Рішення

від 20.03.2023 по справі 904/5043/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2023м. ДніпроСправа № 904/5043/22

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/5043/22

за позовом Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія"

до Комунального підприємства "ГОСПОДАР" Верхньодніпровської міської ради

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Акціонерне товариство "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 22.12.2022 за вих. № 234/4620 до Комунального підприємства "ГОСПОДАР" Верхньодніпровської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 555.180,04 грн, з яких 513.533,82 грн основної заборгованості, 20.749,58 грн пені, 3.369,08 грн трьох процентів річних та 17.527,56 інфляційних втрат.

Фактичною підставою позовних вимог визначено договір про надання послуг із забезпечення технічною водою від 24.01.2019 № 149-2.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5043/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2022.

Ухвалою від 02.01.2023 позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано надати до господарського суду документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладень.

11.01.2023 через відділ документообігу від позивача надійшла заява від 03.01.2023 за вих. № 234/14 про виконання вимог ухвали суду разом з документами, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної вимоги і доданих до неї документів. Оцінивши доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, господарський суд визнав його належним, а недоліки позовної заяви усунутими.

Ухвалою від 12.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Ухвалу від 12.01.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 14.02.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 16.02.2023 (арк. 79, том 1).

Відповідачу(ам) в ухвалі від 12.01.2023 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву тривав до 01.03.2023.

Станом на 20.03.2023 відзив не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 ГПК України).

З урахуванням того, що відповідач не скористався правом на подачу відзиву, господарський суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

Як зазначалось вище, з урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Між сторонами був укладений договір про надання послуг із забезпечення технічною водою, на виконання якого позивач надав відповідачу вказані послуги у період з 01.07.2021 до 31.12.2021. Оскільки відповідач вчасно з позивачем за отримані послуги не розрахувався, останній звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача основної заборгованості, пені, процентів річних та інфляційних втрат.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзив не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: укладення договору; надання послуг; настання строку оплати; наявності/відсутності доказів часткової/повної оплати послуг; наявності/відсутності заборгованості; наявності/відсутності підстав для стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Суд встановив, що 24.01.2019 між позивачем (далі позивач, виробник) та відповідачем (далі відповідач, споживач) був укладений договір №149-2 про надання послуг із забезпечення технічною водою (далі - договір), відповідно до п. 1.1 умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виробник бере на себе зобов`язання надати послугу із забезпечення споживача технічною водою, а споживач зобов`язується оплатити надані послуги. Виробник бере на себе зобов`язання надати послугу із забезпечення споживача технічною водою в обсязі 925.000 м3 на рік, згідно з розрахунком обсягів споживання технічної води щомісячно, визначених у Додатку №1 до цього договору (п. 1.2 договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою №3 від 02.12.2021).

Згідно з п. 2.1 договору тариф на послуги із забезпечення технічною водою (далі - послуги) становить: тариф без ПДВ - 5.30 грн за м3, ПДВ - 1.06 грн, тариф з ПДВ - 6.36 гри за м3.

Сума договору, яка визначена п. 2.2, з урахуванням змін внесених додатковою угодою №3 від 02.12.2021, має складати не більше 6.000.000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1.000.000,00 грн, та визначається як загальна вартість послуг із забезпечення технічною водою за весь період дії договору згідно підписаних сторонами актів наданих послуг.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та розповсюджується на правовідносини між сторонами, які виникли з 01.01.2019 та діє до 31.12.2019 (п. 10.1 договору).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач надав відповідачу послуг на загальну суму 513.533,82 грн, що підтверджується:

актом наданих послуг ОУс-000410 від 31.07.2021 на загальну суму 38.350,80 грн (арк. 22, том 1), накладною за липень 2021 року на суму 38.350,80 грн (арк. 23, том 1);

актом наданих послуг ОУс-000479 від 31.08.2021 на загальну суму 38.223,60 грн (арк. 24, том 1), накладною за серпень 2021 року на суму 38.223,80 грн (арк. 25, том 1);

актом наданих послуг ОУс-000537 від 30.09.2021 на загальну суму 116.197,20 грн (арк. 26, том 1), накладною за вересень 2021 року на суму 116.197,20 грн (арк. 27, том 1);

актом наданих послуг ОУс-000657 від 30.11.2021 на загальну суму 96.703,80 грн (арк. 28, том 1), накладною за листопада 2021 року на суму 96.703,80 грн (арк. 29, том 1);

актом наданих послуг ОУс-000604 від 31.10.2021 на загальну суму 77.210,40 грн (арк. 30, том 1), накладною за жовтень 2021 року на суму 77.210,40 грн (арк. 31, том 1);

актом наданих послуг ОУс-000714 від 31.12.2021 на загальну суму 146.848,02 грн (арк. 32, том 1), накладною за грудень 2021 року на суму 146.848,02 грн (арк. 33, том 1).

Для оплати вказаних актів наданих послуг та накладних позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 513.533,82 грн, а саме:

рахунок-фактура №ОУс-000410 від 31.07.2021 на суму 38.350,80 грн (арк. 34, том 1);

рахунок-фактура №ОУс-000479 від 31.08.2021 на суму 38.223,60 грн (арк. 35, том 1);

рахунок-фактура №ОУс-000537 від 30.09.2021 на суму 116.197,20 грн (арк. 36, том 1);

рахунок-фактура №ОУс-000604 від 31.10.2021 на суму 77.210,40 грн (арк. 37, том 1);

рахунок-фактура №ОУс-000657 від 30.11.2021 на суму 96.703,80 грн (арк. 38, том 1);

рахунок-фактура №ОУс-000714 від 31.12.2021 на суму 146.848,02 грн (арк. 39, том 1).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією від 14.02.2022 за вих. №234/731 (арк. 40-41, том 1), у якій позивач вимагав від відповідача сплатити суму заборгованості у загальному розмірі 674.509,53 грн. В якості доказів направлення вказаної претензії позивач надав рекомендоване поштове відправлення з відміткою про отримання вказаного відправлення відповідачем 22.02.2022 (арк. 42, том 1).

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 513.533,82 грн основної заборгованості, 20.749,58 грн пені, 3.369,08 грн трьох процентів річних та 17.527,56 інфляційних втрат.

Право вимоги цієї заборгованості позивач набув за договором №149-2 від 24.01.2019 про надання послуг із забезпечення технічною водою.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором з надання послуг із забезпечення технічною водою.

Отже двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням такого договору виконавець взяв на себе зобов`язання надати послугу із забезпечення споживача технічною водою, а відповідач (споживач) взяв на себе зустрічний обов`язок з оплати наданих позивачем послуг.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг із забезпечення технічною водою на загальну суму 513.533,82 грн.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно з п. 4.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Оплату за надані послуги із забезпечення технічною водою споживач здійснює на підставі рахунків на оплату, наданих виробником, відповідно до акту наданих послуг (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору рахунок за надані послуги підлягає оплаті споживачем у національній валюті України - гривні.

Пунктом 4.4 договору визначено, що надані послуги підлягають оплаті споживачем протягом 30-ти календарних днів після закінчення місяця у якому надавалися послуги.

Отже, строк оплати послуг наданих у період з липня 2021 року до грудня 2021 року є таким, що настав.

Доказів оплати послуг із забезпечення технічною водою в сумі 513.533,82 грн відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.

Отже позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 513.533,82 грн є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. ч. 4, 6 ст. 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.11.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України.

Споживач несе відповідальність за несвоєчасну оплату за надані послуги. Споживач сплачує виробнику пеню, яка нараховується у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування непі починається з першого дня прострочення та припиняється у день виконання споживачем своїх зобов`язань.

Позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню за загальний період прострочення з 31.08.2021 до 23.02.2022 на загальну суму 20.730,73 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав; вимогу не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 31.08.2021 до 23.02.2022 на загальну суму 3.369,08 грн та інфляційні втрати за загальний період прострочення з вересня 2021 року до 23.02.2022 на загальну суму 17.527,56 грн.

Відповідач контррозрахунків не надав, вимог не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат і визнав їх арифметично та методологічно правильними, а вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ГОСПОДАР» ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ» (Україна, 51606, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський р-н, село Пушкарівка, ВУЛИЦЯ В.ІЛЛЯШЕВСЬКОЇ, будинок 20-А; ідентифікаційний код 35950088) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ОБ`ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ" (Україна, 03035, місто Київ, ВУЛИЦЯ СУРІКОВА, будинок 3; ідентифікаційний код 36716128) в особі ФІЛІЇ «ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОБ`ЄДНАНА ГІРНИЧО-ХІМІЧНА КОМПАНІЯ» (Україна, 51700, Дніпропетровська обл., місто Вільногірськ, ВУЛИЦЯ СТЕПОВА, будинок 1; код ЄДРПОУ ВП 39389830) 513.533,82 грн (п`ятсот тринадцять тисяч п`ятсот тридцять три грн 82 к.) основної заборгованості, 20.749,58 грн (двадцять тисяч сімсот сорок дев`ять грн 58 к.) пені, 3.369,08 грн (три тисячі триста шістдесят дев`ять грн 08 к.) трьох процентів річних, 17.527,56 грн (сімнадцять тисяч п`ятсот двадцять сім грн 56 к.) інфляційних втрат, 8.327,70 грн (вісім тисяч триста двадцять сім грн 70 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк