Постанова

від 16.03.2023 по справі 520/20047/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року справа №520/20047/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 р. у справі № 520/20047/21 (головуючий І інстанції Волгіна Н.П.) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) провизнання протиправною та скасування постанови, -

У С Т А Н О В И В:

13 жовтня 2021 року Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 20 вересня 2021 року, прийняту у межах виконавчого провадження № 63272482, про накладення на позивача штрафу у розмірі 10 200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено наступне.

Головним державним виконавцем Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Буселом В.О. 12 серпня 2021 року в межах виконавчого провадження № 63272482 прийнята постанова про накладення на Головне управління ДПС у Донецькій області (код 43142826) штрафу в розмір 5 100,00 грн за невиконання рішення суду № , яким Головне управління зобов`язано підготувати та подати до відповідального органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ПрАТ ЕФЕС УКРАЇНА надміру сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 3 300 000,00 грн на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ № 37518000231095, Казначейство України (ел.адм. податок), МФО 899998.

Дана постанова про накладення штрафу була оскаржена Головним управлінням в судовому порядку.

20 вересня 2021 року Головним державним виконавцем Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Буселом В.О. була прийнята постанова, яка є спірною в межах даної справи, про накладення на Головне управління штрафу в розмірі 10 200,00 грн.

Позивач зазначає, що при її прийнятті державним виконавцем не були враховано, що попередня його постанова від 12 серпня 2021 року була прийнята із порушенням нормативно-правових приписів у постанові не зазначено вимогу про виконання рішення протягом 10 днів; також державним виконавцем не були досліджені причини невиконання позивачем рішення суду, зокрема не було враховано, що:

-позивач перебуває у стані припинення;

-у позивача відсутні функціональні повноваження через переведення ПрАТ ЕФЕС УКРАЇНА (стягувача у ВП № 63272482) на облік до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків;

- на законодавчому рівні відсутній механізм щодо повернення коштів на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ за рішенням суду;

- номер рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, зазначений у судовому рішенні № 200/14599/19-а (рахунок № 37518000231095), - є закритим;

- попередня постанова державного виконавця від 12 серпня 2021 року про накладення на позивача штрафу в сумі 5 100,00 грн за невиконання рішення суду № 200/14599/19-а від 3 березня 2020 року є неузгодженою у зв`язку із її оскарженням у судовому порядку.

Так, 23 листопада 2020 року Головне управління ДПС у Донецькій області отримало вимогу головного державного виконавця Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бусела В.О., прийняту в межах ВП № 63272482, щодо виконання виконавчого листа по справі № 200/14599/19-а про зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) підготувати та подати до відповідального органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ПрАТ ЕФЕС УКРАЇНА надміру сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 3 300 000,00 грн на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ № 37518000231095, Казначейство України (ел.адм. податок), МФО 899998

30 листопада 2020 року Головне управління повідомило відділ примусового виконання рішень відповідача про виконання рішення суду по справі № 200/14599/19-а про направлення Головним управлінням позивачем Головному управлінню ДКС України у Донецькій області висновку про повернення помилкового або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені ПрАТ ЕФЕС УКРАЇНА, який отриманий органом казначейства 8 вересня 2020 року, копія якого була додана до листа.

11 січня 2021 року Головне управління знов отримало вимогу виконавця від 6 січня 2021 про надання інформації щодо виконання рішення суду по справі № 200/14599/19-а.

Листом від 14 січня 2021 року Головне управління повторно повідомило виконавця про направлення до ГУ ДКС України у Донецькій області висновку № 231431-54 від 14 серпня 2020 року про повернення ПрАТ ЕФЕС УКРАЇНА надміру сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 3 300 000,00 грн. Також зазначило, що даний висновок був повернутий ГУ ДКС області у зв`язку із тим, що був оформлений згідно Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2015 року № 1146, який втратив чинність. Крім цього у листі позивач зазначив, що Головне управління ДПС у Донецькій області не має можливості виконати рішення суду за виконавчим документом по справі № 200/14599/19-а, так як з 3 січня 2021 року ПрАТ ЕФЕС УКРАЇНА перебуває на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, до якого перейшли усі права та обов`язки як до контролюючого органу щодо обслуговування ПрАТ ЕФЕС УКРАЇНА.

26 січня 2021 року позивач втретє отримав вимогу виконавця про надання інформації щодо виконання рішення суду у справі № 200/14599/19-а, у відповідь на яку листом від 5 лютого 2021 року повідомив, що ані ст. 43 Податкового кодексу України, ані Порядком інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року № 60, яким керуються органи ДПС при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, повернення помилково/надміру сплачених коштів за рішенням суду не передбачено.

2 серпня 2021 року Головне управління ДПС у Донецькій області знов отримало вимогу виконавця про надання інформації щодо виконання рішення суду № 200/14599/19-а, на яку 9 серпня 2021 року була надана відповідь щодо неможливості виконати судове рішення у зв`язку із перебуванням підприємства на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Також у позові позивач зазначив, що триває процедура ліквідації юридичних осіб публічного права - територіальних органів Державної податкової служби, в тому числі Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) і станом на дату винесення постанови про накладення штрафу відповідач вже перебував у стані припинення.

Зауважив, що 30 вересня 2020 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про реєстрацію відокремленого підрозділу ДПС України - Головного управління ДПС у Донецькій області, код ЄДРПОУ ВП 44070187, наказом ДПС України № 643 від 12 листопада 2020 року затверджено Положення про територіальні органи ДПС, в тому числі Головне управління ДПС у Донецькій області, згідно якого даний орган є правонаступником майна, прав та обов`язків юридичної особи - Головного управління ДПС у Донецькій області (код 43142826).

Отже, відбулось публічне правонаступництво адміністративної компетенції від ГУ ДПС України у Донецькій області як юридичної особи до ГУ ДПС України у Донецькій області як відокремленого підрозділу ДПС України, при цьому функції ГУ ДПС у Донецькій області (код 43142826) щодо адміністрування податків, зборів, корегування інформації в реєстрах перейшли до ГУ ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДПС України (код ВП 44070187).

Також у відзиві вказано, що номер рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ № 37518000231095, відкритий у Казначействі України, був закритий 11 жовтня 2019 року, і у подальшому для ПРАТЕФЕС УКРАЇНА Казначейством України був відкритий інший рахунок СЕА ПДВ №UA808999980000037518000231095, який також згодом (1 січня 2020 року) був закритий у зв`язку із переходом на інший план рахунків. Станом на поточну дату в СЕА для ПДВ ПРАТЕФЕС УКРАЇНА відкритий рахунок № НОМЕР_1 .

Оскільки рішенням Донецького окружного суду № 200/14599/19-а зобов`язано по-перше, саме Головне управління ДПС у Донецькій області (код 43142826) підготувати та подати висновок про повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання з ПДВ, по-друге, повернення мало бути здійснено на визначений у рішенні рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ (№ 37518000231095), позивач не може виконати це судове рішення з об`єктивних причин.

Крім цього Головне управління зауважило, що спірна постанова була прийнята не дивлячись на те, що попередня постанова державного виконавця від 12 серпня 2021 року, якою на позивача був накладений штраф в сумі 5 100,00 грн за невиконання рішення суду № 200/14599/19-а від 3 березня 2020 року, є неузгодженою у зв`язку із її оскарженням у судовому порядку.

На переконання позивача зазначене свідчить про наявність поважних причин не виконання Головним управлінням судового рішення, що виключає застосування до позивача штрафних санкцій. Посилається при цьому на постанови Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 640/9234/19 та від 12 грудня 2018 року у справі № 821/1568/16 (а.с. 1-5).

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 р. у справі № 520/20047/21 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що постанови про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору за невиконання судового рішення можуть бути винесені лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області, є юридичною особою, код ЄДРПОУ: 43142826, місцезнаходження; 87515, Донецька область, м. Маріуполь вул. Італійська, буд. 59, є державним органом, перебуває у стані припинення (а.с. 6).

Відповідач, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), є юридичною особою, код ЄДРПОУ 43315445, місцезнаходження: 61002, Харківська обл., м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, є державним органом та належним відповідачем у справі (а.с. 149-164).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 3 березня 2020 року, прийнятим за результатом розгляду адміністративної справи № 200/14599/19-а, задоволено адміністративний позов Приватного акціонерного товариства ЕФЕС Україна до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності: визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області щодо неподання висновку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, про повернення Приватному акціонерному товариству ЕФЕС УКРАЇНА надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість у розмірі 3300000 грн; зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення Приватному акціонерному товариству ЕФЕС УКРАЇНА надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3300000 грн на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість № 37518000231095 Казначейство Україна (ел.адм. податок), МФО 899998 (а.с. 234-238).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 4 серпня 2020 року Рішення суду Донецького окружного адміністративного суду № 200/14599/19-а від 3 березня 2020 року залишено без змін (а.с. 239).

17 вересня 2020 року Донецьким окружним адміністративним судом Приватному акціонерному товариству ЕФЕС УКРАЇНА (далі ПрАТ ЕФЕС Україна) видано виконавчі листи № 200/14599/19-а від 3 березня 2020 року, в тому числі виконавчий лист, відповідно до якого боржник (Головне управління ДПС у Донецькій області, код ЄДРПОУ 43142826) зобов`язаний підготувати та подати до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення ПрАТ ЕФЕС УКРАЇНА надмірну сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3 300 000,00 грн на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість № 37518000231095 Казначейство України (ел.адм.податок), МФО 899998 (а.с. 210, 165).

28 вересня 2020 року ПрАТ ЕФЕС УКРАЇНА звернулось до відділу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявою № 12-258 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 200/14599/19-а (а.с. 166-167) .

12 жовтня 2020 року головним державним виконавцем Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Буселом В.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63272482 з примусового виконання виконавчого листа № 200/14599/19-а, виданого 17 вересня 2020 року, яка була вручена Головному управлінню ДПС у Донецькій області 12 жовтня 2020 року (а.с. 168-169, 171).

Також 12 жовтня 2020 року головним державним виконавцем Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Буселом В.О. у виконавчому провадженні ВП № 63272482 була прийнята постанова про стягнення з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) виконавчого збору (боргу) у розмірі 18 892,00 грн та постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою постановлено визначити для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 165,00 грн, які також були отримані позивачем 12 жовтня 2020 року (а.с. 176-177, 179-180).

Листом № 78933/10/05/-99-10-01-27 від 20 жовтня 2020 року позивачем повідомлено державного виконавця про те, що стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників здійснюється відповідно ст. 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (а.с. 172).

26 жовтня 2020 року головним державним виконавцем Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Буселом В.О. направлено до позивача у справі (боржника у виконавчому провадженні) вимогу про виконання рішення суду від 3 березня 2020 року та про надання документів на підтвердження такого виконання (а.с. 173-174).

23 листопада 2020 року головним державним виконавцем Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Буселом В.О. направлено до боржника вимогу про виконання рішення суду та надання документів на підтвердження такого виконання, в якій крім іншого зазначено, що 26 жовтня 2020 року до боржника вже направлялась вимога виконавця та станом на 23 листопада 2020 року рішення суду не виконане, документів на підтвердження виконання зазначеного рішення відділу не надано (а.с. 182-183).

30 листопада 2020 року листом № 87060/10/05-99-04-01-13 позивач повідомив відповідача, що на виконання виконавчого листа № 200/14599/19-а, виданого 17 вересня 2020 року, стосовно перерахунку ПрАТ ЕФЕС УКРАЇНА надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3 300 00,00 грн на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість № 3751800231095, Головним управлінням спрямовано висновок про повернення помилково надміру сплачених грошових зобов`язань та пені з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, код класифікації доходів бюджету 14060100 від 14 серпня 2020 року № 231431-54 на суму 3 300 000,00 грн, у зв`язку із чим ВП № 63272482 від 12 жовтня 2020 року підлягає закриттю (а.с. 184-185).

До листа було додано копію Висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені № 231431-54 від 14 серпня 2020 року (а.с. 187), копію реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету № 231431-54 від 14 серпня 2020 року Головного управління ДПС у Донецькій області до ПрАТ ЕФЕС УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 00377457) на суму 3 300 000,00 грн (а.с. 188).

30 грудня 2020 року ПрАТ ЕФЕС УКРАЇНА звернулось до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про повторне направлення вимоги боржнику та про направлення до територіального органу поліції повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 189-191).

6 січня 2021 року головним державним виконавцем Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Буселом В.О. боржнику у виконавчому провадженні № 63272482 (позивачу у справі) направлено (вих. № 127/023-50) вимогу про виконання рішення суду та надання документів на підтвердження такого виконання, в якій, крім іншого зазначено, що 30 грудня 2020 року від стягувача надійшло клопотання про вжиття заходів примусового характеру, так як станом на 30 грудня 2020 року рішення суду № 200/14599/19-а не виконано (а.с. 195-196).

21 січня 2021 року головним державним виконавцем Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Буселом В.О. повторно направлено до боржника вимогу про виконання рішення суду № 200/14599/19-а та надання документів на підтвердження його виконання (а.с. 198-199).

5 лютого 2021 року листом № 2147/5/05-99-18-04-09 Головне управління повідомило відповідача, що з 3 січня 2021 року ПрАТ ЕФЕС УКРАЇНА перебуває на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків і Головне управління не має можливості виконати рішення суду за виконавчим документом № 200/14599/19-а від 17 вересня 2020 року. Також зазначено, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області готується заява до Донецького окружного адміністративного суду про заміну сторони виконавчого провадження (а.с. 200-203).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 6 липня 2021 року у справі № 200/14599/19-а, яка набрала чинності 31 серпня 2021 року, відмовлено у заміні сторони виконавчого провадження по справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства ЕФЕС УКРАЇНА до Головного ДПС у Донецькій області у зв`язку із тим, що за висновком суду при зміні місця обслуговування (обліку) платника податків не відбувається фактичного (компетенційного) або процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва контролюючих органів, а тому відсутні підстави для заміни сторони виконавчого провадження. Зазначено, що органом, який має забезпечити виконання судового рішення та відновити права платника податків, є той, якого зобов`язано судовим рішенням, що набрало законної сили, вчинити певні дії (а.с. 204-208, 209-212).

29 липня 2021 року головним державним виконавцем Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Шмаковим Р.С. направлено (вих. № 12195/02.3-50/) до боржника вимогу про виконання рішення суду та надання документів на підтвердження такого виконання (а.с. 214 - 215).

Листом Головного управління ДПС у Донецькій області № 16997/5/05-99-18-03-09 від 9 серпня 2021 року відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) повідомлено, що у разі переведення на обслуговування платника з одного податкового органу до іншого в інформаційній системі відбувається автоматична передача ІКП з попереднього місця обліку платника до нового місця обліку платника з фіксацією події в реєстрі передачі ІКП між податковими органами. Згідно інформаційної системи органів ДПС інтегровані картки платника по податку на додану вартість за кодом бюджетної класифікації 14010100 засобами програмного забезпечення автоматичного передані 14 січня 2021 року на облік до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. У зв`язку зі вступом в дію порядку № 60 на законодавчому рівні відсутній механізм, щодо повернення коштів на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість за рішенням суду (а.с. 216-218).

12 серпня 2021 року головним державним виконавцем Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Буселом В.О. прийнято постанову у ВП № 63272482 про накладення штрафу за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, якою на Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 431142826) (боржника у виконавчому провадженні) накладено штраф у розмірі 5 100,00 грн та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів (а.с. 8, 9).

26 серпня 2021 року Головне управління ДПС у Донецькій області повідомило відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вих. № 18267/5/05/-99-10-01-27) про отримання постанови про накладення штрафу та про намір оскарження даної постанови в суді (а.с. 219).

20 вересня 2021 року у зв`язку із невиконанням боржником (Головним управлінням ДПС у Донецькій області) виконавчого листа № 200/14599/19-а, виданого 17 вересня 2020 року, на підставі ч. 3 ст. 75 Закону України Про виконавче провадження головним державним виконавцем Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Буселом В.О. прийнято постанову № 63272482, якою за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення на боржника, Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826), накладено штраф у розмірі 10 200,00 грн (а.с. 10-11).

Також 20 вересня 2021 року головним державним виконавцем Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Буселом В.О. прийнято постанову № 63272482, якою вирішено закінчити виконавче провадження № 63272482; також вирішено виділити в окреме провадження постанову про накладення штрафу № 63272482 від 12 серпня 2021 року та постанову накладення штрафу № 63272482 від 20 вересня 2021 року (а.с. 221-222) .

У цей же день, 20 вересня 2021 року, головним державним виконавцем Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Буселом В.О. направлено подання до Центрального відділу поліції Національної поліції України в Донецькій області (вих. № 17114/02.3-50/) щодо вирішення питання про притягнення посадових осіб Головного управління (код ЄДРПОУ 41342826, місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) до кримінальної відповідальності за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України (а.с. 224-225).

Будучи не згодним із постановою головного державного виконавця Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бусела В.О. від 20 вересня 2021 року про накладення штрафу в розмірі 10 200,00 грн позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів від2 червня 2016 року № 1402-VII судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Частиною 1 ст. 255 КАС України також встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон України Про виконавче провадження, Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Згідно з п.п. 1 та 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята), за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII).

Частинами 1 та 2 ст. 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду.

З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

При вирішенні питання про наявність або відсутність поважних причин не виконання позивачем рішення суду від 3 березня 2020 року № 200/14599/19, суд виходить з наступного.

Щодо посилань позивача на неможливість виконання судового рішення у зв`язку із відсутністю функціональних повноважень через переведення з 3 січня 2021 року ПрАТ ЕФЕС Україна (стягувача у виконавчому провадженні № 63272482) на облік до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, суд зазначає, що фактично питання щодо неможливості виконання позивачем судового рішення від 3 березня 2020 року у зв`язку із переведенням після прийняття Донецьким окружним судом зазначеного судового рішення ПрАТ ЕФЕС Україна на облік до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків було розглянуто Донецьким окружним адміністративним судом при розгляді заяви позивача про заміну сторони виконавчого провадження та ухвалою від 6 липня 2021 року, яка набрала чинності 31 серпня 2021 року, судом відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження - ГУ ДПС у Донецькій області на Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Судом констатовано, що у разі зміни місця обслуговування (обліку) платника податків не відбувається фактичного (компетенційного) або процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва контролюючих органів. Обставини, з якими Закон № 1404-VIII і ст. 379 КАС України пов`язують можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження, у такому разі відсутні, відповідно органом, який має забезпечити виконання судового рішення та відновити права платника податків, є той, якого зобов`язано судовим рішенням, що набрало законної сили, вчинити певні дії.

Враховуючи наведене суд відхиляє посилання позивача як на поважні причини на переведення ПрАТ ЕФЕС Україна на облік до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Щодо посилань позивача на ту обставину, що Головне управління ДПС у Донецькій області (код 43142826) перебуває у стані припинення та після прийняття рішення суду № 200/14599/19-а від 3 березня 2020 року відбулось публічне правонаступництво адміністративної компетенції від ГУ ДПС України у Донецькій області як юридичної особи до ГУ ДПС України у Донецькій області як відокремленого підрозділу ДПС України, при цьому функції ГУ ДПС у Донецькій області (код 43142826) щодо адміністрування податків, зборів, корегування інформації в реєстрах перейшли до ГУ ДПС у Донецькій області, як відокремленого підрозділу ДПС України (код ВП 44070187), - суд зазначає, що дана обставина є (може бути) підставою для заміни сторони виконавчого провадження № 63272482, а не поважною причиною не виконання судового рішення.

Як вбачається з відомостей які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 30 вересня 2020 року в реєстр внесено запис про реєстрацію відокремленого підрозділу ДПС України - Головного управління ДПС у Донецькій області, код ЄДРПОУ ВП 44070187.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивачем вчинялись дії, спрямовані за забезпечення виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 березня 2020 року № 200/14599/19-а, зокрема, що позивач звертався до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження № 63272482 з ГУ ДПС у Донецькій області як юридичної особи (код 43142826) на ГУ ДПС у Донецькій області як відокремленого підрозділу ДПС України (код ВП 44070187).

Як наслідок, зазначені доводи позивача судом відхиляються.

Стосовно посилань позивача як на поважну причину не виконання рішення суду від 3 березня 2020 року на відсутність механізму щодо повернення коштів на рахунок системі електронного адміністрування ПДВ за рішенням суду, суд зазначає, що Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 3 березня 2020 року № 200/14599/19-а чітко визначено дії, які мав виконати позивач.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Суд зауважує, що виконання рішення суду не може бути поставлено у залежність від наявності певних умов.

Отже, Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 березня 2020 року № 200/14599/19-а, яке набрало законної сили 4 серпня 2020 року, є обов`язковим до виконання та мало бути виконане позивачем саме у той спосіб, який визначений судовим рішенням і відсутність механізму щодо повернення коштів на рахунок системі електронного адміністрування ПДВ за рішенням суду не є умовою, яка дозволяє не виконувати судове рішення.

Щодо посилань позивача на те, що номер рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, зазначений у судовому рішенні № 200/14599/19-а (рахунок № 37518000231095), - є закритим, суд зазначає, що дана обставина є (може бути) підставою для заміни способу чи порядку виконання рішення суду № 200/14599/19-а, а не поважною причиною його не виконання.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач звертався із заявою про зміну способу чи порядку виконання рішення суду № 200/14599/19-а у зв`язку зі зміною рахунку ПрАТ ЕФЕС Україна в системі електронного адміністрування ПДВ, а тому зазначені обставини не приймаються судом як поважні причини не виконання рішення суду № 200/14599/19-а.

Також суд відхиляє доводи позивача щодо наявності поважних причин не виконання судового рішення від 3 березня 2020 року у зв`язку із тим, що попередня постанова державного виконавця від 12 серпня 2021 року про накладення на позивача штрафу в сумі 5 100,00 грн за невиконання рішення суду № 200/14599/19-а від 3 березня 2020 року не містила вимоги про її виконання протягом десяти днів та є неузгодженою у зв`язку із її оскарженням у судовому порядку, так як Головним управлінням не наведено жодного посилання на нормативно-правові приписи, які забороняють державному виконавцю приймати рішення про накладення штрафу у подвійному розмірі у випадку судового оскарження попередньої постанови про накладення відповідного штрафу. Щодо посилань на не зазначення у даній постанові про її виконання протягом 10-ти денного строку, суд зазначає, що дана обставина є (може бути) підставою для визнання постанови неправомірною та її скасування.

Як встановлено судом постанова державного виконавця від 12 серпня 2021 року про накладення на позивача штрафу в сумі 5 100,00 грн станом на час прийняття спірної постанови від 20 вересня 2021 року скасована не була, отже, була чинною.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/14599/19-а набуло чинності 4 серпня 2020 року.

Суду не надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем з 4 серпня 2020 року будь-яких належних дій, спрямованих на його виконання.

Спрямування через місяць після набрання судовим рішенням чинності до Головного управління ДКС України у Донецькій області висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, складеного у н е н а л е ж н і й формі (у формі, передбаченої нормативно-правовим актом, що втратив чинність), не свідчить про вчинення н а л е ж н и х дій щодо такого виконання.

Крім цього, після повернення у той же день (8 вересня 2020 року) Головним управлінням ДКС України у Донецькій області цього висновку позивачеві із супровідним листом, в якому було зазначено про причини його повернення, Головним управлінням ДПС не було складено належного висновку та, як наслідок, не було здійснено його спрямування до органу казначейства.

Більш того, позивачем 30 листопада 2020 року було повідомлено відповідача по справі про виконання судового рішення № 200/14566/19-а та про необхідність закриття виконавчого провадження.

Суд зауважує, що згідно з ч. 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішеннях ЄСПЛ від 28 листопада 1999 року по справі "Brumarescu v. Romania" та від 24 липня 2003 року по справі "Рябих проти Росії" судом зазначено, що одним з основоположних аспектів принципу верховенства права є юридична визначеність, яка передбачає, що в разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

Так, у справі "Серінг проти Сполученого Королівства" від 7 липня 1989 року Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої забезпечення і розвиток ідеалів і цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст.6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року вказав, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Європейський суд з прав людини у рішенні Юрій Миколайович Іванов проти України наголосив на тому, що право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (Піалопулос та інші проти Греції, Юрій Миколайович Іванов проти України, Горнсбі проти Греції).

Варто також зауважити, що у справах Шмалько проти України, Іммобільяре Саффі проти Італії ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (до прикладу справа Сук проти України).

Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 750/9782/16-а.

Аналізуючи зазначені вище норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, суд робить висновок, що держаному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного, в даному разі, рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом № 1404-VIII. За таких умов, дії відповідача стосовно прийняття оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу узгоджуються із приписами норм Закону № 1404-VIII та визнаються судом як правомірні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 р. у справі № 520/20047/21 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2021 р. у справі № 520/20047/21 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 16 березня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяА.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко