Рішення

від 18.08.2010 по справі 2-1307-10

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУ Д

Запорізької області

Справа № 2-1307/10

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У К Р А Ї Н И

18 серпня 2010 року

Оріхівський районний суд Запорізької області у склад і:

Головуючого судді Плечищева О.В.

При секретарі Лазько В.Ю.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі Орі хівського районного суду Зап орізької області по вулиці П ершотравнева, 23 в місті Оріхов і Запорізької області цивіль ну справу за позовом ОСОБА_ 1 до Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про зобов' язання вчинити пе вні дії та визнання бездіяль ності неправомірними, -

В С Т А Н О В И В :

01 червня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом , в якому зазначає, що вона має статус дитини війни, який їй н аданий згідно ст. 1 Закону Укра їни « Про соціальний зах ист дітей війни » від 18.11.2004 року № 2195-ІV, який набув чинност і з 01.01.2006 року.

Згідно ст. 6 цього Закону ( в редакції до 28.12.2007 року ) д ітям війни пенсії або щоміся чне довічне грошове утриманн я чи державна соціальна допо мога, що виплачується заміст ь пенсії, підвищується на 30% мі німальної пенсії за віком. Ві д 01.01.2006 року по теперішній час п енсія їй не підвищувалась на 30% мінімальної пенсії за віко м.

Відповідно до статті 46 Конс титуції України громадяни ма ють право на соціальний захи ст, що включає право на забезп ечення їх в разі повної частк ової або тимчасової втрати п рацездатності, втрати годува льника, безробіття з незалеж них від них обставин, а також у старості і в інших випадках, п ередбачених законом. Таким ч ином, щомісячна доплата до пе нсії для дітей війни є формою соціального забезпечення гр омадян, які відповідно до спе ціального закону, є дітьми ві йни. Тобто, фактично ця щоміся чна надбавка є формою реаліз ації конституційного права г ромадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Органи державної влади, суд и та органи місцевого самовр ядування, їх посадові особи з обов' язані діяти лише на пі дставі, в межах повноважень т а у спосіб, що передбачено Кон ституцією та Законами Україн и ( ч. 2 ст. 19 Конституції Укр аїни ).

Невиплата підвищення дітя м війни пенсії на 30% суперечит ь вимогам ч. 2 ст. 3, ч. 2 ст. 8, ч. 3 ст. 22, ч . 1, 3, 4 ст. 41, ст.ст. 46, 68 Конституції Ук раїни, Рішенням Конституційн ого Суду України та ст. 2 поста нови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року « П ро застосування Конституції України при здійсненні прав осуддя », де вказано, що о скільки Конституція України має найвищу юридичну силу, а ї ї норми є нормами прямої дії, с уди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого н ормативно-правового акту з т очки зору його відповідності Конституції України в усіх н еобхідних випадках застосов увати Конституцію України як акт прямої дії.

Згідно ч. 3 ст. 8 Конституції У країни норми Конституції Укр аїни є нормами прямої дії. Зве рнення до суду для захисту ко нституційних прав і свобод л юдини і громадянина безпосер едньо на підставі Конституці ї України гарантується.

Як вказується вище, пенсія д ітям війни повинна підвищува тися з 01.01.2006 року на 30% мінімально ї пенсії за віком згідно ст. 6 З акону № 2195.

Дія ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » була призупинен а п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону Укра їни « Про Державний бюдж ет України на 2007 рік ».

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09 липня 2 007 року ( справа про соціал ьні гарантії громадян ) в изначено такими, що не відпов ідають конституції (є неконс титуційними) положення п. 12 ст атті 71, ст. 111 Закону України « Про Державний бюджет Укра їни на 2007 рік ».

Конституційний Суд Україн и в своєму рішенні від 09.07.2007 рок у дійшов висновку, що зупинен ня Законом України « Про Державний бюджет України на 2007 рік » дії інших законів України щодо надання пільг, к омпенсацій і гарантій, внесе ння змін до інших законів Укр аїни, встановлення іншого ( додаткового ) правово го регулювання відносин, ніж передбачено законами Україн и, не відповідає статтям 1, 3, час тині другій статті 6, частині д ругій статті8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 ча стини другої статті 92, частина м першій, другій, третій статт і 95 Конституції України.

Відповідно до ст. 152 Конститу ції України закони та інші пр авові акти, які за рішенням Ко нституційного Суду України в изнаються неконституційним и, втрачають чинність з дня ух валення Конституційним Судо м рішення про їх неконституц ійність.

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни « Про соціальний з ахист дітей війни » ( в редакції від 28.12.2007 року ) , яка була прийнята на підстав і п. 41 розділу 11 « Внесення змін до деяких законодавчих актів України » Закону У країни « Про Державний б юджет України на 2008 рік та про в несення змін до деяких закон одавчих актів України » дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеран ів війни, гарантії їх соціаль ного захисту» ) до пенсії або щомісячного довічного г рошового утримання чи держав ної соціальної допомоги, що в иплачується замість пенсії, виплачується підвищення у ро змірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 трав ня 2008 року визнане такими, що не відповідають Конституції Ук раїни ( є неконституційн ими ) положення п. 41 розділ у 11 « Внесення змін до дея ких законодавчих актів Украї ни » Закону України « Про Державний бюджет Україн и на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих акті в України ».

Таким чином, у відповідност і зі ст. 152 Конституції України з 22 травня 2008 року втратили чин ність у зв' язку з неконстит уційністю положення ст. 6 Зако ну України « Про соціаль ний захист дітей війни » в редакції від 28 грудня 2007 року . На підставі цього була відно влена дія положень ст. 6 Закону України « Про соціальни й захист дітей війни » в п опередній редакції, що перед бачає підвищення дітям війни пенсії або щомісячного дові чного грошового утримання чи державної соціальної допомо ги, що виплачується замість п енсії, на 30 відсотків мінімаль ної пенсії за віком.

Законом України « Про Д ержавний бюджет на 2009 рік » дія ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » не зупинялася, то му у 2009 році відповідач повине н сплачувати їй щомісячне до вічне грошове утримання чи д ержавну соціальну допомогу у розмірі встановленому Закон ом України « Про соціаль ний захист дітей війни » , але він порушує вимоги закон одавства та не сплачує цю сум у у встановленому державою р озмірі.

Щодо застосування розміру мінімальної пенсії за віком при обчисленні підвищення п енсії.

Положення частини 3 статті 2 8 Закону України « Про заг альнообов' язкове державне пенсійне страхування » щодо застосування мінімальн ого розміру пенсії за віком, в становленою частиною 1 цієї с татті, тільки стосовно визна чення розмірів пенсій, призн ачених з цим Законом, не є пере шкодою для застосування дано ї величини мінімального розм іру пенсії за віком, оскільки чинним законодавством не вс тановлено іншого, крім перед баченого частиною 1 цієї стат ті мінімального розміру пенс ії за віком. Тому вихідним кри терієм обрахунку підвищення пенсій « дітям війни » має бути мінімальний розм ір пенсії за віком і яка розра ховується відповідно до стат ті 28 Закону України « Про загальнообов' язкове держа вне пенсійне страхування » та Законів про Державний бюджет України на відповідн ий рік.

Правовідносини, що виникаю ть в процесі реалізації прав а на отримання надбавки до пе нсії основані на принципі юр идичної визначеності. Зазнач ений принцип не дозволяє дер жаві посилатися на відсутніс ть певного нормативного акта , який визначає механізм реал ізації прав та свобод громад ян, закріплених у конституці йних та інших актах. Як свідчи ть позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office ( Case 41/74 van Duyn v. Home Office ) п ринцип юридичної визначенос ті означає, що зацікавлені ос оби повинні мати змогу покла датися на зобов' язання, взя ті державою, навіть якщо такі зобов' язання містяться у з аконодавчому акті, який зага лом не має автоматичної прям ої дії. Така дія зазначеного п ринципу пов' язана з іншим п ринципом - відповідальност і держави, який полягає у тому , що держава не може посилатис я на власне порушення зобов' язань для запобігання відпов ідальності. При цьому, якщо де ржава чи орган публічної вла ди схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання д ітям війни надбавок до пенсі ї, така держава чи орган вважа тимуться такими, що діють про типравно, якщо вони відступл ять від такої політики чи пов едінки, зокрема, щодо фізични х осіб без завчасного повідо млення про зміни в такій полі тиці чи поведінці, оскільки с хвалення такої політики чи п оведінки дало підстави для в иникнення обґрунтованих спо дівань у фізичних осіб стосо вно додержання державою чи о рганом публічної влади такої політики чи поведінки.

Але відповідач за 2007 рік випл ати не проводив, а тільки з 01.01.200 8 року почав виплачувати 10%, що н е відповідає вимогам вказани х законів. Конституції Украї ни та Рішенню Конституційног о Суду України від 22 травня 2008 р оку № 10-рп/2008.

Хочу звернути увагу суду на те, що реалізація особою прав а, що пов' язане з отримання б юджетних коштів, яке базуєть ся на спеціальних та чинних н а час виникнення спірних пра вовідносин нормативно-право вих актів національного зако нодавства, не може бути поста влена у залежність від бюдже тних асигнувань, тобто посил ання органами державної влад и на відсутність коштів як на причину невиконання своїх з обов' язань судом не повинно прийматися до уваги. Так, напр иклад, у справі « Кечко пр оти України » Європейсь кий Суд з прав людини констат ував, що не приймає аргумент У ряду щодо бюджетних асигнува нь, оскільки органи державно ї влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на п ричину невиконання своїх зоб ов' язань.

Стаття 15 Цивільного кодексу України надає право громадя нам України на захист свого ц ивільного права у разі його п орушення, невизнання або осп орювання, для чого, у відповід ності з вимогами ст. 16 цього ж К одексу, кожна особа має право звернутися до суду за захист ом свого особистого немайнов ого або майнового права та ін тересу.

Відповідно до вимог чинног о законодавства, зокрема ст. 12 4 Конституції України, юрисди кція судів поширюється на вс і правовідносини, що виникаю ть у державі.

В судове засідання Позивач не з' явилася, до суд у надала заяву про розгляд сп рави без її участі, позовні ви моги підтримує в повному обс язі, прохає суд їх задовольни ти.

Відповідач в судове засід ання свого представника не н аправив, до суду надав свої за перечення, в яких заперечив п роти позову, зазначивши що на рахування позивачу пенсії зд ійснюється у відповідності д о діючого законодавства.

Суд, вивчивши матеріали спр ави, встановив наступне, що По зивач має статус « Дитин и війни », що підтверджує ться пенсійним посвідченням НОМЕР_1 виданого 21.06.2005 року .

Враховуючи зазначений ста тус позивача, вона відповідн о до ст. 6 Закону Укра їни « Про соціальний зах ист дітей війни » має пра во на отримання державної со ціальної підтримки, а саме пі двищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віко м.

Із заперечень УПФУ у Оріхів ському районі Запорізької об ласті, встановлено, що відпов ідач не здійснює позивачу за значених виплат, посилаючись на відсутність у нього кошті в та на невизначеність розра хункової величини ( міні мальної пенсії за віком ) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, я кі мають статус дітей війни.

Виходячи із встановлених о бставин справи та досліджени х доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про ча сткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни « Про соціальний з ахист дітей війни », дітя м війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання ч и державна соціальна допомог а, що виплачується замість пе нсії, підвищується на 30 відсот ків мінімальної пенсії за ві ком.

Згідно ст. 7 Закону України « Про соціальний захист ді тей війни », фінансове за безпечення державних соціал ьних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного б юджету України.

Конституційний Суд Україн и у п. 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 р. № 4-зп ( сп рава про набуття чинності Ко нституцією ) зазначив: « Конкретна сфера суспільн их відносин не може бути водн очас врегульована однопредм етними нормативними правови ми актами однакової сили, які за змістом суперечать один о дному. Звичайною є практика, к оли наступний у часі акт міст ить пряме застереження щодо повного або часткового скасу вання попереднього. Загально визнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не пере дбачено самим цим актом, авто матично скасовується однопр едметний акт, який діяв у часі раніше ».

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік », дію ста тті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей вій ни », з урахуванням ст. 111 ц ього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп /2007 року, у справі за поданням 46 н ародних депутатів України що до відповідності Конституці ї України ( конституційн ості ) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 73, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Зако ну України « Про Державн ий бюджет України на 2007 рік » ( справа про соціальні гарантії громадян ), визн ано таким, що не відповідає Ко нституції України ( є нек онституційним ) положен ня п. 12 ст. 71 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік », яким зупинено дію с т. 6 Закону України « Про с оціальний захист дітей війни », з урахуванням ст. 111 цьог о Закону.

Рішення Конституційного С уду України у цій справі має п реюдиціальне значення для су дів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'яз ку з правовідносинами, які ви никли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, щ о визнані неконституційними . Рішення Конституційного Су ду України є обов'язковим до в иконання на території Україн и, остаточним і не може бути ос каржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Консти туції України закони, інші пр авові акти або їх окремі поло ження, що визнані неконститу ційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційн им Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 К онституції України та дати у хвалення рішення Конституці йним Судом України, УПФУ у Орі хівському районі Запорізько ї області повинен був нарахо вувати та сплачувати позивач у доплату до пенсії, передбач ену ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » з 09.07.2007 р., оскільки з моменту ухвалення Конституц ійним Судом України рішення щодо неконституційності пун кту 12 статті 71 Закону України « Про Державний бюджет Укр аїни », ця норма втратила чинність та не підлягала зас тосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 р. мав діяти у відповіднос ті з приписами діючої норми с т. 6 Закону України « Про соціальний захист ді тей війни », нараховуват и та здійснювати позивачу ві дповідні доплати.

Що стосується вимог позива ча про зобов'язання відповід ача виплачувати йому з 22 травн я 2008 році по час постановлення рішення щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімал ьної пенсії за віком, то суд вв ажає такі вимоги часткою обґ рунтованими, виходячи з наст упного.

Відповідно до п. п. 41 розділу 2 Закону України « Про Дер жавний бюджет на 2008 рік та про в несення змін до деяких закон одавчих актів України » текст статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » викладено в наступній редакції. Дітям в ійни ( крім тих на яких пош ирюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального зах исту» ) до пенсії або щомі сячного довічного грошового утримання чи державної соці альної допомоги, що виплачує ться замість пенсії, виплачу ється підвищення у розмірі н адбавки. встановленої для уч асників війни. Ветеранам вій ни, які мають право на отриман ня підвищення до пенсії або щ омісячного довічного грошов ого утримання чи державної с оціальної допомоги, що випла чується замість пенсії, відп овідно до цього Закону та Зак ону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту » д ане підвищення провадиться з а їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за № 10-рп\200 8 року, у справі за конституцій ними поданнями Верховного Су ду України щодо відповідност і Конституції України ( к онституційності ) окрем их положень ст. 65 розділу 1, пунк тів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту З роз ділу 3 Закону України « Пр о Державний бюджет України н а 2008 рік та. про внесення змін д о деяких законодавчих актів України » і 101 народних де путатів України щодо відпові дності Конституції України ( конституційності ) положень ст. 67 розділу 1, п. п. 14, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України « Про Державний бюджет Укра їни на 2008 рік та про внесення зм ін до деяких законодавчих ак тів України » ( справ а щодо предмета та Змісту зак ону про Державний бюджет Укр аїни ), визнано таким, що н е відповідає Конституції Укр аїни ( є неконституційни м ) положення п. п. 41 розділ у 2 Закону України « Про Де ржавний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких зако нодавчих актів України ».

Рішення Конституційного С уду України у цій справі має п реюдиціальне значення для су дів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'яз ку з правовідносинами, які ви никли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, щ о визнані неконституційними . Рішення Конституційного Су ду України є обов'язковим до в иконання на території Україн и, остаточним і не може бути ос каржене.

Виходячи із системного ана лізу зазначених норм законод авства, рішення Конституційн ого Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституц ії України, суд дійшов виснов ку, що з 22.05.2008 року УПФУ у Оріхівс ькому районі Запорізької обл асті повинен був нараховуват и та сплачувати позивачу доп лату до пенсії, пер едбачену ст. 6 Закону України « Про соціальний захист ді тей війни » в редакції; як а діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституц ійним Судом України рішення щодо неконституційності пп. 41 розділу 2 Закону України « Про Державний бюджет на 2008 р ік та про внесення змін до дея ких законодавчих актів Украї ни », ця норма втратила чи нність та не підлягала засто суванню. Отже, відповідач з 22.05. 2008 року мав діяти у відповідно сті з приписами діючої норми ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей вій ни », нараховувати та зді йснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальн ої пенсії за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішен ня Конституційним Судом Укра їни, відповідач, здійснюючи п озивачу доплати, передбачені ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей вій ни » в редакції від 01.01.2008 ро ку, з урахуванням п. п. 41 розділу 2 Закону України « Про Дер жавний бюджет на 2008 рік та про в несення змін до деяких закон одавчих актів України » , діяв на підставі та у відпові дності з діючою нормою зазна чених законів, а тому позовні вимоги, щодо стягнення допла ти до пенсії у розмірі 30% мінім альної пенсії за віком з 01.01.2008 р ок у по 21.05.2008 року задоволенню н е підлягають.

Відповідно до статті 64 Конс титуції України, конституцій ні права і свободи людини і гр омадянина не можуть бути обм ежені, крім випадків, передба чених Конституцією України.

Відповідно до Закону Украї ни « Про Державний бюдже т на 2009 рік » та Закону Укр аїни «Про Державний бюджет н а 2010 рік», дію статті 6 Закону Ук раїни « Про соціальний з ахист дітей війни » не бу ло зупинено. Отже, відповідач з 01.01.2009 р. мав діяти у відповідно сті з приписами діючої норми ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни », нараховув ати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Відповідно до статті 64 Конс титуції України, конституцій ні права і свободи людини і гр омадянина не можуть бути обм ежені, крім випадків, передба чених Конституцією України.

Щодо доводів стосовно відс утності підстав для застосув ання до спірних правовідноси н ст. 28 Закону України « Пр о загальнообов'язкове держав не пенсійне страхування », суд зазначає наступне.

Сторонами по справі не запе речується, що позивач, відпов ідно до ст. 6 Закону У країни « Про соціальний захист дітей війни » має право на отримання доплати д о пенсії у розмірі 30% мінімаль ної пенсії за віком.

За чинним законодавством, р озмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за п равилами, передбаченими ст. 28 Закону України « Про заг альнообов'язкове державне пе нсійне страхування », ін шого нормативно-правового ак та, який би визначав цей розмі р або встановлював інший роз мір, немає.

З огляду на викладене, суд в важає необґрунтованими дово ди відповідача щодо застосув ання положення ч. 3 ст. 28 зазначе ного Закону, з якої випливає, щ о мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзац ом 1 частини 1 цієї статті, заст осовується виключно для визн ачення розмірів пенсії, приз начених згідно з цим Законом , оскільки наявність такої но рми та відсутність іншого мі німального розміру пенсії за віком не є підставою для відм ови в реалізації позивачем к онституційної гарантії; вста новленої ст. 46 Конституції Укр аїни та права на отримання до плати до пенсії, передбачено ї ст. 6 Закону України « Пр о соціальний захист дітей ві йни ».

Крім того, безпідставним є п осилання відповідача на відс утність коштів щодо забезпеч ення виплати зазначеної допл ати до пенсії, оскільки орган и державної влади не можуть п осилатися на відсутність кош тів, як на підставу невиконання своїх зобов'яза нь, які встановлені ст. 46 Конст итуції України та зазначеною нормою Закону.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положенн я « Про Пенсійний фонд Ук раїни » і здійснює свої п овноваження на підставі п. 15 з азначеного положення через с творені в установленому поря дку його територіальні управ ління. Відповідно до Закону У країни « Про загальнообо в'язкове державне пенсійне с трахування » рішення пр о призначення та перерахунок пенсій приймаються районним и управліннями Пенсійного фо нду України за місцем прожив ання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по на рахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбач еної ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » покладено на УПФ У у Оріхівському районі Запо різької області, за місцем пр оживання позивача.

Обов' язок по виплаті пози вачу пенсію з урахуванням пі двищення на 30% від мінімальної пенсії за віком як дитині вій ни, у відповідності до Закону України « Про соціальни й захист дітей війни » та Закону України « Про заг альнообов'язкове державне пе нсійне страхування », по кладено на Управління Пенсій ного фонду України в районах і суд не може зобов' язувати виконувати обов' язки напер ед, які і так покладені на УПФУ законодавчо.

При таких обставинах, суд вв ажає, що позов підлягає задов оленню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 11, 27, 31, 74, 76, 167, 169, 199, 208 , 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 11, 14, 267, 509, 526 ЦК України, ст. 64, 124, 152 Конституц ії України, ст.ст. 3, 6 Закону Укр аїни « Про соціальний за хист дітей війни », суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Управ ління Пенсійного фонду Украї ни в Оріхівському районі Зап орізької області про зобов' язання вчинити певні дії та в изнання бездіяльності непра вомірними задовольнити повн істю.

Визнати протиправною безд іяльність Управління Пенсій ного фонду України у Оріхівс ькому району Запорізької обл асті.

Зобов' язати Управління П енсійного фонду України у Ор іхівському районі Запорізьк ої області здійснити перерах унок пенсії ОСОБА_1 з підв ищенням її на 30% мінімальної п енсії за віком з розміру, вста новленого ч. 1 ст. 28 Закону Украї ни « Про загальнообов'яз кове пенсійне страхування » та провести відповідні виплати за 2007 рік - з 09.07.07 р. по 31.12.07 р ., за 2008 рік - з 22.05.08 р. по 31.12.2008 р., за 2009 рі к - з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., за 2010 рік - з 01.01.2010 р. по час постановлення рішен ня.

Рішення може бути оскаржен е шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня й ого проголошення.

Суддя: О.В. Плечищева