Рішення

від 16.03.2023 по справі 200/3646/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2023 року Справа№200/3646/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ЄДРПОУ 13492430, м. Маріуполь, в. Серова, б. 1а) до Товариства з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНС (м. Краматорськ, в. Орджонікідзе, 10, кв. 301, ЄДРПОУ 39704948) про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНС про стягнення коштів.

В обґрунтування позову зазначено, що як свідчить поданий відповідачем звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідність за 2021 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 75 осіб. Таким чином, у 2021 році у відповідача повинно було бути працевлаштовані 3 особи з інвалідністю, тоді як за даними звіту була працевлаштовано 2 особи.

У зв`язку з невиконанням відповідачем нормативу по створенню 1 робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році, позивачем нараховано адміністративно-господарські санкції у розмірі 81917, 33 грн. Оскільки зазначена сума не була сплачена у строк до 15 квітня 2022 року, було нараховано пеню у розмірі 2424,91 грн.

Крім цього, 24.05.2022 р. відділенням Фонду було направлено запит до Донецького обласного центру зайнятості № 03-13/160 щодо отримання інформації відносно подання відповідачем звітності за формою № 3-ПН, інформації щодо направлення до відповідача осіб з інвалідністю для працевлаштування, інформації про відмови з боку відповідача у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, інформації щодо запропонованих відповідачем в односторонньому порядку умов неповного робочого дня або неповного робочого тижня для осіб з інвалідністю, а також отримання інформації щодо наявності заявок на перекваліфікацію осіб з інвалідністю. Станом на день подачі позовної заяви, відповідь з центру зайнятості не надходила тому позивач наголошує, що вона буде додатково спрямована до суду, після її отримання.

Ухвалою суду від 27.06.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

18.07.2022 року відповідачем було надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено, що ТОВ «АЕРО-ТРАНС» було створено 3 посади для роботи інвалідів, вакантними з яких залишалась 1 через відсутність інвалідів, які потребують роботи у відповідача тощо. Інваліди, які були направлені Краматорським центром зайнятості, не працевлаштувалися з власної ініціативи через те, що їх не влаштовували умови праці, місце праці тощо. Відповідно Товариством були вжиті всі необхідні заходи для виконання нормативу робочих місць із працевлаштування інвалідів.

Таким чином позивач вважає, що вимоги Закону щодо надання державність службі зайнятості інформації, були ним виконані, підприємством не допущено жодних порушень, а тому підстави для стягнення адміністративно-господарських санкцій відсутні.

25.07.2022 року позивачем надано відповідь на відзив, згідно змісту якої зазначено, що відповідач у 2021 році неналежно інформував Краматорський міський центр зайнятості, а саме: (первинний) звіт за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії осіб з інвалідністю)» не долучена до відзиву, на підставі наведеного відділення Фонду просить суд не брати до уваги уточнюючу звітність Відповідача за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії осіб з інвалідністю)», оскільки відповідач не мав права подати до центру зайнятості уточнюючу звітність на заміну первинної звітності, якщо первинну він не подавав, зазначене підтверджується відсутністю у справі первинної звітності за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії осіб з інвалідністю)».

Окрім цього, первинний звіт за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії осіб з інвалідністю)» надавався службі зайнятості не протягом 2021 року, (тобто напротязі всього звітного періоду поки відповідач не працевлаштує потрібну кількість осіб з інвалідністю відповідно до нормативу встановленого законодавством), а лише одноразово (04.02.2021 року), проте як потреба у працевлаштуванні осіб з інвалідністю у відповідача виникла вже на початку 2021 року, замість потрібних 3 осіб з інвалідністю.

Таким чином позивач вважає, що відповідач замість того, щоб створювати конкурентоспроможні робочі місця з вигідними та зручними для осіб з інвалідністю істотними умовами праці намагався лише формально виконати вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо чотирьохвідсоткового нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (а саме, лише одноразово прозвітував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, фактично не вживши більш ніяких усіх залежних від себе заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам) та уникнути встановленої Законом відповідальності за вчинене правопорушення.

Отже, на підставі наведеного позвач вважає, що цілком об`єктивним є висновок щодо вини відповідача у невиконанні вимог чинного законодавства щодо додержання встановленого нормативу створення робочих місць призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, що є порушенням підприємством правил здійснення господарської діяльності, та як слідство - стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій та пені.

Ухвалою суду від 03.08.2022 року відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення по справі.

Ухвалою суду від 27.02.2023 року витребувано у Донецького обласного центру зайнятості інформацію щодо подання відповідачем звітності за формою № 3-ПН, інформації щодо направлення до відповідача осіб з інвалідністю для працевлаштування, інформації про відмови з боку відповідача у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, інформації щодо запропонованих відповідачем в односторонньому порядку умов неповного робочого дня або неповного робочого тижня для осіб з інвалідністю, а також отримання інформації щодо наявності заявок на перекваліфікацію осіб з інвалідністю; у Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю копію відповіді Донецького обласного центру зайнятості на запит № 03-13/160.

08.03.2023 року Донецьким обласним центром зайнятості надано лист-відповідь на ухвалу від 27.02.2023 року, в якому зазначено, що за інформацією, наданою Краматорським міським центром зайнятості відповідачем за даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості, 14 січня 2021 року засобами телекомунікаційного зв`язку було надано інформацію про попит на робочу силу (вакансію для осіб з інвалідністю); згідно з пунктом 4 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 31.05.2013 № 316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України 05.12.2016 № 1476) (чиним на дату подання форми звітності) актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку; 04.02.2021 відповідачем було надано до Краматорського міського центру зайнятості звіт форми 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу» (вакансії для осіб з інвалідністю) на паперовому носії.

Протягом березня-червня 2021 року відповідачем у телефонному режимі двічі на місяць підтверджувалась актуальність щодо потреби в укомплектуванні зазначеної вакансії.

Протягом 2021 року на заявлену підприємством вакансію для осіб з інвалідністю направлено 3 особи, яким Товариством з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНС було відмовлено в працевлаштуванні у зв`язку з невідповідністю висновків медико-соціальної експертизи вимогам у заявленій вакансії.

Інформація щодо запропонованих Товариством з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНС в односторонньому порядку умов неповного робочого дня або неповного робочого тижня для осіб з інвалідністю не надходила.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.

21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.

Указом Президента України від 18.05.2022, затвердженим Верховною Радою України (законопроекти №7389 та №7390), продовжено строк дії воєнного стану із 25 травня 2022 на 90 діб (тобто до 23 серпня 2022).

Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України № 2500-IX від 15.08.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 06.02.2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України № 2915-IX від 07.02.2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

На підставі наведеного суд вважає за належне продовжити строки розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, код ЄДРПОУ 13492430, місце реєстрації, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Серова, будинок 1А, місто Маріуполь, Донецька обл., 87528 організаційно-правова форма - державна організація (установа, заклад), дата державної реєстрації: 18.07.1991, дата запису: 06.06.2011. Номер запису: 1 266 145 0000 038936.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон України № 875-XII),спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) в своїй діяльності поряд з законодавством керується Положенням про відділення Фонду, затверджене Наказом Фонду соціального захисту інвалідів № 105 від 25.10.2019 р., що визначає основні функції, завдання та повноваження відділення Фонду, до яких належать, зокрема, прийом звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, збір сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, облік заборгованості по сплаті сум адміністративно-господарських санкцій і пені та відповідна позовна робота у судах різних інстанцій.

Враховуючи викладене, позивач є суб`єктом владних повноважень в розумінні ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України та наділений правом звернення до адміністративного суду з даним позовом відповідно до ст. 43, 46 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНС є юридичною особою, яка зареєстрована та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 39704948, місцезнаходження юридичної особи: м. Краматорськ, в. Орджонікідзе, 10, кв. 301.

Товариством з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНС було направлено Донецькому обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік, форми №10-ПОІ (річна).

У наданому на виконання вимог чинного законодавства до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіті форми № Ю-ПОІ за 2021 рік Товариство з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНС зазначило, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (рядок 01) у 2021 році - 75 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) - 2 особи (з них за статтю 2 чоловіка та 0 жінок; за місцем проживання фактично проживають у місті 2 чоловіка та 0 жінок; за місцем проживання фактично проживають у сільських населених пунктах та селищах - 0 чоловіків та 0 жінок; за віком від 18 до 35 років - 0 чоловіків та 0 жінок; за віком від 36 до 60 років - 2 чоловіка та 0 жінок; за віком понад 60 років - 0 чоловік та 0 жінок); кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (рядок 03) - 3 особи; фонд оплати праці штатних працівників (рядок 04) 6143,80 тис. грн.. середньорічна заробітна плата штатного працівника (рядок 05) 81917,33 грн.; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (рядок 06) - 81917,33 грн.

24.05.2022 р. відділення Фонду направило запит до ГУ ПФУ у Донецькій області щодо отримання інформації про середньооблікову кількість штатних працівників Товариства з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНС

За інформацією ГУ ПФУ у Донецькій області, яка була сформована відносно страхувальника (Товариства з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНС) на підставі звітності підприємства про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Форма № Д4) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у відповідача становила: за січень 2021 року складала 70 осіб, з яких 2 особи з інвалідністю; за лютий 2021 року складала 79 осіб, з яких 2 особи з інвалідністю; за березень 2021 року складала 84 особи, з яких 2 особи з інвалідністю; за квітень 2021 року складала 84 особи, з яких 2 особи з інвалідністю; за травень 2021 року складала 86 осіб, з яких 2 особи з інвалідністю; за червень 2021 року складала 84 особи, з яких 2 особи з інвалідністю; за липень 2021 року складала 84 особи, з яких 2 особи з інвалідністю; за серпень 2021 року складала 85 осіб, з яких 2 особи з інвалідністю; за вересень 2021 року складала 86 особи, з яких 2 особи з інвалідністю; за жовтень 2021 року складала 81 осіб, з яких 2 особи з інвалідністю; за листопад 2021 року складала 44 особи, з яких 2 особи з інвалідністю; за грудень 2021 року складала 31 особу, з яких 2 особи з інвалідністю.

Отже, зважаючи на положення п.п.3.2.5 п.3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників та п. 9 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПОІ (річна) Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, у звітному 2021 році у Товариства з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНС середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік склала (70+79+84+84+86+84+84+85+86+81+44+31) /12 = 75.

А середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність у Товариства з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНС у звітному 2021 році, згідно даних ГУ ПФУ в Донецькій області складала 2 особи.

Отже, у відповідності до викладених приписів законодавства, а також згідно інформації отриманої від ГУ ПФУ в Донецькій області яка була сформована відносно страхувальника (Товариства з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНС) на підставі звітності підприємства про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Форма № Д4), Товариство з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНС всупереч вимогам ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні не виконало норматив у працевлаштуванні 1 особи з інвалідністю, що свідчить про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства.

Позивач нарахував відповідачу адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у розмірі 81917, 33 грн. та пені 2424,91 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 року № 129, передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами є Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні № 875-XII від 21.03.1991 року(далі - Закон № 875-XII).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 875-ХІІ, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 18 Закону № 875-ХІІ встановлено обов`язок для підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За визначенням частини першої статті 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі - Закон № 875-XII), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частина друга статті 19 Закону № 875-XII встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частина перша статті 20 Закону № 875-ХІІ окреслює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Приписи частини першої статті 218 Господарського кодексу України передбачають, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частина друга наведеної статті передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Унормуванням частини першої та другої статті 238 Господарського кодексу України встановлено: за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, зазначених у частині першій статті 239 Господарського кодексу України вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф, а також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями.

Пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI "Про зайнятість населення" (далі - Закон № 5067-VI) обумовлено, що роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

За правилами пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, в редакції чинній на момент правовідносин, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Форма звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядок її подання затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316 (далі - Порядок № 316).

За змістом пункту 1 Розділу І Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, цей Порядок визначає механізм подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (далі - форма № 3-ПН).

Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця (пункт 3 Розділу І Порядку № 316).

Актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку (пункт 4 Розділу І Порядку № 316).

Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (пункт 5 Розділу І Порядку № 316).

Роботодавець згідно пункту 6 Розділу І Порядку № 316 визначає вид звітності - первинна або уточнювальна.

Первинна звітність подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії).

Уточнювальна звітність подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії: умов праці, розміру заробітної плати, вимог до претендента тощо. При цьому, не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та назви професії (посади).

За приписами пункту 1 Розділу ІІ Порядку № 316 за наявності у роботодавців коментарів до вакансії заповнюється розділ II, у якому відображаються порядковий номер відповідного запису в розділі I, а також характеристики вакансій (умови праці, розмір заробітної плати та вимоги до претендентів).

У пункті 1 зазначається порядковий номер відповідного запису з розділу I та вказується кількість вакансій.

У пункті 2 наводиться загальна кількість осіб із числа громадян, що мають додаткові гарантії щодо сприяння працевлаштуванню (відповідно до статті 14 Закону України Про зайнятість населення), яких роботодавець може працевлаштувати. За бажанням роботодавця може проводитись деталізація категорій претендентів на вакансію з урахуванням категорій громадян, перелік яких наведений у статті 14 Закону України Про зайнятість населення, а також внутрішньо переміщених осіб.

З огляду на викладене, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Для надання оцінки доводам сторін необхідно перевірити, чи вжив відповідач залежних від нього заходів для недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності, яке полягає у необхідності забезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу.

Порядком № 316 на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Тому якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 справа № 806/1368/17, від 15.04.2019 № П/811/700/17.

Законодавцем чітко визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця,

- створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;

- надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів;

- звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість і працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- в разі не виконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Відтак, на підприємство покладається обов`язок самостійного працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів, в тому числі і центри зайнятості. В свою чергу, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №П/811/693/17, від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, від 13.06.2018 у справі № 819/639/17.

При цьому, Законом № 875-ХІІ також визначено, що працевлаштування осіб з інвалідністю здійснюється або шляхом їх безпосереднього звернення до підприємства, або шляхом звернення до державної служби зайнятості, яка в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи для працевлаштування такої особи з інвалідністю.

З огляду на викладене, обов`язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. Механізм реалізації зазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних заходів з боку підприємств.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є звіти форми № 3-ПН.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНС протягом 2021 року подавались до Краматорського міського центру зайнятості відповідна звітність інформація про попит на робочу силу (вакансії) (за формою № 3-ПН).

Вказана інформація у тому числі актуалізувалась в порядку, передбаченому в пункті 4 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 31.05.2013 № 316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України 05.12.2016 № 1476) (чиним на дату подання форми звітності).

Як було зазначено вище, протягом 2021 року на заявлену підприємством вакансію для осіб з інвалідністю направлено 3 особи, яким Товариством з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНС (ЄДРПОУ 39704948) було відмовлено в працевлаштуванні у зв`язку з невідповідністю висновків медико-соціальної експертизи вимогам у заявленій вакансії.

Суд звертає увагу, що вказана інформація не збігається з позицією відповідача, викладою у відзиві (інваліди не працевлаштувалися з власної ініціативи через те, що їх не влаштовували умови праці, місце праці тощо).

Отже, направляючи трьох інвалідів для працевлаштування до ТОВ АЕРО-ТРАНС, Краматорський міський центр зайнятості був обізнаний про те, що вакансія водія відкрита саме для осіб з інвалідністю та ознайомлений з умовами праці, рекомендованими МСЕК тим претендентам, які були направлені до відповідача.

Таким чином у суду наявні підстави вважати, що Краматорський міський центр зайнятосі, виконуючи надані законодавством повноваження в частині перевірки претендентів до умов заявлених вакансій, скерував до відповідача тих претендентів, які відповідали вимогам вакансії, заявленої ТОВ АЕРО-ТРАНС.

Крім цього в матеріалах справи наявні "Коментарі до даних про вакансії" які не містять жодної окремої вказівки про специфічні умови праці, що можуть не підпадати під рекомендації МСЕК.

За встановлених обставин суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин позицію Верховного Суду викладену у справі № 920/474/20 від 09.06.2021 року, який дійшов висновку, що виконанням нормативу робочих місць в розумінні статті 19 цього Закону вважається саме працевлаштування підприємством інвалідів, а не лише створення робочих місць для таких осіб, що зумовлено загальною спрямованістю законодавства про соціальний захист та реабілітацію інвалідів на забезпечення реалізації ними трудових прав та обов`язків нарівні з іншими працівниками без додаткових соціальних гарантій у сприянні їх працевлаштування.

Суд вважає, що відповідачем не створено належних умов для працевлаштування осіб з інвалідністю; дії відповідача щодо не працевлаштування осіб з інвалідністю, які були направлені на підприємством з Краматорського міського центру зайнятості, свідчать про те, що підприємство не мало на меті приймати на роботу осіб з інвалідністю, а лише створювало таку посаду з метою уникнення застосування адміністративно-господарського штрафу за невиконання нормативу робочих місць.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем не вжитті належні заходи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю на спеціально створених для них робочих місцях та наявність його вини у незайнятості таких вакансій особами з інвалідністю на кінець звітного 2021 року. Зважаючи на те, що відповідачем у 2021 році не дотримано нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості 1 робоче місце, наявні підстави для стягнення з останнього передбачених законодавством адміністративно-господарських санкцій в розмірі 81917, 33 грн.

Стосовно вимоги позивача стягнути з відповідачу пеню у розмірі 2424,91 грн., суд наголошує наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх реєстрації як юридичних осіб до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Порядок нарахування пені та її сплати, затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223, встановлює механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.

Пунктом 3.4 Порядку № 223 визначено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).

За змістом п. 3.7 Порядку № 223 у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 20 січня 2022 року № 24-рш «Про розмір облікової ставки», з 21.01.2022 року встановлено облікову ставку у розмірі 10 % річних.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02 червня 2022 року № 262-рш «Про розмір облікової ставки», з 03.06.2022 року встановлено облікову ставку у розмірі 25 % річних, яка діє на день звернення з адміністративним позовом, тобто на 28.05.2021 року.

З матеріали справи вбачається, що позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення відповідачем сплати адміністративно господарської санкції на 21.06.2022 року.

Враховуючи те, що відповідачем порушено строк сплати адміністративно господарських санкцій у розмірі 81917, 33 грн., суд погоджує висновок про стягнення на користь позивача пені у розмірі 2424,91 грн.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 р. розмірі 81917, 33 грн. та пеню у розмірі 2424,91 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Враховуючи, що сплату судового збору позивачу було відстрочено ухвалою суду від 03.08.2022 року, суд вважає за належне стягнути з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ЄДРПОУ 13492430, м. Маріуполь, в. Серова, б. 1а) на користь Державного бюджету України відстрочений судовий збір в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн., 00 коп.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ЄДРПОУ 13492430, м. Маріуполь, в. Серова, б. 1а) до Товариства з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНС (м. Краматорськ, в. Орджонікідзе, 10, кв. 301, ЄДРПОУ 39704948) про стягнення коштів, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЕРО-ТРАНСна користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році, у розмірі 81917, 33 грн. та пеню у розмірі 2424, 91 грн. на р/р UA098999980313121230000005630 Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/50070000 ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070000. ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.

Стягнути з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ЄДРПОУ 13492430, м. Маріуполь, в. Серова, б. 1а) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн., 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Суддя В.В. Стойка