Рішення

від 09.03.2023 по справі 910/12178/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.03.2023Справа № 910/12178/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРТЛЄ БУД» (04060, місто Київ, вул. Ризька, будинок 73-Г, офіс 7/2) до Bernitz Realty, SIA (Латвійська Республіка, Лієпая, вул. Андрея Пумпура 14-5, LV - 3401) про стягнення 1 155 845,47 грн,

Представники учасників справи:

від позивача: Муха Д.О.

від відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРТЛЄ БУД» до Bernitz Realty, SIA про стягнення 3 628 967,39 грн та була передана 11.11.2022 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.04.2022 між ТОВ «ЕРТЛЄ БУД» та Bernitz Realty, SIA було укладено договір купівлі-продажу двох Телоскопічних навантажувачів JCB 531-70 (далі - Товар) на загальну вартість 170 000,00 Євро, що на дату укладення договору становило 5 307 791,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. Договору позивач здійснив 02.05.2022 передоплату за Товар у розмірі 170 000,00 Євро.

Оскільки Додатковою угодою № 1 до договору сторони розірвали договір купівлі-продажу, відповідач товар не поставив, попередню оплату повернув частково, позивач просить стягнути з відповідача 3 628 967,39 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

У встановлений судом строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче засідання на 19.01.2023 року о 10:00 год. та зобов`язано позивача подати до Господарського суду міста Києва 2 (два) екземпляри нотаріально засвідчених перекладів офіційною мовою Латвійської Республіки ухвали суду про відкриття провадження у справі від 16.11.2022 та позовної заяви з доданими до неї документами.

09.12.2022 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 22.11.2022 року разом із якою заявником були надані нотаріально засвідчені переклади офіційною мовою Латвійської Республіки ухвали суду про відкриття провадження у справі від 16.11.2022 та позовної заяви з доданими до неї документами.

12.12.2022 року судом було направлено нотаріально засвідчений переклад офіційною мовою Латвійської Республіки ухвали суду про відкриття провадження у справі від 16.11.2022 та позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача.

19.01.2023 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку із частковим погашенням боргу відповідачем, в якій позивач просить суд стягнути залишок основного боргу у розмірі 20 156,00 Євро, що станом на 18.01.2023 становить - 799 985,59 грн, відповідно до офіційного курсу НБУ. Окрім того, у поданій заяві позивач зазначає, що у відповідача до цих пір наявна основна заборгованість, а тому нарахування штрафних санкцій не зупиняється, але є необхідність у їх уточненні, у зв`язку із чим загальна сума штрафних санкцій (3% річних) за весь період заборгованості становить - 2 829,02 Євро, що станом на 18.01.2023, відповідно до курсу НБУ, складає 112 282,96 грн (за період з 06.05.2022 по 18.01.2023 року).

Отже, ціна позову після уточнення позовних вимог становить - 1 155 845,47 грн, з яких:

1) 20 156,00 Євро - основна заборгованість = 799 985,59 грн, відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 18.01.2023.

2) 2 829,02 Євро - 3% річних = 112 282,96 грн, відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 18.01.2023.

3) 243 576,92 грн - штрафні санкції за несвоєчасне повернення коштів.

Окрім того, у відповідний заяві позивач просить суд повернути частину сплаченого судового збору у розмірі 37 096,84 грн та заявив, відповідно до абз.2 ч.8 ст.129 ГПК України, про те, що всі надані докази судових витрат будуть подані протягом 5 днів з дня винесення рішення суду в цій справі.

У судовому засіданні 19.01.2023 року був присутній представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Судом було постановлено протокольну ухвалу про задоволення заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку із чим, предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості у розмірі 1 155 845,47 грн, інших заяв чи клопотань по суті спору від сторін не надходило, тому судом було поставлено на обговорення питання, щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті. Позивач не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 09.03.2023. Зобов`язано позивача у строк 5 днів з дня отримання цієї ухвали подати до Господарського суду міста Києва 2 екземпляри нотаріально засвідченого перекладу офіційною мовою Латвійської Республіки копії ухвали суду від 19.01.2023.

25.01.2023 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 19.01.2023 року, разом із якою заявником були надані нотаріально засвідчені переклади офіційною мовою Латвійської Республіки ухвали суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 09.03.2023.

01.02.2023 року судом було направлено нотаріально засвідчений переклад офіційною мовою Латвійської Республіки ухвали суду від 19.02.2023 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 09.03.2023 на адресу відповідача, яка отримана останнім 13.02.2023.

08.03.2023 позивач подав до суду заяву про приєднання доказів по справі щодо розміру судових витрат.

У судове засідання 09.03.2023 з`явився представник позивача, надав пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 09.03.2023 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 09.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

27.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРТЛЄ БУД» (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Bernitz Realty» (далі - продавець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупця належні продавцю 2 (два) Телескопічних навантажувачі JCB 531-70, 2021 року випуску, строк роботи яких складає не більше 200 мотогодин роботи, які перебувають у справному стані та підлягають подальшій експлуатації (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору сторони домовилися, що вартість товару становить 5 307 791,00 грн, що еквівалентно становить 170 000,00 Євро відповідно до офіційного курсу Національного Банку України станом на дату укладення договору.

Сторони домовилися, що оплата товару може відбуватися шляхом попередньої оплати, тобто до передачі товару від продавця покупцю (п.2.2 договору).

За умовами п. 4.1 договору сторони домовилися, що товар має бути переданий продавцем покупцю протягом 6 місяців з дня укладення договору (п. 4.1 договору).

Умови доставки товару - DDP згідно Правил Інкотермс-2010. Доставка оплачується за рахунок продавця. Місце поставки: Україна, м. Київ (п. 4.2 договору).

Згідно з п. 8.2 договору у випадку неможливості вирішення розбіжностей шляхом переговорів вони підлягають розгляду у судовому порядку в Господарському суді м. Києва, згідно законодавства України.

Строк дії договору до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного його виконання (п. 9.1 договору).

Дострокове розірвання цього договору може мати місце тільки за згодою сторін або у випадках, визначених законодавством України (п. 9.3 договору).

У випадку припинення або розірвання договору, продавець зобов`язаний повернути попередню оплату покупцю, якщо така була перерахована покупцем (п. 9.6 договору).

На виконання умов договору позивач 02.05.2022 здійснив передоплату за товар у розмірі 170 000,00 Євро, що підтверджується випискою з банку та платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 02.05.2022.

04.05.2022 відповідач звернувся до позивача з листом про неможливість виконати договір та з проханням розірвати договір.

05.05.2022 сторони уклали додаткову угоду №1, відповідно до умов якої домовилися розірвати договір купівлі-продажу від 27.04.2022. Також сторони домовилися, що продавець повертає сплачені йому грошові кошти у розмірі 170 000,00 Євро згідно Основного договору.

Проте 08.11.2022 відповідач повернув позивачу грошові кошти в сумі 79 924,00 Євро, 23.11.2022 - 19 980,00 Євро, 05.12.2022 - 24 970,00 Євро, 07.12.2022 - 24 970,00 Євро, у зв`язку із чим заборгованість становить 20 156,00 Євро.

З огляду на вказане, позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача 20 156,00 Євро основної заборгованості, що станом на 18.01.2023 становить 799 985,59 грн, 3% річних у розмірі 2 829,02 Євро, що станом на 18.01.2023 становить 112 282,96 грн, та штрафні санкції у розмірі 243 576,92 грн (пеня відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції".

Також просить повернути судовий збір у розмірі 37 096,84 грн, стягнути з відповідача загальні витрати на послуги перекладача та нотаріуса у розмірі 11500,00 грн, загальну вартість поштових послуг, пов`язаних з виконанням вимог процесуального законодавства у розмірі 1 430,36 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 70 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про міжнародне приватне право» учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності (пункт 1 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право») спір підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно з п. 8.2 договору у випадку неможливості вирішення розбіжностей шляхом переговорів вони підлягають розгляду у судовому порядку в Господарському суді м. Києва, згідно законодавства України.

З огляду на зазначене вище, спір у даній справі підлягає розгляду Господарським судом міста Києва.

У відповідності до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За приписами ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з умовами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Як зазначалося вище, відповідно до п. 2.1 договору сторони домовилися, що вартість товару становить 5 307 791,00 грн, що еквівалентно становить 170 000,00 Євро відповідно до офіційного курсу Національного Банку України станом на дату укладення договору.

На виконання умов договору позивач 02.05.2022 здійснив передоплату за товар у розмірі 170 000,00 Євро, що підтверджується випискою з банку та платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 02.05.2022.

04.05.2022 відповідач звернувся до позивача з листом про неможливість виконати договір та з проханням розірвати договір.

05.05.2022 сторони уклали додаткову угоду №1, відповідно до умов якої домовилися розірвати договір купівлі-продажу від 27.04.2022. Також сторони домовилися, що продавець повертає сплачені йому грошові кошти у розмірі 170 000,00 Євро згідно Основного договору.

Проте 08.11.2022 відповідач повернув позивачу грошові кошти в сумі 79 924,00 Євро, 23.11.2022 - 19 980,00 Євро, 05.12.2022 - 24 970,00 Євро, 07.12.2022 - 24 970,00 Євро, у зв`язку із чим заборгованість становить 20 156,00 Євро.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми позовних вимог та будь-яких заперечень по суті позовних вимог не надано, доводів позивача у встановленому законом порядку не спростовано.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ЕРТЛЄ БУД» про стягнення з відповідача 20 156,00 Євро основної заборгованості, що станом на 18.01.2023 становило 799 985,59 грн.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 829,02 Євро, що станом на 18.01.2023 становить 112 282,96 грн.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц зазначено, що передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. При обчисленні 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.

Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що він правильний, а тому стягненню з відповідача підлягає 3% річних у розмірі 2 829,02 Євро, що станом на 18.01.2023 становило 112 282,96 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 243 576,92 грн (пеня відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції".

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (ч. 3 ст. 13 вказаного Закону).

Згідно з ч. 5 ст. 13 цього Закону порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до п. 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" граничні строки розрахунків за операціями з експерту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.

Як вбачається з договору, поставка мала відбутися до 28.10.2022, або ж мало відбутися повернення попередньої оплати.

Проте відповідачем попередня оплата не повернута.

Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що він правильний, а тому стягненню з відповідача підлягають штрафні санкції у розмірі 243 576,92 грн.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Отже, враховуючи задоволення позову, витрати зі сплати судового збору у розмірі 17 337,68 грн підлягають стягненню з відповідача.

Також позивач просить повернути судовий збір у розмірі 37 096,84 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

З огляду на викладене та враховуючи заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та клопотання про повернення судового збору у розмірі 37 096,84 грн, суд вважає за можливе повернуту Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕРТЛЄ БУД» переплачений судовий збір з Державного бюджету України у розмірі 37 096,84 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача загальні витрати на послуги перекладача та нотаріуса у розмірі 11500,00 грн, загальну вартість поштових послуг, пов`язаних з виконанням вимог процесуального законодавства у розмірі 2147,56 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 70 000,00 грн.

Згідно із ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Крім того, частинами четвертою і п`ятою статті 127 ГПК України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Так, на виконання ухвал Господарського суду міста Києва, позивачем здійснювався нотаріально засвідчений переклад офіційною мовою Латвійської Республіки ухвали суду про відкриття провадження та позовної заяви з додатками, та ухвали про закриття підготовчого провадження у справі, в результаті чого ним сплачено 9500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8807 від 30.11.2022 та актом наданих послуг №РФ-000011 від 30.11.2022, а також 2000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №8824 від 23.01.2023та актом наданих послуг №РФ-000003 від 24.01.2023.

Крім того, позивачем надано докази відправлення позовної заяви з додатками відповідачу, вартість якого становила 713,16 грн, що підтверджується Митною декларацією №ЕА 010357755UA, заяви про зменшення розміру позовних вимог з додатками, вартість відправки якої становила 717,20 грн, що підтверджується Митною декларацією №ЕА 010359169UA, а також заяви про приєднання доказів (судових витрат), вартість відправки якої становила 717,20 грн, що разом становить 2147,56 грн.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи вимоги ст. ст. 123, 127, 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що вказані судові витрати на послуги перекладача та нотаріуса у розмірі 11500,00 грн, та на вартість поштових послуг, пов`язаних з виконанням вимог процесуального законодавства, у розмірі 2147,56 грн підлягають стягненню з відповідача у загальному розмірі 13 647,56 грн.

Крім того, позивачем на підтвердження понесення витрат на правову допомогу долучено до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги від 01.11.2022, укладений між ТОВ «ЕРТЛЄ БУД» та адвокатом Мухою Д.О.; додаткову угоду № 1 до нього від 01.11.2022, відповідно до якої сторони домовились, що гонорар адвоката за ведення досудової роботи, повне представлення інтересів клієнта в суді першої інстанції, позасудове врегулювання спору, в тому числі підготовка та подання позовної заяви, участь в судових засіданнях, проведення переговорів тощо щодо справи, становить 70 000,00 грн.; ордер на надання правничої (правової) допомоги від 19.11.2022 Серії АІ №1308845; акт приймання-передачі наданих послуг від 07.03.2023, укладений між сторонами, відповідно до якого вартість послуг складає 70 000,00 грн.

Частини 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас відповідачем не подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

При цьому, судом враховано, що заявлений до відшкодування розмір судових витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і процесуального права (оскільки висвітлює затрати по роботі адвоката у даній справі), що відповідає правовим позиціям, викладеним Верховним Судом у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та у постановах від 25.04.2018 у справі №922/3142/17, від 02.05.2018 у справі №910/22350/16, від 11.06.2018 року у справі №923/567/17.

Також суд враховує позицію Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, відповідно до якої витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Беручи до уваги підтвердження позивачем правового статусу адвоката, надання доказів фактичного надання правничої допомоги на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви, в зв`язку з чим, судом покладаються на відповідача витрати позивача на правову допомогу в розмірі 70 000, 00 грн.

Керуючись статтями 226, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Bernitz Realty, SIA (Латвійська Республіка, Лієпая, вул. Андрея Пумпура 14-5, LV - 3401, реєстраційний номер 42103085137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРТЛЄ БУД» (04060, місто Київ, вул. Ризька, будинок 73-Г, офіс 7/2, код ЄДРПОУ 36592781) основний борг у розмірі 20 156 (двадцять тисячі сто п`ятдесят шість) 00 Євро основної заборгованості, що станом на 18.01.2023 становило 799 985 (сімсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн 59 коп., 3% річних у розмірі 2 829 (дві тисячі вісімсот двадцять дев`ять) 02 Євро, що станом на 18.01.2023 становило 112 282 (сто дванадцять тисяч двісті вісімдесят дві) грн 96 коп., штрафні санкції у розмірі 243 576 (двісті сорок три тисячі п`ятсот сімдесят шість) грн 92 коп., судовий збір у розмірі 17 337 (сімнадцять тисяч триста тридцять сім) грн 68 коп., судові витрати у розмірі 13 647 (тринадцять тисяч шістсот сорок сім) грн 56 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) грн 00 коп.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕРТЛЄ БУД» (04060, місто Київ, вул. Ризька, будинок 73-Г, офіс 7/2, код ЄДРПОУ 36592781) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 37 096 (тридцять сім тисяч дев`яносто шість) грн 84 коп., сплачений на підставі платіжної інструкції №8800 від 18.11.2022.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 20.03.2023

Суддя Владислав ДЕМИДОВ