Рішення

від 20.03.2023 по справі 904/141/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2023м. ДніпроСправа № 904/141/23

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/141/23

за позовом Державного підприємства "Одеський державний цирк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продюсерський центр "Диво"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Державне підприємство "Одеський державний цирк" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 23.12.2022 за вих. № 216 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продюсерський центр "Диво" (далі - відповідач) про стягнення 18.279,00 грн основної заборгованості.

Фактичною підставою позовних вимог визначено договір про організацію циркових вистав від 14.01.2019 № 01/2019.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/141/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2023.

Ухвалою від 10.01.2023 позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано надати до господарського суду документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладень.

Через відділ документообігу 12.01.2023 (електронною поштою) та 19.01.2023 (Укрпоштою) від позивача надійшла заява від 12.01.2023 за вих. № 14 про виконання вимог ухвали суду разом з документами, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної вимоги і доданих до неї документів. Оцінивши доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, господарський суд визнав його належним, а недоліки позовної заяви усунутими.

Ухвалою від 13.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Ухвалу від 13.01.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 09.02.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 09.02.2023 (арк. 39, том 1).

Відповідачу(ам) в ухвалі від 13.01.2023 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву тривав до 24.02.2023.

Станом на 20.03.2023 відзив не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 ГПК України).

З урахуванням того, що відповідач не скористався правом на подачу відзиву, господарський суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

На виконання умов укладеного між сторонами договору про організацію циркових вистав позивач надав відповідачу послуги, які останній оплатив частково, що і стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзив не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору; надання послуг; настання строку оплати послуг; наявності/відсутності заборгованості.

Суд встановив, що 14.01.2019 між позивачем (далі позивач, цирк) та відповідачем (далі відповідач, програма) був укладений договір №01/2019 про організацію циркових вистав (далі - договір), відповідно до п. 1.1 умов якого сторони домовилися про організацію циркових вистав колективом програми «Навколосвітня подорож» на манежі Одеського державного цирку з 26.01.2019 до 24.02.2019.

Згідно з п. 3.1 договору при необхідності «Програма» викуповує у «Цирку» необхідну кількість квиткових комплектів на весь період гастролей (вартість комплекту 400,00 грн). Квиткові комплекти є власністю «Програми».

«Програма» виплачує «Цирку» витрати, пов`язані з електронною системою продажу квитків (обслуговування, хостинг) в розмірі 2.000,00 грн, за весь період гастролей (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору вартість наданих «Цирком» послуг з проведення циркових вистав колективом «Програми» становить 30.000,00 грн. за кожну виставу. «Програма» зобов`язується перераховувати «Цирку» на розрахунковий рахунок вказану грошову суму помножену на кількість проведених вистав, щотижня після проведення чергових вистав протягом всього періоду гастролей.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується:

актом надання послуг від 25.02.2019 №20 на суму 2.800,00 грн (арк. 5, том 1), в той час як рахунок на оплату №1 від 25.02.2019 виставний на суму 3.279,20 грн (арк. 6, том 1);

актом надання послуг від 25.02.2019 №19 на суму 240.000,00 грн (арк. 7, том 1);

актом надання послуг від 31.01.2019 №10 на суму 60.000,00 грн (арк. 8, том 1).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з листом-претензією від 29.12.2021 №168 (арк. 14-15, том 1), у якому позивач просив відповідача виконати взяті на себе зобов`язання у загальному розмірі 18.279,00 грн. В якості доказів направлення позивач долучив копію конверту зі штампом пошти від 02.02.2022 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. 16-17, том 1).

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 18.279,00 грн основної заборгованості.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено вище, між сторонами укладено договір на бухгалтерське обслуговування.

Договір, укладений між сторонами у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Укладений сторонами правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно зі ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Оцінивши надані позивачем докази суд вважає, що документально підтвердженими є послуги на загальну суму 302.800,00 грн, які підтверджуються актом надання послуг від 25.02.2019 №20 на суму 2.800,00 грн (арк. 5, том 1), актом надання послуг від 25.02.2019 №19 на суму 240.000,00 грн (арк. 7, том 1) та актом надання послуг від 31.01.2019 №10 на суму 60.000,00 грн (арк. 8, том 1).

Суд встановив, що позивач у рахунку №1 від 25.02.2019 вказав, зокрема, витрати по розрахункам з екварингу на суму 479,20 грн разом із витратами за послуги програмно-апаратного комплексу (у сумі 2.000,00 грн) та витратами за дезинфекцію (у сумі 800,00 грн). Водночас, послуги на суму 2.800,00 грн підтверджуються актом надання послуг від 25.02.2019 №20 (арк. 5, том 1), в той час як послуги на суму 479,20 грн (по розрахункам з екварингу) не підтверджені жодними первинним документами (наприклад, актами надання послуг).

Таким чином, послуги по розрахункам з екварингу на суму 479,20 грн, які не підтверджені жодними первинними документами не можуть бути задоволенні судом.

Більш того, посилання на рахунок на оплату №1 від 25.02.2019 на суму 3.279,20 грн (арк. 6, том 1), як на підставу надання послуг у розмірі 479,20 грн, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки як зазначено Верховним Судом у справі №908/771/19 рахунок або рахунок-фактура, що за своїми функціями є тотожними документами, за своїм призначенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони мають лише інформаційний характер. Рахунок є розрахунковим документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти.

Вказана позиція суду підтверджується в тому числі і положенням п. 3.5 договору у якому вказано, що останнім днем місяця в якому фактично відбувалась робота (надавались послуги) сторони підписують акт виконаних робіт (надання послуг).

Отже, саме акт виконаних робіт (наданих послуг) є належним доказом фактичного надання послуг /а не рахунок на оплату/.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до п. 3.3 договору вартість наданих «Цирком» послуг з проведення циркових вистав колективом «Програми» становить 30.000,00 грн за кожну виставу. «Програма» зобов`язується перераховувати «Цирку» на розрахунковий рахунок вказану грошову суму, помножену на кількість проведених вистав, щотижня після проведення чергових вистав протягом всього періоду гастролей.

Актом надання послуг від 25.02.2019 №19 на суму 240.000,00 грн (арк. 7, том 1) та актом надання послуг від 31.01.2019 №10 на суму 60.000,00 грн (арк. 8, том 1) підтверджуються послуги по проведенню вистав, а тому і строк оплати вказаних послуг є таким, що настав в силу положень п. 3.3 договору.

Строк оплати послуг, надання яких підтверджується актом надання послуг від 25.02.2019 №20 на суму 2.800,00 грн (арк. 5, том 1), визначається з урахуванням положень ст.530 ЦК України.

Так, частиною другою ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з листом-претензією від 29.12.2021 №168 (арк. 14-15, том 1), у якому позивач просив відповідача виконати взяті на себе зобов`язання у загальному розмірі 18.279,00 грн. В якості доказів направлення позивач долучив копію конверту зі штампом пошти від 02.02.2022 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з датою подання 29.12.2021 (арк. 16-17).

Суд бере до уваги, що акт надання послуг №20 на суму 2.800,00 грн складений 25.02.2019, з листом-претензією позивач звернувся до відповідача 29.12.2021, а з даною позовною заявою позивач звернувся до суду 20.12.2022.

Отже, строк оплати акта надання послуг від 25.02.2019 №20 на суму 2.800,00 грн (арк. 5, том 1) також визнається таким, що настав.

Суд аналізує долучений позивачем до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 до 23.12.2022 на суму 18.279,20 грн (арк. 18, том 1), який підписаний лише представником з боку позивача і доходить висновку, що відповідач в якості оплати послуг перерахував позивачу грошові кошти у загальному розмірі 285.000,00 грн, про що зазначає, власне, сам позивач.

Як встановлено судом вище, документально підтвердженими є послуги на загальну суму 302.800,00 грн.

Таким чином, доказів оплати послуг в сумі 17.800,00 грн відповідач не надав.

Оскільки послуги на загальну суму 479,20 грн не підтверджені належними доказами, суд відмовляє в їх задоволенні.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, відповідач належними доказами не спростував.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 17.800,00 грн визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2.416,00 грн, з урахуванням того, що 97,38 % позовних вимог позивача судом задоволено.

Крім цього, господарський суд вважає за доцільне надати роз`яснення щодо повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви, у зв`язку із внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Стаття 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір", зі змінами до нього, містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, у позивача наявна можливість повернути судовий збір у розмірі 337,50 грн.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРОДЮСЕРСЬКИЙ ЦЕНТР «ДИВО» (Україна, 51931, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, ВУЛИЦЯ МЕДИЧНА, будинок 5; ідентифікаційний код 42596574) на користь ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦИРК» (Україна, 65021, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ КОБЛІВСЬКА, будинок 25; ідентифікаційний код 02174847) 17.800,00 грн (сімнадцять тисяч вісімсот грн 00 к.) основної заборгованості, 2.416,00 грн (дві тисячі чотириста шістнадцять грн 00 к.) судового збору.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 479,20 грн основної заборгованості відмовити.

Видати наказ(и) після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк