Рішення

від 17.03.2023 по справі 240/26368/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2023 року м. Житомир справа № 240/26368/22

категорія 113060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирський завод "Агромаш" про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся керівник Житомирської окружної прокуратури Житомирської області (далі - позивач) в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Житомирській області у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Товариства з додатковою відповідальністю «Житомирський завод «Агромаш» щодо невжиття заходів і забезпечення приведення у стан готовності захисну споруду (сховище № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1);

- зобов`язати Товариство з додатковою відповідальністю «Житомирський завод «Агромаш» привести у стан готовності захисну споруду (сховище) № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з метою використання її за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Мотивуючи позовні вимоги, зазначив, що на території м. Житомира наявна захисна споруда цивільного захисту - сховище № НОМЕР_1, балансоутримувачем якого являється ПАТ Житомирський завод «Агромаш» (у подальшому реорганізоване у Товариство з додатковою відповідальністю Житомирський завод «Агромаш», далі - ТДВ «Житомирський завод «Агромаш»), однак таке (сховище) в умовах військової агресії російської федерації проти України, через недодержання та порушення власником вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) є не готовим до використання за призначенням, а тому не здатне забезпечити захист цивільного населення та, у разі використання за призначенням, може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Наголосив, що з аналізу стану готовності сховища протягом останніх років, зокрема з часу проведення технічної інвентаризації, прослідковується, що вищевказані порушення продовжують існувати, що в свою чергу свідчить про їх тривалий характеру та, як наслідок, невжиття відповідних заходів балансоутримувачем з метою усунення зафіксованих порушень та приведення захисної споруди у стан придатний до готовності. Вважає, що систематичність порушень у сфері цивільного захисту, може призвести до порушень інтересів держави в частині завдання шкоди життю та здоров`ю людей, оскільки сховище в ТДВ «Житомирський завод «Агромаш» є важливою спорудою цивільного захисту, яка при необхідності, а саме: внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів здатна розмістити працівників підприємства та перехожих громадян, які перебувають у зоні його розташування. На думку позивача, наявність таких порушень є підставою для зобов`язання ТДВ «Житомирський завод «Агромаш» вжити відповідних заходів задля приведення сховища № НОМЕР_1 у стан готовності до використання за призначенням.

Ухвалою від 28.11.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позов.

У визначений судом строк, Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирський завод "Агромаш" (далі - відповідач, ТДВ "Житомирський завод "Агромаш") не скористалося процесуальним правом на подання до суду відзиву на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

За інформацією зазначеною у паспорті сховища № НОМЕР_1 знаходиться по АДРЕСА_1, та становить загальну площу 190 м. кв. і у разі наявної загрози розраховане на утримання в ньому 300 осіб. Вказана споруда введена в експлуатацію 30 грудня 1970 року.

Відповідно до свідоцтва про право власності на будівлю захисної споруди цивільного захисту населення (сховище № НОМЕР_1) від 19.12.2011, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 15.12.2011 № 737, об`єкт перебуває у державній власності (власник Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Житомирській області).

Згідно з зведеними відомостями технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту міста Житомира, балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту населення (сховища № НОМЕР_1) являється Публічне акціонерне товариство «Житомирський завод «Агромаш» (в подальшому реорганізоване у ТВД «Житомирський завод «Агромаш»), однак вказане сховище оцінено як не готове до використання, та за висновками комісії рекомендовано провести заходи, спрямовані на усунення виявлених недоліків.

Відповідно до технічного паспорту на вищевказану захисну споруду, така розміщена на території ПАТ «Житомирський завод «Агромаш» по АДРЕСА_1, та є окремо розташованим приміщенням.

Водночас, з інформації наданої Житомирській окружній прокуратурі Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Житомирської міської ради (лист "Про надання інформації" від 27.09.2022 № 256) відслідковується, що сховище № НОМЕР_1, за адресою: АДРЕСА_1, балансоутримувачем якого являється на даний час ТДВ «Житомирський завод «Агромаш» оцінено як не готове до експлуатації за призначенням, так як: частково розукомплектоване; підтоплюється ґрунтовими водами; комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення сховища уражені іржею під дією вологи.

Про неготовність до використання за призначенням також свідчить акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, складений посадовими особами Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Житомирської міської ради за результатами перевірки, проведеної 13.05.2022.

Зазначеним актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту №20112 встановлено наступне:

- технічний стан захисної споруди обмежено працездатний;

- санітарний стан відповідно-незадовільний;

- приміщення захисної споруди - сирі;

- електроручні вентилятори належно не обслуговуються;

- фільтри-поглиначі захисної споруди - іржаві;

- система водопостачання- централізована, відключена, запірна арматура якої справна, але пошкоджена корозією (іржава), каналізація централізована, відключена, резервуари для збирання фекальних вод не обслуговуються, насоси відкачування не працюють;

- система опалення захисної споруди - централізована, відключена;

- система електропостачання та електроосвітлення- централізована, відсутня у всіх примішеннях;

- система зв`язку та оповіщення відсутня;

- заземлення електрообладнання-відсутнє;

- автоматичні системи пожежогасіння споруди цивільного захисту, укомплектованість пожежних кранів, труби систем пожежогасіння - відсутні;

- первинні засоби пожежогасіння, а також наявні схеми евакуації - відсутні, тощо.

Таким чином, за результатом оцінки стану готовності захисної споруди (сховища) № НОМЕР_1 зроблено загальний висновок про не готовність його до використання за призначенням. У той час, балансоутримувачу надано рекомендації щодо усунення недоліків, вказаних під час перевірки, а також запропоновано провести технічну інвентаризацію сховища.

Отже, з урахуванням наведених порушень, такі унеможливлюють функціонування системи життєзабезпечення сховища № НОМЕР_1, оскільки підтверджено неготовність його до експлуатації.

Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з положеннями статті 23 Закону № 1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

У частині 4 статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У даних спірних правовідносин, обраний прокурором спосіб захисту права спрямований на захист інтересів держави, зокрема на захист країни в умовах збройної агресії, підвищення обороноздатності держави, а також на захист життя та здоров`я людей, на спонукання відповідача належно виконувати покладені на нього законодавством зобов`язання щодо утримання захисних споруд цивільного захисту в належному стані.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 27 Конституції України також визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 на території України з 24.02.2022 на 30 діб введено воєнний стан, який продовжений і на даний момент на підставі відповідних указів Президента України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII (далі - Закон № 1932-XII) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно з абз.10 ст. 3 Закону № 1932-XII підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки (ст.4 Кодексу).

Тобто, цивільним захистом, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 21 Кодексу громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ч.4 ст. 32 Кодексу для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.32 Кодексу).

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (далі - Порядку).

Абз.4 п. 3 Порядку визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

При цьому, положеннями ч.8 ст.32 Кодексу передбачено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

При цьому, п. 3 Порядку визначено, що балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно з пунктом 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Положеннями частини першою статті 20 Кодексу визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 р. за № 879/32331 (далі - Вимоги), споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (підпункт 1 пункту 2 розділу III Вимог).

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - нагляд) (п.п.2 п.2 Розділ VІ Вимог).

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимог під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).

В контексті викладено слід відмітити, що обов`язок утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок їх власних коштів, в даному випадку такий обов`язок виник у ТДВ "Житомирський завод "Агромаш".

Втім, як свідчать матеріали справи передбачений нормами законодавства обов`язок ТДВ "Житомирський завод "Агромаш" не виконано, станом на 06.10.2022 жоден із заходів приведення захисної споруди у готовність не вчинено, про що свідчить лист Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Житомирській області № 11/02-17-3287 від 06.10.2022, який міститься в матеріалах справи.

Невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення сховища, протирадіаційного укриття № НОМЕР_1 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Така ж правова позиція дотримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.07.2019 у справі №820/5164/15.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними і допустимими доказами, та враховуючи також, що у позовній заяві прокурор обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх судового захисту, тому поданий керівником Житомирської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Житомирській області позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат, вирішується судом відповідно до положень статті 139 КАС України. Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судовий збір, сплачений Житомирською окружною прокуратурою Житомирської області відшкодуванню не підлягає.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов керівника Житомирської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави (вул. Леха Качинського, 2, м.Житомир,10014. ЄДРПОУ: 02909950) в особі Головного управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирський завод "Агромаш" (вул. Чуднівська, 104, м.Житомир,10005. ЄДРПОУ: 00901387) про зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Товариства з додатковою відповідальністю «Житомирський завод «Агромаш» щодо невжиття заходів і забезпечення приведення у стан готовності захисну споруду - сховище № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов`язати Товариство з додатковою відповідальністю «Житомирський завод «Агромаш» привести у стан готовності захисну споруду - сховище № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з метою використання за призначенням відповідно до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 17 березня 2023 р.