Ухвала

від 15.03.2023 по справі 420/4981/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4981/23

УХВАЛА

15 березня 2023 року м. Одеса

суддя Одеського окружного адміністративного суду, Бжассо Н.В., дослідив адміністративний позов ТОВ «АКТИВГАЗ ВОСТОК» до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «АКТИВГАЗ ВОСТОК» до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2021 року № 00383820706 Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідно до якого на підставі акту перевірки № 4290/21/22/рро/39889384 від 09.11.2021 року, яким встановлено порушення п.12 ст.3 ЗУ № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) та на підставі п.п.54.3.3 п.54,3 ст. 54 і ст.20 ЗУ № 2 б 5/9 5-ВР стосовно ТОВ «АКТИВГАЗ ВОСТОК» (код ЄДРПОУ 39889384, місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Потьомкінська, 112 оф. 22) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 43 863,56 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2021 року № 00383850706 Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, (код ЄДРПОУ 43143201, місцезнаходження: 73022, м. Херсон, пр. Ушакова, 75), відповідно до якого на підставі акту перевірки № 4289/21/22/рро/З9889384 від 09.11.2021 року, яким встановлено порушення п.12 ст.3 ЗУ № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) та на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст. 54 і ст.20 ЗУ № 265/95-ВР стосовно ТОВ «АКТИВГАЗ ВОСТОК» (код ЄДРПОУ 39889384, місцезнаходження: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Потьомкінська, 112 оф. 22) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 102 213, 92 грн.

Відповідно до п.п. 3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч.1-4 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Так, відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Таким чином, п.56.18 ст.56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18 за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

У вказаній постанові Верховний Суд сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відтак, для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, Верховний Суд зазначив, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права.

Також Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Також Верховний Суд зробив висновок, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено лише спеціальний строк у податкових правовідносинах (строк давності), протягом якого у платника податків за загальним правилом існує право ініціювати в суді спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

Водночас правового висновку про те, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено процесуальний строк звернення до суду, а так само і про те, що він становить 1095 днів, постанова Верховного Суду не містить.

У розвиток наведеного правозастосування, з урахуванням змін, що відбулися в суспільних відносинах, а також практичних результатів існування тривалий час судової практики, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду в податкових спорах становить 1095 днів, Верховний Суд у складі судової палати вважає за необхідне змінити попередні підходи до застосування норм права, які регулюють питання строку звернення до суду в податкових правовідносинах.

Верховний Суд у складі судової палати вважає, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, Верховний Суд у складі судової палати вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Таким чином, у випадку досудового вирішення спору, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановлюється місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. У разі, якщо процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення не застосовувалась, для оскарження податкового повідомлення-рішення застосовується шестимісячний строк звернення до суду, передбачений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.

Судом з позову вбачається, що непогоджуючись з зазначеними рішеннями контролюючого органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 146077,48 гри. ТОВ «АКТИВГАЗ ВОСТОК» 12 січня 2022 року здійснило адміністративне оскарження до ДПС України. 19.02.2023 року ТОВ «АКТИВГАЗ ВОСТОК» отримало листи ДПС України від 01.02.2023 року відповідно до яких, у задоволенні скарг було відмовлено.

При цьому, доказів отримання позивачем листів ДПС України від 01.02.2023 року відповідно до яких, у задоволенні скарг було відмовлено матеріали справи не містять.

Таким чином, строк звернення до суду з даними позовними вимогами становить один місяць, оскільки позивачем застосовувалась процедура досудового врегулювання спору та прийнято рішення про відмову в задоволенні скарги.

З позовною заявою до суду позивач звернувся 10.03.2023 року, тобто поза межами місячного строку.

Отже, позивачем порушено місячний строк на звернення до суду з позовом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Однак, в матеріалах справи відсутня заява про поновлення строку та докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Відтак, позивач має надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Згідно частин 1, 2, 4 та 5 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Суд звертає увагу позивача, що надані до суду копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень неналежної якості, що унеможливлює встановити їх зміст даних.

Крім того, в підтвердження наведених у позові обставин позивачем не надано до позову копію скарги до ДПС України від 12.01.2022 року, доказів її напарвлення, копії листів (рішень) ДПС України від 01.02.2023 року відповідно до яких, у задоволенні скарг було відмовлено.

На позивача як сторону судового процесу покладений обов`язок доведення обставин, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Зокрема, такий обов`язок установлений ч.1 ст.77 КАС України.

Тобто, позивач має надати до суду копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень належної якості та всіх доказів на підтвердження наведених у позові обставин.

У відповідності до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, з урахуванням змін та доповнень, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.4 вищевказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Представник позивача надав суду клопотання про відстрочення сплати судового збору так, як дана сума судового збору є значною. Майновий стан позивача не дозволяє йому на даний час винайти таку суму коштів для сплати судового збору. ТОВ «АКТИВГАЗ ВОСТОК» до 24.02.2022 року здійснювало свою господарську діяльність через мережу власних АЗС та АГЗП розташованих на території Херсонської області. В наслідок збройної агресії з боку Російської Федерації було тимчасово окуповано окремі райони Херсонської області, внаслідок чого ТОВ «АКТИВГАЗ ВОСТОК» зупинив свою господарську діяльність, всі АЗС та АГЗП Позивача опинились на окупованій території та/або були знищені внаслідок ворожих обстрілів. Наприкінці 2022 року ЗСУ було звільнено м. Херсон, в якому розташовано 1 (одна) АЗС позивача. В цей час тривають відновлювальні роботи на АЗС, з метою налагодження безперебійного забезпечення ЗСУ, правоохоронних органів та мешканців м. Херсон пальним. Всі кошти Позивача спрямовуються на це.

Розглянувши заяву представника позивача суд зазначає наступне.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Суд зазначає, що на підтвердження незадовільного майнового стану ТОВ «АКТИВГАЗ ВОСТОК» позивачем не надано жодного доказу.

Відстрочення стороні сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Суддя зазначає, що сплата судового збору є обов`язком позивача, а тому зловживання правом на відстрочення його сплати є неприпустимим.

Таким чином, суддя робить висновок, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору є таким, що не належить до задоволення.

Також, пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн.

Суд зазначає, що ціна позову становить 146077,48 грн.

Відтак, при зверненні до адміністративного суду з даним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Отже, позивачу на усунення недоліків позовної заяви необхідно надати до суду докази сплати судового збору в сумі 2684,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду; копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень належної якості та всіх доказів на підтвердження наведених у позові обставин, в тому числі тих, що зазначені судом; докази сплати судового збору в сумі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 160,161, 169 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору.

Залишити без руху адміністративний позов ТОВ «АКТИВГАЗ ВОСТОК» до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Повідомити позивача про необхідність у термін протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення адміністративного позову без руху усунути недоліки та роз`яснити, що у разі не усунення у визначений судом термін недоліків, позов буде повернуто позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду не належить до оскарження.

Суддя Н.В. Бжассо