ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
З ПИТАНЬ ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ
17 березня 2023 року Справа № 280/797/23 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МаксименкоЛ.Я. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву Запорізької митниці про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 29- А, код ЄДРПОУ 34155997)
до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. С.Синенка, буд.12, код ЄДРПОУ 44005647)
про визнання протиправними та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Запорізької митниці (далі відповідач), в якій позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд визнати протиправними і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA112000/2023/000001/2 від 27.01.2023 та №UA112000/2023/000002/2 від 11.02.2023.
09.03.2023 представником відповідача подано до суду заяву/клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування посилається на те, що наданий до суду позов від 03.02.2023 б/н підписаний Биковим С.А., при цьому належних документів на підтвердження повноважень як представника юридичної особи не надано: не надано ні Статуту товариства, ні наказу про призначення особи яка підписала позов на посаду, ні витягу з ЄДРЮО, ФОП та ГФ, де міститься інформація про особу, яка підписала позов, як про особу, яка може вчиняти дії від імені відповідної юридичної особи, ордеру відповідно до ст. 59 КАС України також не надавалось. Вказує, що відповідно до публічно доступної інформації на сайті Міністерства Юстиції України з ЄДРЮО, ФОП та ГФ не вбачається, що керівником підприємства є Господинов І.П. та які повноваження він може вчиняти від імені юридичної особи, на підставі чого ним може бути передоручено самопредставництво довіреністю, якщо він дійсно є керівником підприємства. Вважає, що позовна заява подана до суду неналежною особою. Просить залишити позов без розгляду.
09.03.2023 представником позивача подано заперечення на клопотання (заяву) вх. №97814, де зазначено, що позивач повністю підтверджує повноваження Бикова С.А. Його довіреність додана до позовної заяви. Ця довіреність сформована Електронним судом і не підлягає коригуванню. Відповідно до ч. 3 ст. 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видана за (електронним цифровим підписом посадової особи, уповноваженої на це установчими документами. Просить відмовити у задоволенні заяви.
Ухвалою суду від 13.03.2023 витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 29- А, код ЄДРПОУ 34155997) правовстановлюючі документи на підтвердження повноважень Господинова І.П., в тому числі на передоручення представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" іншим особам, зокрема, але не виключно статут, належним чином оформлена довіреність, тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Суд, вивчивши матеріали справи, зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частинами сьомою, восьмою, десятою, одинадцятою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За правилом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Отже, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №640/1374/19.
26 листопада 2010 року Рада суддів України рішенням № 30 затвердила Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення про АСДС).
2 березня 2018 року Рада суддів України рішенням №17 відповідно до пункту 9 § 2 Прикінцевих положень Розділу VII Перехідних положень Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесла зміни до Положення про АСДС шляхом викладення його у новій редакції (далі - рішення РСУ №17).
Відповідно до пункту 2 рішення РСУ №17 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України № 16 від 12 квітня 2018 року) встановлено, що Положення про АСДС у редакції, затвердженій рішенням РСУ №17, набирає чинності у наступному порядку:
2.1. пункт 21 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", Розділ Х "Протоколи" (крім пунктів 12, 15), пункти 3 - 6 Розділу VII "Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями" - з 15 березня 2018 року;
2.2. Для судів, підключених до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов`язковим для його роботи:
- Розділи VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", IХ "Автоматичне визначення присяжних", Розділ Х "Протоколи" (у повному обсязі) - з наступного дня після такого підключення.
Відповідно до підпункту 2.3 норми Положення про АСДС, не зазначені у п. п. 2.1, 2.2. цього Рішення, набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України).
Наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
Пунктом 1 наказу ДСА України №247 від 1 червня 2020 року «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Наказ № 247) вирішено запровадити з 1 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Підсистеми) у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 1 липня 2020 року - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди).
Пунктом 2 Наказу №247 визначено, що пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем слід керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.
Отже, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 640/32183/20.
Судом встановлено, що позивачем у справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент", керівником якої, за даними ЄДРПОУ на момент подання позовної заяви був ОСОБА_1 . При цьому, позовну заяву подано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та підписано представником адвокатом Биковим Сергієм Анатолійовичем.
Згідно п. 11 Положення про АСДС, процедура реєстрації Електронного кабінету юридичної особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису керівника такої юридичної особи, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Сертифікат кваліфікованого електронного підпису такої посадової особи повинен містити ідентифікаційні дані як юридичної, так і посадової особи.
Керівник юридичної особи засобами програмного забезпечення Електронного кабінету може уповноважувати працівників юридичної особи (в тому числі себе) або інших фізичних осіб чи фізичних осіб - підприємців на перегляд, створення та надсилання електронних документів, а також вчинення інших дій від імені юридичної особи з використанням власних Електронних кабінетів таких фізичних осіб чи фізичних осіб - підприємців.
Тож, оскільки ОСОБА_1 пройшов реєстрацію в Електронному кабінеті, то його повноваження підтверджені даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та перевірені підсистемою.
Тому, ОСОБА_1 , в свою чергу, як керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" міг уповноважити інших фізичних осіб на перегляд, створення та надсилання електронних документів, а також вчинення інших дій від імені юридичної особи з використанням власних Електронних кабінетів таких фізичних осіб чи фізичних осіб - підприємців
Відповідно до ч.3 ст. 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Так, відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2 та ТОВ "Технохімреагент" в особі Ген.директора Господинова І.П. укладено договір про надання професійної правничої допомоги, яким передбачено надання послуг у вигляді, зокрема, подання до суду процесуальних документів.
Керівник товариства Господинов Ігор Петрович уповноважив Бикова Сергія Анатолійовича представляти інтереси позивача довіреністю, сформованою у підсистемі «Електронний Суд». Згідно тексту вказаної довіреності, Биков Сергій Анатолійович має право, у тому числі, підписувати позовні заяви.
Щодо можливості прийняття такої довіреності судом, слід зазначити наступне.
Так, відповідно до частин першої-другої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
Водночас, відповідно до частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно п.п. 30-34 Положення про АСДС, користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
У постанові від 30 червня 2021 року у справі №380/830/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.
Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.
Вищезазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18 лютого 2021 року у справі №300/1329/20.
Суд також зауважує, що правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд». Сучасний стан електронного судочинства в Україні, враховує передові світові стандарти у сфері інформаційних технологій, дозволяє зробити його використання для особи зручним, а суду уникати надмірного формалізму під час забезпечення доступу такої особи до правосуддя.
Такий висновок зроблено у постанові КАС ВС від 10.02.2022 у справі № 560/11791/21.
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Приймаючи до уваги вищевказані обставини, суд приходить до висновку, що доводи відповідача про те, що позовна заява підписана неналежною особою наразі спростовуються вищенаведеними обставинами та нормами, у зв`язку з чим, відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст. ст. 55, 27, 240, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Запорізької митниці про залишення позовної заяви без розгляду у справі №280/797/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 29- А, код ЄДРПОУ 34155997) до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. С.Синенка, буд.12, код ЄДРПОУ 44005647) про визнання протиправними та скасування рішення, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.
Суддя Л.Я. Максименко
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2023 |
Оприлюднено | 20.03.2023 |
Номер документу | 109630183 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні