Рішення

від 08.03.2023 по справі 904/2557/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.03.2023м. ДніпроСправа № 904/2557/22

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенка Д.Є.,

представників учасників справи:

від позивача: Поташников Є.В. (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon");

від відповідача: представник не з`явився,

дослідивши матеріали справи № 904/2557/22

за позовом Комунального підприємства "ПАВЛОГРАДТЕПЛОЕНЕРГО" ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

до Приватного підприємства "ЄДНІСТЬ 2005"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Комунальне підприємство "ПАВЛОГРАДТЕПЛОЕНЕРГО" ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 12.08.2022 за вих. № 556 до Приватного підприємства "ЄДНІСТЬ 2005" (далі - відповідач) про стягнення 9.082,49 грн основної заборгованості, 964,76грн трьох процентів річних та 4.913,73 грн інфляційних втрат, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, яка ухвалою від 25.01.2023 прийнята судом до розгляду.

Фактичною підставою позовних вимог визначено договір № 835 про надання послуг з постачання теплової енергії.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/2557/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2022.

Ухвалою від 26.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Ухвалою від 28.11.2022 вирішено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи почато спочатку. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 21.12.2022. Зобов`язано позивача невідкладно направити на адресу відповідача (Україна, 51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 1/17) копію позовної заяви та додані до неї документи листом з описом вкладення, докази чого негайно надати суду.

Через відділ документального забезпечення 08.12.2022 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача 16.057,49 грн основної заборгованості, 964,76 грн трьох процентів річних та 4.913,73 грн інфляційних втрат. Разом із заявою про зменшення позовних вимог позивач надав докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.

Ухвалою від 21.12.2022 заяву позивача від 08.12.2022 за вх. № 42906/22 (про зменшення позовних вимог) прийнято до розгляду, підготовче засідання відкладено до 25.01.2023.

Через відділ документального забезпечення 25.01.2023 від позивача надійшла заява, у якій позивач підтримує позовні вимоги та не заперечує проти закриття підготовчого провадження і переходу до розгляду справи по суті.

Також від позивача надійшла заява про участь представника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Крім цього, від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача 9.082,49 грн основної заборгованості, 964,76грн трьох процентів річних та 4.913,73 грн інфляційних втрат.

Ухвалою від 25.01.2023 продовжено підготовче засідання, заяву позивача про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду, підготовче засідання відкладено до 22.02.2023.

Ухвалою від 22.02.2023 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 08.03.2023.

Як убачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2022 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження надсилалася відповідачу на адресу: Україна, 51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 1/17, за трек-номером 4930021095542.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 03.02.2023 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.

Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв`язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.03.2023.

Господарський суд також бере до уваги і те, що всі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2557/22 були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Так, суд встановив, що ухвала від 28.11.2022 вважається врученою відповідачу 25.01.2023 (день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження).

Відповідачу(ам) в ухвалі від 28.11.2022 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву тривав до 09.02.2023.

Станом на 08.03.2023 відзив не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 ГПК України).

З урахуванням того, що відповідач не скористався правом на подачу відзиву, господарський суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Водночас суд взяв до уваги, що відповідач в процесі провадження у справі №904/2557/22 здійснював часткову сплату основної заборгованості і такі дії відповідача суд розцінює, як такі, що свідчать про визнання відповідачем існування заборгованості перед позивачем.

Таким чином об`єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення відповідача, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на подачу відзиву, не вбачається.

В судовому засіданні 08.03.2023 представник позивача надав пояснення у справі, відповів на запитання суду та просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

На виконання умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з постачання теплової енергії позивач поставив відповідачу теплову енергію, яку відповідач частково не оплатив, у зв`язку із чим виникла сума основної заборгованості, на яку позивач нарахував відсотки річні та інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзив не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору, поставки теплової енергії, оплати теплової енергії, наявності/відсутності заборгованості за договором, правомірності нарахування відсотків річних та інфляційних втрат.

Суд встановив, що між сторонами укладено договір №835 про надання послуг з постачання теплової енергії (далі - договір). Відповідно до п. 1 договору виконавець (позивач) зобов`язується надавати споживачеві (відповідачу) послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно з п. 21 договору споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсяг спожитої послуги. Ціною (вартістю) послуги є встановлений, відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п. 22 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом одного року з дати набрання чинності. В частині розрахунку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 40 договору).

Між сторонами 05.05.2022 був складений графік погашення заборгованості за договором №835 від 17.01.2022, у якому сторони, окрім іншого, домовилися, що відповідно до ст. 631 ЦК України, умови вказаного договору застосовуються до відносин, які виникли до укладання цього договору і діють з 01.01.2020.

З урахуванням часткових оплат у відповідача перед позивачем за надану у період з січня 2022 року до березня 2022 року теплову енергію виникла заборгованість у загальному розмірі 9.082,49 грн.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою заборгованості за теплову енергію, поставлену у період з листопада 2019 року до березня 2022 року, позивач нарахував відповідачу 964,76 грн трьох процентів річних та 4.913,73 грн інфляційних втрат.

Оскільки відповідач не погасив існуючу заборгованість у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 9.082,49 грн основної заборгованості, 964,76 грн трьох процентів річних та 4.913,73 грн інфляційних втрат.

Підставою позовних вимог визначено договір №835 від 17.01.2022 про надання послуг з постачання теплової енергії.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про постачання теплової енергії.

Пунктом 6 договору визначено, що виконавець забезпечує постачання теплоносія безперервно з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.

Пунктом 7 договору визначено, що надання послуги здійснюється безперервно, крім перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Пунктом 8 договору визначено, що постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "'Про житлово-комунальні послуги".

Виконавець забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги вимогам пункту 1 цього договору на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем будівлі (п. 9 договору).

Суд встановив, що жодних претензій відповідача щодо якості послуг матеріали справи не містять.

Згідно з п. 18 ПОСТАНОВИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 21.07.2005 за № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (в редакції, чинній з 26.12.2019 до 01.05.2022) розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем.

Суд бере до уваги, що прострочено оплату за теплову енергію, яка поставлена у період з листопада 2019 року до березня 2022 року, водночас заборгованість у відповідача перед позивачем на час вирішення спору існує за теплову енергію поставлену у період з січня 2022 року до березня 2022 року на загальну суму 9.082,49 грн.

Строк оплати теплової енергії поставленої у період з січня 2022 року до березня 2022 року є таким, що настав.

Доказів оплати товару в сумі 9.082,49 грн відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 9.082,49 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача три проценти річних за загальний період прострочення з 21.12.2019 до 01.08.2022 на загальну суму 964,76 грн та інфляційні втрати за загальний період прострочення з січня 2020 року до травня 2022 року на загальну суму 4.913,73 грн.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат і визнав їх арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЄДНІСТЬ 2005» (Україна, 51400, Дніпропетровська обл., місто Павлоград, ВУЛИЦЯ ЦЕНТРАЛЬНА, будинок 1/17; ідентифікаційний код 33383058) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПАВЛОГРАДТЕПЛОЕНЕРГО» ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Україна, 51400, Дніпропетровська обл., Павлоградський р-н, місто Павлоград, вул. Промислова, будинок 13-А; ідентифікаційний код 03342250) 9.082,49 грн (дев`ять тисяч вісімдесят дві грн 49 к.) основної заборгованості, 964,76 грн (дев`ятсот шістдесят чотири грн 76 к.) трьох процентів річних, 4.913,73 грн (чотири тисячі дев`ятсот тринадцять грн 73 к.) інфляційних втрат, 2.481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну грн 00 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 20.03.2023.

Суддя С.А. Дупляк