Постанова

від 08.03.2023 по справі 260/144/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/144/20 пров. № А/857/13426/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Приступи Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Львівської митниці,

на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року (суддя Луцович М.М., час ухвалення 08:59 год., місце ухвалення м.Ужгород, дата складання повного тексту 16.08.2022),

в адміністративній справі №260/144/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" до Львівської митниці,

про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

встановив:

У січні 2020 року позивач ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Львівської митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2019/201694/2 від 31.10.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2019/02331.

Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив відмовити повністю у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості №UA209000/2019/201694/2 від 31.10.2019 року. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2019/02331. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 4204 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими були недоведеними належними та допустимими доказами, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що за наслідками здійснення митного контролю за МД від 30.10.2019 №UA209140/2019/197504 митним органом було виявлено ряд розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу розмитнюваного товару, а тому декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана. Декларантом було надано ряд документів, однак після опрацювання наданих документів встановлено, що декларантом або уповноваженою ним особою не надано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 МКУ. Серед поданих документів відсутні такі, які: могли б підтвердити ціну товару, роз`яснити невідповідність у поданих документах, засвідчували б ціну на товар, що постачається. Тому Львівська митниця ДФС не визнала заявлену митну вартість. Митницею по черзі було застосовано методи визначення митної вартості товарів, що передбачені положеннями статті 57 МКУ. Посадовою особою ВМП були прийняті рішення про коригування митної вартості, при цьому джерелом визначення митної вартості товару слугували митні декларації, оформлені раніше. Таким чином, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України. Зважаючи на вказане, апелянт вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 31.10.2019 №UA209000/2019/201694/2 прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить оскаржене рішення суду від 11.08.2022 скасувати та прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач не погодився з доводами апеляційної скарги за їх необґрунтованістю, подавши відзив. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

24 листопада 2017 року між ТОВ ГОЛДЕН ФРУІТ (Покупець) та компанією ANECOOP S.COOP (Постачальник) укладено Контракт №12 про поставку свіжих фруктів (далі по тексту Контракт) (а.с. 28-35 т.1).

Відповідно до вказаного Контракту, 30 жовтня 2019 року з метою митного оформлення: хурми свіжої, врожаю 2019 року, запакованої у картонні коробки з нанесеним маркуванням державною мовою, призначених для громадського харчування, вагою нетто 18720 кг., всього 4160 картонних коробок, торгівельних марок: CATAVAL - вага нетто 7200 кг.; AURORA - вага нетто 8640 кг.; JUBILEE - вага нетто 2880 кг., ТОВ ГОЛДЕН ФРУІТ подало до митного органу (Львівської митниці ДФС) митну декларацію №UA209140/2019/197504 (а.с. 24, 78 т.1).

Митну вартість товару (без витрат на транспортування) зазначено у розмірі 16012,80 Євро за весь товар або: Хурма торгівельної марки CATAVAL - 7200 кг. за 6624 Євро (у розрахунку 0,92 Євро за кг); Хурма торгівельної марки AURORA - 8640 кг. за 7948,80 Євро (у розрахунку 0,92 Євро за кг); Хурма торгівельної марки JUBILEE - 2880 кг. за 1440 Євро (у розрахунку 0,50 Євро за кг).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією №UА209140/2019/197504 подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: Контракт №12 від 24.11.2017р., проформу - інвойс №19/011258 від 21.10.2019 року, інвойс №19/011258 від 25.10.2019 року, автотранспортна накладна (CMR) від 24.10.2019, фітосанітарний сертифікат CE/ES/0713200 5 В від 25.10.2019 р., сертифікат з перевезення EUR 1 від 25.10.2019р., договір №101 від 29.10.2019 року про транспортне - експедирування та перевезення вантажу, рахунок про надання транспортно-експедиторських послуг №911 від 29.10.2019р., довідку про вартість перевезення від 29/10-1 від 29.10.2019р., митну декларацію країни відправлення 19ES00464710057117 від 25.10.2019р., платіжне доручення в іноземній валюті №250 від 23.10.2019р., прайс-лист виробника з цінами в період з 21.10.2019p. - 27.10.2019., прайс-лист виробника з цінами в період з 28.10.2019р.- 03.11.2019.р. (а.с. 28-50, 80-103 т.1).

Відповідачем винесено Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2019/201694/2 від 31.10.2019 року та у зв`язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2019/02331, збільшивши митну вартість товару: хурма торгівельної марки CAT AVAL - у розрахунку 1,20 Євро за 1 кг.; хурма торгівельної марки AURORA - у розрахунку 1,3400 Євро за 1 кг.; хурма торгівельної марки JUBILEE - у розрахунку 1,20 Євро за 1 кг (а.с. 22 т.1).

Також відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2019/02331 у зв`язку з неможливістю завершення м/о у зв`язку з невірно заповненими графами гр.12, 45, 43, 44 ВМД, відповідно до Рішення про коригування митної вартості від 31.10.19 №UA209000/2019/201694/2 (порушено умови декларування, передбачені п.1, п.8 ст.257 МКУ, ст.55 МКУ, ПКМУ від 21.05.12 №450) (а.с. 23 т.1).

З метою недопущення псування товару ТОВ ГОЛДЕН ФРУІТ подало для митного оформлення митну декларацію №UА209140/2019/198027 від 31.10.2019р. задекларувавши митну вартість за визначеним відповідачем резервним методом та ціною (а.с. 25 т.1).

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо коригування митної вартості імпортованого товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ч.1 ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч.6 ст.257 МК України).

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст.49 МК України).

Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ст.52 МК України).

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч.4 ст.58 МК України).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (ч.4 ст.53 МК України).

Отже, орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Однак, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 19.02.2019р. (справа №805/2713/16-а).

Крім цього, відповідно до ч.5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно ч.ч. 1-3 ст.54 цього Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу, що в частині четвертій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналогічний перелік причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), наведено у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р..

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Частинами 1, 2, 5, 6 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.4, ч.5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Частинами 1, 2 ст.64 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

З матеріалів справи видно, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «Їстівні плоди: хурма свіжа врожаю 2019-го року. Запакована у картонні коробки з нанесеним маркуванням вантажу державною мовою. Призначені для громадського харчування. Вага нетто: 18720 (кг). Всього 4160 картонних коробок. Торговельна марка CATAVAL - вага нетто 7200 кг, AURORA - вага нетто 8640 кг, JUBILEE - вага нетто 2880 кг. Країна походження : ES», та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару (без витрат на транспортування) у розмірі 16012,80 Євро за весь товар, у зв`язку з чим митну вартість товару визначено відповідачем збільшивши митну вартість товару: хурма торгівельної марки CAT AVAL - у розрахунку 1,20 Євро за 1 кг.; хурма торгівельної марки AURORA - у розрахунку 1,3400 Євро за 1 кг.; хурма торгівельної марки JUBILEE - у розрахунку 1,20 Євро за 1 кг.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 24 листопада 2017 року між позивачем (Покупець) та компанією ANECOOP S.COOP (Постачальник) укладено Контракт №12 про поставку свіжих фруктів, відповідно до якого 30 жовтня 2019 року подано до Львівської митниці митну декларацію №UA209140/2019/197504 з метою митного оформлення: хурми свіжої, врожаю 2019 року, запакованої у картонні коробки з нанесеним маркуванням державною мовою, призначених для громадського харчування, вагою нетто 18720 кг., всього 4160 картонних коробок, торгівельних марок: CATAVAL - вага нетто 7200 кг.; AURORA - вага нетто 8640 кг.; JUBILEE - вага нетто 2880 кг. Митну вартість товару (без витрат на транспортування) зазначено у розмірі 16012,80 Євро за весь товар або: Хурма торгівельної марки CATAVAL - 7200 кг. за 6624 Євро (у розрахунку 0,92 Євро за кг); Хурма торгівельної марки AURORA - 8640 кг. за 7948,80 Євро (у розрахунку 0,92 Євро за кг); Хурма торгівельної марки JUBILEE - 2880 кг. за 1440 Євро (у розрахунку 0,50 Євро за кг).

З поданої ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" митної декларації видно, що декларант визначив митну вартість товару за першим методом за ціною договору.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією №UА209140/2019/197504 подано наступні документи, які підтверджують числові значення митної декларації: Контракт №12 від 24.11.2017р., проформу - інвойс №19/011258 від 21.10.2019 року, інвойс №19/011258 від 25.10.2019 року, автотранспортна накладна (CMR) від 24.10.2019, фітосанітарний сертифікат CE/ES/0713200 5 В від 25.10.2019 р., сертифікат з перевезення EUR 1 від 25.10.2019р., договір №101 від 29.10.2019 року про транспортне - експедирування та перевезення вантажу, рахунок про надання транспортно-експедиторських послуг №911 від 29.10.2019р., довідку про вартість перевезення від 29/10-1 від 29.10.2019р., митну декларацію країни відправлення 19ES00464710057117 від 25.10.2019р., платіжне доручення в іноземній валюті №250 від 23.10.2019р., прайс-лист виробника з цінами в період з 21.10.2019p. - 27.10.2019., прайс-лист виробника з цінами в період з 28.10.2019р.- 03.11.2019.р..

У зв`язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах декларанту була виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана.

На виконання вимог декларантом надано:

- прайс-листи датовані 21-27.10.2019 (вартість товару становить 0,95 євро за кг, а відповідно до фактури -0,92 євро за кг). Вартість даного товару 2 класу згідно даного листа становить 0,53 євро за кг, а відповідно до фактури- 0,50 євро за кг.;

- прайс-лист датований 28.10.2019-03.11.2019 не брався митницею до уваги, оскільки фактура від відправника виставлена 25.10.2019. Дані в даному прайс- листі неактуальні;

- виписку з бухгалтерської документації (яка являється дублюванням гр.44 даної МД);

- копію митної декларації країни відправлення.

У фактурі зазначено, що товар торгівельної марки "JUBILEE" є другого класу.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно зауважив, що в надісланому відповідачем декларанту запиті не зазначено, які саме документи містять розбіжності, до яких документів наявні зауваження. Крім того, митним органом не повідомлено декларанта про конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості товару, що прямо впливає на можливість доведення правомірності такої. Надісланий ТОВ "ГОЛДЕН ФРУІТ" запит містить лише законодавчо встановлений загальний перелік документів, які може подати декларант на вимогу митного органу.

Колегія суддів вважає, що позивач у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подав всі необхідні документи для митного оформлення придбаного товару і такі документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, тобто відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Зі змісту приписів розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення ) МК України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа №826/12901/17).

Отже, не зазначення відповідачем конкретних сумнівів щодо правильності визначення митної вартості товару призводить до протиправності дій (бездіяльності) та рішень відповідача. Тому суд першої інстанції правильно встановив, що своїми діями відповідач порушив принцип правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

До того ж, судом встановлено, що відповідно до п.3.1 Контракту, ціна товару вказується в інвойсі. Згідно відомостей інвойсу №19/011258 від 25.10.2019 ціна товару становила 16012,80 Євро. Платіжним дорученням в іноземній валюті №250 від 23.10.2019 ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» на рахунок ANECOOP S.COOP за Контрактом №12 перерахувало 16 012,80 Євро.

Під час здійснення митного контролю за МД від 30.10.2019 №UA209140/2019/197504 митним органом було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

Відповідно до даних автотранспортної накладної (CMR) від 24.10.2019р. залучений ТОВ «Голден Фруіт» перевізник отримав від Постачальника ANECOOP S.COOP ідентичний за найменуванням та кількістю товар, відомості про який відображено у інвойсі №19/011258 від 25.10.2019. Згідно цієї CMR товар завантажений в причеп за номером державної реєстрації: TST54387.

Оскільки за умовами Контракту постачальник зобов`язаний здійснити митне очищення товару для його експорту, ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» разом з митною декларацію подало митну декларацію країни відправлення 19ES00464710057117 від 25.10.2019, згідно якої, Постачальник (ANECOOP S.COOP) відправляє Покупцю (ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ») товар згідно інвойсу №19/011258 від 25.10.2019 року вагою нетто 187200 кг та ціною 16012,80 Євро, який переміщується в причепі за номером державної реєстрації: TST54387.

Завантажений на причіп TST54387 товар поданий відповідачу до митного оформлення. Як доказ його транспортування та витрат на з перевезення по маршруту Валенсія - Львів надані: договір №101 від 29.10.2019 про транспортне експедирування та перевезення вантажу, рахунок про надання транспортно-експедиторських послуг №911 від 29.10.19; довідку про вартість перевезення від 29/10-1 від 29.10.19р. в сумі 3500,00 Євро.

З метою визначення митної вартості до ціни товару у розмірі 16012,80 Євро декларант надав документи щодо витрат на перевезення у розмірі 3500,00 Євро і ТОВ «Голден Фруіт» задекларувало партію товару вартістю - 19512,80 Євро, що відповідало 543700,11 грн за курсом НБУ (графа 12 МД).

Окрім цього, разом з товаросупровідними документами відповідачу декларантом надані видані уповноваженими органами Іспанії фітосанітарний сертифікат CE/ES/0713200 5 В від 25.10.2019р. та сертифікат з перевезення EUR 1 від 25.10.19р..

За даними фітосанітарного сертифікату, відповідний контроль пройшов товар: хурма, який завантажений в причеп TST54387, який, ANECOOP S.COOP відправляє ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ».

Відповідні дані містяться також у сертифікаті з перевезення EUR 1 від 25.10.19р..

Таким чином, для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту, разом з митною декларацією UA209140/2019/197504 від 30.10.2019 року ТОВ «Голден Фруіт» надало митному органу всі необхідні документи, які, з врахуванням ст.53 МК України, підтверджують митну вартість товару та всі числові складові митної декларації.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

З матеріалів справи видно, що митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за першим методом - ціною договору. Однак відповідач не визнав заявлену декларантом митну вартість товару за вказаним методом, вважаючи, що подані документи до розмитнення містять розбіжності, а тому застосував другорядні методи визначення митної вартості товару.

Митним органом в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначено, що неможливо застосувати наступні методи митної вартості товару №1-2, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та 2б (ст.60 МК України) з причин відсутності у органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні аналогічні товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД №UA125220/2019/71686 від 24.10.2019, від даного імпортера-виробника ANECOOP S.COOP в найближчий час. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, по товару №2, а саме методу 2а (ст.59 МК України) та 2б (ст.60 МК України) з причин відсутності у органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні аналогічні товари. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №2 слугувала МД №UA125220/2019/715005 від 08.10.2019 від даного імпортера-виробника ANECOOP S.COOP з урахуванням (виробника та торгівельної марки товару) в найближчий час.

Проте, апелянтом (відповідачем) не надані суду митні декларації (їхні копії), на підставі яких відкоригована митна вартість імпортованого позивачем товару, що унеможливило їх дослідження. Рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2019/201694/2 від 31.10.2019 не містить всієї необхідної інформації: митним органом не здійснено відповідних коригувань, зважаючи на характеристики товару; товар 2 класу оцінювався в порівняні з товаром 1 класу, хоча в митного органу була інформація про ціну товару 2 класу.

За вказаного суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що оскаржене рішення про коригування митної вартості не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Тобто, контролюючий орган, визначаючи необхідним до застосування одного із другорядних методів визначення митної вартості товарів, спирався виключно на аргументи, які, при їх системному аналізі, не можуть належним чином підтвердити обґрунтованість застосовуваного методу.

Як передбачають положення ч.7 ст.54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, позивачу протиправно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства.

Відповідно частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч приписами частини другої статті 77 КАС України не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості імпортованого товару, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує відсутність у даному конкретному випадку підстав для відмови у задоволенні цього позову, тоді як апеляційна скарга не містить належних, настільки вагомих і обґрунтованих міркувань, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували викладені у оскаржуваному судовому рішенні висновки й давали підстави вважати інакше.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2022 року в адміністративній справі №260/144/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ФРУІТ" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 17.03.2023 року