Окрема ухвала

від 16.03.2023 по справі 460/3890/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА УХВАЛА

16 березня 2023 року

м. Київ

справа №460/3890/20

адміністративні провадження №К/990/402/22, №К/990/1334/22, №К/990/4476/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Стрелець Т.Г., Берназюка Я.О., розглядаючи справу за позовом заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Рівненської міської ради, треті особи: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнеінвестпроект», ОСОБА_6 , про визнання протиправним та нечинним рішення, за касаційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2021,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (далі також прокурор, ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5. відповідно, позивачі), треті особи: Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнеінвестпроект», ОСОБА_6 (далі також Управління містобудування, ТОВ «Рівнеінвестпроект», ОСОБА_6 відповідно) звернулися до суду з позовами (об`єднані в одне провадження) до Рівненської міської ради (далі також Міська рада, відповідач), у якому просили:

- визнати протиправним та нечинним (визнати протиправним та скасувати) рішення Рівненської міської ради від 27.02.2020 №7262 «Про затвердження містобудівної документації «Детального плану території правого берега Басівкутського водосховища (озера) орієнтовною площею 80 га у комплексі із внесенням змін до діючого детального плану території на АДРЕСА_1 » (далі також ДПТ, спірне, оскаржуване рішення).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 позов задоволено, а саме - визнано протиправним та нечинним оскаржуване рішення Міської ради.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2021 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, переглянувши вищевказане судове рішення апеляційного суду в касаційному порядку, прийняв постанову від 16.03.2023, якою оскаржуване судове рішення скасував та залишив в силі рішення суду першої інстанції.

Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваного рішення Міської ради, зокрема, з підстав, передбачених частиною першою статті 67 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з прийняттям такого рішення з порушенням вимог цього Закону.

Зокрема, у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 встановлено, що депутат Рівненської міської ради ОСОБА_7 , який брав участь у голосуванні за прийняття оспорюваного у цій справі рішення і голосував «Так», мав конфлікт інтересів, однак, усупереч вимог статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 35 Закону України «Про запобігання корупції», особистого повідомлення депутата про наявність у нього потенційного чи реального конфлікту інтересів на сесії Рівненської міської ради не оголошувалося, врегулювання питання наявності конфлікту інтересів у вказаного депутата при прийнятті оскаржуваного рішення не відбувалося.

За наведеного, Верховний Суд визнав обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що вказаний вище депутат Рівненської міської ради, в порушення вимог частини другої статті 35 Закону України «Про запобігання корупції» та в умовах наявного у нього конфлікту інтересів, взяв участь у прийнятті цією Радою рішення, яке охоплюється предметом спору у справі, що розглядається.

З цих підстав у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №460/3890/20 констатовано, що оскаржуване позивачами та прокурором рішення Міської ради прийняте з порушенням вимог частини другої статті 35, статті 67 Закону України «Про запобігання корупції», статті 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а отже є незаконним, оскільки прийняте в умовах конфлікту інтересів одного з депутатів, який голосував за його прийняття, та бездіяльності інших депутатів відповідної ради, які як члени постійної комісії з врегулювання конфлікту інтересів, не вчинили жодних дій для врегулювання такого конфлікту.

При цьому, судовим розглядом справи встановлено, що обставини порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» не були предметом розгляду уповноваженим на це органом (Національним агентством з питань запобігання корупції), а також відсутні будь-які рішення та/або висновки з приводу таких обставин уповноважених у сфері запобігання корупції суб`єктів, службових розслідувань тощо.

Тобто Верховним Судом виявлено ознаки порушення вимог законодавства у сфері запобігання корупції, а підтверджених доказами обставин стосовно вжиття передбачених законом заходів реагування на такі порушення - матеріали справи не містять і ці обставини судами попередніх інстанцій не встановлені, не з`ясовувались судом касаційної інстанції в силу обсягу повноважень цього суду, закріплених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом норм статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Зважаючи на виявлені під час розгляду цієї справи порушення закону, а також з огляду на характер причин та умов, які їм сприяли, спричинених цими порушеннями наслідків, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для постановлення у даному випадку окремої ухвали.

Керуючись статями 249, 358, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції про встановлені під час розгляду справи №460/3890/20 порушення вимог законодавства для вжиття невідкладних заходів щодо усунення причин та умов, які сприяли встановленим судом порушенням.

Копію цієї ухвали надіслати Національному агентству з питань запобігання корупції.

Про вжиті заходи повідомити Верховний Суд не пізніше трьох місяців після надходження окремої ухвали.

Окрема ухвала Верховного Суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Т.Г. Стрелець

Я.О. Берназюк