Ухвала

від 17.03.2023 по справі 381/1429/22

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/263/23

381/1429/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2023 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Цвик А.К.,

представника відповідача

Фастівської міської ради

Київської області: Скиданенка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мотовилівського старостинського округу Фастівської міської ради Київської області, Фастівської міської ради Київської області про визнання права власності на житловий будинок за набувальною власністю, -

в с т а н о в и в:

У червні 2022 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Мотовилівського старостинського округу Фастівської міської ради Київської області (далі відповідач 1), у якому просив суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий буд. АДРЕСА_1 .

У подальшому, ухвалою суду від 14.11.2022 року Фастівську міську раду Київської області залучено до участі в справі в якості співвідповідача (далі відповідач 2).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний житловий будинок належав на праві власності ОСОБА_2 з 1961 року. Дана обставина підтверджена технічним паспортом Фастівського бюро технічної інвентаризації. Однак, після проходження позивачем строкової військової служби, його матір`ю, ОСОБА_3 , із фінансовою допомогою ОСОБА_1 були сплачені грошові кошти за житловий будинок та за усною домовленістю сторони мали б посвідчити договір купівлі-продажу житлового будинку. Проте, договір не було посвідчено, оскільки раптово померла ОСОБА_2 . Так як за будинок було сплачено кошти, позивач у ньому проживає, а також відкрито, добросовісно та фактично користується і володіє ним протягом визначених законом строків, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А. від 20.06.2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 01.02.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У той же час, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 .

До судового засідання представник позивача подала до суду клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 251 та п. 1 ч. 1 ст. 253 ЦПК України для прийняття спадщини спадкоємцями позивача, оскільки, на її думку, спірні правовідносини допускають правонаступництво. Вказане клопотання вона просила розглянути за її відсутністю.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні не заперечував стосовно закриття провадження у справі, так як спірні відносини правонаступництва не допускають.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у його відсутність

Розгляд справивідбувається всудовому засіданні.Учасник справимає правозаявити клопотанняпро розглядсправи зайого відсутності.Якщо такеклопотання заявиливсі учасникисправи,судовий розглядсправи здійснюєтьсяна підставінаявних усуду матеріалів. (ч.1 та ч. 3 ст. 211 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 27Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ч. 2 ст. 11 ЦК України,договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Ч. 1 ст. 608 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Отже, з наведених правових норм вбачається, що права та обов`язки фізичної особи як клієнта за договором про надання правової допомоги нерозривно пов`язані з особою такого клієнта і не можуть бути реалізовані та/або виконані іншою особою, в тому числі спадкоємцями. Відтак договір про надання правової допомоги фізичній особі припиняє свою дію в момент смерті такої особи.

Тобто, адвокат Дзюбенко О.В. на час розгляду справи в суді не має правових підстав для представництва інтересів ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов`язковими для правонаступника.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із статтею 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 641/3769/17.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, за яким право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх вказаних умов у сукупності.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 22 лютого 2021 року у справі № 607/21758/19 (провадження № 61-18513св20).

У даному випадку позивач, посилаючись на положення ст. 344 ЦК України, просив визнати за ним право власності на спірний будинок саме за набувальною давністю.

Проте, згідно ч. 2 ст. 344 ЦК України особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Аналізуючи зазначене у сукупності, суд дійшов до висновку, що давнісне володіння в повному розумінні не є правом, тому давнісне володіння не може входити до складу спадщини.

З огляду на те, що настала смерть позивача та спірні відносини не допускають правонаступництва, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 55, 62, 211, 223, 251, 253, 255, 256, 261,353-355ЦПК України,ст.ст.11,25,328,344,608,626,1216,1218,1219ЦК України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд,

п о с т а н о в и в :

Закрити провадження по цивільній справі №381/1429/22 за позовом ОСОБА_1 до Мотовилівського старостинського округу Фастівської міської ради Київської області, Фастівської міської ради Київської області про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за набувальною власністю .

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду відповідно достатей 354-355 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя Осаулова Н.А.

Повний текст ухвали суду виготовлено 17.03.2023 року