Рішення

від 20.03.2023 по справі 910/14751/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2023Справа № 910/14751/22Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Кроско»

про стягнення 51 899,23 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Кроско» про стягнення 51 899,23 грн за скид стічних вод без умов на скид, що є порушенням п. 8.1 Правил № 1879.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14751/22, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

25.01.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

08.02.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

23.02.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена сторонам на адреси їх місцезнаходження рекомендованим листом та отримана останніми, що підтверджується повернутими на адресу суду рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.10.2018 між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Кроско» (споживач) укладено договір № 19816/5-09-Т на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі (надалі - Договір) у відповідності із Законами України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

За умовами п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення та на підставі пред`явлених споживачем вимог до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва, а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (надалі - Правила № 190), Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 (надалі - Правила № 316), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 за № 1879, зареєстрованого в Головному управлінні юстиції у м. Києві від 17.10.2011 за № 44/903 (надалі - Правила № 1879), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п. 1.4. Договору споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження Вимог до скиду стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства (за виключенням передбачених законодавством випадків, коли споживачу не потрібно отримувати Вимоги до скиду стічних вод), а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Згідно з підпунктом 3.3.13 пункту 3.3 Договору споживач зобов`язаний своєчасно подовжувати у встановленому порядку Вимоги до скиду стічних вод, утримувати в належному технічному та санітарному стані мережі та обладнання.

Відповідно до п. 4.12 Договору, у разі порушення споживачем п.п. 1.1, 1.4 цього Договору, останній сплачує постачальнику плату за скид стічних вод без чинних Вимог до скиду стічних вод, яка нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, відповідно до вимог чинного законодавства.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 01.07.2021. Дію цього Договору може бути подовжено за згодою сторін на узгоджений ними строк шляхом укладання додаткової угоди до Договору. В іншому випадку по закінченню терміну дії Договору, постачальник має право припинити надання послуг до повного виконання споживачем взятих на себе зобов`язань за цим Договором та врегулювання договірних відносин з постачальником.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що відповідачем у період з 11.01.2021 по 11.02.2021 здійснювався скид стічних вод без умов на скид, що є порушенням положень п. 8.1. Правил № 1879, у зв`язку з чим на адресу відповідача було направлено лист-попередження від 17.03.2021 із розрахунком плати за скид стічних вод № 15/ВУ-Ф-06/177-02-2021р. від 17.03.2021 у розмірі 51 899,23 грн, який відповідачем залишено без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Відповідач, у свою чергу, проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що позивачем невірно визначено строк порушення відповідачем положень п. 8.1. Правил № 1879. Так, за твердженням відповідача, враховуючи положення п. 3.3.4 Правил № 1879, згідно з якими Умови на скид видаються на один рік, строк дії Умов на скид 2020 року мав закінчитись 29.01.2021, а не 10.01.2021, як визначено позивачем. Також відповідач вказує, що позивачем не обґрунтовано заявлений ним розмір плати за скид стічних вод без Умов на скид.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю природою є договором надання послуг, за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного кодексу України).

Договірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», сферу дії якого визначено статтею 2 Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» його дія поширюється на всі суб`єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об`єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» є підприємством питного водопостачання, яке надає послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (Правила № 1879), які поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або не побутового походження).

Правила № 1879 встановлюють вимоги до Абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки Абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення (п. 1.5 Правил № 1879).

Згідно з п. 1.7 Правил № 1879 стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди Абонента побудовані відповідно до проекту, розробленого згідно з виданими Водоканалом технічними умовами на приєднання до міської каналізації, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами Державних будівельних норм, Абонентом одержані Умови на скид та укладений Договір на послуги водопостачання та водовідведення.

В пункті 2.4 та підпункті 3.3.1 пункту 3.3 Правил № 1879 регламентовано, що Абоненти зобов`язані отримати у Водоканалі Умови на скид.

Згідно з підпунктом 3.3.4 п. 3.3 Правил № 1879 умови на скид видаються на один рік.

Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (п. 8.1. Правил № 1879).

Так, за твердженням позивача, відповідач в проміжок часу з 11.01.2021 по 11.02.2021 здійснював скид стічних вод без умов на скид за адресою: вул. Сурікова, 3, корпус 37 у м. Києві, що є порушенням п. 8.1 Правил № 1879.

Судом встановлено, що на підставі заявки абонента № 116/0/15/01-19 від 10.01.2019 Департаментом екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 30.01.2019 видано відповідачу Умови на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресою: вул. Сурікова, 3, корпус 37 у м. Києві, зі строком дії до 10.01.2020, який в подальшому продовжено до 10.01.2021.

Таким чином, доводи відповідача про те, що строк дії Умов на скид 2020 року мав закінчитись 29.01.2021 відхиляються судом, оскільки спростовуються матеріалами справи.

В подальшому, на підставі заявки абонента № 625/0/15/01-21 від 12.02.2021 Департаментом екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 24.02.2021 видано відповідачу Умови на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресою: вул. Сурікова, 3, корпус 37 у м. Києві, зі строком дії до 12.02.2022.

При цьому, позивач зазначає, що початок перебігу строку дії Умов на скид стічних вод пов`язується саме з датою подання споживачем первинної заяви про отримання умов на скид стічних вод, що обумовлено необхідністю уникнення скиду стічних вод споживачами без умов на скид після подання відповідних заяв. Так, оскільки первинна заява відповідачем була подана 10.01.2019, відтак Умови на скид, видані 30.01.2019, діяли до 10.01.2020 та в подальшому продовжені до 10.02.2021. Оскільки у 2021 відповідач звернувся із відповідним листом про подовження умов на скид стічних вод з порушенням строків, визначених п. 3.3.5 Правил № 1879 (за один місяць до закінчення строку дії умов на скид), у позивача були відсутні підстави для подовження існуючих умов на скид стічних вод, а тому останнім видано нові умови на скид стічних вод з початком дії з дня звернення відповідача з відповідним листом, а саме з 12.02.2021.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що у період з 11.01.2021 по 11.02.2021 відповідач здійснював скид стічних вод у систему каналізації міста без отримання Умов на скид стічних вод.

У зв`язку зі скидом стічних вод відповідачем без умов на скид стічних вод позивачем було направлено на адресу відповідача лист-попередження від 17.03.2021 із розрахунком від 17.03.2021 № 15/ВУ-Ф-06/177-02-2021р. на суму 51 899,23 грн, які отримано відповідачем 13.04.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, який був доданий позивачем до матеріалів позовної заяви. Факт отримання вказаного листа-попередження із розрахунком не заперечується відповідачем.

Крім того, матеріали справи містять також вимогу позивача від 20.10.2022 № 3085/15/15/02-22 про сплату грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид у розмірі 51 899,23 грн у семиденний термін із моменту одержання вимоги. Вказана вимога направлена на адресу відповідача 25.10.2022, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист № 0101509546496 та копією фіскального чека.

Натомість, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем грошових коштів у розмірі 51 899,23 грн за скид стічних вод з об`єкту без умов на скид стічних вод, розташованого за адресою: вул. Сурікова, 3, корпус 37 у м. Києві.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 219 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватись оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку.

За змістом ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарської санкції є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною.

У постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 910/23088/17 зазначено, що визначена у справі плата за скид стічних вод без дозволу не є штрафом у розумінні статей 238-241 Господарського кодексу України, а є оперативно-господарською санкцією у розумінні статей 217, 219, 235, 237 Господарського кодексу України.

Враховуючи зазначені положення законодавства, нараховані споживачу кошти у розмірі 51 899,23 грн за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод є оперативно-господарською санкцією.

З огляду на вищенаведене та встановлення факту невиконання відповідачем обов`язку щодо отримання Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва, позивач має право на застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді застосування п`ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення.

Перевіривши розрахунок плати за скид стічних вод без одержання Умов у розмірі 51 899,23 грн, судом встановлено, що він є обґрунтованим та арифметично правильним.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та виходячи з наведених вище норм процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача про скид у період з 11.01.2021 по 11.02.2021 стічних вод без Умов на скид, з огляду на що твердження позивача про порушення відповідачем Правил № 1879 визнаються судом обґрунтованими.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення заборгованості за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Кроско» (вул. Сурикова, 3, корпус 37, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 42264353) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, ідентифікаційний код 03327664) грошові кошти у розмірі 51 899,23 грн за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод та судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20.03.2023.

Суддя Т. Ю. Трофименко