ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12422/22
провадження № 2/753/1891/23
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
16 березня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Котвицького В.Л.
за участі секретаря судового засідання: Яценка Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТЕСТ ЕНЕРДЖІ СОЛЮШНС УКРАЇНА" про стягнення заборгованості за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2023 року до Дарницького районного суду м. Києва за територіальною підсудністю з Оболонського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ "СМАРТЕСТ ЕНЕРДЖІ СОЛЮШНС УКРАЇНА" про стягнення заборгованості за договором позики.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами укладено договір позики №К240621-1, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 445 885,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути вказані кошти у строк до 24.12.2021.
Станом на 12.10.2022 відповідач свої зобов`язання за договором позики належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 680 654,15 грн., яка складається з: основного боргу у сумі 417 582,00 грн., неустойки у сумі 263 075,15 грн.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 20.10.2022 відкрито провадження у даній цивільній справі, призначено її підготовчий розгляд.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17.01.2023 закрито підготовчий розгляд, призначено справу до розгляду по суті.
В судове засідання позивач не з`явився, від його представника до суду надійшла заява з проханням проводити розгляд справи без участі позивача та його представника, крім того, представник просив суд про задоволення вимог позову та не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов до суду не подав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що між сторонами укладено договір позики №К240621-1, відповідно до якого позивач передав відповідачу грошові кошти у сумі 445 885,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути вказані кошти у строк до 24.12.2021.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості .
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Вказаний договір позики від 24.06.2021 було укладено сторонами відповідно до вимог діючого законодавства, підписано відповідачем. Вказаний договір не визнано недійсним і є чинним на момент розгляду справи.
Відповідно до Правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 18.09.2013 (справа №6-63цс13) щодо застосування норм права, яка згідно з чинним цивільним процесуальним законодавством має ураховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Верховний Суд України дійшов аналогічних висновків за результатами перегляду справ №6-50цс16, №6-1967цс15.
За правилом ч.2, 3 ст.545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.
Правовий аналіз ст.545 ЦК України дає підстави вважати, що держатель оригіналу боргового документа є належним кредитором у зобов`язанні, на підтвердження виникнення якого наданий такий борговий документ.
Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем, станом на 12.10.2022 відповідач має заборгованість за договором позики від 24.06.2021 на загальну суму 680 654,15 грн., яка складається з: основного боргу у сумі 417 582,00 грн., неустойки у сумі 263 075,15 грн.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
На підставі вказаного та керуючись положеннями Цивільного Кодексу України, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та про можливість їх задоволення.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з вказаним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 6806,54 грн., а тому на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі, а саме: сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13,76, 81,133, 280 ЦПК України , ст. ст. 625,1049,1050 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТЕСТ ЕНЕРДЖІ СОЛЮШНС УКРАЇНА" про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТЕСТ ЕНЕРДЖІ СОЛЮШНС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 43676456, юридична адреса: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 9, офіс 369) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) заборгованість за договором позики від 24.06.2021 на загальну суму 680 654,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 6806,54 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя В.Л. Котвицький
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2023 |
Оприлюднено | 20.03.2023 |
Номер документу | 109624749 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Котвицький В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні