Ухвала

від 14.03.2023 по справі 902/160/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"14" березня 2023 р. Cправа № 902/160/22

Господарський суд Вінницької області у складі

головуючого судді Лабунської Т.І.

за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.

за відсутності учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву розпорядника майна ТОВ «Династія В.В.», арбітражного керуючого Боярчукова С.Г. від 15.11.2022

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна, укладених боржником, в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та витребування майна в межах справи

за заявою: ТОВ "Будівельно-монтажне управління "ФЕНІКС" м. Вінниця

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Династія В.В.", м. Вінниця

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за заявою ТОВ "Будівельно-монтажне управління "Фенікс" до ТОВ "Династія В.В." про банкрутство.

Провадження у справі знаходиться на стадії процедури розпорядження майном боржника, розпорядником майна є арбітражний керуючий Боярчуков С.Г..

21 листопада 2022 на адресу суду з надійшла заява розпорядника майна ТОВ "Династія В.В.", арбітражного керуючого Боярчукова С.Г. від 15.11.2022 до ТОВ "Династія В.В.", ТОВ "Вінбудстрой" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна, укладених боржником в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та витребування від ТОВ "Вінбудстрой" майна.

Ухвалою суду від 29.11.2022 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.12.2022.

Ухвалами суду від 22.12.2022, 31.01.2023, 14.02.2023 розгляд заяви розпорядника майна, арбітражного керуючого Боярчукова С.Г. від 15.11.2022 про визнання недійсними договорів, в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та витребування майна було відкладався, востаннє на 14.03.2023.

14.03.2023 в судове засідання з учасників справи ніхто не з`явився.

Разом з тим, судом встановлено, що 14.03.2023 на електронну адресу суду від арбітражного керуючого Боярчукова С.Г. надійшло клопотання б/н від 13.03.2023 про розгляд заяви без його участі, за наявними в матеріалах справи документами, у зв`язку із станом здоров`я.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи (заяви, клопотання) за його відсутності.

Зважаючи на процесуальне право арбітражного керуючого, суд дійшов висновку про розгляд заяви про визнання недійсним правочинів за відсутності арбітражного керуючого.

Представники ТОВ "Будівельно-монтажне управління "Фенікс" та ТОВ "Династія В.В." в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду заяви були повідомлені ухвалою суду від 14.02.2023.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку, з огляду на таке.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав, зокрема, боржник уклав договір із заінтересованою особою.

За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Розглянувши заяву розпорядника майна ТОВ "Династія В.В.", арбітражного керуючого Боярчукова С.Г. від 15.11.2022 року до ТОВ "Династія В.В.", ТОВ "Вінбудстрой" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна, укладених боржником в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та витребування від ТОВ "Вінбудстрой" майна, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

16.02.2016 між ТОВ «Автобус-сервіс» та ТОВ «Династія В.В.» було укладено договір купівлі-продажу 71/500 частки комплексу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вулиця Стеценка, 75 за яку останнє сплатило грошову суму в розмірі та на умовах, встановлених цим договором (далі - Договір).

До складу 71/500 часток комплексу входять: профілакторій зварювальний літ. «Д» площею 789.7 кв.м.; шиноремонтний цех літ. «Е», «Е(1)» площею 551,7 кв.м.; будівля мийки літ. «Г», «Г(1)» площею 272,2 кв.м.; будівля мийки агрегатів літ. «Ж(4)» площею 66,7 кв.м., будівля РТІ з воротами літ. «Ж(1)» «Ж(2)» «Ж(3)» площею 297,7 кв.м., склад недоторканих запасів літ «Ж»: площею 323,4 кв.м.; відстійник 4 секц. літ. №1. Договір було посвідчено Хоменко Л.В., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 68.

16.05.2016 між ПАТ «Автобусний Парк» та ТОВ «Династія В.В.» було укладено договір купівлі-продажу 411/500 часток комплексу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75.

До складу 411/500 часток комплексу входять: частина адміністративно - виробничого корпусу літ. «А», «А{1}», «А{2}» - загальною площею 2393,6 кв.м.; головний виробничий корпус літ. «В», «В{2}», «В{3}», «В{4}»,»В{5}» - загальною площею 7692,7 кв.м.; головний виробничий корпус літ. «В{1}»- загальною площею 5558,4 кв.м. Договір було посвідчено Хоменко Л.В., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 176.

19.02.2016 між ТОВ «Автолінії Поділля» та ТОВ «Династія В.В.» було укладено Договір купівлі-продажу 7/1000 часток комплексу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75.

До складу 7/1000 часток комплексу входять: частина адміністративно- виробничого корпусу літ. «А», «А{1}», «А{2}» приміщення на 1-му поверсі № 2-1,№2-2, № 2-3 - загальною площею 28,9 кв.м., та літ. «А{4}» (частина літ. «А{1}»). Договір було посвідчено Хоменко Л.В., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 74.

Крім того, 24.03.2020 між ТОВ «Династія В.В.» та ТОВ «Сі Джи Девелопмент» було укладено договір купівлі-продажу, за змісту якого, ТОВ «Династія В.В.» (продавець) продав, а ТОВ "Сі Джи Девелопмент" купив належну частину 71/500 частку комплексу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75.

До складу 71/500 часток комплексу входять: профілакторій зварювальний літ. «Д» площею 789.7 кв.м.; шиноремонтний цех літ. «Е», «Е(1)» площею 551,7 кв.м.; будівля мийки літ. «Г», «Г(1)» площею 272,2 кв.м.; будівля мийки агрегатів літ. «Ж(4)» площею 66,7 кв.м., будівля РТІ з воротами літ. «Ж(1)» «Ж(2)» «Ж(3)» площею 297,7 кв.м., склад недоторканих запасів літ «Ж»: площею 323,4 кв.м.; відстійник 4 секц. літ. №1. Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В. та зареєстровано в реєстрі № 847.

Ціна продажу майна склала - 203 405 грн., в тому числі 33 900,83 грн. ПДВ.

06.05.2020 між ТОВ «Династія В.В.» та ТОВ «Сі Джи Девелопмент» було укладено договір купівлі-продажу, за змісту якого, ТОВ «Династія В.В.» продав, а ТОВ «Сі Джи Девелопмент» купив належну частину 411/500 частку комплексу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75.

До складу 411/500 часток комплексу входять: частина адміністративно - виробничого корпусу літ. «А», «А{1}», «А{2}» - загальною площею 2393,6 кв.м.; головний виробничий корпус літ. «В», «В{2}», «В{3}»,»В{4}»,»В{5}» - загальною площею 7692,7 кв.м.; головний виробничий корпус літ. «В{1}» - загальною площею 5558,4 кв.м. Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В. та зареєстровано в реєстрі № 1031.

Ціна продажу майна склала - 396 650, 00 грн., в тому числі ПДВ.

06.05.2020 між ТОВ «Династія В.В.» та ТОВ «Сі Джи Девелопмент» було укладено договір купівлі-продажу, за змісту якого, ТОВ «Династія В.В.» продав, а ТОВ "Сі Джи Девелопмент" купив належну частину 7/1000 частку комплексу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75.

До складу 7/1000 часток комплексу входять: частина адміністративно- виробничого корпусу літ. «А», «А{1}», «А{2}» приміщення на 1-му поверсі №2-1,№2-2, №2-3 - загальною площею 28,9 кв.м., та літ. «А{4}» (частина літ. «А{1}»). Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В. та зареєстровано в реєстрі № 1032.

За таких обставин, за результатом укладення вище вказаних договорів, нерухоме майно за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75 вибуло із права власності ТОВ «Династія В.В.».

Ціна продажу майна склала - 48 600, 00 грн., в тому числі ПДВ.

Як зазначено розпорядником майна в заяві, Договори купівлі-продажу нерухомого майна від 24.03.2020 від 06.05.2020, Договір купівлі-продажу від 06.05.2020, що були укладені між ТОВ «Династія В.В.» та ТОВ «Сі Джи Девелопмент» укладені на шкоду кредиторам ТОВ «Династія В.В.» та підлягають визнанню недійсними з підстав передбачених ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та загальних положень цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав:

боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Верховним Судом неодноразово (зокрема, у постановах від 13.02.2019 у справі №04/01/5026/1089/2011, від 30.01.2019 у справі №910/6179/17, від 23.04.2019 у справі №19/5009/2383/11, від 30.01.2019 у справі №910/7827/17) зазначалось, що господарським судам при розгляді спорів про оскарження правочинів зі спеціальних підстав, які встановлені законодавством про банкрутство, належить брати до уваги, що дії боржника, зокрема, але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, придбання майна за цінами вищими від ринкових для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів, та дій, що спрямовані на необгрунтоване, сумнівне чи непропорційне збільшення розміру зобов`язань. У період, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів чи прийняття на себе зобов`язань є підозрілими і можуть становити втручання у право власності інших кредиторів. Відтак відчуження майна боржником чи повинно здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами, за умови, що такі дії призводять завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.

Оскільки, період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Кодексі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна чи прийняття нових зобов`язань може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Згідно із ч. 2, ч. 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили.

Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Така правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом у своїх постановах, зокрема від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 13.10.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України). Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц.

Враховуючи, що майно за оскарженими правочинами було відчужене боржником за цінами, які були нижче ринкових на момент продажу, внаслідок їх виконання (передачі майна боржника до покупця) майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Крім того, у заяві також зазначено, що ТОВ «Династія В.В.» є господарським товариство частки у статутному капіталі у якому, на момент укладення спірного договору розподілялися наступним чином:

ПП «Корпорація Максимум» є власником частки у статутному капіталі у розмірі 4 400 000,00 грн., що становить 40 % від статутного капіталу;

ТОВ «Віп Рент» є власником частки у статутному капіталі у розмірі 4 400 000, 00 грн., що становить 40 % від статутного капіталу;

Адамчук Володимир Миколайович є власником частки у статутному капіталі у розмірі 2 200 000, 00 грн., що становить 20 % від статутного капіталу.

Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Ч. 1 ст. 30 Закону встановлено, що загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.

П. 14 ч. 2 цієї статті встановлено, до компетенції загальних зборів учасників належать прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

Ч. 4 встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39 Закону, виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).

Ч.7 цієї статті встановлено, що для прийняття рішень з питань, які віднесені до компетенції виконавчого органу, але виходять за межі звичайної щоденної діяльності товариства, голова колегіального виконавчого органу зобов`язаний скликати засідання виконавчого органу. Статутом товариства можуть встановлюватися обмеження щодо суми, типу, предмета правочинів, для прийняття рішення щодо яких голова колегіального виконавчого органу має скликати засідання виконавчого органу товариства. Порушення вимог цієї частини головою виконавчого органу є підставою для розірвання з ним цивільно-правового або трудового договору (контракту).

Ст. 44 Закону встановлено, що статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини).

На момент укладення спірного правочину, Товариство здійснювало власну діяльність на підставі статуту у редакції, що затверджена загальними зборами ТОВ «Династія В.В.», які оформлені протоколом № 11 від 11.11.2019.

Розділом 8 Статуту встановлено структура і управління Товариством.

Органами управління Товариства є: Загальні збори Учасників, Директор, Наглядова рада (п. 8.2. Статуту).

Відповідно до п. 8.5. Статуту, до виключної компетенції Загальних зборів Учасників належить, зокрема, рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину перевищує 400 000 (чотириста тисяч) гривень, всіх договорів (правочинів) про відчуження в будь-який спосіб основних фондів (рухомого та нерухомого майна) Товариства.

Підпунктом 8.12.1. п. 8.12. Статуту встановлено, що Директор Товариства здійснює управління поточною діяльністю Товариства.

За змісту п.п. 8.12.2. до компетенції Директора Товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів Учасників Товариства.

Відповідно до п.п. 8.12.10. п. 8.12. Статуту, Директор Товариства не може без згоди Загальних зборів Учасників укладати правочини якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину перевищує 400 000 (чотириста тисяч) гривень, договорів (правочинів) про відчуження в будь-який спосіб основних фондів (рухомого та нерухомого майна) Товариства.

За таких обставин, Статутом Товариства встановлено, що Директор не може вчиняти укладати договори (правочини) про відчуження основних фондів (нерухомого майна) Товариства.

Проте, попри наявні обмеження, Адамчук В.М. , уклав від імені Товариства Договір, предметом якого є відчуження нерухомого майна, а саме: 71/500 частки комплексу, 411/500 частку комплексу та 7/1000 частку комплексу що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75 без відповідного погодження Загальних зборів Учасників у порядку, що передбачено Статутом Товариства.

Відповідно до ст. 509, ст. 510 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов" язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі ст. 92, ст. 97 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За положеннями ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 ЦК України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства.

Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства не мають права.

Підписання Товариством оспорюваного Договору без передбаченого статутом попереднього письмового погодження загальними зборами цього Товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого Товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки директор Адамчук В.М. діяв саме від імені Товариства, а не його учасників.

За таких обставин, підписання виконавчим органом Товариства директором Адамчуком В.М. договору з ТОВ «Сі Джи Девелопмент» без передбаченої статутом згоди вищого органу Товариства, свідчить про порушення прав та інтересів Товариства.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 910/12786/18 зазначив наступне:

«Разом із тим, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа».

У постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 927/976/17 зазанчено, що якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента; вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент іх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як вбачається із преамбули оспорюваних Договорів купівлі-продажу, від імені ТОВ «Династія В.В.» діяв директор Адамчук В.М. на підставі статуту ТОВ «Династія В.В.» (нова редакція), затвердженого загальними зборами Учасників ТОВ «Династія В.В.» протокол № 11 від 11.11.2019.

За таких обставин, ТОВ «Сі Джи Девелопмент» був обізнаний із статутом ТОВ «Династія В.В.» та йому було відомо про наявні обмеження повноважень директора Адамчука В.М.

Зазначене вказує на недобросовісність ТОВ «Сі Джи Девелопмент» по справі при укладенні спірного правочину.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Дієздатність юридичної особи реалізується відповідно до ст. 92 ЦК України через її органи у межах визначених законом та статутом повноважень.

У господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

За таких обставин, враховуючи, що під час підписання спірних Договорів у директора Товариства був відсутній обсяг необхідних повноважень, такі договори є недійсними через недотримання вимог ч. 2 ст. 203 ЦК України.

Приймаючи до уваги усе вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог заяви в частині визнання недійсним договорів купівлі-продажу.

Разомз тим, відповідно до Інформаційної довідки від 15.11.2022, відбувся подальший перехід права власності на спірне нерухоме майно, що належало ТОВ «Династія В.В.».

Так, 09.03.2021 між ТОВ «Сі Джи Девелопмент» та ТОВ «Вінбудстрой» було укладено ряд договорів купівлі-продажу, що посвідчені приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик В.В.

А саме: договір купівлі-продажу, серія та номер: 561 від 09.03.2021, договір купівлі-продажу, серія та номер: 560 від 09.03.2021, серія та номер: 559 від 09.03.2021.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.11.2022, об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75 у складі:

- 411/500 часток комплексу до якого входять: частина адміністративно - виробничого корпусу літ. «А», «А{1}», «А{2}» - загальною площею 2393,6 кв.м.; головний виробничий 10 корпус літ. «В», «В{2}», «В{3}»,»В{4}»,»В{5|» - загальною площею 7692,7 кв.м.; головний виробничий корпус літ. «В{1}»- загальною площею 5558,4 кв.м;

- 71/500 часток комплексу до якого входять: профілакторій зварювальний літ. «Д» площею 789,7 кв.м., шиноремонтний цех літ. «Е», «Е{1}» площею 551,7 кв.м., будівля мийки літ. «Г», «Г{1}» площею 272,2 кв.м., будівля мийки агрегатів літ. «Ж{4}» площею 66,7 кв.м., будівля ГТР з воротами літ. «Ж{1}», «Ж{2}», «Ж{3}» площею 297,7 кв.м.,склад недоторканих запасів літ. «Ж» площею 323,4 кв.м, відстійник 4 секц. літ. №1;

- 7/1000 часток комплексу до якого входять: частина адміністративно - виробничого корпусу літ. «А», «А{1}», «А{2}» приміщення на 1-му поверсі №2-1,№2-2, №2-3 - загальною площею 28,9 кв.м., та літ. «А{4}» (частина літ. «А{1}») - є власністю ТОВ «Вінбудстрой».

Визнання правочину, вчиненого боржником, недійсним зумовлює необхідність переходу до розгляду іншої вимоги ліквідатора про витребування майна та визнання права власності на нього, які в контексті цього судового спору є похідними вимогами.

Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Саме власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17 лютого 2016 (провадження № 6-2407цс15)).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 (провадження № 6-140цс14), власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

При цьому норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке в подальшому відчужене набувачем третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Право власника згідно із частиною першою статті 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. И однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої згаданої статті).

Директор Адамчук В.М. уклав спірні правочини без передбаченої статутом згоди вищого органу Товариства, що свідчить про вибуття спірного нерухомого майна із володіння Товариства не з їхньої волі іншим шляхом.

Враховуючи, що спірне нерухоме майно вибуло із володіння Товариства поза його волею, Товариство має право на витребування майна у ТОВ "Вінбудстрой" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України.

У випадку, коли майно вибуло з володіння власника поза його волею та в подальшому було відчужено на користь третіх осіб, ефективним способом захисту права власника є звернення з позовом про витребування нерухомого майна з незаконно володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Ефективність наведеного способу захисту права власника, підтверджується висновками Великої Палати Верховного Суду в постанові від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, де зазначено наступне:

«У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника».

Оскільки суд встановив законність вимог заяви в частині визнання недійсним договорів купівлі-продажу, то підлягають задоволенню також похідні вимоги в частині витребування з володіння ТОВ «Вінбудстрой» на користь ТОВ "Династія В.В." нерухомого майна.

Отже, з аналізу наведених норм та викладених обставин, суд вважає вимоги арбітражного керуючого є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про задоволення заяви розпорядника майна та визнання недійсними договорів купівлі-продажу і витребування майна.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 7, 42 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3,11, 18, 42, 196, 232, 234, ч. 2 ст. 235, 236, 255, 256, 326 ГПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву розпорядника майна ТОВ "Династія В.В.", арбітражного керуючого Боярчукова С.Г. від 15.11.2022 року до ТОВ "Династія В.В.", ТОВ "Вінбудстрой" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна, укладених боржником в порядку ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та витребування від ТОВ "Вінбудстрой" майна задовольнити.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 839589805101, за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75 у складі 71/500 часток комплексу до якого входять: профілакторій зварювальний літ. «Д» площею 789,7 кв.м., шиноремонтний цех літ. «Е», «Е{1}» площею 551,7 кв.м., будівля мийки літ. «Г», «Г{1}» площею 272,2 кв.м., будівля мийки агрегатів літ. «Ж{4}» площею 66,7 кв.м., будівля ГТР з воротами літ. «Ж{1}», «Ж{2}», «Ж{3}» площею 297,7 кв.м., склад недоторканих запасів літ. «Ж» площею 323,4 кв.м, відстійник 4 секц. літ. №1 від 24.03.2020, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Династія В.В.» (код 40269538) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сі Джи Девелопмент», (код 41608651), що посвідчений приватним нотаріусом Рудик В.В. Вінницького міського нотаріального округу, що зареєстрований в реєстрі за № 847.

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 839589805101, за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75 у складі 411/500 часток комплексу до якого входять: частина адміністративно - виробничого корпусу літ. «А», «А{1}», «А{2}» - загальною площею 2393,6 кв.м.; головний виробничий корпус літ. «В», «В{2}», «В(3}»,»В(4}»,»В{5}» - загальною площею 7692,7 кв.м.; головний виробничий корпус літ. «В{1}»- загальною площею 5558,4 кв.м., від 24.03.2020, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Династія В.В.» (код 40269538) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сі Джи Девелопмент» (код 41608651), що посвідчений приватним нотаріусом Рудик В.В. Вінницького міського нотаріального округу, що зареєстрований в реєстрі за № 1031.

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 839589805101, за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, 75 у складі 7/1000 часток комплексу до якого входять: частина адміністративно - виробничого корпусу літ. «А», «А{1}», «А{2}» приміщення на 1-му поверсі № 2-1, № 2-2, № 2-3 - загальною площею 28,9 кв.м., та літ. «А{4}» (частина літ. «А{1}»), від 24.03.2020, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Династія В.В.» (код 40269538) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сі Джи Девелопмент», (код 41608651), що посвідчений приватним нотаріусом Рудик В.В. Вінницького міського нотаріального округу, що зареєстрований в реєстрі за № 1032.

5. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінбудстрой» (код 43952226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія В.В.» (код 40269538) 71/5000 частку комплексу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вулиця Стеценка, 75, до складу якого входять: профілакторій зварювальний літ. «Д» площею 789.7 кв.м.; шиноремонтний цех літ. «Е», «Е(1)» площею 551,7 кв.м.; будівля мийки літ. «Г», «Г(1)» площею 272,2 кв.м.; будівля мийки агрегатів літ. «Ж(4)» площею 66,7 кв.м., будівля РТІ з воротами літ. «Ж(1)» «Ж(2)» «Ж(3)» площею 297,7 кв.м., склад недоторканих запасів літ «Ж»: площею 323,4 кв м.; відстійник 4 секц. літ. №1.

6. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінбудстрой» (код 43952226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія В.В.» (код 40269538) 411/500 частку комплексу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вулиця Стеценка, 75, до якого входять: частина адміністративно - виробничого корпусу літ. «А», «А{1}», «А{2}» - загальною площею 2393,6 кв.м.; головний виробничий корпус літ. «В», «В {2}», «В {3}»,»В{4}»,»В{5}» - загальною площею 7692,7 кв.м.; головний виробничий корпус літ. «В{1}»- загальною площею 5558,4 кв.м..

7. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінбудстрой» (код 43952226) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Династія В.В.» (код 40269538) 7/1000 частку комплексу, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вулиця Стеценка, 75, до якого входять: частина адміністративно - виробничого корпусу літ. «А», «А{1}», «А{2}» приміщення на 1-му поверсі № 2-1, № 2-2, № 2-3 - загальною площею 28,9 кв.м., та літ. «А{4}» (частина літ. «А{1}»).

7. Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала, постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

8. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

9. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 20.03.2023.

10. Копію ухвали суду надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронну адресу: арбітражному керуючому Боярчукову С.Г. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua; vindpa@ukrpost.net, КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" - office@vmte.vn.ua.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ТОВ "Династія В.В." - вул. Пирогова, буд.23Б, кабінет 202, м. Вінниця, 21018;

3 - ТОВ "ВІНБУДСТРОЙ" - вул. Мічуріна, буд. 21, кв.38, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька обл., 23227)

4 - ТОВ "Будівельно-монтажне управління "ФЕНІКС" - вул. Максима Шимка, буд. 38, офіс 205, м. Вінниця, 21034.