Рішення

від 16.03.2023 по справі 120/10524/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 березня 2023 р. Справа № 120/10524/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Книжка" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Книжка" (далі ТОВ "Книжка", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, контролюючий орган, відповідач). За змістом позовних вимог позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій від 19.09.2022 № 6090/02-32-09-04/41465247.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на відсутність вини у своїх діях у вчиненні податкового правопорушення. Так, позивач зазначає, що бухгалтерський відділ ТОВ "Книжка" був позбавлений будь-якої об`єктивної можливості звернутись до ГУ ДПС у Вінницькій області із заявою про переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями одразу після реєстрації нового РРО, оскільки на той момент діяла дистанційна форма роботи бухгалтерського відділу у зв`язку з введенням військового стану та виїздом за місто з можливістю вести виключно електронне листування з контролюючими органами. Вказує, що подання такої заяви через Електронний кабінет платника податків було неможливим, оскільки функціонал Електронного кабінету платника податків не дає можливість подати заяву про переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в електронній формі у зв`язку з відсутністю відповідних форм і шаблонів заяв такого змісту. Отже, як зазначає позивач, подання такого виду заяви було можливим лише в паперовій формі, що в свою чергу виключалося через запровадження керівництвом дистанційної форми роботи.

Також позивач стверджує, що безпосередньо після переведення бухгалтерського відділу на очну форму роботи заява з внесенням відомостей про новий РРО була подана до ГУ ДПС у Вінницькій області через канцелярію 30.08.2022 і в той же день була отримана переоформлена ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №02280308202103089 від 30.08.2022 із внесенням відомостей в додатку до ліцензії про новий ЕКА моделі ПРРО "сheckbох_1" за фіскальним номером 4000353322.

Таким чином, позивач вважає, що не мав об`єктивної можливості у період з 02.05.2022 (момент реєстрації нового РРО) по 29.08.2022 подати заяву про переоформлення ліцензії безпосередньо до контролюючого органу в паперовій формі, а при наявності першої можливості подати таку заяву, це було зроблено, що свідчить про добросовісність та належну обачність платника податків.

До того ж, позивач зауважує, що чинним законодавством чітко не врегульовано порядку подання заяви про внесення змін до додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Ухвалою від 20.12.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.

09.01.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника ГУ ДПС у Вінницькій області, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Свою позицію мотивує тим, що на підставі п.п. 75.1.3 п.75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України) та доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області від 07.06.2022 № 4746/7/99-00-09-01-01-07 відповідно до наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області від 25.08.2022 №2182к проведена фактична перевірка ТОВ "Книжка". Відповідач зазначає, що в результаті проведеного доперевірочного аналізу згідно із базами даних АІС "Податковий блок", підсистеми "Аналітична система", "Чеки", базами даних "Ліцензійна програма" та даних платника, а саме періодичний повний звіт ПРРО встановлено, що ТОВ "Книжка" протягом відповідного періоду, а саме з 02.05.2022 по 29.08.2022 включно здійснювало роздрібну торгівлю алкогольними напоями через ПРРО, не зазначений у ліцензії, 29.08.2022 проведено контрольно-перевірочні заходи.

Також відповідач зазначає, що згідно із вимогами пункту 81.1 статті 81 ПК України головному бухгалтеру ТОВ "Книжка" ОСОБА_1 було вручено під розписку копію наказу на проведення фактичної перевірки та здійснено процедуру ознайомлення під розписку у направленнях на перевірку.

В ході перевірки, як зазначає відповідач, встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями через ПРРО, не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 02280308202103089 від 20.09.2021, термін дії ліцензії з 24.09.2021 до 24.09.2022, в період з 02.05.2022 по 29.08.2022 включно, що зазначено в акті перевірки з використанням витягу чеків з фіскальної пам`яті ПРРО (періодичний повний звіт). ПРРО (фіскальний номер 4000353322) в ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 02280308202103089 від 20.09.2021, термін дії ліцензії з 24.09.2021 до 24.09.2022, на момент проведення перевірки не внесено.

Таким чином, відповідач стверджує, що встановлено порушення вимог статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі Закон № 481/95-ВР).

Крім того, відповідач повідомив, що ознайомившись з фактами, викладеними в акті фактичної перевірки, відповідно до вимог статті 86.5 ПК України, головний бухгалтер ТОВ "Книжка" Добровольська А.В. засвідчила викладені обставини власним підписом.

Відповідач також вказує, що вартість реалізованої алкогольної продукції через ПРРО, не зазначений у ліцензії, в період з 02.05.2022 по 29.08.2022 включно становить 228228 грн, 200 відсотків вартості реалізованої через ПРРО алкогольної продукції становить 456456 грн. Таким чином, за наслідком розгляду акта фактичної перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області рішенням про застосування фінансових санкцій від 19.09.2022 за № 6090/02-32-09-04/41465247 застосовано до ТОВ "Книжка" фінансову санкцію у сумі 456456,00 грн, за роздрібну торгівлю алкогольними напоями через ПРРО, не зазначений у ліцензії.

У відзиві відповідач також заперечує щодо стягнення 15000 грн понесених витрат на професійну правничу допомогу, зазначаючи, що сума таких витрат не є співмірною зі складністю справи, необґрунтована та завищена.

Разом із відзивом представник Головного управління ДПС у Вінницькій області подав клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 06.02.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ТОВ "Книжка" як юридична особа зареєстровано 18.07.2017, номер запису 11741020000015299, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом економічної діяльності позивача є 56.30 обслуговування напоями. На право роздрібної торгівлі напоями ТОВ "Книжка" отримало ліцензію №02280308202103089 від 20.09.2021, терміном дії з 24.09.2021 до 24.09.2022. Згідно з додатком до цієї ліцензії адресою місця торгівлі є: м. Вінниця, вул. Оводова, буд. 32, бар. Електронно-касовий апарат - модель МІНІ-ФП54.01, заводський номер ПР5401102509, виробник ТОВ "Юнісістем", дата виготовлення 17.02.2015, фіскальний номер 3000360183, дата реєстраційного посвідчення РРО 14.09.2017.

02.05.2022 засобами електронного кабінету платника податків позивач подав до ГУ ДПС у Вінницькій області заяву форми № 1-ПРРО про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій виробника "сheckbох_1" за фіскальним номером 4000353322.

06.05.2022 засобами електронного кабінету платника податків було подано заяву про скасування реєстрації РРО моделі МІНІ-ФП54.01 за фіскальним номером 3000360183, який позивач використовував під час здійснення своєї господарської діяльності, зокрема з роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Відповідно до направленої контролюючим органом квитанції № 2 документ прийнято. Скасування РРО проведено успішно. Також позивачу направлено довідку форми 6-РРО від 06.05.2022 № 70580 про скасування реєстратора розрахункових операцій.

30.08.2022 ТОВ "Книжка" подало до ГУ ДПС у Вінницькій області заяву щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, а саме щодо переоформлення ліцензії. У графі "Перелік реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі" позивачем вказано ПРРО "сheckbох_1" за фіскальним номером 4000353322, дата реєстраційного посвідчення РРО 02.05.2022.

29.08.2022 на підставі п.п. 75.1.3 п.75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України та доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області від 07.06.2022 № 4746/7/99-00-09-01-01-07 відповідно до наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 25.08.2022 №2182к посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області проведена фактична перевірка ТОВ "Книжка". За результатами перевірки складено фактичної перевірки від 01.09.2022 № 5486/02-32-09-04/41465247, за змістом якого згідно з наявною інформацією бази даних АІС "Податковий блок", підсистеми "Аналітична система», «Чеки", бази даних "Ліцензійна програма" та даних платника, а саме періодичний повний звіт ПРРО 4400353322 за період з 02.05.2022 по 29.08.2022 включно встановлено факт здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через ПРРО, не зазначений у ліцензії на право роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

В акті також зафіксовано, що вартість реалізованої алкогольної продукції через ПРРО, не зазначений у ліцензії, в період з 02.05.2022 по 29.08.2022 включно становить 228228 грн.

Відтак, за висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

На підставі акта перевірки від 01.09.2022 № 5486/02-32-09-04/41465247 ГУ ДПС у Вінницькій області прийняло рішення від 19.09.2022 № 6090/02-32-09-04/41465247 про застосування фінансових санкцій, згідно з яким відповідно до абзацу 11 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до позивача було застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 456456 грн за роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний

Позивач, вважаючи, що прийняте за наслідками фактичної перевірки рішення ГУ ДПС у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій № 6090/02-32-09-04/41465247 від 19.09.2022 є протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України).

Відповідно до пп. 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

За приписами пп.20.1.4, 20.1.8, 20.1.10 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів та під час проведення перевірок перевіряти документи, що підтверджують посаду посадових осіб та/або осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 статті 80 ПК України.

Приписами пунктів 80.2 - 80.5, пунктів 80.9-80.10 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Статтею 1 Закону №481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Питання щодо порядку отримання та використання дозвільних документів (ліцензій) пов`язаних з імпортом, експортом, оптовою і роздрібною торгівлею алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним та його зберіганням врегульовані статтею 15 Закону №481/95-ВР.

Відповідно до ч. 20 ст. 15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Частинами 30, 34 - 35, 37 ст. 15 Закону №481/95-ВР визначено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах. У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, законодавець встановлює обов`язок суб`єктів господарювання здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями, застосовуючи саме той електронний контрольно-касовий апарат (далі - ЕККА), який зазначено в додатку до ліцензії.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін (ч. 51 ст. 15 Закону №481/95-ВР ).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не є окремим документом, а є невід`ємною частиною ліцензії, що починає та припиняє свою дію одночасно з нею. Відомості, що містяться у такому додатку зазначаються у заяві на видачу ліцензії (у тому числі реєстратор розрахункових операцій, через який здійснюється роздрібна торгівля); у разі зміни таких відомостей суб`єкти господарювання подають відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом трьох днів видає суб`єкту господарювання нову ліцензію разом з додатком, який містить оновлені відомості та починає діяти з дня переоформлення.

Відповідно до ч. 1 статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Зокрема, згідно з абзацом одинадцятим частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України (ч. 4 ст. 17 Закону № 481/95-ВР).

Аналіз наведених норм права свідчить, що роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється виключно через електронний контрольно-касовий апарат, зазначений у ліцензії. У протилежному випадку для суб`єктів господарювання настають негативні наслідки фінансового характеру у вигляді накладення на них штрафу, встановленого статтею 17 Закону № 481/95-ВР.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 01.02.2021 (справа №520/5562/19).

Повертаючись до фактичних обставин справи, суд зазначає, що в додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №02280308202103089 тільки з 30.08.2022 був включений реєстратор розрахункових операцій моделі типу ND-787, заводський номер НД05000640, фіскальний номер 3000728710.

Разом з тим, під час перевірки відповідачем встановлено, що у період з 02.05.2022 по 29.08.2022 позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями через ПРРО, не зазначений у ліцензії на право роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Зазначений факт сторона позивача не заперечує, водночас вказує на відсутність вини у своїх діях у вчиненні податкового правопорушення у зв`язку із тим, що бухгалтерський відділ ТОВ "Книжка" був позбавлений будь-якої об`єктивної можливості звернутись до ГУ ДПС у Вінницькій області із заявою про переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями одразу після реєстрації нового РРО, оскільки на той момент діяла дистанційна форма роботи бухгалтерського відділу.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд виходить з такого.

Податковим правопорушенням згідно із п. 109.1 ст.109 ПК України є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 112.1, п. 112.2 ст. 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Отже, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винною у вчиненні правопорушення.

Суд зазначає, що ПК України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 ст.112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Отже, обов`язок доведення вини ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Варто відмити, що разом із цим, необхідно враховувати, що згідно з п. 109.3 ст. 109 Кодексу необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу.

У всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Згідно з підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору),

З наданих позивачем доказів видно, що відповідно до наказу директора ТОВ "Книжка" Левицького С.А. від 28.02.2022 № 59 відділ бухгалтерії переведено на дистанційну роботу. Наказом директора ТОВ "Книжка" ОСОБА_2 від 29.08.2022 № 59 бухгалтерський відділ переведено на очну форму роботи.

Водночас вказані обставини, на переконання суду, не є об`єктивними та непереборними обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності та не нівелюють обов`язку суб`єкта господарювання звернутися до органу ДПС України із заявою у порядку, передбаченому вищенаведеними приписами ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

Доказів у підтвердження того, що функціонал Електронного кабінету платника податків не дає можливість подати заяву про переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в електронній формі сторона позивача не надає.

Позивачем також не доведено об`єктивної неможливості звернення з такою заявою безпосередньо директором товариства, в тому числі подачі ним такої заяви у письмовій формі.

Відтак, посилання позивача на те, що ТОВ "Книжка" не мало можливості раніше 30.08.2022 подати заяву про переоформлення ліцензії з метою подальшого внесення контролюючим органом змін до додатку до ліцензії в частині відомостей про новий РРО суд вважає безпідставними.

Суд погоджується з доводами позивача, що Законом № 481/95-ВР не встановлено окремих вимог до заяви та пакета документів, які подаються для внесення змін щодо реєстраторів розрахункових операцій, через які здійснюється реалізація алкогольних напоїв, зазначених у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також не встановлено строку подання такої заяви. Водночас суд наголошує, що за правилами статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" видача нової ліцензії у зв`язку зі змінами відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії, здійснюється за заявою суб`єкта господарювання, а не автоматично внаслідок реєстрації нового реєстратора розрахункових операцій.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 (справа № 2а-9358/11/1370), від 31.05.2019 (справа № 810/1583/15), від 01.02.2021 (справа № 520/5562/19).

Також суд звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95 прямо встановлена відповідальність суб`єктів господарювання у вигляді штрафу за провадження роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.

Суд не встановив обставин щодо вжиття позивачем у період з 02.05.2022 по 29.08.2022 необхідних дій для включення інформації про новий РРО до ліцензії на право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями, як це передбачено статтею 15 Закону № 481/95.

Відтак, оскільки під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено факт провадження позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями на суму 228228 грн через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії, то до позивача правомірно застосовано штрафні санкції в розмірі 456456 грн (228228 грн х 200% = 456456 грн).

Суд, вирішуючи даний спір, виходить з критеріїв правомірності та законності рішень суб`єктів владних повноважень, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначене також виходить із завдань адміністративного судочинства, змістом яких є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що спірне рішення відповідача про застосування фінансових санкцій від 19.09.2022 № 6090/02-32-09-04/41465247 є таким, що відповідає критеріям правомірності, наведеним у частині другій статті 2 КАС України.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997, набула чинності для України 11.09.1997) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Вирішуючи питання про застосування ст. 13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Аманн проти Швейцарії" (Заява №27798/95 п. 88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

За приписами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03, 20.09.2012, п. 53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

У даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття спірного рішення.

Водночас доводи позивача на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, спростовані під час розгляду справи.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, оскільки позивачем не доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у зв`язку з відмовою в задоволенні позову відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Книжка" (21030, м. Вінниця, просп. Юності, 14, код ЄДРПОУ 41465247)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС України (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 44069150)

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович