Рішення

від 20.03.2023 по справі 904/284/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2023м. ДніпроСправа № 904/284/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф., розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно Бурове Підприємство "Спецбуд", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Восток - КЗТС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 287 759,33 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно Бурове Підприємство "Спецбуд" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 281 580,00 грн., що складають суму заборгованості за не поставлений товар за договором поставки № 1/2022 від 27.01.2022, 6 179,33 грн. - річних, 12 600,00 грн. - понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 1/2022 від 27.01.2022.

У межах визначеного законом строку, сторонам була надана можливість скористались своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2023 відкрито провадження у справі № 904/284/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

У зв`язку з відсутністю фінансування потреб Господарського суду Дніпропетровської області на відправку поштової кореспонденції суду, зокрема, в період з 21.02.2022 по теперішній час, ухвала суду від 17.01.2023 фактично була надіслана на адресу відповідача засобами поштового зв`язку лише 02.03.2023.

Станом на 09.03.2023 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що неотримання відповідачем листа з ухвалою суду та повернення його до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто, є власною волею відповідача.

За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині передачі оплаченого товару.

27.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно Бурове Підприємство "Спецбуд" (далі - Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Восток - КЗТС" (Постачальник, Відповідач) укладений договір поставки 1/2022 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити товар, а Покупець прийняти та оплатити його.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Найменування, асортимент, кількість, ціна, строк та умови поставки товару узгоджуються сторонами та вказуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

Ціна на товар вказується в прайс-листі Постачальника та може змінюватися Постачальником в залежності від показників, зумовлюючих ціну товару (п. 2.1 Договору).

Загальна сума Договору формується шляхом складання сум всіх специфікацій, або у випадку поставки без оформлення останніх, шляхом сум видаткових накладних, оформлених належним способом (п. 2.3 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити товар за ціною та згідно з умовами, визначеними цим Договором та доданими до нього специфікаціями.

Оплата за поставлений товар здійснюється в термін, визначений в специфікації (п. 3.3 Договору).

Термін поставки товару, який знаходиться на складі Постачальника не перевищує 5 банківських днів (п. 4.1 Договору).

У випадку відсутності необхідного товару, Покупець складає письмову заявку на поставку товару не пізніше, ніж за 20 (двадцять) календарних днів до передбаченої дати поставки з зазначенням всіх даних, необхідних Постачальнику для належного виконання умов Договору з поставки товару: номенклатуру та кількість товару, гарантійне зобов`язання з оплати (п. 4.2 Договору).

Датою поставки вважається дата відвантаження товару Покупцю або перевізнику (п. 4.3 Договору).

Даний договір набуває законної сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2024.

Між сторонами складено та підписано специфікацію № 1 до договору поставки № 1/2022 від 27.01.2022, якою визначено найменування товару, кількість та ціну, що складає 563 160,00 грн.

Крім того, пунктом 1 вказаної специфікації сторони погодили умови оплати шляхом 50 % переплата, решта 50% відстрочка платежу 15 календарних днів з моменту поставки товару Покупцю.

Термін поставки:

- при внесенні передплати до 31.01.2022 березень 2022 року;

- при внесенні передплати після 31.01.2022 (але не пізніше 15.02)- квітень 2022 року (п. 2 специфікації).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було здійснено 50% передплати на суму 281 580,00 грн., згідно виставленого відповідачем рахунок № 14 від 27.01.2022 на загальну суму 563 160,00 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи копією платіжного доручення № 152 від 28.01.2022.

В свою чергу, відповідач у строк, визначений в п.2 специфікації № 1 до договору поставки № 1/2022 від 27.01.2022, товар не поставив.

Позивачем на адресу відповідача надсилалася претензія № 126 від 23.11.2022 з вимогою негайно перерахувати грошові кошти у сумі 281 580,00 грн., на підтвердження чого позивачем долучено до матеріалів справи докази надсилання.

Відповідач грошові кошти у сумі 281 580,00 грн. не повернув, відповідь на претензії не надав.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати (за умови не передання товару у визначений строк), є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов`язання повернути кошти.

Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем обрано такий варіант поведінки як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення вимоги.

За встановлених обставин, зважаючи на те, що грошові кошти в сумі 281 580,00 грн. були перераховані позивачем на виконання умов договору, в той час як відповідачем зобов`язання виконані не були, доказів повернення суми передоплати у розмірі 281 580,00 грн. чи поставки товару матеріали справи не містять, відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України у покупця виникло право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від постачальника.

В даному випадку мають місце правовідносини, в якому у зв`язку фактичним закінченням строку поставки, у відповідача (Постачальника) виникли зобов`язання повернути позивачу (Покупцю) суму попередньої оплати, (тобто, сплатити грошові кошти відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, які є грошовим зобов`язанням.

Зазначене вище узгоджується з висновками викладеними Великою Палатою Верховного суду у справі №918/631/19.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми основного боргу слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума річних за загальний період з 01.04.2022 по 23.12.2022 складає 6 179,33 грн.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

В силу положень статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги п`ятої Цивільного кодексу України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Отже, нарахування 3 % річних можливе після спливу семиденного строку з моменту виставлення позивачем претензії від 23.11.2022, відповідно є правомірними заявлені річні у сумі 532,30 грн. за період з 01.12.2022 по 23.12.2022.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем заявлено витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 600,00 грн.

На підтвердження факту надання правничої допомоги позивачем до матеріалів справи надано: договір № 13-12/22 від 13.12.2022 про надання правової допомоги; додаткову угоду № 1 до договору № 13-12/22 від 13.12.2022 про надання правової допомоги, платіжна інструкція № 447 від 13.12.2022.

Договір № 13-12/22 від 13.12.2022 про надання правової допомоги укладений між ТОВ «Профконсалтинг Україна» (Виконавець) та ТОВ «Будівельно Бурове Підприємство «Спецбуд» (Замовник).

За цим Договором Виконавець зобов`язується надати оплатну правову допомогу, юридичні та консультаційні послуги Замовнику, з питань представлення інтересів останнього в судах України, щодо стягнення грошових коштів з ТОВ «Торговий Дім «Восток-КЗТС» за невиконаними Договором поставки № 1/2022 від 27.01.2022 (п. 2.1 Договору).

Роботи за цим договором виконуються учасниками (працівниками) Виконавця або іншими особами, з якими від свого імені Виконавець укладає відповідні договори, за умови, якщо ці особи будуть мати достатній кваліфікаційний рівень (п. 2.7 Договору).

Сторони досягли згоди, що вартість наданих робіт (послуг) за цим Договором та порядок її оплати визначається на підставі додаткової угоди (п. 5.1 Договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023.

Додатковою угодою № 1 від 13.12.2022 сторони погодили, що за здійснення дій передбачених п. 2.1 Договору Замовник зобов`язується виплатити Виконавцю винагороду, розмір якої визначений цією угодою з урахуванням конкретних послуг які зобов`язаний виконувати Виконавець, а саме:

- надання консультацій з приводу правового захисту прав Замовника, що стягнення грошових коштів з ТОВ «Торговий Дім «Восток-КЗТС» за невиконаними Договором поставки № 1/2022 від 27.01.2022. Аналіз документації Замовника 2 200,00 грн.;

- підготовка позовної заяви про стягнення грошових коштів з ТОВ «Торговий Дім «Восток-КЗТС» за невиконаними Договором поставки № 1/2022 від 27.01.2022 та формування пакету документів для передачі в суд 6 000,00 грн.;

- юридичне супроводження розгляду справи в господарському суді 4 400,00 грн.

Загальна сума винагороди складає 12 600,00 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частина сьома статті 43 Конституції України передбачає, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним положенням Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається зі змісту договору № 13-12/22 від 13.12.2022 про надання правової допомоги роботи за цим договором виконуються учасниками (працівниками) Виконавця або іншими особами, з якими від свого імені Виконавець укладає відповідні договори, за умови, якщо ці особи будуть мати достатній кваліфікаційний рівень (п. 2.7 Договору).

Будь яких доказів на підтвердження того, що надання правової допомоги по справі № 904/284/23 здійснювалися адвокатом, позивачем до матеріалів справи не долучено.

Крім того, в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження надання правової допомоги по справі № 904/284/23, а саме: відсутній детальний опису виконаних робіт з зазначенням вартості робіт та часу який адвокатом було витрачено на виконання цих робіт; відсутній акт прийому-передачі виконаних робіт.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 12 600,00 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Восток - КЗТС" (49130, м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 80; код ЄДРПОУ 37254296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно Бурове Підприємство "Спецбуд" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 2А, оф. 12; код ЄДРПОУ 35205671) 281 580,00 грн. - основного боргу, 532,30 грн. річних, 4231,68 грн. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 20.03.2023.

Суддя І.Ф. Мельниченко