Ухвала

від 17.03.2023 по справі 761/20667/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/20667/22

Провадження № 2-др/761/127/23

У Х В А Л А

17 березня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши заяву представника позивача - ОСОБА_2, про ухвалення додаткового рішення суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.02.2023 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал»</a>, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задоволено.

11.03.2023 року на адресу суду надійшла заява представника позивача - ОСОБА_2, про ухвалення додаткового рішення суду.

Зокрема, позивач просить вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.

Відповідач разом із відзивом подав до суду клопотання в якому просив відмовити в стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, у зв`язку із тим, що відсутні документальне підтвердження витрат та розрахунку таких витрат.

Оскільки позов було задоволено в повному обсязі, однак, судом не вирішено питання про судові витрати, суд дійшов висновку про необхідність розгляду даної заяви у справі, та на підставі положень ст. 270 ЦПК України, учасники справи не викликались в судове засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, окрім іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Велика палата у постанові від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц сказала, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.).

Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВП ВС від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представник позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подав до суду копію договору про надання правової/правничої допомоги №394/22 від 08.08.2022 року та опис надаваємих послуг до договору про надання правової/правничої допомоги №394/22 від 08.08.2022 року.

Крім того, суддя вважає необхідним зазначити, що як вбачається з п.3.7 договору про надання правової/правничої допомоги №394/22 від 08.08.2022 року, гонорар сплачується клієнтом на протязі 30 діб після закінчення виконавчого провадження на підставі відповідного рішення суду про визнання судом виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Як вбачається із викладеного, позивач на даній стадії судового процесу не поніс витрати на професійну правничу допомогу, та у сторони позивача відсутні докази, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.).

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем та його представником не надано до суду доказів розрахунку витрат на правову допомогу, суддя дійшов висновку про необхідність відмовити в ухваленні додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Заяву представника позивача - ОСОБА_2, про ухвалення додаткового рішення суду, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.

Суддя: