність на надання правової допомоги від 07.07.2022 на ім`я адвоката Колодяжного Дмитра Петровича, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката Колодяжного Д.П. від 27.12.2011 №2130.

Так, згідно пунктів 1, 2, 3 Договору про надання правничої допомоги Радник зобов`язується надавати правничу допомогу Клієнту включаючи юридичні консультації з питань українського права та представляти інтереси Клієнта в суді та арбітражі, а Клієнт зобов`язується оплатити надану правничу допомогу в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі. Вартість праничої допомоги за цим договором визначається виходячи з часу, витраченого Радником та складає - 120 ЄВРО за одну годину роботи.

Оплата правничої допомоги здійснюється Клієнтом на підставі рахунку Радника протягом 5 (п`яти) банківських дній з моменту направлення (вручення) Клієнту. Радник виставляє рахунки Клієнту в наступному порядку на свій розсуд:

- для оплати авансу;

- за фактично надану Клієнту правничу допомогу протягом місяця або іншого періоду на розсуд Радника;

- на щомісячній або щоквартальній основі.

Згідно п.5 Договору виставлення рахунку на оплату послуг Радником є достатньою підставою для Клієнта для здійснення оплати.

Розмір гонорару Адвоката за послуги, пов`язані із розглядом справи в суді, складаєвід 7 (семи) до 10 (десяти) відсотків від ціни позову. Ставка гонорару Адвоката за 1 (одну) годину роботи складає еквівалент суми від 100 (ста) до 150 (ста п`ятдесяти) євро, що за офіційним курсом НБУ на дату укладання даного Договору становить 30,57 грн. за 1 євро. Фіксований розмір, ставка гонорару Адвоката за послуги, пов`язані із розглядом справ в суді, а також порядок оплати гонорару визначається Сторонами в окремих Додаткових угодах, що є невід`ємною складовою цього Договору (п.3.2. Договору).

Між сторонами підписані Акти виконаних робіт (наданих послуг): №3230 від 13 вересня 2022 року на суму 1800 євро, №3303 від 04 січня 2023 року на суму 660 євро, №3328 від 25 січня 2023 року на суму 300 євро, №3348 від 21 лютого 2023 року на суму 360 євро.

Згідно актів Радник надав, а Клієнт отримав серед іншого такі послуги: підготовка і організація подачі позовної заяви та додатків до неї; вивчення та аналіз відзиву на позов, підготовка та організація подачі до суду відповіді на відзив; вивчення та аналіз поданого відповідачем спростування доводів позивача, наведених у відповіді на відзив. Підготовка та участь у судових засіданнях.

Всього вартість послуг за актами складає 3 120 євро.

Адвокатське об`єднання "АНК. БІЗНЕС АДВОКАТИ" виставило Клієнту РARTNERS NETWORK B.V. рахунки: №3230 від 13 вересня 2022 року на суму 1800 євро, №3303 від 04 січня 2023 року на суму 660 євро, №3328 від 25 січня 2023 року на суму 300 євро, №3348 від 21 лютого 2023 року на суму 360 євро.

РARTNERS NETWORK B.V. сплатило на ім`я Адвокатського об`єднання "АНК. БІЗНЕС АДВОКАТИ" кошти за надання правової допомоги. До матеріалів справи надано банківську виписку від 27.02.2023, яка підтверджує платежі на загальну суму 3 120 євро.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському обєднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

У даній справі Адвокатським об`єднанням зроблено заяву щодо вирішення питання про розподіл судових витрат та вказано про орієнтовний розрахунок судових витрат разом із першою заявою по суті (позовом).

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п`ятою статті 49 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

В силу частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відтак до судових витрат. Порядок відшкодування витрат на правничу допомогу врегульовано статтею 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009, справа Баришевський проти України від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: East/West Alliance Limited проти України від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; Ла-вентс проти Латвії від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодову-ються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правова позиція щодо розумності та співмірності розміру витрат на правову допомогу також відображена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08. 2019 у справі №915/237/18.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 звернув увагу на необхідність оцінки дій адвоката (щодо вивчення апеляційної скарги, підготовки до судового засідання, відзиву на апеляційну скаргу, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції тощо) за критерієм обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розу-мінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України з огляду на вимоги, які ставляться до адвоката, а саме наявності у такої особи повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, у зв`язку з чим такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Відповідно до ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом і суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

У даному випадку відповідач заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Обгрунтовує клопотання тим, що на його думку заявлена позивачем сума до відшкодування є завищеною та не відповідає критерію складності прави. Також вважає, що роботи, які адвокат позивача описує у Актах виконаних робіт, не потребували затрати великої кількості часу, оскільки основна сума боргу відповідачем визнавалася та не заперечувалася, у позивача в наявності є достаньо доказів щодо позову, на збирання яких адвокату не було необхідності витрачати значну кількість часу. Тому відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, та стягнути їх у загальному розмірі 720 євро.

На переконання суду, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат".

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовано також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2021 у справі №920/39/20.

У постанові № 922/1163/18 від 06.03.2019 Верховним Судом висловлені позиції щодо отримання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме: "за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Таким чином, системний аналіз норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність");

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

6) відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність ".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково".

Водночас, Договір про надання правничої допомоги від 17 травня 2021 року між РARTNERS NETWORK B.V. (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "АНК. БІЗНЕС АДВОКАТИ" (Радник) фактично містить вказівку на конкретну суму оплати за надані послуги по представництву інтересів клієнта у суді - 120 ЄВРО за одну годину роботи.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу позивач та його адвокат описали в Актах виконаних робіт конкретні надані послуги та розмір адвокатського гонорару при їх наданні.

У даному випадку суд приймає до уваги, ті обставини, що справа №910/9211/22 розглядалася за правилами загального позовного провадження, предметом розгляду були позовні вимоги про стягнення коштів у розмірі 41 710,21 доларів США. При цьому позов задоволено частково та стягнуто всього 39 096,48 доларів США.

У ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 Постанови).

Суд також звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Зазначене узгоджується з позицією Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.19р. у справі № 922/445/19.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми матеріалами та дають підстави для відшкодування судом витрат на послуги адвоката.

Суд констатує, що витрати на правничу допомогу, які просить позивач відшкодувати за рахунок відповідача, є співмірними із ціною позову, та відповідають категорії та складності справи. Окрім того, позивач врахував той факт, що позов задоволено частково та просить суд стягнути витрати на правову допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам. Розмір пропорції задоволених вимог проти заявлених складає 93,73%.

Відтак, суд не вбачає підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, та відповідно відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи часткове задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача у розмірі 2 924 ЄВРО.

Додаткове рішення може бути оскаржено (ч.5 ст.244 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 233, 236-240, 244 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задоволити заяву представника позивача РARTNERS NETWORK B.V. про ухвалення додаткового рішення про судові витрати.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріал Корпорейшн" (Україна, 01021, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16. офіс 2-11, Код ЄДРПОУ 42359518) на користь РARTNERS NETWORK B.V. (Лаан,21, 8071. JG - Нюнспет, Нідерланди, Ідентифікаційний код юридичної особи (RS1N) 819653767) судові витрати на правову допомогу в сумі 2 924 (дві тисячі дев`ятсот двадцять чотири) ЄВРО.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням суду законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст. ст. 240-241, 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення складений та підписаний 17 березня 2023 року.

Суддя Бережнюк В.В.