Ухвала

від 17.03.2023 по справі 675/362/22

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/362/22

Провадження № 2/675/105/2023

У Х В А Л А

17 березня 2023 року Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Беліци М. О.,

з участю представника позивача адвоката Шабаровського Б. В.,

представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Кучерука Т. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі в режимі відеоконференції позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хостленд», ОСОБА_1 , Фермерського господарства «ДЕО-ІНВЕСТ» про визнання недійсним договорів, скасування реєстраційних дій,

у с т а н о в и в :

У провадженні Ізяславського районного суду Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хостленд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , Фермерського господарства «ДЕО-ІНВЕСТ» про визнання недійсним договорів, скасування реєстраційних дій.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29 вересня 2021 року відкрите провадження у цій справі, справа прийнята до провадження, призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача адвокат Шабаровський Б. В. звернувся до суду з письмовим клопотанням про роз`єднання позовних вимог, просив виділити в самостійне провадження позовні вимоги до ОСОБА_1 , мотивуючи це доцільністю та ефективністю захисту порушеного права, оскільки щодо вказаної особи існує рішення суду, яким визнано недійсною угоду про розірвання договору оренди між ТОВ «Фармгейт Україна» та ОСОБА_1 .

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 лютого 2022 року роз`єднані у самостійні провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хостленд», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , Фермерського господарства «ДЕО-ІНВЕСТ» про визнання недійсним договорів, скасування реєстраційних дій та позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармгейт Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хостленд», ОСОБА_1 , Фермерського господарства «ДЕО-ІНВЕСТ» про визнання недійсним договорів, скасування реєстраційних дій.

03січня2023 року підготовче провадження закрите.

17лютого 2023року досуду надійшлописьмове клопотанняпредставника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Кучерука Т. М. про зупинення провадження у справі до прийняття судового рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 357/8277/19 (провадження № 61-4935св21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі. Вказав, що підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду зазначено те, що для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень існує очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики при вирішенні питання щодо юрисдикції спорів за участі юридичних та фізичних осіб, які виникли в результаті оспорювання договорів оренди земельних ділянок та в подальшому їх витребування в орендаря юридичної особи. Тому справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Вказані проблемні питання належать до компетенції Великої Палати Верховного Суду як інституції, діяльність якої спрямована на вирішення виключної правової проблеми в цілях забезпечення однакового застосування судами норм матеріального права. Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Кучерук Т. М. вказав, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 28 липня 2022 року справа № 357/8277/19 прийнята для продовження розгляду та призначений розгляд.

У судовомузасіданніпредставник відповідачки ОСОБА_1 адвокат КучерукТ.М.вказане клопотання підтримав, вважає рішення у справі № 357/8277/19 є таким, що безпосередньо впливає на обставини розглядуваної справи.

Представник позивача адвокат Шабаровський Б. В. у судовому засіданні проти задоволення заявленого клопотання заперечував, вважає його безпідставним.

Вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно вимог п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд можеза заявоюучасника справи,а такожз власноїініціативи зупинитипровадження усправі увипадках переглядусудового рішенняу подібнихправовідносинах (уіншій справі)у касаційномупорядку палатою,об`єднаною палатою,Великою ПалатоюВерховного Суду.

Судом встановлено, що ухвалою у справі № 357/8277/19 Велика Палата Верховного Суду від 28 липня 2022 року справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олійникова Слобода» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі прийнята до розгляду через правову проблему, яка полягає у: 1) відсутності висновку Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції спорів, у яких одночасно заявлені позовні вимоги юридичною особою про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між фізичною особою, яка є власником земельної ділянки і орендодавцем, та юридичною особою орендарем, а також позовні вимоги про витребування земельної ділянки, заявлені юридичною особою до юридичної особи; 2) наявності різних рішень Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах, де предмет, суб`єктний склад та підстави в зазначених справах є подібними із цією справою; 3) значній кількості спорів, що перебувають на розгляді в судах та можуть бути винесені на вирішення суду, де предмет, суб`єктний склад та підстави в зазначених справах є подібними із цією справою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12жовтня 2021року усправа №233/2021/19(провадження № 14-166цс20) зазначила, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Велика Палата Верхового Суду звертає увагу на те, що слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий,який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. На те, що зміст спірних правовідносин визначальний для їхнього порівняння на предмет подібності вказує, зокрема, частина дев`ята статті 10 ЦПК України щодо можливості застосування аналогії закону, якщо правовідносини подібні саме за змістом. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. Якщо норма права не передбачає, що її дія поширюється лише на обмежене коло осіб (наприклад, лише на фізичних або на юридичних осіб чи на конкретну групу тих або інших), немає сенсу застосовувати суб`єктний критерій для встановлення подібності правовідносин у різних справах.Так самоне завждидля встановленняподібності правовідносинмає значенняй об`єктнийкритерій.Подібність спірнихправовідносин,виявлена одночасноза трьомакритеріями,означатиме тотожністьцих відносин(однаковоговиду суб`єкти,однаковий видоб`єкта йоднакові правата обов`язкищодо нього).Але процесуальнийзакон невимагає встановлюватитотожність. Самі пособі предметипозовів історони справможуть недопомогти встановитиподібність правовідносинні зазмістовим,ні засуб`єктним,ні заоб`єктним критеріями.Не завждиобраний позивачемспосіб захистує належнимй ефективним.Тому формулюванняпредмета позовуможе невказати назміст іоб`єкт спірнихправовідносин.Крім того,сторонами справине завждиє сторониспору (див.постанову ВеликоїПалати ВерховногоСуду від14листопада 2018року усправі №183/1617/16(пункт70)).Наприклад,з неналежнимвідповідачем спорунемає,але стороноюсправи вінє.А позивачможе помилятисяз приводуучасті успірних правовідносинах,проте йогопроцесуальний статусяк позивачавід цьогоне залежить.Тому порівняннясторін справине обов`язководозволить оцінитиподібність правовідносинза суб`єктамиспірних правовідносин.Отже,у кожномувипадку порівнянняправовідносин іїхнього оцінюванняна предметподібності сліднасамперед визначити,які правовідносиниєспірними.А тодіпорівнювати правай обов`язкисторін самецих відносинзгідно звідповідним правовимрегулюванням (змістовийкритерій)і уразі необхідності,зумовленої цимрегулюванням,-суб`єктний складспірних правовідносин(видисуб`єктів,які єсторонами спору)й об`єктиспорів.Тому зметою застосуваннявідповідних приписівпроцесуального законуне будь-якіобставини справє важливимидля визначенняподібності правовідносин.Велика ПалатаВерховного Судунеодноразово зазначала,що такуподібність судкасаційної інстанціївизначає зурахуванням обставинкожної конкретноїсправи.Це врахуванняслід розумітияк оцінкуподібності насампередзмісту спірнихправовідносин (обставин,пов`язаних ізправами йобов`язками сторінспору,регламентованими нормамиправа чиумовами договорів),а занеобхідності,зумовленої специфікоюправового регулюванняцих відносин,-також їхсуб`єктів (видовоїналежності сторінспору)й об`єктів(матеріальнихабо нематеріальнихблаг,щодо якихсторони вступилиу відповіднівідносини).

Ураховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття «подібні правовідносини», задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду вважає за потрібне конкретизувати. Висновок про те, що така подібність означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу правовідносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин) (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16 (пункт 32), від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17 (пункт 38), від 11 квітня 2018 року у справі № 910/12294/16 (пункт 16), від 16 травня 2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40), у постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 910/8956/15, від 6 вересня 2017 року у справі № 910/3040/16, від 13 вересня 2017 року у справі № 923/682/16 тощо).Висновок про те, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, за змістом яких тотожними, аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 760/21151/15-ц, від 29 травня 2018 року у справах № 305/1180/15-ц і № 369/238/15-ц (реєстровий номер 74842779), від 6 червня 2018 року у справах № 308/6914/16-ц, № 569/1651/16-ц та № 372/1387/13-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 697/2751/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 648/2419/13-ц, від 12 грудня 2018 року у справі №2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц тощо).

Конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Виходячи з викладеного, проаналізувавши справу № 357/8277/19 та позовні вимоги даної справи, суд приходить до висновку про відсутність подібності правовідносин у вказаних справах.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні.

Керуючисьст. ст. 252, 253, 278, 353 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенніклопотання представникавідповідачки ОСОБА_1 адвоката Кучерука Тараса Миколайовича про зупинення провадження у справі до прийняття судового рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 357/8277/19 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. С. Янішевська