Рішення

від 20.03.2023 по справі 910/14385/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.03.2023Справа № 910/14385/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТОРГ ІФ"

про стягнення 81994,24 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТОРГ ІФ" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 81994,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням ТОВ "ЗАХІДТОРГ ІФ" приписів законодавства щодо проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, а саме перевищення транспортним засобом відповідача нормативних вагових параметрів при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, що зафіксовано актом від 27.08.2020 № 226054, у зв`язку із чим відповідачу нараховано плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 81994,24 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2022 вказану позовну заяву залишено без руху.

09.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.01.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/14385/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 18.01.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: 01054, місто Київ, вул. Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), будинок 62, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також у відповідності до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зі змісту пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Ухвала суду від 18.01.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача повернута на адресу суду 30.01.2023 поштовим відділенням зв`язку з посиланням на відсутність адресата.

Суд зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17.

Отже, згідно із п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

27.08.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Львівській області на підставі направлення на рейдову перевірку № 011448 від 21.08.2020 на автомобільній дорозі 529 км + 300 м а/д М-06 "Київ-Чоп" було проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Під час перевірки був зупинений транспортний засіб марки IVECO, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Згідно товарно-транспортної накладної № 143 від 27.08.2020, наданої під час проведення перевірки автомобільним перевізником є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТОРГ ІФ" - відповідач у справі.

Працівниками Управління Укртрансбезпеки у Львівській області проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки IVECO, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження загальної маси транспортного засобу становило 49,80 т. при допустимих 40 т.; фактичне навантаження на строєні осі становило 32,53 т. при допустимих 22 т.

На підставі акта № 0018967 від 27.08.2020, складеного результатами перевірки Управлінням Укртрансбезпеки здійснено розрахунок №293/041 від 27.08.2020 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким за виявлені порушення ТОВ "ЗАХІДТОРГ ІФ" зобов`язано здійснити оплату на суму 2540,00 євро, яка на день складення розрахунку за офіційним курсом, встановленим Національним банком України еквівалентна 81994,24 грн.

Оскільки, відповідач добровільно не сплатив визначену у розрахунку №293/041 від 27.08.2020 за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Працівниками Управління Укртрансбезпеки у Львівській області проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки IVECO, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у результаті якого було виявлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження загальної маси транспортного засобу становило 49,80 т. при допустимих 40 т.; фактичне навантаження на строєні осі становило 32,53 т. при допустимих 22 т., що підтверджується копією талона про зважування № 2058 від 27.08.2020.

За результатами перевірки було складено: довідку № 0007961 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27.08.2020; акт № 0018967 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.08.2020; акт №226054 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.08.2020, яким зафіксоване порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення вантажу, згідно товарно-транспортної накладної № 143 від 27.08.2020 без оформлення дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень, чим порушено норми, передбачені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Згідно товарно-транспортної накладної № 143 від 27.08.2020, наданої під час проведення перевірки автомобільним перевізником є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТОРГ ІФ" (ідентифікаційний код 40374602).

На підставі акта № 0018967 від 27.08.2020 Управлінням Укртрансбезпеки складено розрахунок №293/041 від 27.08.2020 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким за виявлені порушення ТОВ "ЗАХІДТОРГ ІФ" зобов`язано здійснити оплату на суму 2540,00 євро, яка на день складення розрахунку за офіційним курсом, встановленим Національним банком України еквівалентна 81994,24 грн.

Заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Львівській області винесено постанову №200518 від 22.10.2020 про застосування до ТОВ "ЗАХІДТОРГ ІФ" адміністративно-господарського штрафу у сумі 34000,00 грн.

12.09.2022 та 06.12.2022 Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області державної служби України з безпеки на транспорті надіслано відповідачу повідомлення вих. 28533/5.2/24-22 від 07.09.2022 та №44914/5.2/24-22 від 05.12.2022 про стягнення плати за проїзд, в яких зазначено про необхідність внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у сумі визначеній у розрахунку №293/041 від 27.08.2020.

Спір у справі виник у зв`язку з несплатою відповідачем плати за проїзд автомобільним дорогами транспортним засобом у розмірі 81994,24 грн, яка нарахована позивачем внаслідок перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Пунктом 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Частиною першою статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків (частина четверта статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 29 Закону України "Про дорожній рух").

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

У пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), у редакції чинній на час виникнення спірних правових віднисин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

За змістом пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі - Порядок №879).

Відповідно до п.4 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Судом встановлено, що за результатами проведеного габаритно-вагового контролю 27.08.2020 складено акт №0018967 про перевищення транспортним засобом відповідача нормативних вагових параметрів, яким зафіксовано, що відповідач здійснював перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: нормативно допустима - 40 т, фактичне навантаження автомобіля - 49,80 т, тобто понаднормативне перевищення 9,80 т.

На підставі акта № 0018967 від 27.08.2020 Управлінням Укртрансбезпеки складено розрахунок №293/041 від 27.08.2020 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яким за виявлені порушення ТОВ "ЗАХІДТОРГ ІФ" зобов`язано здійснити оплату на суму 2540,00 євро, яка на дату проведення розрахунку за офіційним курсом, встановленим Національним банком України еквівалентна 81994,24 грн.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку №879, згідно із яким плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

За умовами п. 31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Розрахунок проведений відповідно до затвердженої формули (п.30 Порядку №879 з урахуванням норм пункту 31-1 Порядку №879), а саме: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В х К. Отже, нарахування здійснено наступним чином: (0,20 + 2,34 + 0) х 200 (відстань) х 5 (коефіцієнт) = 2540,00 євро.

Пунктом 21 Порядку №879 встановлено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до п.26 Порядку №879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

За змістом пункту 27 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

За умовами пункту 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

З аналізу вище наведених положень Порядку №879 випливає, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

Стаття 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначає, що автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів чи (та) пасажирів транспортними засобами.

У відповідності до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому суд зазначає, що обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно товарно-транспортної накладної №143 від 27.08.2020, наданої під час проведення перевірки автомобільним перевізником є відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТОРГ ІФ".

Ураховуючи вище наведене, плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у сумі 2540,00 євро, яка на дату проведення розрахунку за офіційним курсом, встановленим Національним банком України становить 81994,24 грн, правомірно нарахована відповідачу - ТОВ "ЗАХІДТОРГ ІФ".

Наявні у матеріалах справи документи, складені за результатами перевірки (довідка № 0007961 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27.08.2020; акт № 0018967 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.08.2020; акт №226054 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.08.2020) підтверджують порушення відповідачем п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, а саме: перевезення вантажу, згідно товарно-транспортної накладної № 143 від 27.08.2020 без оформлення дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України при перевищенні вагових обмежень.

Розрахунок плати за проїзд великоваговими та/або великогабаритними транспортними засобами автомобільними дорогами загального користування №293/041 від 27.08.2020, виконаний відповідно до затвердженої формули та з урахуванням методики встановленої пунктами 31-1 Порядку № 879 з урахуванням перевищення параметрів від нормативу в сумі 2540,00 євро, що на дату проведення розрахунку 27.08.2020 складає 81994,24 грн.

У свою чергу, відповідачем не було надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом та обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Докази оскарження відповідачем в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування заявленої до стягнення плати суду не надано.

Однак, незважаючи на те, що відповідно до п.31-1 Порядку № 879 перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки, відповідачем у визначений вище термін вказані кошти добровільно не сплачено.

За таких обставин, враховуючи що відповідачем не надано документів, які б підтверджували право відповідача на рух дорогами загального користування з перевищенням нормативно вагових параметрів, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 81994,24 грн.

За своєю правовою природою плата за проїзд великовагового транспортного засобу є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування внаслідок такого їх використання.

Як зазначалося вище, у відповідності до п.26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

З урахуванням наведеного, визначена плата за проїзд, несплачена перевізником у встановлені чинним законодавством строки, набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про дійшов висновку задоволення позовних вимог Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТОРГ ІФ" про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 81994,24 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТОРГ ІФ" (01054, місто Київ, вул.Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), будинок 62, ідентифікаційний код 40374602) на користь Державного бюджету України (Городоцька міська ТГ ГУК Львів/Городоцька тг, код отримувача 38008294, р/р UA598999980313171216000013861, Казначейство України, код кодифікації доходів бюджету 22160100, призначення платежу: плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 81994,24 грн

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДТОРГ ІФ" (01054, місто Київ, вул.Хмельницького Богдана (Шевченківський р-н), будинок 62, ідентифікаційний код 40374602) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вул.Антоновича, будинок 51, ідентифікаційний код 39816845) витрати зі сплати судового збору у сумі 2481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 20.03.2023.

Суддя С.О. Турчин