Рішення

від 20.03.2023 по справі 909/885/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/885/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон",

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Таун ЛТД"</a>,

про стягнення 348049,10 грн, з яких: 250000 грн основний борг, 83945 грн інфляційні нарахування, 14104,10 грн 3% річних,

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Таун ЛТД"</a> про стягнення заборгованості в сумі 348049 грн 10 коп., з яких: 250000 грн основний борг, 83945 грн інфляційні нарахування ,14104,10 грн 3% річних.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Після усунення недоліків позовної заяви, Господарським судом Івано-Франківської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень (ухвала про відкриття провадження у справі від 09.11.2022).

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 21.11.2022, даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач в порушення умов договору купівлі - продажу № NB-2835-19 не здійснив оплату за переданий позивачем товар (поголів`я свиней та великої рогатої худоби), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем становить 250000 грн. За прострочення виконання зобов`язання позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 83945 грн інфляційних нарахувань та 14104,10 грн 3% річних.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не надіслав.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

20.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "Нібулон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Таун ЛТД" укладено договір купівлі-продажу №NB-2835-19, відповідно до якого продавець зобов`язувався продати покупцю, а покупець прийняти та оплатити відповідний товар (поголів`я свиней та великої рогатої худоби).

Згідно п. 1.2. договору, остаточна кількість, асортимент та вартість товару вказуються в додаткових угодах до договору, які підписуються сторонами.

Згідно п. 3.1. договору, ціна товару визначається перед реалізацією в протоколах погодження цін та в додаткових угодах до цього договору і є остаточною, яка не може бути змінена, крім випадків, що передбаченні чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.2. договору, сума договору дорівнює остаточній вартості товару, яка визначається відповідно до п. 1.2. цього договору.

Пунктом 4.1 договору передбаче6но, що розрахунки за цим договором проводяться безготівковою формою шляхом перерахування покупцем грошових коштів на банківській рахунок продався, наведеного у п. 12 цього договору. Датою платежу вважається дата фактичного зарахування грошових коштів на банківській рахунок продавця.

Згідно п. 4.2. договору, платежі покупця за договором вважаються виконаними в момент зарахування грошових коштів в повному обсязі загальної вартості товару на банківській рахунок продавця із банківського рахунку покупця. Продавець не несе відповідальності за ризики, які пов`язані із зарахуванням грошових коштів на банківській рахунок продавця;

У відповідності до п. 4.3. договору, оплата за договором здійснюється покупцем на підставі даного договору шляхом 100% передоплати протягом 1 банківського дня від моменту отримання рахунку-фактури.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав умови договору, продав обумовлений договором товар відповідачу в період з 19.12.2019 по 02.10.2020, загальною вартістю 4028797,28 грн.

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов`язання не виконав, за отриманий товар не розрахувався в повному обсязі, станом на 01.01.2021 борг відповідача по оплаті поставленого товару складала 350000 грн.

20.01.2021 відповідачем надано позивачу гарантійний лист №4, у якому відповідач зазначає про те, що станом на 01.01.2021 ТОВ "Грін Таун ЛТД" заборгувало ТОВ "Нібулон" за поставлено ВРХ 350000 грн. Враховуючи важкий фінансовий стан підприємства просив розтермінувати погашення заборгованості до 31.10.2021, при цьому щомісячно гарантував сплачувати по 35000 грн заборгованості.

11.02.2021 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 50000 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1179 від 11.02.2021.

Станом на 31.03.2021 відповідачем підписано акт звірки розрахунків за період з 20.12.2019 по 31.03.2021, згідно з яким залишок боргу за договором становить 300000 грн.

В період з 01.04.2021 по 29.10.2021 відповідачем сплачено позивачу в рахунок заборгованості за договором 50000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №1452 від 23.04.2021; № 1563 від 31.05.2021.

Таким чином, неоплаченим залишився борг в сумі 250000 грн.

Позивач направив відповідачу претензію від 29.10.2021 №14286/3-21/65 щодо сплати боргу за товар у розмірі 250000 грн. Однак, відповідачем не здійснено оплати вказаного боргу.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати боргу за отриманий товар в сумі 250000 грн підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача вказаного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Судом здійснено перевірку поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних та встановлено вірність даного розрахунку.

За наведеного, позовні вимоги про стягнення 83945 грн інфляційних нарахувань та 14104,10 грн 3% річних є обґрунтованими.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

З огляду на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 5220,74 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судовий збір слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Таун ЛТД"</a> про стягнення 348049,10 грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Таун ЛТД"</a>, вул.В.Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76002 (ідентифікаційний код 42534282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон", вул. Каботажний спуск, 1, м. Миколаїв, 54002 (ідентифікаційний код 14291113) 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн основного боргу, 83945 (вісімдесят три тисячі дев`ятсот сорок п`ять) грн інфляційних нарахувань, 14104 (чотирнадцять тисяч сто чотири) грн 10 коп. 3% річних, 5220 (п`ять тисяч двісті двадцять) грн 74 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.03.2023

Суддя Неверовська Л.М.