Рішення

від 17.03.2023 по справі 905/825/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.03.2023 м. Харків Справа №905/825/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

розглянувши справу №905/825/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Серінус»

до відповідача Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

про стягнення 681 438,82 грн,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

Суть спору: ТОВ «Серінус» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» 681 438,82 грн, з яких: 538 967,60 грн - основний борг, 18 386,92 грн - 3% річних, 124 084,30 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 49/2020 від 27.03.2020 в частині оплати товару.

24.10.2022 господарським судом постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

27.02.2023 за вх. № 07-10/543/23 та за вх. № 07-10/556/23 господарським судом одержано додаткові письмові пояснення позивача, згідно з якими останній посилається, зокрема, на те, що 22.12.2020 засобами електронного зв`язку позивачем направлено відповідачу для підписання додаткову угоду щодо продовження строку дії договору до 31.12.2021, яка не повернута ним. Натомість відповідачем надано лист - замовлення від 18.05.2021 щодо поставки товару (палива пічного) у кількості 40т та усне замовлення щодо поставки товару (палива пічного) у кількості 20т, які виконано позивачем шляхом поставки товару (палива пічного) за видатковими накладними № 1905 від 19.05.2021, № 2005 від 20.05.2021, № 1907 від 19.07.2021.

Також позивач зазначає, що у позовній заяві та таблиці розрахунків допущено технічну помилку щодо розміру боргу за видатковою накладною № 1907 від 19.07.2021, а саме зазначено 221 139,56 грн, замість 221 139,26 грн. При цьому розрахунок 3% річних та інфляційних втрат проведено з урахуванням розміру боргу 221 139,26 грн.

Відповідач про розгляд цієї справи повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 24.10.2022 на адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 (офіційна електронна пошта), ІНФОРМАЦІЯ_2. avtodor@mail.donbass.com (у зв`язку з зупиненням у Господарському суді Донецької області відправлення поштової кореспонденції за межі суду з 22.02.2022 (розпорядження від 21.02.2022)). Згідно з даними автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» ухвала суду від 24.10.2022 доставлена відповідачу за першими двома адресами електронної пошти 28.10.2022, за останньою - не доставлена у зв`язку із неправильною адресою електронної пошти.

Також, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи господарським судом додатково передано відповідачу відповідну телефонограму, яка одержана 02.11.2022 т.в.о. директора його підприємства Бізбіз В.М.

Крім того, ухвала суду від 24.10.2022 розміщена в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).

Станом на 17.03.2023 відзив на позов відповідачем до суду не подано.

Враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд судової справи та забезпечення реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, спір вирішено за наявними матеріалами відповідно до приписів ч.9 ст.165 ГПК України.

На підставі ч. 4 ст. 240 ГПК України 17.03.2023 господарським судом підписано рішення без його проголошення.

Щодо строку розгляду справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затв. ЗУ від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 05:30 год. 24.02.2022 на території України введено воєнний стан строком на 30 діб.

Дію воєнного стану в Україні неодноразово було продовжено. Востаннє Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затв. ЗУ від 07.02.2023 № 2915-ІХ, строк дії воєнного стану на території України продовжено з 05:30 год. 19.02.2023 строком на 90 діб.

Згідно наказу голови Господарського суду Донецької області від 28.02.2022 № 20, розпорядження голови Господарського суду Донецької області від 15.04.2022 № 9-р, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, установлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, запроваджено роботу суду у віддаленому режимі, тимчасово обмежено доступ до приміщення суду.

З огляду на наведене, рішення у справі ухвалено судом з урахуванням об`єктивних обставин та в умовах неможливості розгляду відповідного спору у визначений ст.248 ГПК України строк.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

27.03.2020 між ТОВ «Серінус» (постачальник, позивач) та ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 49/2020, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити наступні товари - паливо пічне альтернативне сумішеве (надалі - товар).

У цьому договорі сторони погодили наступне.

Кількість товару, що підлягає поставці згідно умов договору, становить 300т. Кількість товару є орієнтовною, остаточна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається відповідно до заявок покупця, оформлених згідно вимог цього договору. Покупець на свій розсуд, керуючись власними господарськими потребами, визначає загальну кількість заявок на поставку товару та не зобов`язаний замовляти товар на всю суму, визначену сторонами як ціна договору (п.1.2. договору).

Ціна договору становить 3 764 000 грн, в тому числі ПДВ, що станом на дату укладання договору дорівнює загальній вартості товару та послуг з його перевезення. Загальна вартість товару за цим договором складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії цього договору. Ціна товару не може змінюватись після підписання договору і до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни ринкової вартості за одиницю такого товару, але не більше 10% від початкової вартості, за погодження з ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», але тільки після виконання постачальником першої поставки товару покупцю (п.п. 3.1 - 3.3 договору).

Розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом: оплати покупцем рахунку постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у п.4.2 договору, проте у будь-якому випадку після отримання покупцем повного розрахунку від замовника на відповідні цілі. Рахунок приймається до оплати при отриманні товару та всіх документів, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ покупця, який безпосередньо отримав партію товару, ТТН та інших первинних документів, передбачених для даного виду товару. Постачальник має зареєструвати податкову накладну в єдиному електронному реєстрі у передбачені чинним законодавством строки. Покупець зобов`язується розрахуватися з постачальником за отриманий товар протягом 30-60 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначених в п.4.1, п.4.2 цього договору. У випадку затримки постачальником передачі повного пакету документів, визначених договором, цінним листом з описом вкладення покупцю, обов`язок оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання постачальником взятих на себе зобов`язань. У разі недостатності суми проведеного покупцем на постачальника платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, ця сума погашає вимоги постачальника у такій черговості: за будь - яких умов у першу чергу сплачується (погашається) сума основного боргу; всі інші нарахування та платежі сплачуються (погашаються) виключно після сплати (погашення) суми основного боргу (п.п. 4.1 - 4.4 договору).

Постачальник здійснює поставку товару на умовах Інкотермс 2010 (DDP (склад покупця, при тлумаченні зазначених умов застосовуються Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року з урахуванням особливостей, передбачених умовами цього договору). Покупець надає постачальнику письмову заявку. У заявці покупця вказується: найменування товару, кількість товару, найменування структурного підрозділу, до складу якого постачається товар, адреса місця постачання. Постачальник розглядає заявку покупця в 1 денний строк та акцептує її або надає покупцю обґрунтованій заперечення у письмовій формі. Покупець компенсує вартість перевезення товару на умовах попереднього погодження з ним постачальником ціни та протяжності маршруту перевезення за наявності належним чином оформлених товарно - транспортних накладних. При цьому, всю відповідальність за діяльність перевізника (у т.ч. оформлення ним документів тощо) несе постачальник, якщо він використовує наймані транспортні засоби, з дотриманням вимог Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 367. Після передачі товару та виконання обов`язку з поставки уповноважена покупцем особа підписує видаткові накладні на отриманий товар та передає їх постачальнику. Обов`язок з поставки є виконаним в момент передачі товару та надання документів, зазначених в п.4.2 договору. Датою передачі товару від продавця покупцю, вважається дата підписання видаткової накладної на товар, що засвідчує реальне отримання товару за кількістю та якістю матеріально-відповідальними (уповноваженими) особами, які визначені сторонами, та виконання постачальником умов договору. Здавання - приймання товару провадиться уповноваженими представниками покупця і постачальника (п. п. 5.1, 5.2, 5.4, 5.5, 5.7 договору).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2020. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.п. 10.1, 10.3 договору).

23.06.2020 у зв`язку зі зміною ринкової вартості за одиницю палива рідкого промислового між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору, якою узгоджено здійснення поставки товару з доставкою за ціною 11 240 грн за 1 тону з ПДВ

22.12.2020 позивач надіслав відповідачу для підписання додаткову угоду № 2 від 21.12.2020 щодо продовження строку дії договору до 31.12.2021 включно, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти позивача. Підписаний зі свого боку примірник цієї додаткової угоди відповідач не повернув.

01.03.2021 у зв`язку зі зміною ринкової вартості за одиницю палива рідкого промислового між сторонами підписано додаткову угоду №2, якою узгоджено здійснення поставки товару з доставкою за ціною 11 626,67 грн за 1 тону з ПДВ.

На виконання умов цього договору позивачем поставлено відповідачу товар - паливо пічне промислове у загальній кількості 189,82 т загальною вартістю 2 188 967,30 грн, а саме:

- у вересні 2020 року 27,94т на суму 314 045,60 грн, на підтвердження чого позивачем надано видаткову накладну № 1009 від 10.09.2020, підписану обома сторонами;

- у грудні 2020 року 10,06т на суму 113 074,40 грн та 8,57т на суму 96 326,80 грн, на підтвердження чого позивачем надано видаткові накладні № 8121 від 08.12.2020, № 8122 від 08.12.2020, підписані обома сторонами;

- у березні 2021 року 25,62т на суму 297 875,29 грн, 10,85т на суму 126 149,38 грн та 22,56т на суму 262 297,68 грн, на підтвердження чого позивачем надано видаткові накладні № 1003 від 10.03.2021, № 10031 від 10.03.2021, № 1103 від 11.03.2021, підписані тільки позивачем;

- у квітні 2021 року 20,40т на суму 237 184,07 грн, на підтвердження чого позивачем надано видаткову накладну № 504 від 05.04.2021, підписану тільки позивачем;

- у травні 2021 року 22,62т на суму 262 995,28 грн та 22,18т на суму 257 879,54 грн, на підтвердження чого позивачем надано видаткові накладні № 1905 від 19.05.2021, № 2005 від 20.05.2021 та товарно - транспортні накладні № 1905 від 19.05.2021, № 2005 від 20.05.2021, підписані обома сторонами;

- у липні 2021 року 19,02т на суму 221 139,26 грн, на підтвердження чого позивачем надано видаткову накладну № 1907 від 19.07.2021, товарно - транспортну накладну № 1907 від 19.07.2021, підписані обома сторонами.

Наявні у матеріалах справи паспорти № 19/05 від 19.05.2021, № 20/05 від 20.05.2021, № 19/07 від 19.07.2021 свідчать, що товар - паливо рідке промислове, який поставлено позивачем за видатковими накладними № 1905 від 19.05.2021, № 2005 від 20.05.2021, № 1907 від 19.07.2021, відповідає вимогам технічних умов ТУ У 20.1-41180388-001:2017 та може використовуватись як паливо рідке в стаціонарних котельних та нагрівальних установках.

Разом з товаром, що поставлений за видатковими накладними № 1905 від 19.05.2021, № 2005 від 20.05.2021, № 1907 від 19.07.2021, позивачем надано відповідачу відповідні рахунки на його оплату № 19051 від 19.05.2021 на суму 262 995,28 грн, № 2005 від 20.05.2021 на суму 257 879,54 грн, № 1907 від 19.07.2021 на суму 221 139,26 грн, про що свідчать відповідні відмітки у товарно - транспортних накладних № 1905 від 19.05.2021, № 2005 від 20.05.2021, № 1907 від 19.07.2021.

Товар за видатковими накладними № 1905 від 19.05.2021, № 2005 від 20.05.2021, № 1907 від 19.07.2021 одержано уповноваженими особами відповідача Зайченко О.М., Балбеков Д.В., про що свідчать відповідні довіреності на одержання ТМЦ № 321 від 19.05.2021, № 328 від 20.05.2021, № 427 від 19.07.2021.

Крім того, судом встановлено, що за поставками товару згідно видаткових накладних № 1905 від 19.05.2021, № 2005 від 20.05.2021, № 1907 від 19.07.2021 позивачем зареєстровано в ЄРПН податкові накладні № 3 від 19.05.2021, 4 від 20.05.2021, № 4 від 19.07.2021, про що свідчать квитанції № 1 від 04.06.2021, від 07.06.2021, від 11.08.2021 та відмітка «Зареєстровано в ЄРПН» на податкових накладних.

За поставлений позивачем товар відповідач розрахувався частково на суму 1 650 000 грн наступним чином:

- 29.12.2020 здійснено платіж на суму 250 000 грн, які зараховано позивачем в рахунок часткового погашення боргу за видатковою накладною № 1009 від 10.09.2020;

- 04.03.2021 здійснено платіж на суму 100 000 грн, з яких 64 045,60 грн зараховано позивачем в рахунок погашення залишку боргу за видатковою накладною № 1009 від 10.09.2020; 35 954,40 грн - в рахунок часткового погашення боргу за видатковою накладною № 8121 від 08.12.2020;

- 29.04.2021 здійснено платіж на суму 200 000 грн, з яких 77 120 грн зараховано позивачем в рахунок погашення залишку боргу за видатковою накладною № 8121 від 08.12.2020, 96 326,80 грн - в рахунок погашення боргу за видатковою накладною № 8122 від 08.12.2020, 26 553,20 грн - в рахунок часткового погашення боргу за видатковою накладною № 1003 від 10.03.2021;

- 11.05.2021 здійснено платіж на суму 200 000 грн, які зараховано позивачем в рахунок погашення залишку боргу за видатковою накладною № 1003 від 10.03.2021;

- 09.07.2021 здійснено платіж на суму 400 000 грн, з яких 71 322,09 грн зараховано позивачем в рахунок погашення залишку боргу за видатковою накладною № 1003 від 10.03.2021; 126 149,38 грн - в рахунок погашення боргу за видатковою накладною № 10031 від 10.03.2021, 202 528,53 грн - в рахунок часткового погашення боргу за видатковою накладною № 1103 від 11.03.2021;

- 13.07.2021 здійснено платіж на суму 200 000 грн, з яких 59 769,15 грн зараховано позивачем в рахунок погашення залишку боргу за видатковою накладною № 1103 від 11.03.2021, 140 230,85 грн зараховано позивачем в рахунок часткового погашення боргу за видатковою накладною № 504 від 05.04.2021;

- 05.08.2021 здійснено платіж на суму 300 000 грн, з яких 96 953,22 грн зараховано в рахунок погашення залишку боргу за видатковою накладною № 504 від 05.04.2021, 203 046,78 грн - в рахунок часткового погашення боргу за видатковою накладною № 1905 від 19.05.2021.

Отже, борг відповідача складає 538 967,30 грн, з яких: 59 948,50 грн - залишок боргу за видатковою накладною № 1905 від 19.05.2021, 257 879,54 грн - борг за видатковою накладною № 2005 від 20.05.2021, 221 139,26 грн - борг за видатковою накладною № 1907 від 19.07.2021.

Оскільки вартість поставленого позивачем товару за договором поставки №49/2020 від 27.03.2020 відповідачем не сплачено у повному обсязі, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 681 438,82 грн, з яких 538 967,60 грн - основний борг, 18 386,92 грн - 3% річних, 124 084,30 грн - інфляційні втрати.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

У ч.1 ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України, ч. 7 ст. 180 ГК України).

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 49/2020 від 27.03.2020 зі строком дії до 31.12.2020 (п. 10.1 договору).

Одночасно у 2021 році сторонами підписано додаткову угоду № 3 від 01.03.2021 щодо зміни ціни товару, позивачем поставлено товар за видатковими накладними № 1003 від 10.03.2021, № 10031 від 10.03.2021, № 1103 від 11.03.2021, № 504 від 05.04.2021, № 1905 від 19.05.2021, № 2005 від 20.05.2021, № 1907 від 19.07.2021, який прийнято відповідачем, відповідачем видано довіреності на одержання ТМЦ № 321 від 19.05.2021, № 328 від 20.05.2021, № 427 від 19.07.2021, а також здійснено 29.04.2021, 11.05.2021, 09.07.2021, 13.07.2021, 05.08.2021 повну оплату товару за видатковими накладними № 1003 від 10.03.2021, № 10031 від 10.03.2021, № 1103 від 11.03.2021, № 504 від 05.04.2021 (які ним не підписані) та часткову оплату товару за видатковою накладною № 1905 від 19.05.2021, яку прийнято позивачем.

При цьому додаткова угода № 3 від 01.03.2021, видаткові накладні № 1003 від 10.03.2021, № 10031 від 10.03.2021, № 1103 від 11.03.2021, № 504 від 05.04.2021, № 1905 від 19.05.2021, № 2005 від 20.05.2021, № 1907 від 19.07.2021, довіреності на одержання ТМЦ № 321 від 19.05.2021, № 328 від 20.05.2021, № 427 від 19.07.2021 та банківські виписки (графа «призначення платежу») містять посилання на договір № 49/2020 від 27.03.2020.

Отже, незважаючи на те, що додаткова угода № 2 від 21.12.2020 щодо продовження строку дії договору до 31.12.2021 відповідачем не підписана, вчинені сторонами конклюдентні дії свідчать про їх обопільний намір продовжити договірні відносини на наступний календарний рік.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що строк дії договору купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 49/2020 від 27.03.2020 продовжено на 2021 рік та зобов`язання сторін були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постанові від 17.03.2020 у справі № 910/8065/18.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1,7 ст.193 ГК України.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 49/2020 від 27.03.2020 у травні та липні 2021 року позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 742 014,08 грн за видатковими накладними № 1905 від 19.05.2021, № 2005 від 20.05.2021, № 1907 від 19.07.2021, які підписані останнім без жодних зауважень та заперечень.

З огляду на умови п. п. 4.2, 4.3, 5.5, 5.6 договору, а також те, що відповідач прийняв товар без будь-яких заперечень у т.ч. щодо виконання позивачем зобов`язань в частині надання передбачених договором документів (сертифікат/паспорт якості, видаткові накладні, ТТН, рахунки), приймаючи до уваги те, що позивачем зареєстровано податкові накладні за кожною господарською операцією (з чим також пов`язується проведення розрахунків відповідно до умов п. п. 4.2, 4.3 договору), оплата товару мала бути здійснена:

- за видатковою накладною № 1905 від 19.05.2021 у строк до 19.07.2021 включно (з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України),

- за видатковою накладною № 2005 від 20.05.2021 у строк до 19.07.2021 включно,

- за видатковою накладною № 1907 від 19.07.2021 у строк до 17.09.2021 включно.

Між тим, оплата поставленого позивачем товару здійснена відповідачем не у повному обсязі, внаслідок чого у нього виник борг у розмірі 538 967,30 грн, з яких: 59 948,50 грн - залишок боргу за видатковою накладною № 1905 від 19.05.2021, 257 879,54 грн - борг за видатковою накладною № 2005 від 20.05.2021, 221 139,26 грн - борг за видатковою накладною № 1907 від 19.07.2021. При цьому, жодних заперечень щодо наявності вказаного боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність, відповідачем до суду не надано.

Слід зазначити, що позивачем визначено та заявлено до стягнення основний борг у розмірі 538 967,60 грн, тобто у більшому розмірі, ніж встановлено судом на 0,30 коп., що за змістом його письмових пояснень за вх. № 07-10/556/23 від 27.02.2023 пов`язано з помилковим врахуванням ним боргу за видатковою накладною № 1907 від 19.07.2021 у розмірі 221 139,56 грн (замість 221 139,26 грн). Водночас, відповідна заява про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у встановленому ГПК України порядку до суду не подана, а тому позовні вимоги в цій частині залишились незмінними.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 538 967,30 грн (у встановленому судом розмірі), а отже і про їх задоволення в цій частині.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем та згідно з яким загальний розмір 3% річних, нарахованих за загальний період з 19.07.2021 по 02.10.2022 за видатковими накладними № 1905 від 19.05.2021, № 2005 від 20.05.2021, № 1907 від 19.07.2021 становить 18 386,92 грн, перевірено судом та встановлено, що позивачем неправильно визначено початкову дату нарахування 3% річних за видатковою накладною № 1905 від 19.05.2021 з урахуванням того, що строк оплати за нею настав 19.07.2021 (відповідно, прострочення відповідача почалось з 20.07.2021).

Здійснивши власний розрахунок в межах заявленого позивачем періоду нарахування, судом встановлено загальний розмір 3% річних становить 18 382,69 грн, з яких:

- 2 168 грн, нараховані за період з 20.07.2021 по 02.10.2022 за видатковою накладною № 1905 від 19.05.2021 на залишок суми боргу у розмірі 59 948,50 грн,

- 9 326,05 грн, нараховані за період з 20.07.2021 по 02.10.2022 за видатковою накладною № 2005 від 20.05.2021 на суму боргу 257 879,54 грн,

- 6 888,64 грн, нараховані за період з 19.09.2021 по 02.10.2022 за видатковою накладною № 1907 від 19.07.2021 на суму боргу 221 139,26 грн.

Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем та згідно з яким загальний розмір інфляційних втрат, нарахованих за загальний період серпень 2021 року по серпень 2022 року за видатковими накладними № 1905 від 19.05.2021, № 2005 від 20.05.2021, № 1907 від 19.07.2021, становить 124 084,30 грн, перевірено судом та встановлено, що він відповідає обставинам справи щодо прострочення відповідача та є арифметично правильним.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 18 382,69 грн та інфляційних втрат у розмірі 124 084,30 грн, а отже і про їх задоволення в цих частинах.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно з п.1 ч.3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 1 -3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 4 - 6 ст.126 ГПК України).

Водночас, у ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено загальне правило розподілу судових витрат, згідно з яким відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч. ст. 129 ГПК України).

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 5 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6,7,9 ст.129 цього Кодексу.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч.4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 5 ст. 129 ГПК України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19. Ці висновки було підтверджено і в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі № 910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст. ст. 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

У позові позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 221,58 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 12 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги та на представлення інтересів від 03.10.2022, розрахунок розміру винагороди за цим договором від 03.10.2022, акт приймання - передачі надання послуг №1 від 03.10.2022.

У п.1.1 договору про надання правової допомоги та на представлення інтересів від 03.10.2022, який укладено між ТОВ «Серінус» (клієнт, позивач) та Заборським О.В. (адвокат), передбачено, що адвокат зобов`язується: надавати клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені клієнтом; надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, у установах, організаціях всіх форм власності та підпорядковування (ведення справи), а також представляти інтереси клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах. Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором.

Адвокат має право у т.ч. пред`явлення позову, заяв, їх підписання, подання доказів, надання усних та письмових пояснень, пред`явлення від імені клієнта всіх необхідних документів, заяв, пояснень (п. 2.1 договору).

Вартість оплати послуг визначається за домовленістю сторін. Клієнт протягом 3 днів з моменту підписання договору, сплачує передплату за надані послуги в розмірі, що становить 50% від загальної вартості послуг. Інша частина гонорару підлягає сплаті протягом 3 днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг (п.п. 4.1, 4.2 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до його повного виконання (п.7.1 договору).

У розрахунку розміру винагороди від 03.10.2022, який виконано адвокатом, наведено перелік наданих ним послуг та їх вартість, а саме:

- усна консультація клієнта, узгодження правової позиції - 1 000 грн (2 год. х 500 грн за год.);

- пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносин, складання стратегії представництва інтересів клієнта в суді - 1 000 грн (2 год. х 500 грн за год.);

- збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) - 1 000 грн (2 год. х 500 грн за год.);

- розрахунок заборгованості, пені та штрафу до позовної заяви - 1 000 грн (2 год. х 500 грн за год.);

- перевірка та підготовка документів - 2 000 грн (4 год. х 500 грн за год.);

- підготовка та подання позовної заяви, підготовка письмових документів (відповіді на відзив, заяв, клопотань) - 2 000 грн (4 год. х 500 грн за год.);

- участь у судових засіданнях у Господарському суді Донецької області - 2 000 грн (4 год. х 500 грн за год.).

Загальна вартість послуг з урахуванням гонорару за складність справи у розмірі 2 000 грн складає 12 000 грн.

З акту приймання - передачі наданих послуг від 03.10.2022, який підписано ТОВ «Серінус» (клієнт, позивач) та Заборським О.В. (адвокат), вбачається, що адвокатом надано, а клієнтом прийнято юридичні послуги (правову допомогу) відповідно до договору та розрахунку розміру винагороди на загальну суму 12 000 грн, сторони підтвердили факт надання послуг відповідно до положень договору, а також відсутність зауважень та скарг стосовно наданих послуг.

Представництво у даній справі здійснювалось Заборським О.В., який має право на заняття адвокатською діяльністю згідно свідоцтва серія ДН №5577 від 31.07.2019 та діяв у суді на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АН №1078926 від 03.10.2022.

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Заборським О.В. послуги «підготовка та подання позовної заяви», яка, на думку суду, охоплює такі послуги як «усна консультація клієнта, узгодження правової позиції», «пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносин, складання стратегії представництва інтересів клієнта в суді», «здійснення розрахунку заборгованості» (у даному випадку основного боргу, 3% річних, інфляційних втрат), «перевірка та підготовка документів».

При цьому, зважаючи на те, що спірні правовідносини не є складними (спір пов`язаний з виконанням договору поставки, є звичайним розрахунковим спором), обсяг доказів у справі не є великим, а практика у таких спорах є сталою, підготовка та подання позовної заяви не вимагали витрачання адвокатом значного часу та не потребували особливої юридичної та технічної роботи.

Одночасно матеріалами справи також підтверджується подання до суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та додаткових письмових пояснень з доказами, що можна віднести до послуги «підготовка письмових документів (заяв, клопотань)». Проте їх подання фактично є усуненням недоліків позовної заяви щодо викладу обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, та щодо надання доказів, що підтверджують такі обставини, що за умови її належної підготовки не було б необхідним.

Надання адвокатом інших послуг, які зазначені в розрахунку та включені до вартості послуг згідно акту, зокрема, «збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити)», «здійснення розрахунку пені та штрафу», «підготовка письмових документів (відповіді на відзив)», «участь у судових засіданнях у Господарському суді Донецької області» є недоведеним, з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні будь - які листи та запити, направлені адвокатом відповідачу чи третім особам з метою надання правової допомоги, у цій справі не заявлено вимоги щодо стягнення пені та штрафу, під час її розгляду відповідь на відзив не подавалась і судові засідання не проводились (справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін).

За таких обставин, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, суд вважає, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розміром витрат позивача на професійну правничу допомогу є 5 000 грн (послуга «підготовка та подання позовної заяви» (з урахуванням наведених вище складових) - 4 000 грн (8 год. х 500 грн за год.) + гонорар за складність справи - 1 000 грн).

Окрім того, згідно платіжного доручення № 278 від 05.10.2022 за подання до суду цього позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10 221,58 грн (681 438,82 грн х 1,5% (п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»)).

На підставі п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позову, витрати на правову допомогу та витрати зі сплати судового збору, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (витрати на правову допомогу: на відповідача 4 999,97 грн, на позивача 0,03 коп.; витрати зі сплати судового збору: на відповідача 10 221,51 грн, на позивача 0,07 коп.).

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Серінус» задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (85307, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Захисників України, буд. 2; ідент. код 32001618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Серінус» (49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 10, оф. 320; ідент. код 41898403) основний борг у розмірі 538 967 (п`ятсот тридцять вісім тисяч дев`ятсот шістдесят сім) грн 30 коп., 3% річних у розмірі 18 382 (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн 69 коп., інфляційні втрати у розмірі 124 084 (сто двадцять чотири тисячі вісімдесят чотири) грн 30 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 221 (десять тисяч двісті двадцять одна) грн 51 коп., витрати на правничу допомогу у розмірі 4 999 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 97 коп.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 17.03.2023.

Суддя Л.В. Ніколаєва