Постанова

від 16.01.2023 по справі 752/1579/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/1579/22

Провадження №: 1-кс/752/222/23

У Х В А Л А

16.01.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого 1 го відділу СУ ГУ НП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_3 , за погодженням заступника начальника відділу процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності управління нагляду за додержанням законів органами поліції та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю і щодо злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022010000000022 від 10.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

старший слідчий 1 го відділу СУ ГУ НП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_3 , за погодженням заступника начальника відділу процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності управління нагляду за додержанням законів органами поліції та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю і щодо злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт нерухомого майна, власником якого є підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, а саме: будиночку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 8095772.

В обґрунтування клопотання зазначено про те, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022010000000022 від 10.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України, процесуальне керівництво здійснюється прокуратурою Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

В клопотанні слідчого зазначено, що ОСОБА_5 підозрюється у здійсненні виправдовування, визнання правомірною, запереченні збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України (Автономною Республікою Крим) під час публічного виступу з використанням засобів масової інформації - радіо «Радонеж» з одночасним записом та відтворенням на YouTube-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 », тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України (в редакції № 2110-IX від 03.03.2022).

У зв`язку із цим, 30.09.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 111-1, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за підозрюваною ОСОБА_5 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості: будиночок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

У судове засідання прокурор не з`явився, подав заяву з проханням розглядати клопотання у його відсутність.

Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі та на підставі ч.4 ст.107 КПК України фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Вивчивши клопотання, та матеріали, якими воно обгрунтовується, прихожу до наступних висновків.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КК України).

Питання арешту майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно із ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкція ст. 111-1 ч. 6 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Санкція ст. 436-2 ч. 3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Надані до суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної чи юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи наведене, оцінюючи в сукупності всі обставини, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання слідчого про накладення арешту, підлягає задоволенню, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на будиночок АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 8095772, із забороною користування, розпорядження та відчуження, власником якого є підозрювана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: