Рішення

від 09.02.2023 по справі 202/2236/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/2236/22

Провадження № 2/202/182/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2023 року місто Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Різниченко Я.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Антонова Є.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Калінович Сергій Петрович, про зняття заборони відчуження нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2022 року позивачі в особі свого представника - адвоката Антонова Є.М. звернулися до суду з позовом, якому, уточнивши свої вимоги, просили зняти заборону на відчуження з нерухомого майна, а саме будинку за адресою: АДРЕСА_1 , накладену за архівним номером: 13300DNIPER1, архівна дата: 01.08.1997, дата виникнення: 03.08.1990 № реєстру 1403-3, внутрішній номер 4В01032229ЕЕ37325052, реєстровий номер обтяження: 4787437 від 11.04.2007, зареєстрований Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину позивачам належить по 1/2 частині земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:04:087:0002) за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розташований незакінчений будівництвом будинок.

У лютому 2021 року позивачі звернулися до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Каліновича С.П. з заявою про державну реєстрацію їх прав, але у вчиненні цієї реєстраційної дії було відмовлено через наявність обтяження, накладеного на будинок АДРЕСА_1 .

Позивачі звертають увагу, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 була виділена виконавчим комітетом Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська Руденко Вікторії Вікторівни для будівництва житлового будинку відповідно до рішення від 10.11.1989 року за № 614.10.

Рішенням виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська Руденко В.В. був наданий дозвіл на продаж незакінченого будівництвом житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .

28.05.1997 року був укладений договір купівлі-продажу ААК №347800 між Руденко Вікторією Вікторівною та ОСОБА_6 , за умовами якого Руденко В.В. продала земельну ділянку та недобудований будинок ОСОБА_6 .

На момент відчуження майна будь-які зареєстровані заборони були відсутні.

Вважають, що існуючою забороною відчуження майна порушуються їх права як нових власників.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 травня 2022 року у справі було відкрите провадження та призначено підготовче засідання.

Під час підготовчого провадження відповідачем Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (АТ «Ощадбанк») був поданий відзив на позов, в якому відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що банк є неналежним відповідачем, оскільки реєстрація обтяження була здійснена Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області. Даних про те, що АТ «Ощадбанк» було ініціатором обтяження у справі немає. Докази того, що АТ «Ощадбанк» є учасником спірних правовідносин також відсутні. Вважає, що так як АТ «Ощадбанк» не є суб`єктом державної реєстрації прав на нерухоме майно, то не може відповідати за внесення записів про обтяження на нерухоме майно. Тому відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2022 року було залучено у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_7 .

Під час судового розгляду справи позивач ОСОБА_1 та представник позивачів - адвокат Антонов Є.М. у судовому засіданні позов підтримали та наполягали на його задоволенні.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив розглянути справу без його участі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_7 та приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Калінович С.П. у судове засідання не з`явилися, повідомлялися про розгляд справи, заперечень проти позову не надали.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав:

Судом установлено, що рішенням виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська від 10.11.1989 року за № 614.10 ОСОБА_8 для будівництва індивідуального житлового будинку була виділена земельна ділянка по АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська від 22.05.1997 року за № 181.10 Руденко В.В. був наданий дозвіл на продаж незакінченого будівництвом житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .

В подальшому державним нотаріусом Шостої державної нотаріальної контори Єремеєвою А.В. позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були видані свідоцтва про право на спадщину (реєстровий номер № 4-152 та № 4-153) після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме кожному на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:04:087:0002, яка належала спадкодавцеві на підставі акта на право власності на землю, виданого Дніпропетровською міською радою 12.02.1998 року.

З Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що 11.04.2007 року Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було зареєстроване обтяження будинку за адресою: АДРЕСА_2 , архівний номер: 13300DNIPER1, архівна дата: 01.08.1997, дата виникнення: 03.08.1990, № реєстру: 1403-3, внутрішній номер 4B01032229EE37325052. Власник ОСОБА_4 . Підстава обтяження: повідомлення від 03.08.1990, позика на будівництво будинку.

Згідно з листом Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області від 14.01.2022 документи, на підставі яких накладено обтяження, не знайдені.

Заявляючи позовні вимоги про зняття заборони на відчуження нерухомого майна, позивачі посилаються на те, що цією забороною порушуються їх права як власників.

При вирішенні спору, суд виходить з того, що згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом частини 2 цієї статті способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Аналогічні положення містяться у статтях 317 та 321 ЦК України.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд вважає, що звернення позивачів до суду з даним позовом не суперечить вищенаведеним принципам захисту прав та інтересів власника нерухомого майна.

Суд враховує, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 була виділена для будівництва індивідуального житлового будинку у 1989 році ОСОБА_8 . Останній у 1997 році рішенням виконавчого комітету Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська був наданий дозвіл на продаж незакінченого будівництвом житлового будинку за цією адресою. В свою чергу, в 1998 році державний акт на земельну ділянку по АДРЕСА_1 був наданий іншій особі - ОСОБА_9 , спадкоємцями якої є позивачі. Згідно з витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про обтяження майна були зареєстровані Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області 11.04.2007 року на підставі архівного запису та підставою обтяження значиться повідомлення від 03.08.1990 про позика на будівництво будинку.

Суд звертає увагу, що понад тридцяти років суб`єкт, в інтересах якого накладено заборону відчуження, не вчиняв дій, направлених на забезпечення погашення боргу за рахунок нерухомого майна. Позивачі не є боржниками за зобов`язанням, в забезпечення якого було накладено заборону відчуження, та взагалі будь-які докази існування на сьогодні такого невиконаного зобов`язання відсутні.

Тож суд вважає, що заборона відчуження майна порушує права позивачів як нових власників, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Доводи відповідача, викладені у відзиві, про те, що Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» є неналежним відповідачем не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки відповідно до статті 383 ЦК УРСР 1963 року позички громадянам видаються банками СРСР у випадках і в порядку, що визначаються законодавством Союзу РСР. Відповідно до п. 2 постанови Верховної Ради України від 20.03.1991 «Про порядок введення в дію Закону України «Про банки і банківську діяльність» було оголошено власністю України, в тому числі Український Республіканський Банк Ощадного банку СРСР з його мережею, обчислювальними центрами, усіма активами, пасивами. Наказом Українського Республіканського банку від 02.01.1992 за № 2-К відповідно зі Статутом, зареєстрованим Національним банком України 31.12.1991 року за № 4, Український Республіканський банк Ощадного банку СРСР з підзвітною йому інфраструктурою установ та організацій було перетворено в Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України. Постановою КМУ від 21.05.1999 № 876 «Про деякі питання управління Державним спеціалізованим комерційним ощадним банком України» перетворено Державний спеціалізований комерційний Ощадний банк України у Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України». Відповідно до Статуту акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» останній є правонаступником всіх прав та обов`язків Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України, зареєстрованого Національним банком 31.12.1991 за № 4. Таким чином, АТ «Державний ощадний банк України» є правонаступником прав і обов`язків Українського Республіканського Банку Ощадного банку СРСР.

Відтак, у даному випадку позивачами позов до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» пред`явлений як до правонаступника особи, в інтересах якої було накладено заборону відчуження нерухомого майна.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, позов необхідно задовольнити, знявши заборону відчуження нерухомого майна - будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану 11.04.2007 року Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 4787437, архівний номер: 13300DNIPER1, архівна дата: 01.08.1997, дата виникнення: 03.08.1990, № реєстру: 1403-3, внутрішній номер 4B01032229EE37325052.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Зняти заборону відчуження нерухомого майна - будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровану 11.04.2007 року Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 4787437, архівний номер: 13300DNIPER1, архівна дата: 01.08.1997, дата виникнення: 03.08.1990, № реєстру: 1403-3, внутрішній номер 4B01032229EE37325052.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Ю. Марченко