Рішення

від 16.03.2023 по справі 120/10979/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 березня 2023 р. Справа № 120/10979/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21028)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пєнов Груп" (пр-т Юності, 18, м. Вінниця, 21021)

про: стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пєнов Груп" (далі - відповідач) про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують відповідача, податкового боргу у сумі 264 345, 53 грн. та накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що відкриті в установах банків на суму боргу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 264 345 грн. 53 коп., яка складається з податку на додану вартість, зокрема, основний платіж 42 643 грн. 54 коп., штрафні санкції - 14 632 грн. 00 коп., пеня- 19 910 грн. 79 коп.; податку на прибуток: основний платіж - 101 362 грн. 00 коп., штрафні санкції - 34361 грн. 60 коп., пеня 51 435 грн. 60 коп. Зазначена заборгованість утворилася в результаті не сплати самостійно задекларованих та донарахованих позивачем сум грошового зобов`язання. З огляду на те, що наявна заборгованість відповідачем погашена не була, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 02.01.2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позовну заяву не надав, відповідно суд у відповідності до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася відповідачеві за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - пр-т Юності, 18, м. Вінниця.

Повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачеві повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ч. 4 ст. 124 КАС України встановлено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За наведених вище обставин, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 07.03.2023 року у позивача витребувано докази отримання відповідачем податкових повідомлень-рішень від 12.11.2018 року № 14332615140103 та № 14342615140103.

14.03.2023 року за вх.№11187/23 до суду від позивача надійшли витребувані докази.

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України).

З 03.01.2020 року відповідач перебуває на податковому обліку у позивача.

До цього часу відповідач перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, відповідно до даних АІС "Податковий блок" відповідачем 09.12.2019 року змінено місцезнаходження з вул. Червоногвардійської, 34, м. Київ на пр-т Юності, 18, м. Вінниця.

Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 264 345 грн. 53 коп., яка складається з податку на додану вартість, зокрема, основний платіж 42 643 грн. 54 коп., штрафні санкції - 14 632 грн. 00 коп., пеня- 19 910 грн. 79 коп.; податку на прибуток: основний платіж - 101 362 грн. 00 коп., штрафні санкції - 34361 грн. 60 коп., пеня 51 435 грн. 60 коп.

Заборгованість зі сплати податку на додану вартість утворилась у зв`язку з поданням відповідачем податкової декларації за жовтень 2019 рік.

Також податковим повідомленням-рішенням Головного управлінні ДФС у м. Києві від 12.11.2018 року № 14332615140103 збільшено суму грошового зобов`язання відповідача за платежем "Податок на додану вартість" на 43 896 грн, з яких 29 264 грн. за податковим зобов`язанням та 14 632 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Заборгованість зі сплати податку на прибуток утворилась внаслідок прийняття Головним управлінням ДФС у м. Києві стосовно відповідача податкового повідомлення-рішення від 12.11.2018 року № 14342615140103, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток" на 53 283 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 48 920 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 4 363 грн.

Також Головним управлінням ДПС у м. Києві 30.10.2019 року винесено податкове повідомлення-рішення №01972615050103, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток" на 78 663 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 52 442 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 26 221 грн.

Податковим повідомленням-рішенням Головного управлінні ДПС у м. Києві від 17.12.2019 року за №0401220410 до відповідача застосовано штрафні санкції в сумі 3 777, 60 коп. а платежем "податок на прибуток".

Крім цього, згідно карток особових рахунків відповідача за вказаними податками рахується залишки несплаченої пені у сумі 71 346,39 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення від 12.11.2018 року, 30.10.2019 року та від 17.12.2019 року надсилались відповідачеві у встановлено законом порядку, доказів їх оскарження до суду не надано.

Головним управлінням ДФС у м. Києві також складена податкова вимога № 85560-17 від 18.02.2019 року, яка отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення. Доказів оскарження вказаної вимоги на момент розгляду справи суду не надано.

Вказана заборгованість підтверджується податковою декларацією, податковими повідомленнями рішеннями, картками особових рахунків відповідача та довідкою розрахунку суми позову.

У добровільному порядку відповідач податкову заборгованість не сплатив, відповідно позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання платника податків, відповідно до п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

П. 54.3. ст. 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

П. 57.3. ст. 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до вимог п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює певні факти.

Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Системний аналіз норм свідчить, що чинним законодавством передбачений обов`язок платників податків сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, крім випадків, коли така особа звільняється від їх сплати на підставах та умовах, визначених діючими нормативно-правовими актами. У випадку, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання (податку) в установлені законодавством строки, податковий орган надсилає йому податкову вимогу в визначеному порядку. Податковий борг повинен бути сплачений платником у передбачені строки.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 264 345 грн. 53 коп., яка складається з податку на додану вартість, зокрема, основний платіж 42 643 грн. 54 коп., штрафні санкції - 14 632 грн. 00 коп., пеня - 19 910 грн. 79 коп.; податку на прибуток: основний платіж - 101 362 грн. 00 коп., штрафні санкції - 34361 грн. 60 коп., пеня 51 435 грн. 60 коп.

Сума податкового боргу є узгодженою, у встановлені строки до бюджету не сплачена.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вже зазначалось, на виконання вказаних положень, позивачем відповідачеві надсилалися податкові повідомлення-рішення та вимога про сплату боргу (недоїмки). Доказів їх оскарження суду не надано.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється гл. 9 ПК України.

Згідно з п. 95.1. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу відповідача у сумі 264 345, 53 грн.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму відповідач, у встановлені законодавством строки, до бюджету не сплатив у повному обсязі, наявність у вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та їх задоволення в повному обсязі.

Вирішуючи питання про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що відкриті в установах банків на суму податкового боргу 264 345, 53 грн., суд виходив з наступного.

Право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Норма п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 року (справа № 804/4273/13-а).

В силу вимог абз. 2 п. п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, за змістом вищевказаних норм чинного законодавства підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

До матеріалів справи позивачеві додано інформаційну довідку з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо суб`єкта від 02.12.2022 року № 316591140.

Водночас суд звертає увагу, що надана довідка стосується юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 38928097, в той час як кодом ЄДРПОУ ТОВ "Пєнов груп", тобто відповідача, є 37035924.

Крім того, відповідно до листа Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 21.11.2022 року позивача повідомлено, що за відповідачем станом на 15.11.2022 року транспортні засоби за ТОВ "Пєнов Гру" (код ЄДРПОУ 38928097) не зареєстровані.

Отже, позивач не підтвердив належними і допустимими доказами факт відсутності у ТОВ "Пєнов ГРуп" (код ЄДРПОУ 37035924) майна, за рахунок якого може бути погашений спірний податковий борг.

Відтак, позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках в межах суми податкового боргу є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Разом з тим, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, позивачем надано лише платіжне доручення № 11640 від 22.12.2022 року про сплату судового збору та не зазначено про інші витрати, зокрема, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, то судові витрати у формі судового збору, сплачені позивачем, не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України та ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пєнов Груп» про стягнення податкового боргу та накладення арешту задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Пєнов Груп», податковий борг у сумі 264 345, 53 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Відповідач: ТОВ "Пєнов Груп" (пр-т Юності, 18, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 37035924)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.03.2023 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна