Рішення

від 16.03.2023 по справі 212/5309/22

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/5309/22

2/212/212/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Дехти Р.В., за участю секретаря судового засідання Зюркевич В.В., у порядку ч.2ст.247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши цивільну справу у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖДЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЬТЕКО ГРУП» про стягнення матеріальної та моральної шкоди за затримку розрахунку при звільнення, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що працював на підприємстві відповідача ТОВ «Альтеко ГРУП» на підставі трудового договору, на посаді виконробом з 10 червня 2018 року. Трудова книжка на час роботи перебувала у відділі кадрів підприємства. Через постійну затримку виплати заробітної плати, 20 травня 2020 року він відправив заяву про звільнення, за допомогою поштового зв`язку «Укрпошта». 14 липня 2020 року він у відділенні «Укрпошта» отримав лист від відповідача, в якому була незаповнена трудова книжка, відсутні дані про працевлаштування та звільнення з ТОВ «Альтеко ГРУП». Даний факт було зафіксовано, викликаними працівниками поліції. Після цих подій позивач звернувся до адміністрації відповідача з вимогою роз`яснення з приводу направлення трудової книжки, в якій відсутні записи про його трудову діяльність, але відповідач проігнорував його звернення, у зв`язку з чим він був вимушений звернутися до суду. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 листопада 2021 року ТОВ «Альтеко ГРУП» було зобов`язано видати трудову книжку з записами про працевлаштування та розірвання трудового договору з ним, стягнуто середній заробіток за час затримки при звільненні у розмірі 111095,64 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2022 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22 листопада 2021 року змінено в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки, зменшивши його розмір з 111095,64 грн. до 72676,62 грн., в частині моральної шкоди, зменшивши її розмір з 20000,00 грн. до 5000,00 грн.. Позивач зазначає, що отримав трудову книжку тільки в серпні 2022 року, розрахунок з 09 червня 2020 року по 22 листопада 2021 року з ним зроблено на підставі постанови Дніпровського Апеляційного суду від 05 липня 2022 року. Після отримання трудової книжки позивач став на облік в центр зайнятості та отримав можливість отримати роботу. Позивач вважає, що в період з 23 листопада 2021 року по 09 вересня 2022 року з вини відповідача він не міг працювати та отримати офіційний статус безробітного, і отримувати допомогу по безробіттю. З 23 листопада 2021 року по 09 вересня 2022 року є вимушеним прогулом з вини відповідача, тому він повинен сплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу із розрахунку 3971,37 грн. за місяць, а всього 37908, 53 грн.. Крім того незаконними діями відповідача, йому причинено моральну шкоду яку він оцінює у 40 000 гривень.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.11.2022 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Бойченко Л.П. в судове засідання не з`явилися, направили на адресу суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити, проти заочного рішення не заперечували.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома. Відповідач не скористався своїм правом для надання відзиву.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно дост.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 12,ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 10 червня 2018 року по 09 червня 2020 року перебував в трудових відносинах з ТОВ «Альтеко ГРУП» на посаді виконроба, звільнений з займаної посади за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.

Як вбачається з матеріалів справи, після звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням його прав, які полягали в неотриманні трудової книжки та не отримання розрахунку при звільненні, звернувся до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди за затримку розрахунку при звільнені.

Рішенням Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2021 року (справа № 212/9509/20) позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖДЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЬТЕКО ГРУП» про стягнення матеріальної та моральної шкоди за затримку розрахунку при звільнення задоволені частково, а саме:

-зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтеко ГРУП» видати ОСОБА_1 трудову книжку з записами про працевлаштування та розірвання трудового договору;

-стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтеко ГРУП» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки при звільненні у розмірі 111 095,64 гривень та суму моральної шкоди у розмірі 20 000,00 гривень;

-стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтеко ГРУП» на користь держави судовий збір в сумі 1 310,95 гривень.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2022 року рішення Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2021 року змінено в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки, зменшивши його розмір з 111095,64 грн. до 72676,62 грн., в частині моральної шкоди, зменшивши її розмір з 20000,00 грн. до 5000,00 грн.. В іншій частині рішення залишено без змін.

Позивач стверджує, що в серпні 2022 року він отримав трудову книжку та з 09 червня 2020 року по 22 листопада 2021 року з ним зроблено розрахунок згідно постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 липня 2022 року.

Відповідно до ч.4ст.81 ЦПК України, обставини встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Із змісту цих положень можна зробити висновок, що працівник, якому вчасно не видано трудову книжку, в даному випадку трудова книжка не оформлена згідно вимог Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок працівників», а тому вважається не виданою, перебуває у вимушеному прогулі у зв`язку з неможливістю працевлаштування, оскільки згідно зі ст. 24 КЗпП України трудова книжка є одним із основних документів для укладення трудового договору. Крім того, звільнений працівник, якому вчасно не видано трудової книжки, позбавлений можливості набути відповідний стаж та досвід роботи за фахом.

Враховуючи, що в порушення вимог трудового законодавства в день звільнення з роботи належним чином оформлена трудова книжка не була видана ОСОБА_1 , то відповідно до ч.4 ст.235 КЗпП України підлягає стягненню середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки (за час вимушеного прогулу).

Згідно із п.32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Враховуючи те, що позивачем отримана трудова книжка тільки в серпні 2022 року, розрахунок здійснено з 09 червня 2020 року по 22 листопада 2021 року, тому до виплати позивачеві за затримку у видачі йому трудової книжки підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23 листопада 2021 року по 09 вересня 2022 року, виходячи з розрахунку 3971,37 грн. за місяць.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: зокрема, п.9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

З аналізу даних приписів матеріального права, що регулює питання відшкодування моральної шкоди, підставою для відшкодування моральної шкоди працівнику в трудових відносинах є сукупність таких обставин: протиправна дія роботодавця, порушення прав працівника, наявність самої моральної шкоди, причинний зв`язок між діями і наслідком.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Отже, у зв`язку з тим, що роботодавець, відповідач ТОВ «Альтеко ГРУП» не видав своєчасно звільненому працівнику позивачу ОСОБА_1 оформлену трудову книжку, то відповідно є частково обґрунтованою вимога позивача про відшкодування моральної шкоди (переживання, втрата душевного спокою, втрата нормальних життєвих зв`язків та погіршення матеріального стану без можливості працевлаштування одразу після звільнення чи постановки на облік до центру зайнятості). На переконання суду вона підлягає відшкодуванню у розмірі 3 999,99 гривень, оскільки на підтвердження завданої шкоди саме в розмірі 40 000,00 гривень, позивач доказів не надав і не обґрунтував саме такий розмір.

Керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖДЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЬТЕКО ГРУП» про стягнення матеріальної та моральної шкоди за затримку розрахунку при звільнення, задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖДЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЬТЕКОГРУП», код ЄДРПОУ 37974336 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 середній заробіток за затримку видачі трудової книжки за період з 23 листопада 2021 року по 09 вересня 2022 року, із розрахунку 3971 гривня 37 копійок за місяць.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖДЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЬТЕКО ГРУП», код ЄДРПОУ 37974336 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 моральну шкоду в сумі 3999 гривень 99 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Повне рішення складено 17 березня 2023 року.

Суддя: Р. В. Дехта