Рішення від 17.03.2023 по справі 420/801/23

Справа № 420/801/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 17 січня 2023 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 401 від 31.05.2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» у частині що стосується застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Херсонській області «Про особовий склад» від 22.06.2022 року № 347 о/с;

- поновити позивача на посаді старшого інженера відділу телефонних комунікацій та структурованих кабельних систем управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Херсонській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач не погоджується з оскаржуваним наказом, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню та зазначає, що порушення вимог закону та його законних прав полягають в наступному.

Як зазначає позивач, зі змісту оскаржуваних наказів вбачається, що позивача звільнено зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні службових обов`язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, в порушенні Присяги працівника поліції, невиконанні наказу начальника ГУНП від 24.02.2022 року №87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» та відсутності з 24.02.2022 року на службі без поважних причин.

Із зазначеними обставинами позивач не погоджується та зазначає, що з моменту окупації території Херсонської області військами російської федерації 24.02.2022 року він не отримував письмового наказу ГУНП від 24.02.2022 року № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район». План евакуації до нього не доводився. Керівництвом ГУНП з першого дня окупації Херсонської області не вжито жодних заходів щодо евакуації підпорядкованого особливого складу та членів їх сімей.

Згідно інформації з офіційних джерел, з моменту окупації до торішнього часу з території Херсонської області органами влади «зелені коридори» для евакуації людей на підконтрольну Україні територію жодного разу не організовувалось.

Позивач вказує, що він неодноразово робив спроби виїзду на підконтрольну Україні територію держави, проте у зв`язку з постійними бойовими діями на всіх напрямках Херсонської області зроби це не вдалось. В`їзд і виїзд з території Херсонської області були перекриті. Крім того загальновідомий факт, який неодноразово зазначався ЗМІ, про розстріли автівок та громадян, які намагалися покинути окуповану територію Херсонської області, та про проведення активних бойових дій на території Херсонської області.

Позивач зазначає, що сам факт призначення та проведення щодо нього службового розслідування вважає незаконним, бо він постійно, у межах можливості з перших днів війни та окупації Херсонської області продовжував виконувати завдання, покладені на кожного поліцейського відповідно до діючого законодавства.

Позиція Головного управління Національної поліції в Херсонській області, обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що на розгляд керівництва ГУНП в Херсонській області надійшла доповідна записка заступника начальника ГУНП полковника поліції ОСОБА_12 від 10.05.2022 року про те,

що деякі поліцейські ГУНП не виконали вимоги наказу ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 року № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район», не покинули територіальні громади Херсонської області, які перебувають у тимчасовій окупації рф, для здійснення відповідно до своєї посади повноважень, безпосередньо пов`язаних з реалізацією завдань та виконанням функцій покладених на поліцію, на підконтрольній Україні території та станом на 07.05.2022 року відсутні без поважних причин на службі.

Службовим розслідуванням встановлено, що заступником начальника УКЗ ГУНП підполковником поліції ОСОБА_2 , у присутності в якості свідків заступника начальника відділу УКЗ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_3 та начальника відділу УКЗ ГУНП підполковника поліції ОСОБА_4 , 07.05.2022 року та 10.05.2022 року складено акти про відсутність на службі (робочому місці) в місцях дислокації ГУНП працівників поліції, зокрема ОСОБА_5 (акти №621/2/02-2022 від 07.05.2022 року та №660/2/02-2022 від 10.05.2022 року).

Наказом ГУНП від 10.05.2022 року №184 за фактом порушення службової дисципліни працівниками ГУНП в Херсонській області, що виразилось у невиконанні наказу

начальника ГУНП щодо евакуації (передислокації) підпорядкованих підрозділів увизначений безпечний район, а також відсутності працівників поліції без поважних причин на службі, призначене службове розслідування, зокрема відносно ОСОБА_5 .

Згідно ч. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, за вмотивованим рапортом голови комісії, керівництвом ГУНП строк проведення службового розслідування було продовжено до 31.05.2022 року (наказ ГУНП від 23.05.2022 року №220).

В ході службового розслідування оцінюючи зібрані матеріали дисциплінарна комісія

прийшла до висновків, що в діях ОСОБА_5 наявний дисциплінарний проступок, яким згідно Дисциплінарного Статуту Національної поліції України визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ними службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Наявні відомості зібрані в ході службового розслідування підтверджують вчинення

тяжкого дисциплінарного проступку, а саме порушення Присяги працівника поліції, невиконання наказу керівника, невиконанні обов`язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, не здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, що стало наслідком неприбуття до місця несення служби (евакуації), визначених наказом ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 року №87, та відсутності з 24.02.2022 року на службі без поважних причин.

Порушення в період дії воєнного стану частини 4 статті 8, пункту 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 статті 23, пункту 2 статті 24, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 5 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, абзацу 1, 2 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 №1179, ОСОБА_5 , свідчить про вчинення тяжкого дисциплінарного проступку не сумісного з подальшим проходженням служби в поліції.

Відповідач зазначає, що поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов`язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.

В той же час позивач, починаючи з 24.02.2022 року та до моменту розгляду справи,

перебував на окупованій території Херсонської області та про жодні спроби прибути до місця дислокації підрозділу у місті Миколаїв керівництву не повідомляв.

Таким чином, дисциплінарна комісія прийшла до висновку про те, що ОСОБА_5 вчинено дисциплінарний проступок, який полягає в порушенні службової дисципліни, не виконанні службових обов`язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, в порушенні Присяги працівника поліції, не виконанні наказу начальника ГУНП від 24.02.2022 року №87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» та відсутності з 24.02.2022 року на службі без поважних причин.

На підставі викладеного наказом ГУНП в Херсонській області від 31.05.2022 року №401 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення зі служби з поліції, зазначений наказ ГУНП в Херсонській області був реалізований наказом ГУНП від 22.06.2022 року №347 о\с.

Під час визначення виду стягнення начальником ГУНП в Херсонській області на

підставі ч.8 ст. 19 Дисциплінарного проступку враховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою суду від 20.01.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, зокрема, з підстав пропуску позивачем місячного строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, та не наданням до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та належних доказів.

27.01.2023 року до суду за вхід. №ЕП/2676/23 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з клопотанням про поновлення пропущеного з поважних причин строку звернення до суду та доданими доказами.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України у межах строків, визначених ст.258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.

Зазначеною ухвалою також витребувано у Головного управління Національної поліції в Херсонській області (вул. Декабристів, буд. 5, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ: 40108735) належним чином засвідчені копії: наказів ГУНП в Херсонській області № 401 від 31.05.2022 року та № 347 о/с від 22.06.2022 року, а також матеріали службового розслідування відносно ОСОБА_1 , за висновком якого були прийняті зазначені накази.

16 лютого 2023 року від відповідач до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕС/1221/23), а також витребувані судом докази.

20 лютого 2023 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вхід. № ЕС/1307/23).

27 лютого 2023 року від відповідача до суду надійшли заперечення (на відповідь на відзив) (вхід. № ЕС/1556/23).

Станом на 17 березня 2023 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_6 проходив службу в Національній поліції України на посаді старшого інженера комунікацій та структурованих кабельних систем управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Херсонській області.

З інформаційної довідки від 28.07.2022 року №2631/01/25-2022, наданої начальником ГУНП в Херсонській області ОСОБА_7 до Одеського окружного адміністративного суду, вбачається, зокрема наступне.

14.02.2022 року відповідно наказу Голови Національної поліції України №124 особовий склад ГУНП в Херсонській області був переведений на посилений варіант службової діяльності.

24.02.2022 року, близько 05.00 год. з боку рф через територію тимчасово окупованого півострова Крим, розпочалося військове вторгнення на територію Херсонської області. Полковником поліції ОСОБА_7 через чергового ГУНП в Херсонській області було надано наказ «Бойова тривога» службам, органам та підрозділам ГУНП і міжрегіональним територіальним підрозділам НПУ з місцем дислокації в м. Херсон. Також, було надано вказівку розпочати заходи по евакуації документації, зброї та матеріальних цінностей відповідно до встановленого порядку.

О 06.00 год. 24.02.2022 року у службовому кабінеті начальника ГУНП в Херсонській області полковника поліції ОСОБА_7 за участю заступників та керівників служб Головного управління було розгорнуто роботу оперативного штабу управління. У цей же час відповідно до наданого керівником ГУНП наказу особовий склад структурних підрозділів ГУНП в Херсонській області та окремих МТО по прибуттю за місцем дислокації адміністративної будівлі ГУНП в Херсонській області (м. Херсон, вул. Лютеранська, 4) у черговій частині главку отримали табельну та автоматичну зброю.

О 06.00 год. 24.02.2022 року було розпочато евакуацію до м. Херсон матеріальних цінностей та зброї.

О 07.00 год. 24.02.2022 року керівництвом ГУНП в Херсонській області було отримано підтверджену інформацію про завдання ракетних ударів окупаційними військами російської федерації по аеропорту міста Херсон та ряду військових частин.

О 07.47 год. 24.02.2022 року за вказівкою начальника ГУНП в Херсонській області введено в дію оперативний план «Фортеця» по охороні та обороні адміністративної будівлі ГУНП в Херсонській області, за адресою: м. Херсон, вул. Лютеранська, 4.

Близько 08.45 год. за результатами доповіді керівництву Національної поліції України начальником ГУНП в Херсонській області полковником поліції ОСОБА_7 про поточну ситуацію прийнято рішення про залучення максимальної кількості особового складу на забезпечення громадського порядку і безпеки шляхом авто та пішого патрулювання. О 09.00 год. 24.02.2022 року проведено загальний збір особового складу ГУНП в Херсонській області, на якому поліцейським з числа осіб чоловічої статі надано вказівку заступати на охорону громадського порядку, особам жіночої статі, надано вказівку залишити місце дислокації та тимчасово залишатися за місцем проживання на зв`язку.

Керівництву ГУНП в Херсонській області систематично надходила інформація про розгортання активних бойових дій на підступах до міста Херсон. Так, близько 11.00 год. 24.02.2022 року було отримано дані щодо десантування окупантів в районі Антонівського мосту. Над містом та адмінбудівлею ГУНП візуально спостерігалося переміщення ворожих гелікоптерів. Об 11.20 год. 24.02.2022 року отримано підтверджену інформацію про те, що українські військові залишили територію Каховської ГЕС, охорону якої вони здійснювали.

Після інформування керівництва Національної поліції України про поточну ситуацію полковником поліції ОСОБА_7 було прийнято рішення про евакуацію особового складу ГУНП в Херсонській області та його структурних підрозділів до м. Миколаїв.

Інформація була опублікована в групі «Інформування керівників ГУНП» у месенджері «Telegram», яка використовувалася для здійснення інформування керівників органів та підрозділів ГУНП в Херсонській області (на той час у вказаній групі перебувало 192 керівника різних рівнів). Об 11.28 год. 24.02.2022 року начальником УОАЗОР ГУНП полковником поліції ОСОБА_8 в зазначену групу надіслано наказ щодо необхідності евакуації, який отриманий від начальника ГУНП полковника поліції ОСОБА_7 та подальшу дублювання наказу про евакуацію особовому складу в бік м. Миколаєва. «Все 100% евакуация л/с!! В сторону Николаева», а о 11.42 год. підтверджено дану команду трьома знаками оклику «!!!».

Водночас, за погодженням із керівництвом Національної поліції України було призупинено евакуацію начальника ГУНП, його заступників, співробітників РПОП, РПСП «Херсон» та «КОРД», а також окремих співробітників відділу зв`язку, УОАЗОР, УПД, УОС, оскільки саме ці працівника поліції були забезпечені засобами індивідуально захисту, бронежилетами 4 класу.

О 15.42 год. 24.02.2022 року начальнику ГУНП ОСОБА_7 була зроблена доповідь про те, що 17 територіальних (відокремлених) підрозділів та ГУНП в Херсонській області евакуйовано до ГУНП в Миколаївській області.

За підписом начальника ГУНП в Херсонській області видано наказ від 24.02.2022 року № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області у безпечний район, згідно якого з 06.00 год. 24.02.2022 року у зв`язку із веденням активних дій на більшості території Херсонської області основним місцем евакуації ГУНП в Херсонській області визначено Миколаївську область, додатковими - Кіровоградську, Чернівецьку та Івано - Франківську.

Впродовж вечора 24.02.2022 року, в ніч та на ранок 25.02.2022 року в районі Антонівського мосту велись активні бойові дії. Керівництво ГУНП в Херсонській області та ряду служб у цей період часу перебували у розташуванні підрозділу, спеціальні підрозділи несли службу на визначених позиціях, інші працівники поліції виконували реагування на заяви та повідомлення громадян, забезпечували охорону громадського порядку.

Близько 12.30 год. 25.02.2022 року начальником ГУНП в Херсонській області полковником поліції ОСОБА_7 отримано інформацію про те, що близько 11.00 год. цього ж дня бійці ЗСУ залишили визначені увечері бойові позиції та почали відступ у напрямку м. Миколаїв.

Близько 13.00 год. 25.02.2022 року полковник поліції ОСОБА_7 доповів керівництву Національної поліції України про поточний стан ситуації та наявність можливості оточення сил ГУНП в Херсонській області, розташованих у м. Херсон, у зв`язку з чим було погоджено рішення остаточно залишити м. Херсон та передислоковуватися до м. Миколаїв. Вказівку про ймовірність оточення міста та наказ про необхідність проведення евакуації заступником начальника ГУНП в Херсонській області ОСОБА_9 за дорученням начальника ГУНП в Херсонській області ОСОБА_7 було розміщено в групі «Інформування керівників ГУНП» месенджеру «Телеграмм», повторно доведено до відома керівників органів та підрозділів полиці, які на той час, ще не евакуювалися з метою остаточної евакуацію всього особового складу ГУНП в Херсонській області.

Близько 14.30 год. 25.02.2022 року начальник ГУНП в Херсонській області, його заступники, окремі керівники служб ГУНП в Херсонській області разом із підпорядкованим особовим складом у складі колони залишили м. Херсон у напрямку м. Миколаєва.

10.05.2022 року начальнику ГУНП в Херсонській області ОСОБА_7 від заступника начальника ГУНП полковника поліції ОСОБА_12 надійшла доповідна записка про те, що деякі поліцейські ГУНП не виконали вимоги наказу ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 року №87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район», не покинули територіальні громади Херсонської області, які перебувають у тимчасовій окупації РФ, для здійснення відповідно до своєї посади повноважень, безпосередньо пов`язаних з реалізацією завдань та виконанням функцій покладених на поліцію, на підконтрольній Україні території та станом на 07.05.2022 року відсутні без поважних причин на службі.

Наказом ГУНП від 10.05.2022 року №184 за фактом порушення службової дисципліни працівниками ГУНП в Херсонській області, що виразилось у невиконанні наказу начальника ГУНП щодо евакуації (передислокації) підпорядкованих підрозділів у визначений безпечний район, а також відсутності працівників поліції без поважних причин на службі, призначене службове розслідування.

За результатами службового розслідування наказом ГУНП від 31.05.2022 року №401 окремих працівників притягнуто до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення службової дисципліни, невиконання обов`язків поліцейського, вимог частини 4 статті 8, пункту 1,2 частини 1 статті 18, пункту 24 статті 23, пункту 2 статті 24, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 5 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337 -VIII, абзацу 1, 2 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 шляхом звільнення зі служби в поліції.

Після виходу колишніх працівників поліції на підконтрольну ЗСУ територію, за результатом спеціальних перевірок та співбесід, ГУНП в Херсонській області приймаються рішення про їх поновлення на службі в поліції.

Наказом ГУНП в Херсонській області від 10.05.2022 року №185 «Про припинення виплат грошового забезпечення поліцейським» наказано припинити з 10.05.2022 року виплату грошового забезпечення, зокрема, ОСОБА_5 .

Наказом ГУНП в Херсонській області від 23.05.2022 року №220 «Про продовження строку службового розслідування» було продовжено строк службового розслідування до 31.05.2022 року.

З метою здійснення опитування працівників, відносно яких проводиться дане службове розслідування, та які перебувають на окупованій військами рф території Херсонської області, дисциплінарною комісією за офіційними відомостями, розміщеними в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України», встановлено адреси електронних скриньок зазначених працівників поліції, які останні зазначили під час реєстрації. Керуючись положеннями статті 27 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 237-VIII (із змінами), пунктом 14 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, за підписом голови дисциплінарної комісії працівникам надіслано лист ГУНП (вих. №873/04/32-2022 від 24.05.2022 року), де запропоновано прибути 27.05.2022 року за визначеною адресою для надання пояснень дисциплінарній комісії ГУНП за фактом невиконання наказу начальника ГУНП щодо евакуації (передислокації) підпорядкованих підрозділів у визначений безпечний район, а також відсутності без поважних причин на службі.

З пояснень наданих дисциплінарній комісії ОСОБА_5 вбачається, що 24.02.2022 року особовий склад УІАП ГУНП був зібраний по сигналу «Бойова тривога», надалі о 6.00 особовий склад за наказом було зібрано у дворі ГУНП.

Після цього було виконано евакуаційні заходи, передбаченні планом евакуації до м. Миколаїв. Як зазначає позивач 27.02.2022 року після проведення наради керівництва ГУНП було отримано дозвіл від заступника начальника ГУНП полковника поліції Дениса Захарченка для повернення в м. Херсон забезпечувати публічну безпеку та порядок, на розвилці автодороги Нова Одесса-Херсон-Миколаїв приєдналися до підрозділів ЗСУ які готувалися зустрічати ворога, зателефонувавши заступнику начальника ГУНП полковнику поліції ОСОБА_10 було отримано наказ повернутись до м. Миколаїв та добратись до ГУНП в Миколаївській області, 28.02.2022 забравши т/з продовжив рух до м. Херсон.

В ході службового розслідування оцінюючи зібрані матеріали дисциплінарна комісія

прийшла до висновків, що в діях ОСОБА_5 наявний дисциплінарний проступок, яким згідно Дисциплінарного Статуту Національної поліції України визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ними службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Наявні відомості зібрані в ході службового розслідування підтверджують вчинення

тяжкого дисциплінарного проступку, а саме порушення Присяги працівника поліції, невиконання наказу керівника, невиконанні обов`язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, не здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, що стало наслідком неприбуття до місця несення служби (евакуації), визначених наказом ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 року №87, та відсутності з 24.02.2022 року на службі без поважних причин.

Порушення в період дії воєнного стану частини 4 статті 8, пункту 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 статті 23, пункту 2 статті 24, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 5 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, абзацу 1, 2 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 року №1179, ОСОБА_5 , свідчить про вчинення тяжкого дисциплінарного проступку не сумісного з подальшим проходженням служби в поліції.

Згідно інформації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій

України до переліку громад, які перебувають на тимчасово окупованих та оточених

територіях віднесено територіальні громади Херсонської області.

Таким чином, територіальні громади Херсонської області станом на 31.05.2022 року залишаються тимчасово окуповані, що не уможливлює несення служби поліцейськими, які залишилися на непідконтрольній Україні території.

На підставі висновку службового розслідування наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області №401 від 31.05.2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», вирішено за грубе порушення службової дисципліни, невиконання обов`язків поліцейського, вимог частини 4 статті 8, пункту 1, 2 частини 1 статті 18, пункту 24 статті 23, пункту 2 статті 24, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, абзацу 1, 2 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 (0070117), старшого інженера комунікацій та структурованих кабельних систем управління інформаційно-аналітичної підтримки, звільнити зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 22.06.2022 року № 347 о/с, ОСОБА_5 , згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення звільнено зі служби в поліції.

Ознайомлений з зазначеним наказом позивач 22.06.2022 року при отриманні його копії на електронну пошту.

Джерела права та висновки суду

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону 580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

До основних завдань, які покладені на поліцію віднесено: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (ст. 2 ЗУ "Про Національну поліцію").

Згідно з пунктами 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.

Згідно з п. 13 ч. 4 ст. 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру», до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема: правопорядок, здійснення правосуддя, тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Таким чином, аналіз приведених норм права доводить, що працівники поліції мають спеціальний статус, і приймаючи присягу працівника поліції позивач взяв на себе підвищені вимоги, які пред`являються до працівників поліції при проходженні служби і яких вони повинні дотримуватися, де за порушення вимог Закону №580-VIII передбачена дисциплінарна відповідальність згідно Дисциплінарного статуту.

Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (ч.3 ст.11 Закону).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII (надалі - Дисциплінарний статут).

Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно з статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3)вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов`язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 (надалі - Порядок № 893).

Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).

У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Аналіз наведених правових норм дозволяє стверджувати, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Вирішуючи спір, суд враховує, що обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Аналогічні висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом у своїх рішеннях та, зокрема, у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 826/1916/17.

Відповідно до ч.1 ст.26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Так, судом встановлено, що підставою службового розслідування став невихід на службу позивача та невиконання наказу начальника ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 року № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район», яким було оголошено евакуацію особового складу, документів та майна у визначене безпечне місце.

Відповідно до наказу начальника ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 року № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район», наказано з 06:00 24 лютого 2022 року ввести в дію План евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район (п. 1 наказу). Основним місцем евакуації визначити Миколаївську область (п.2 наказу). Заступникам начальника Головного управління, керівникам структурних підрозділів апарату, начальникам територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП та підпорядкованих їм відділів і відділень поліції забезпечити виконання заходів, передбачених Планом. Організувати завантаження та вивезення у визначені безпечні райони службової документації, зброї та інших матеріальних цінностей. Довести до відома підпорядкованих працівників інформацію щодо місця передислокації ГУНП у відповідних областях (п. 3 наказу).

Станом на час розгляду справи наказ начальника ГУНП в Херсонській області від 24.02.2022 року № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» не скасовано, відомості щодо його оскарження в судовому порядку у суду - відсутні.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 2 Дисциплінарного статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.

Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.

Під час виконання службових обов`язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Дисциплінарного статуту, наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.

Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень (ч. 2 ст. 4 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Дисциплінарного статуту, наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику (ч. 4 ст. 4 Дисциплінарного статуту).

Таким чином, аналіз статті 4 Дисциплінарного статуту дозволяє дійти висновку, що наказ необов`язково має бути відданий у письмовій формі,- також допускається форма його віддання усно з використанням технічних засобів зв`язку.

З наявних у матеріалах справи інформаційних довідок начальника ГУНП в Херсонській області ОСОБА_7 від 28.07.2022 року №2631/01/25-2022, заступників начальника ГУНП в Херсонській області ОСОБА_9 за №2679/05/25 та ОСОБА_12 за №2702/04/25-2022 від 01.08.2022 року вбачається, що наказ про необхідність проведення евакуації було доручено розмістити в групі «Інформування керівників ГУНП» месенджеру «Телеграмм». На підтвердження розміщення відповідного наказу відповідачем до матеріалів справи надано відповідні скріншоти відповідної бесіди.

Проте, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту перебування позивача у групі «Інформування керівників ГУНП» месенджеру «Телеграмм».

В той же час, за наявною у матеріалах справи довідкою підполковника поліції ОСОБА_13 - старшого інспектора з особливих доручень з мобілізаційної роботи, територіальної оборони та цивільного захисту УОАЗОР ГУНП в Херсонській області підтверджено, що у жовтні 2021 року УОАЗОР ГУНП в Херсонській області розроблено детальний План евакуації ГУНП в Херсонській області (інвентарний №94дск від 25.10.2021), яким передбачено основні етапи та послідовність проведення евакуаційних заходів (знищений 24.02.2022, акт №1980/01/20-2022дск). Також плани евакуації розроблялись у всіх територіальних (відокремлених) підрозділах ГУНП в області. В період 3-5 листопада 2021 року з особовим складом територіальних (відокремлених) та структурних підрозділів ГУНП в Херсонській області проводилися практичні тренування. Для забезпечення евакуаційних заходів територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП в області УОАЗОР ГУНП розроблено два алгоритми дій керівників підрозділів під час раптового військового вторгнення, якими передбачалася евакуація особового складу підрозділу наявним автотранспортом (службовим та приватним). Розроблені алгоритми були надіслані в усі територіальні (відокремлені) підрозділи з інструкцією по їх застосуванню.

З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку, що позивач повинен був знати про основні евакуаційні заходи.

Крім цього, суд зазначає, що ОСОБА_5 станом на 24.02.2022 року має значний стаж роботи в поліції (міліції) та високе звання, отже має достатній професійний досвід, значну юридичну обізнаність, досвід правотлумачення та правозастосування, а тому повинен бути обізнаним про специфічні умови служби в поліції.

Вказана правова позиція щодо обізнаності юриста висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.08.2019 року по справі №9901/118/19, яка на переконання суду є релевантною до спірних правовідносин, оскільки відображає достатність професійного досвіду та вміння його застосувати.

Таким чином, на переконання суду, позивач зі значним стажем служби в органах внутрішніх справ України, обіймаючи посаду старшого інженера комунікацій та структурованих кабельних систем управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Херсонській області, маючи звання старшого лейтенанта до роботи в особливий період та проведення евакуаційних заходів, міг усвідомлювати необхідність подальшого виїзду з окупованої території та повинен був, за умов необізнаності про існування відповідних вказівок, вчинити дії з метою отримання таких.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Довідки УКЗ ГУНП в Херсонській області від 31.05.2022 року №1037/2/02-2022 станом на 09.05.2022 року з тимчасово окупованої території України на підконтрольну Україні територію евакуювалися 1467 поліцейських з 2117.

За інформацією Херсонської обласної військової адміністрації, станом на 30.05.2022 року, за даними операторів мобільного зв`язку тимчасово окуповану територію Херсонської області покинуло 178 224 особи жителів Херсонської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

З урахуванням вищезазначеного, на переконання суду, ОСОБА_5 був обізнаний про необхідність евакуації з тимчасово непідконтрольної території України, однак не зробив цього.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

В обґрунтування наявності об`єктивних причин, що унеможливлюють евакуацію позивача з тимчасово окупованих територій ОСОБА_5 , в тому числі, посилається на не створення «зелених коридорів», відсутність транспортного сполучення тимчасово окупованої території Херсонської області та підконтрольних Україні територій.

Однак, встановленими судом обставинами та наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, інформаційними довідками заступників начальника ГУНП в Херсонській області полковник поліції ОСОБА_11 та полковник поліції ОСОБА_12 підтверджується, що 24.02.2022 року та 25.02.2022 принаймні до 14 год. 30 хв. зберігалася можливість безперешкодного виїзду за межі Херсонської області.

При цьому можливість виїзду з тимчасово окупованої території Херсонської області в подальшому підтверджується даними про кількість осіб, які покинули територію Херсонської області, викладеними, в тому числі, у листі Херсонської обласної військової адміністрації від 25.07.2022 року № 01-01-66-2708/0/22/346 та публікаціями в ЗМІ.

Таким чином, враховуючи інформацію щодо евакуації станом на 31.05.2022 року з тимчасово окупованої території України на підконтрольну Україні територію 1525 поліцейських, що становить 72% від фактично чисельності поліцейських в ГУНП в Херсонській області, суд не вважає обґрунтованими посилання позивача на не створення «зелених коридорів», відсутність власного транспорту та транспортного сполучення, як на непереборні обставини, що унеможливили виїзд з тимчасово окупованої території Херсонської області.

Решта доводів, зазначених позивачем у заявах по суті справи, не доводять поважність причини невиїзду ОСОБА_5 з окупованої території, або ж його об`єктивну неможливість.

Суд звертає увагу, що поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов`язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.

В той же час позивач, починаючи з 24.02.2022 року та до моменту розгляду справи, перебуває на окупованій території Херсонської області та про жодні спроби прибути до місця дислокації підрозділу у місті Миколаїв керівництву під час проведення відповідного службового розслідування не повідомляв.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що з тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №815/4478/16.

Суд вважає за необхідне зазначити й те, що чинним законодавством не визначено поняття дискредитації.

Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довіри когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Аналізуючи складові цього поняття, суд дійшов до висновку, що вони тісно пов`язані з морально-етичними нормами. Отже, вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Отже під вчинками, що дискредитують звання працівника Національно поліції України та власне органи національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою органу внутрішніх справ у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ.

З огляду на вказане, з точки зору стороннього розсудливого спостерігача, порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава.

Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов`язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №816/604/17).

Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 у справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд звертає увагу й на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява №34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява №63235/00).

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів Національної поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо недоведеності позивачем факту існування поважних причин, які зумовили об`єктивну неможливість виїзду ОСОБА_5 на підконтрольну Україні територію та відсутність на робочому місці.

Крім викладеного, суд також зазначає, що певні дефекти адміністративного акту можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акту (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.

Так дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.

Крім того, аналогічний вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення від 24.03.1988 по справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden).

При цьому, суд також приймає до уваги правовий підхід, закладений ЄСПЛ при вирішенні справи «Сутяжник проти РФ» (рішення від 25.04.2018) та застосований Верховним Судом у справах №№ 826/5575/17, 910/10616/17, відповідно до якого надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом є правовим пуризмом. Скасування правильного по суті рішення, за відсутності фундаментального порушення, є відступленням від принципу правової визначеності («res judicata») та недопустимим.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів Національної поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням реального військового стану в Державі. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. При цьому згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

При вирішення спору, суд виходить із передбаченого ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку накази Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 31 травня 2022 року №401 про застосування дисциплінарного стягнення в частині притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції та від 22 червня 2022 року № 347 о/с в частині звільнення ОСОБА_5 зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення - відповідають ознакам правомірних рішень і судом не встановлено підстав для визнання їх протиправними та скасування. Наведені ж стороною позивача доводи щодо неправомірності вказаних наказів судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані.

На підставі викладених обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що в даних спірних відносинах ГУНП в Херсонській області при винесенні оскаржуваних наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення ОСОБА_5 зі служби в поліції діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Таким чином, матеріалами справи підтверджена правомірність оскаржуваних наказів про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність спірного дозволу.

В той же час, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

В ході судового розгляду відповідач обґрунтував правомірність звільнення позивача зі служби належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства. Наведені ж позивачем доводи судом визнані неспроможними та необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Херсонській області (вул. Лютеранська, буд. 4, м. Херсон, 73000, ЄДРПОУ 40108782).

Суддя С.О. Cтефанов

.