Ухвала

від 13.03.2023 по справі 953/4372/22

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11-сс/818/232/23 Доповідач ОСОБА_1

Справа № 953/4372/22 Слідчий суддя ОСОБА_2

1-кс/953/564/23

Категорія: у порядкуКПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2023 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

представника власника майна - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.01.2023 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022040000000180 від 13.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 КК України, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.01.2023 задоволено клопотання прокурора про арешт майна, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12022040000000180 від 13.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 КК України.

Накладено арешт на майно, вилучене 29.12.2022 в ході проведення обшуку у період часу з 09 год. 29 хв. по 10 год. 43 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- ноутбук S530V Notebook PC, SNJ8NOCX20T76935B із зарядним пристроєм до нього;

- мобільний телефон Redmi Note 4 імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 в корпусі сірого кольору;

- мобільний телефон Galaxy S2175G, модель SM-G996B\DS, імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 з сім картою НОМЕР_5 - шляхом заборони його розпорядження та відчуження до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначено, що майно, на яке накладено арешт необхідно зберігати відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Місцем зберігання ноутбуку S530V Notebook PC, SNJ8NOCX20T76935B із зарядним пристроєм до нього, мобільного телефону Redmi Note 4 імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 в корпусі сірого кольору, мобільного телефону Galaxy S2175G, модель SM-G996B\DS, імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 з сім картою НОМЕР_5 , згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, визначено камеру зберігання речових доказів СУ ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Весніна, 14.

Зобов`язано слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, забезпечити зберігання речових доказів.

Зобов`язано слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, в строк не пізнішедвох місяцівза участю спеціаліста зняти інформацію з майна: ноутбуку S530V Notebook PC, SNJ8NOCX20T76935B із зарядним пристроєм до нього, мобільного телефону Redmi Note 4 імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 в корпусі сірого кольору, мобільного телефону Galaxy S2175G, модель SM-G996B\DS, імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 з сім картою НОМЕР_5 , в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаних носіях та можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні, для залучення до матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12022040000000180 від 13.04.2022за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 КК України, після чого передати вказане майно на відповідальне зберігання власнику майна.

Попереджено володільця майна, а саме: ноутбуку S530V Notebook PC, SNJ8NOCX20T76935B із зарядним пристроєм до нього, мобільного телефону Redmi Note 4 імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 в корпусі сірого кольору, мобільного телефону Galaxy S2175G, модель SM-G996B\DS, імеі1: НОМЕР_3 , імеі2: НОМЕР_4 з сім картою НОМЕР_5 , про кримінальну відповідальність за статтею 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, власник майна - ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.01.2023, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні про арешт майна, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12022040000000180 від 13.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 КК України та зобов`язати прокурора повернути тимчасово вилучене майно.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_8 посилається на те, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам щодо обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, при розгляді клопотання слідчим суддею не з`ясовано обставин, які мають значення для правильного вирішення клопотання.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 зазначає, що прокурором не доведено, що вилучене майно містить на собі сліди кримінального правопорушення, або воно було об`єктом протиправних дій та невмотивована необхідність накладення арешту на вилучене майно під час проведеного обшуку.

Звертає увагу суду на те, що звертаючись з клопотанням про арешт майна, прокурором не надано доказів того, що вона є співробітником ТОВ «Дрім Тім Студіо» та необґрунтовано чому саме такий спосіб обтяження сприятиме меті кримінального провадження. Обтяження у вигляді арешту майна із забороною відчуження, розпорядження та користування є неспіввісним з конституційним правом власності.

Вважає, що слідчим суддею не встановлено, які саме відомості можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні та яке відношення має ОСОБА_8 до розслідуваного кримінального правопорушення.

Будучи належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду ОСОБА_8 в судове засідання не з`явилась та неповідомила пропричини свогонеприбуття.

Відповідно до вимогстатті 405 КПК Українинеявка учасників провадження не є перешкодою для апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника власника майна адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Харківські області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022040000000180 від 13.04.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 КК України.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення, внесені до ЄРДР за наступними обставинами: до СУ ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що співробітники ТОВ «Дрім Тім» (ЭРДПОУ 42000536), шляхом обману заволоділи грошовими коштами у великих розмірах, чим спричинили ОСОБА_9 матеріального збитку.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2022 задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_10 , з метою відшукання і вилучення чорнових записів, документів, цифрових (електронних) носіїв інформації, мобільних телефонів, планшетів, флеш носіїв, бухгалтерської документації ТОВ «ДРІМ ТІМ СТУДІО», які як самостійно, так і в сукупності з іншими доказами у вказаному кримінальному провадженні, будуть мати суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення, а також розгляду справи по суті.

Згідно протоколу обшуку від 29.12.2022, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 26.12.2022 в період часу з 09:29 год. до 10:43 год. працівниками СУ ГУНП в Харківські області було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході проведеного обшуку було виявлено та вилучено майно, яке зазначене в клопотанні прокурора про арешт майна.

Задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя дійшов висновку про те, що прокурором доведено, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а також наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 170 цього Кодексу. При цьому, слідчий суддя враховуючи положення частини 4 статті 173 КПК України, вважав за необхідне застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведене до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, а тому заборонив розпорядження та відчуження вилученого майна до скасування арешту у встановленому нормами КПК України порядку. Разом з цим, слідчий суддя зобов`язав слідчого у визначені строки, за участю спеціаліста зняти інформацію з вилученого майна.

З таким висновком слідчого судді погоджується й суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися й у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до частини 1статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей131-132,170-173КПК України наклав арешт на майно, яке було вилучене 29.12.2022 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою використання його як доказу у даному кримінальному провадженні.

Матеріали судового провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане майно є доказом злочину, а також з метою подальшого зняття інформації та проведення експертиз.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування арешту вилученого під час обшуку майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, може призвести до його зникнення, або настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей132,170-173 КПК України, наклав арешт на вилучене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Судом апеляційної інстанції враховуються ті обставини, що на час звернення прокурора з клопотанням, майно, на яке останній просив накласти арешт, не втратило статусу речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022040000000180 від 13.04.2022 та приходить висновку, що існує сукупність розумних підозр вважати, що вилучене під час обшуку майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 про відсутність доказів того, що вилучене майно зберігло на собі сліди кримінального правопорушення, або воно було об`єктом протиправних дій, судом апеляційної інстанції не приймаються, з огляду на наступне.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 3 статті 190 КК України, а саме шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, тобто вилучене майно може мати певний зв`язок з розслідуваним кримінальним правопорушенням, а дійсні джерела його походження є предметом доказування, згідно зі статтею 91 КПК України, виходячи з обраної кваліфікації дій.

Суд апеляційної інстанції вважає, що на даному етапі потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 суд апеляційної інстанції вважає такими, що не спростовують висновків слідчого судді про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляційна скарги ОСОБА_8 не встановлено.

Керуючись статтями404,405,407,418,419,424 КПК України,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25.01.2023 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий :

Судді: