Ухвала

від 17.03.2023 по справі 288/612/23

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/612/23

Провадження № 2-з/288/5/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2023 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

08 березня 2023 року до Попільнянського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до державного підприємства «Коростишівське лісове господарство» (12502, м. Коростишів, вулиця Зарічна, 29, Житомирського району Житомирської області, код ЄДРПОУ: 00991858) про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію за невиплачену відпустку, вихідної допомоги, допомоги потерпілому 2 категорії та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

16 березня 2023 року позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на рухоме майно, що належить на праві власності відповідачу, у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог у розмірі 74 157 гривень.

Заяву про забезпечення позову обґрунтовано тим, що підприємство у якому він працював перебуває у стадії реорганізації шляхом приєднання до ДП Ліси України, про що його повідомляли при попередженні при звільненні (лист попередження додаток 1), при цьому частина майна, яка перебувала на території Попільнянського лісгоспу уже вивезена у м. Коростишів. У нього є обґрунтовані побоювання, що буде утруднено виконання судового рішення.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем ні по основній заробітній платі, ні компенсації за час невикористаної відпустки, ні навіть вихідної допомоги не нараховував, як не нараховував і допомоги потерпілому від ЧАЕС, то ці обставини свідчать про відсутність грошових коштів. Крім того, рухомий транспорт ще рахується за Попільнянським лісгоспом.

Згідно з ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Враховуючи ту обставину, що викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогамст. 153 ЦПК України.

Оскільки розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3ст.150 ЦПК Українипередбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом приписів ч.ч. 6,7,8ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, що означає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Пунктом 4постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Таким чином, при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь які дії, позивач повинен, по - перше, аргументовано обґрунтувати причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов та необхідність у цьому, по - друге, довести, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

В свою чергу, суд при вирішенні питання про забезпечення позову має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Отже, при обранні заходів забезпечення позову, суд повинен також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У Конституції України закріплено основні правові принципи регулювання відносин власності, головним із яких є принцип рівного визнання й захисту усіх форм власності (статті 13, 41 Конституції України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як вбачається з позовної заяви, між сторонами виник трудовий спір. Предметом позовних вимог є стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, компенсації та середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку на загальну суму 74157 гривень.

Забезпечення позову, по своїй суті, застосовується з метою надання гарантії виконання в майбутньому прийнятого судового рішення та виключно в разі такої необхідності, при цьому, такі заходи мають бути співмірними заявленим позивачем вимогам.

Разом з тим заявником не надано доказів, які свідчать про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явленняпозову до суду, як-то: реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, як не надано і підтверджень того, що позивач в майбутньому буде позбавлений можливості відновлення його прав та ухилення відповідача від виконання судового рішення належним чином.

Так, заява про забезпечення позову є не обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому. В ній не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження рухомого майна на користь третіх осіб. На вказані обставини звернув увагу також Верховний Суд у Постанові від 17.10.2018 року по справі № 183/5864/17-ц.

Зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, в чому саме полягає необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту рухоме, майно; не визначено конкретне майно, на яке необхідно накласти арешт; належним чином не обґрунтовано необхідність застосування вказаного виду забезпечення позову у вигляді арешту; не зазначено вартість майна та не доведено належними доказами факт належності на праві власності відповідачу вказаного рухомого майна, та не обґрунтовано, чи співмірна ця вартість майна ціні позову.

Більш того, обґрунтованість вимоги про стягнення з державного підприємства «Коростишівське лісове господарство» заборгованості по заробітній платі, компенсації за невиплачену відпустку, вихідної допомоги, допомоги потерпілому 2 категорії та середнього заробітку за час затримки розрахунку на суму як зазначає позивач 74157 гривень, буде встановлена рішенням суду за результатами розгляду справи по суті. Відтак, твердження позивача про співрозмірність заявлених позовних вимог заходам забезпечення позову, які просить вжити позивач, є необґрунтованим.

Враховуючи, щозаявником не доведено того, що невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.12,81,62,149-153,353-354ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко