ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
07.03.2023Справа № 910/10394/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "МОДУС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФДМ БУД"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ІНКОМ"
про стягнення 259 814,32 грн,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФДМ БУД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "МОДУС"
про стягнення 73 210, 42 грн
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судових засідань Федорова С.М.
Представники учасників справи:
від позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом: Буценко А.І.;
від відповідача за зустрічним/позивача за зустрічним позовом: Слободенюк В.А.;
від третьої особи: не з`явився;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "МОДУС" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФДМ БУД" (надалі-відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 259 814,32 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на ст.509, 526, 610, 611, 612, 626, 629, 655, 693, 712, 837, 839 Цивільного кодексу України, ст.220 Господарського кодексу України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за договором підряду №25-01-22П від 25.01.2022, в частині повного та своєчасного виконання робіт.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі №910/10394/22, визнано справу малозначною та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
09.11.2022 від позивача на виконання ухвали суду надійшла виписка банку про рух коштів між позивачем та відповідачем.
15.11.2022 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову повністю та, зокрема, зазначає, що перший етап робіт - монтаж підсистем було виконано повністю, а другий етап - монтаж HPL панелей не було закінчено через форс-мажорні обставини, однак фактично відповідачем було вжито всіх заходів щодо встановлення порядку виконання договору.
Також 15.11.2022 від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "МОДУС" про стягнення суми грошових коштів у розмірі 73 210,42 грн.
Зустрічний позов, з посиланням на ст.526, 617 Цивільного кодексу України, мотивовано тим, що відповідачем, як підрядником виконано перший етап робіт, а другий етап не було завершено через настання форс-мажорних обставин, оскільки панелі які закуповувались для другого етапу були знищені на складі в місті Ірпінь. Зазначає, що звертався до замовника з листом про настання форс-мажорних обставин та пропонував альтернативний варіант повернення втраченого за умови відшкодування збитків державою з бюджету. Вказує, що ним, фактично, як підрядником було вжито всіх заходів щодо встановлення порядку виконання договору, а також складено зі свої сторони акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт та витрати (за формою КБ-3), які направлені замовнику, однак останній їх не підписав та не надав жодної відповіді, а тому, на думку відповідача роботи мають бути сплачені згідно складаного ним акту.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2022 залишено зустрічний позов ТОВ "ФДМ БУД" без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.
28.11.2022 від представника ТОВ "ФДМ БУД" надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФДМ БУД" (надалі - відповідач за первісним/позивач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "МОДУС" (надалі - позивач за первісним/відповідач за зустрічним позовом) про стягнення 73 210, 42 грн, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом, подальший розгляд справи № 910/10394/22 постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 11.01.2023.
08.12.2022 від представника позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив за первісним позовом.
28.12.2022 від представника позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічний позов, у якому останній заперечує проти вимог зустрічного позову, посилаючись на його необґрунтованість.
28.12.2022 від представника відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копії сертифікату № 3100-22-1912 про форс-мажорні обставини, виданого Торгово-промисловою палатою України.
У підготовче засідання 11.01.2023 з`явились сторони. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ІНКОМ" (надалі - третя особа), продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 07.02.2023.
27.01.2023 від представника третьої особи на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання та пояснення.
30.01.2023 від представника позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом на виконання вимог ухвали суду надійшли документи для долучення до матеріалів справи.
01.02.2023 від представника відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовом на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
02.02.2023 на електронну адресу суду (06.02.2023 оригінал) від представника третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі третьої особи.
У підготовче засідання 07.02.2023 з`явились представники сторін, третя особа в засідання не з`явилась, про дату та час проведення судового засідання повідомлялась належним чином. Враховуючи, що судом під час підготовчого провадження, та зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, учасниками справи було заявлено про надання суду всіх наявних у них доказів і пояснень по справі, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.03.2023.
У судовому засіданні 07.03.2023 представник позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним підтримав позовні вимоги за первісним позовом та заперечував проти задоволення зустрічного позову в повному обсязі, представник відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовом заперечувала проти задоволення первісного позову, зустрічний позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд дійшов висновку, що неявка третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 07.03.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
25.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "МОДУС" (замовник, позивач за первісним/відповідач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФДМ БУД" (підрядник, відповідач за первісним/позивач за зустрічним позовом) укладено договір підряду №25-01-22 П (надалі - договір) відповідно до п.1.1. якого підрядник зобов`язався власними силами, за завданням і відповідно до вказівок замовника, у строки, порядку та на умовах, що передбачені даним договором, виконати будівельні роботи на об`єкті "Капітальний ремонт дитячого відділення анастезіології з ліжками для реанімації та інтенсивної терапії" на четвертому поверсі замовника, клас наслідків (відповідальності)-СС1 (надалі-роботи) і здати виконані роботи замовнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.
Обсяг, склад і вартість робіт, етапність, порядок розрахунків визначаються у договірній ціні (додаток №1) та у плані-графіку виконання та фінансування робіт (надалі -додаток №2), що є невід`ємними частинами даного договору (п.1.2. договору).
Згідно із п.2.2. договору сторони встановили наступний порядок розрахунків:
1) замовник здійснює попередню оплату в розмірі 70 (сімдесят) відсотків від вартості договірної ціни, не пізніше ніж за 3 (три) робочі дні до дати початку робіт та отримання від підрядника відповідного рахунку-фактури на оплату;
2) остаточна оплата вартості фактично виконаних робіт, точний розмір якої буде визначено сторонами у підписаному акті приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3), здійснюється замовником щомісяця протягом 5 (п`яти) робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в), а також отримання від підрядника відповідного рахунку-фактури на оплату. При цьому, акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3) за поточний місяць надаються підрядником замовнику не пізніше 5 (п`ятого) числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому були фактично виконані роботи.
Відповідно до п.п.2.3.-2.6. договору в акті приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3) обов`язково вказується замовником - замовник (повне найменування замовника), підрядником - підрядник (повне найменування підрядника). У випадку необхідності заміни підрядником раніше погоджених матеріалів, обладнання, устаткування на аналогічні для виконання робіт, їх вартість не має перевищувати ринкову, яка була першочергово визначена у договірній ціні додатку № 1 до договору. Такі аналогічні матеріали, устаткування, обладнання повинні обов`язково відповідати умовам проектної документації. У разі виконання підрядником, незалежно від причин, робіт не в повному обсязі та/або використання для таких робіт матеріалів, устаткування, обладнання не в повному обсязі, що передбачено додатком № 1 до цього договору, замовник оплачує вартість тільки фактично виконаних робіт та використаних матеріалів, устаткування, обладнання.
Згідно із п.3.1.-3.4. договору строки виконання конкретних етапів робіт за даним договором визначаються у додатку № 2 до договору. Дата початку виконання робіт за договором визначається у додатку № 2 до цього договору, але не раніше ніж з моменту надання доступу до приміщення, стан якого є належним для виконання підрядником робіт відповідно до даного договору, що фіксується актом приймання - передачі приміщення, проектно-дозвільної документації та перерахування замовником попередньої оплати. Підрядник зобов`язується виконати роботи з належною якістю та передати їх замовнику, у строки, що вказані у цьому договорі та/або додатках до нього, за умови виконання замовником своїх зобов`язань за даним договором. Датою повного завершення конкретних етапів робіт вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3).
У пункті 5.1.2. договору передбачено, що підрядник зобов`язаний:
- виконувати роботи якісно та в строки, що передбачені цим договором та/або додатками до нього;
- негайно сповістити замовника та до отримання від нього вказівок призупинити подальше виконання робіт при виявленні:
· непридатності або недоброякісності наданої замовником проектної (технічної) документації;
· можливих несприятливих для замовника наслідків виконання його вказівок щодо способу виконання робіт;
· інших, що не залежать від підрядника обґрунтованих обставин, які загрожують придатності або міцності результатів виконуваної роботи або які створюють неможливість її завершення у встановлений строк.
- забезпечити замовнику можливість вільного доступу до місця проведення робіт для здійснення контролю над ходом виконання робіт;
- дотримуватися правил і норм охорони праці та пожежної безпеки; вчасно повідомляти замовника про готовність до здачі окремих етапів робіт; надати замовнику виконавчу документацію (акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3) після закінчення конкретних етапів робіт впродовж 3 (трьох) робочих днів після такого завершення.
Відповідно до 5.2.1. договору замовник має право:
- залучати представників проектних та експлуатаційних організацій, а також будь-яких інших компетентних технічних спеціалістів для участі у прийманні робіт;
- не втручаючись в господарську діяльність підрядника здійснювати контроль за ходом та якістю виконання робіт;
- при виявленні відхилень в ході виконання робіт, видати підряднику розпорядження про їх усунення, а при серйозних порушеннях, приймає рішення про припинення робіт з визначенням термінів усунення таких порушень - без додаткових оплат;
- здійснювати контроль за виконанням робіт підрядником і пред`являти претензії до нього у випадку неякісного і несвоєчасного виконання робіт. Авторський та технічний нагляд замовник здійснює із залученням осіб, які мають право здійснювати такий нагляд з укладенням окремих договорів;
- прийняти належним чином виконані підрядником роботи. У разі виявлення недоліків у виконаних роботах, замовник вправі вимагати від підрядника усунення таких недоліків згідно з даним договором.
Підрядник не пізніше 5 (п`ятого) числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому були фактично виконані роботи, надає замовнику підписані зі свого боку у двох екземплярах акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3). Замовник протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання від підрядника вищезазначених документів повинні розглянути та прийняти виконані роботи (п.6.1. договору).
У пункті 6.2. договору сторонами погоджено, що в разі, якщо виконані роботи не відповідають умовам даного договору замовник має право протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3), надати підряднику письмову мотивовану відмову від приймання зазначених робіт разом з проектом рекламаційного трьохстороннього акту (додаток № 3), в якому фіксується перелік недоліків (дефектів) та строки їх усунення підрядником. Підрядник зобов`язаний усунути всі виявлені недоліки (дефекти) власними силами та власним коштом у строки, вказані в рекламаційному акті, забезпечивши при цьому збереження результату робіт або його частини, у якій виконується усунення недоліків (дефектів). Строки, визначені замовником для усунення виявлених недоліків повинні відповідати їх обсягу та складності.
Відповідно до п.п.6.5.-6.9. договору у випадку відсутності в замовника зауважень до актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3), вони впродовж 5 (п`яти) робочих днів після їх підписання повертають один підписаний екземпляр підряднику. Після закінчення 5 (п`яти) робочих днів, визначених пунктом 6.5. даного договору, при відсутності мотивованої відмови, роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті згідно з умовами даного договору. Ризик випадкового знищення або пошкодження результатів робіт до їх прийняття замовником несе підрядник, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника. Повідомлення про пошкодження результатів робіт, відповідальність за виникнення якого несе підрядник, надсилається замовнику протягом 3 (трьох) робочих днів після його виявлення. Пошкодження підлягає усуненню підрядником у строки, узгоджені сторонами із урахуванням його складності та обсягів. Підрядник зобов`язаний повідомити замовника про вжиті заходи протягом 3 (трьох) робочих днів після усунення пошкодження.
Пунктом 12.1. договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022, але у будь-якому випадку до повного виконання всіх своїх зобов`язань, у тому числі взаєморозрахунків.
У пункті 12.3.2. сторонами погоджено, що замовник має право розірвати договір у разі порушення підрядником своїх зобов`язань, передбачених цим договором, а також у випадках:
12.3.2.1. Систематичного порушення підрядником термінів виконання робіт;
12.3.2.2. Анулювання ліцензій на будівельну діяльність, інших санкцій державних органів в межах чинного законодавства, що позбавляють підрядника права на виконання робіт.
Згідно із п.12.4. договір може бути розірваний також в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення іншої сторони не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до моменту розірвання. У такому випадку, якщо сума передоплати перевищує вартість виконаних робіт то різниця між сплаченими коштами та вартістю виконаних робіт підлягає поверненню замовнику впродовж 5 (п`яти) робочих днів з моменту розірвання договору і навпаки, якщо вартість виконаних робіт перевищує суму передоплати то замовник пропорційно оплачує виконані, але неоплачені роботи.
У пункті 12.6. договору сторони погодили, що допускають для обміну документами та отриманням усіх необхідних погоджень під час виконання цього договору використання оперативної електронної переписки, яка буде мати юридичну силу за наступними адресами електронної пошти:
від імені замовника - E.Denisov@moduscg.com, ОСОБА_1 (050) 272-21-40;
від імені підрядника - info@genfasad.com.ua, Ермаков Олександр +38 (063) 993 85 41.
Згідно із додатком №1 до договору сторонами погоджено договірну ціну робіт у розмірі 452 057,35 грн.
У додатку №2 до договору сторонами погоджено план-графік виконання та фінансування робіт, а саме:
1 етап: монтаж підсистеми, дата початку робіт - 07.02.2022, дата закінчення робіт - 18.02.2022;
2 етап: монтаж HPL панелей, дата початку робіт - 21.02.2022, дата закінчення робіт - 04.03.2022.
Так, на виконання умов договору замовником 27.01.2022 було здійснено попередню оплату робіт у сумі 316 440, 24 грн (70% від ціни договору), що підтверджується платіжним дорученням №124 від 27.01.2022.
Як зазначає позивач за первісним позовом (замовник) після здійснення ним попередньої оплати підрядник виконав роботи за договором лише частково та 20.04.2022 направив листа на електронну адресу, яка не погоджена в договорі, де повідомив, що в зв`язку з настанням форс-мажорних обставин він не має можливості завершити роботи.
Враховуючи зазначене 16.05.2022, в зв`язку з тим, що бойові дії тривали більше трьох місяців, замовником (позивачем за первісним позовом) було направлено на електронну адресу підрядника (відповідача за первісним позовом) листа за вих.№10 від 16.05.2022 про припинення договірних відносин. У зазначеному листі замовник, з метою належного оформлення припинення договірних відносин, просив підрядника підготувати та направити для погодження акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт та повернути частину невикористаного авансу. Вказане повідомлення від 16.05.2022 було направлено 18.05.2022 підряднику рекомендованим листом за №0303916546338.
19.05.2022 від підрядника на електронну адресу замовника надійшов інформативний лист без номеру та дати, в якому підрядник зазначив, що не має можливості без залучення відповідних спеціалістів оцінити обсяг фактично-виконаних робіт та скласти акт, а тому на підставі п.5.2.1 договору просив замовника залучити компетентних спеціалістів для участі в приймання робіт 20.05.2022.
20.05.2022 замовником, за участі представників генерального підрядника, служби технічного нагляду та генерального проектувальника складено акт встановлення об`єму виконаних робіт, в якому зазначено, що при огляді робіт виконаних підрядником останнім було здійснено монтаж алюмінієвої підсистеми в об`ємі 53, 3 кв.м., а роботи з виготовлення та монтажу HPL панелей на стіни, стелю і двері не розпочато.
Одночасно 20.05.2022 підрядником також складено акт фіксування виконання об`ємів, підписаний лише з його сторони, яким встановлено, що фактично виконані комплексні монтажні роботи з облаштування стелі та стін підсистемою (без поклейки HPL панелей) в загальній кількості 53, 75 кв.м. Залишились невиконаними комплексні монтажні роботи з облаштування стелі та стін HPL панелями, разом з підсистемою та комплексні монтажні роботи з облаштування дверей HPL панелями.
26.05.2022 від підрядника на електронну адресу замовника надійшли акт виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в на суму 389 650,66 грн і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2022 року форми №КБ-3 на суму 389 650,66 грн, що не були підписані зі сторони підрядника.
03.06.2022 замовником на електронну адресу підрядника направлено лист за вих.№13, разом із вказаним вище актом встановлення об`єму виконаних робіт, в якому замовник просив, з урахуванням зазначеного акту на підставі п.5.1.2. направити на погодження виконавчу документацію (акт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3), яка повинна відповідати вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
17.06.2022 від підрядника на електронну адресу замовника надійшов лист №б\н у якому зазначено, що акт встановлення об`єму виконаних робіт від 20.05.2022 складено, з порушенням умов договору, оскільки на ньому відсутній підпис представника підрядника. Вказав, що замовником мають бути сплачені всі фактично закуплені матеріали та виконані роботи, що зазначені в акті за формою КБ-2в і довідці за формою КБ-3, які були направлені ще 26.05.2022, та оскільки заперечень протягом 5 днів на них не надходило, вони вважаються погодженими і підлягають оплаті. Також зазначає, що враховуючи настання форс-мажорних обставин гарантує повернення грошових коштів у повному обсязі за знищений товар, поставлену продукцію за умови відшкодування збитків державою з бюджету.
29.07.2022 замовником на електронну адресу підрядника направлено лист за вих.№16, разом із складеними і підписаними зі своєї сторони актом за формою КБ-2в та довідкою за формою КБ-3 від 29.07.2022 на загальну суму 56 625,92 грн.
12.08.2022 від підрядника на адресу замовника надійшов лист-претензія за вих.№12/08 про сплату заборгованості за виконані роботи в сумі 73 203, 74 грн.
16.08.2022 замовником направлено підряднику претензію №1 про повернення надмірно сплачених грошових коштів у сумі 259 814, 32 грн.
Так, предметом первісного позову є вимоги замовника (позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовом) до підрядника (відповідача за первісним/позивача за зустрічним) про стягнення 259 814, 32 грн збитків у вигляді суми невикористаного авансового платежу.
Предметом зустрічного позову є вимоги підрядника (позивача за зустрічним/відповідача за первісним позовом) до замовника (відповідача за зустрічним/позивача за первісним позовом) про стягнення 73 210, 42 грн основного боргу за виконані роботи.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст.846 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст.877 Цивільного кодексу України визначено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Згідно ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За умовами укладеного між сторонами правочину позивач за первісним/відповідач за зустріним позовом (замовник) доручив, а відповідач за первісним/позивач з зустрічним позовом (підрядник) зобов`язався виконати будівельні роботи на об`єкті "Капітальний ремонт дитячого відділення анастезіології з ліжками для реанімації та інтенсивної терапії" на четвертому поверсі замовника, клас наслідків (відповідальності)-СС1 (надалі-роботи) і здати виконані роботи замовнику, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.
Згідно із додатком №1 до договору сторонами погоджено договірну ціну робіт у розмірі 452 057,35 грн, а в додатку №2 до договору погоджено план-графік виконання та фінансування робіт, а саме:
1 етап: монтаж підсистеми, дата початку робіт - 07.02.2022, дата закінчення робіт - 18.02.2022;
2 етап: монтаж HPL панелей, дата початку робіт - 21.02.2022, дата закінчення робіт - 04.03.2022.
Так, на виконання умов договору замовником 27.01.2022 було здійснено попередню оплату робіт в сумі 316 440, 24 грн (70% від ціни договору).
Як установлено судом вище та не заперечується сторонами, підрядник приступив до виконання робіт, однак не закінчив їх виконання в повному обсязі, в зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, а саме з введенням указом Президента України з 24.02.2022 на всій території України військового стану через військову агресію Російської Федерації.
Отже, з огляду на визначені позивачами підстави позовів (за первісними та зустрічними вимогами) спірними обставинами в цій справі, які є предметом дослідження, підлягають встановленню та мають значення для правильного вирішення спору цій справі, є обставини щодо об`єму виконання робіт.
Так, згідно із п.2.2. договору сторони погодили, що остаточна оплата вартості фактично виконаних робіт, точний розмір якої буде визначено сторонами у підписаному акті приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3), здійснюється замовником щомісяця протягом 5 (п`яти) робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в), а також отримання від підрядника відповідного рахунку-фактури на оплату. При цьому, акт приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3) за поточний місяць надаються підрядником замовнику не пізніше 5 (п`ятого) числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому були фактично виконані роботи.
Відповідно до п.п.2.3.-2.6. договору в акті приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3) обов`язково вказується замовником - замовник (повне найменування Замовника), підрядником - підрядник (повне найменування підрядника). У випадку необхідності заміни підрядником раніше погоджених матеріалів, обладнання, устаткування на аналогічні для виконання робіт, їх вартість не має перевищувати ринкову вартість, яка була першочергово визначена у договірній ціні додатку № 1 до договору. Такі аналогічні матеріали, устаткування, обладнання повинні обов`язково відповідати умовам проектної документації. У разі виконання підрядником, незалежно від причин, робіт не в повному обсязі та/або використання для таких робіт матеріалів, устаткування, обладнання не в повному обсязі, що передбачено додатком № 1 до цього договору, замовник оплачує вартість тільки фактично виконаних робіт та використаних матеріалів, устаткування, обладнання.
Згідно із п.3.4. договору датою повного завершення конкретних етапів робіт вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3).
Підрядник не пізніше 5 (п`ятого) числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому були фактично виконані роботи, надає замовнику підписані зі свого боку у двох екземплярах акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3). Замовник протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання від підрядника вищезазначених документів повинні розглянути та прийняти виконані роботи (п.6.1. договору).
У пункті 6.2. договору сторонами погоджено, що в разі, якщо виконані роботи не відповідають умовам даного договору замовник має право протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3), надати підряднику письмову мотивовану відмову від приймання зазначених робіт разом з проектом рекламаційного трьохстороннього акту (додаток № 3), у якому фіксується перелік недоліків (дефектів) та строки їх усунення підрядником. Підрядник зобов`язаний усунути всі виявлені недоліки (дефекти) власними силами та власним коштом у строки, вказані в рекламаційному акті, забезпечивши при цьому збереження результату робіт або його частини, у якій виконується усунення недоліків (дефектів). Строки, визначені замовником для усунення виявлених недоліків повинні відповідати їх обсягу та складності.
Відповідно до п.п.6.5.-6.9. договору у випадку відсутності у замовника зауважень до актів приймання-передачі виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3), вони впродовж 5 (п`яти) робочих днів після їх підписання повертають один підписаний екземпляр підряднику. Після закінчення 5 (п`яти) робочих днів, визначених пунктом 6.5. даного договору, при відсутності мотивованої відмови, роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті згідно з умовами даного договору. Ризик випадкового знищення або пошкодження результатів робіт до їх прийняття замовником несе підрядник, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника. Повідомлення про пошкодження результатів робіт, відповідальність за виникнення якого несе підрядник, надсилається замовнику протягом 3 (трьох) робочих днів після його виявлення. Пошкодження підлягає усуненню підрядником у строки, узгоджені сторонами із урахуванням його складності та обсягів. Підрядник зобов`язаний повідомити замовника про вжиті заходи протягом 3 (трьох) робочих днів після усунення пошкодження.
Як убачається з матеріалів справи, 19.05.2022 підрядником направлено замовнику лист, в якому зазначено, що він не має можливості без залучення відповідних спеціалістів оцінити обсяг фактично-виконаних робіт та скласти акт, а тому на підставі п.5.2.1 договору просив замовника залучити компетентних спеціалістів для участі в приймання робіт 20.05.2022.
20.05.2022 замовником, за участі представників генерального підрядника, служби технічного нагляду та генерального проектувальника складено акт встановлення об`єму виконаних робіт, в якому зазначено, що при огляді робіт виконаних підрядником останнім було здійснено монтаж алюмінієвої підсистеми в загальному об`ємі 53,3 кв.м. Роботи з виготовлення та монтажу HPL панелей на стіни, стелю і двері не розпочато.
Також 20.05.2022 підрядником складено акт фіксування виконання об`ємів, який підписаний лише з його сторони, яким встановлено, що фактично виконані комплексні монтажні роботи з облаштування стелі та стін підсистемою (без поклейки HPL панелей) в кількості 53, 75 кв.м. Комплексні монтажні роботи з облаштування стелі та стін HPL панелями, разом з підсистемою та комплексні монтажні роботи з облаштування дверей HPL панелями виконані не були.
При цьому суд зазначає, що в акті складеному підрядником (ТОВ "ФДМ БУД") міститься підпис невідомої особи нижче графи "замовник" без будь-яких ідентифікуючих ознак (прізвища, ініціалів та посади) та не може свідчити про підписання такого акту уповноваженим представником замовника - ТОВ "МОДУС".
26.05.2022 від підрядника на електронну адресу замовника надійшли акт виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в на суму 389 650,66 грн і довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2022 року форми №КБ-3 на суму 389 650,66 грн, які не були підписані зі сторони підрядника.
Відповідно до визначень термінів, що містяться у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, (далі по тексту - Положення) визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Зазначений перелік обов`язкових реквізитів первинних документів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.5. пункту 2 цього Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.
Отже, за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.
Дослідивши надані підрядником акт та довідку без номеру та дати, суд зазначає, що вони не відповідають наведеним вище вимогам законодавства щодо оформлення первинних документів, оскільки не містять підпису, як і самого підрядника так і замовника.
03.06.2022 замовником направлено підряднику лист за вих.№13, разом із актом встановлення об`єму виконаних робіт від 20.05.2022, в якому замовник просив, з урахуванням зазначеного акту на підставі п.5.1.2. направити на погодження виконавчу документацію (акт за формою КБ-2в та довідку за формою КБ-3), що повинна відповідати вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
17.06.2022 підрядником направлено замовнику лист №б\н у якому зазначено, що акт встановлення об`єму виконаних робіт від 20.05.2022 складено, з порушенням умов договору, оскільки на ньому відсутній підпис представника підрядника. Вказав, що замовником мають бути сплачені всі фактично закуплені матеріали і виконані роботи, що зазначені в акті за формою КБ-2в та довідці за формою КБ-3. Документація направлена ще 26.05.2022 та заперечень протягом 5 днів на неї не надходило, а тому вона вважається погодженою і підлягає оплаті. Також зазначає, що враховуючи настання форс-мажорних обставин гарантує повернення грошових коштів у повному обсязі за знищений товар, поставлену продукцію за умови відшкодування збитків державою з Державного бюджету України.
29.07.2022 замовником на електронну адресу підрядника направлено лист за вих.№16, разом із складеними і підписаними зі своєї сторони актом за формою КБ-2в та довідкою за формою КБ-3 від 29.07.2022 на загальну суму 56 625,92 грн.
Так, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).
У пунктах 8.15- 8.22 постанови Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено таке: "8.15. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Суд критично ставиться до посилань представника відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовом, що акти за формою КБ-2в та довідка за формою КБ-3, які направлені ним 26.05.2022 вважаються погодженими відповідно до п.6.5. договору і підлягають оплаті, оскільки заперечень протягом 5 днів на них не надходило, з огляду на таке.
По-перше, як зазначає сам відповідач за первісним позовом HPL панелі були знищені на складі в Ірпені та він сам повідомляв позивача за первісним позовом 20.04.2022 про неможливість виконання зобов`язань в повному обсязі за договором.
По-друге, 20.05.2022 відповідачем за первісним позовом складено акт фіксування виконання об`ємів, відповідно до якого встановлено, що ним були виконані комплексні монтажні роботи з облаштування стелі та стін підсистемою (без поклейки HPL панелей) в кількості 53, 75 кв.м. Комплексні монтажні роботи з облаштування стелі та стін HPL панелями (разом з підсистемою та комплексні монтажні роботи з облаштування дверей HPL панелями виконані не були.
По-третє, в листі від 17.06.2022 відповідач за первісним позовом зазначив, що враховуючи настання форс-мажорних обставин гарантує повернення грошових коштів у повному обсязі за знищений товар, поставлену продукцію за умови відшкодування збитків державою з Державного бюджету України.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач за первісним позовом діяв недобросовісно та посилаючись на пункт 6.5. договору вніс до акту за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3 за 2022 рік без дати та номеру (т.1, а.с.57-60), неправдиві відомості, а саме: щодо вартості використаних матеріалів, виробів та комплектів і заробітної плати, оскільки ним фактично такі матеріали не використовувалися, роботи не виконувалися та не могли бути виконані, в зв`язку зі знищенням HPL панелей. Окрім того, доказів на підтвердження використаних матеріалів, виплати заробітної плати тощо, на виконання ухвали про витребування доказів, у порядку ст.74 ГПК України, відповідач за первісним/позивач за зустрічним суду не надав. А тому вказаний акт та довідка не відповідають реальним понесеним затратам на виконані роботи і вимогам чинного законодавства та не можуть вважатися погодженими замовником за принципом мовчазної згоди.
При цьому суд зазначає, відповідно до п.6.7. договору ризик випадкового знищення або пошкодження результатів робіт до їх прийняття замовником несе підрядник, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника.
Отже, стягнення з замовника грошових коштів у вигляді збитків понесених підрядником, у зв`язку зі знищенням майна (HPL панелей ) не відповідає ні умовам договору, ні вимогам закону.
Також, як убачається з матеріалів справи 13.05.2022 позивачем за первісним позовом (покупець) було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "АШ ПІ ЕЛЬ ГРУП" (постачальник) договір поставки №13/05-2023 відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця HPL панелі FASCIA STYLAM (товар), а покупець зобов`язався прийняти й оплатити товар у повному обсязі.
Згідно із платіжними дорученнями №327 від 17.05.2022 позивачем за первісним позовом сплачено ТОВ "АШ ПІ ЕЛЬ ГРУП" вартість HPL панелей в розмірі 164 999, 93 грн.
Відповідно до видаткової накладної №106 від 23.05.2023 ТОВ "АШ ПІ ЕЛЬ ГРУП" поставило позивачу за первісним позовом HPL панелі FASCIA STYLAM загальною вартістю 164 999, 93 грн.
Також відповідно до договору №16/05-22 від 16.05.2022 укладеного між відповідачем та третьою особою (ТОВ "ІНКОМ") предметом останнього є виконання робіт із влаштування HPL панелей FASCIA STYLAM на об`єкті "Капітальний ремонт дитячого відділення анастезіології з ліжками для реанімації та інтенсивної терапії", що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Платона Майбороди, будинок №8, четвертий поверх.
Згідно із актом надання послуг №16 від 18.07.2022 позивачем за первісним позовом прийнято, а третьою особою передано роботи (послуги) із влаштування HPL панелей FASCIA STYLAM відповідно до договору №16/05-22 від 16.05.2022 на загальну суму 120 000, 00 грн.
Одночасно, позивачем за первісним позовом у якості доказів на підтвердження об`єму виконання робіт відповідачем за первісним позовом надано акт встановлення об`єму виконаних робіт від 20.05.2022, що складений за участі представників генерального підрядника, служби технічного нагляду та генерального проектувальника в якому зазначено, що при огляді робіт виконаних підрядником останнім здійснено монтаж алюмінієвої підсистеми в загальному об`ємі 53,3 кв.м., а роботи з виготовлення та монтажу HPL панелей на стіни, стелю і двері не розпочато. Вказаний акт фактично відповідає акту фіксування виконання об`ємів від 20.05.2022, що складений відповідачем за первісним/позивачем за зустрічним договором, яким також підтверджено виконання комплексних монтажних робіт з облаштування стелі та стін підсистемою (без поклейки HPL панелей) в кількості 53, 75 кв.м.
На підставі вказаного акту встановлення об`єму виконаних робіт від 20.05.2022 позивачем за первісним позовом, за участі інженера-проектувальника Третьякової О.С. (кваліфікаційний сертифікат серії АР №015605) складено акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 від 29.07.2022 на загальну суму 56 625,92 грн.
Враховуючи вказані вище норми ст.73, 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що докази надані позивачем за первісним/відповідачем за зустрічним позовом є більш вірогідними, ніж докази, що надані відповідачем за первісним/позивачем за зустрічним позовом та вартість виконаних робіт за договором складає саме 56 625, 92 грн, тоді як позивачем за первісним/відповідачем за зустрічним позовом сплачено 70% авансу в розмірі 316 440, 24 грн.
Доказів виконання робіт на всю суму авансу так, як і на заявлену суму до сплати в розмірі 389 650,66 грн (акт підрядника) матеріали справи не містять та відповідачем за первісним/позивачем за зустрічним позовом таких доказів у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, суду не надано.
Також відповідач за первісним/позивач за зустрічним позовом, заперечуючи проти первісного позову в частині стягнення суми попередньої оплати зазначає, що не міг виконати другий етап робіт через настання форс-мажорних обставин, оскільки панелі які закуповувались для другого етапу були знищені на складі в місті Ірпінь, на підтвердження чого надає сертифікат Торгово-промислової палати України № 3100-22-1912 від 23.12.2022 відповідно до якого встановлено період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за договором підряду №25-01-22 П від 25.01.2022 з 24.02.2022 по 10.06.2022.
Згідно із ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Так, відповідно до п.10.1. договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання будь- якої умови цього договору, якщо це стало наслідком дії обставин, які не могли бути передбачені сторонами при укладанні цього договору і на які сторони не можуть впливати (форс-мажор).
Згідно із п.п.10.3. та 10.4. договору сторона, яка через форс-мажор не може виконувати свої зобов`язання за цим договором, зобов`язана протягом трьох календарних днів із дати настання таких обставин повідомити про це іншу сторону. Підтвердженням настання та дії форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України. Після припинення дії форс-мажорних обставин перебіг строку виконання зобов`язань поновлюється. В разі якщо форс-мажорні обставини будуть тривати більше місяця, сторони зобов`язані вжити заходів щодо встановлення порядку подальшого виконання або припинення договору.
Отже, враховуючи, дату настання форс-мажорних обставин - 24.02.2022, підрядник мав повідомити замовника в строк до 27.02.2022.
Як убачається з матеріалів справи та зазначають самі сторони лише 20.04.2022 відповідач за первісним позовом направив листа на електронну адресу позивача за первісним позовом, у якому повідомив, що в зв`язку з настанням форс-мажорних обставин не має можливості завершити роботи.
Тобто, відповідачем за первісним позовом не було дотримано вимог пункту 10.3. договору, в частині своєчасного повідомлення позивача за первісним позовом про настання форс-мажорних обставин.
При цьому суд наголошує, що наслідком настання форс-мажорних обставин є звільнення сторін саме від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань, а не від виконання самого зобов`язання, натомість предметом спору за первісним позовом у даній справі є стягнення лише суми попередньої оплати, а не відповідальності у вигляді штрафних санкцій.
Разом з тим, як установлено судом вище та не заперечується сторонами 18.05.2022 замовником направлено підряднику лист від 16.05.2022 за №10, відповідно до якого замовник, в зв`язку з тим, що військові дії на території України тривають більше трьох місяців та з урахуванням листа підрядника про настання форс-мажорних обставин, які перешкоджають виконанню зобов`язань повідомив про припинення договірних відносин за договором підряду №25-01-22П від 25.01.2022.
Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, статтею 188 Господарського кодексу України передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (ч.4 ст.188 Господарського кодексу України).
Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.
Згідно із ч.2 ст.598 Цивільного кодексу України припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Суд враховує правову позицію, викладену об`єднаною палатою Верховного Суду в постанові від 16.03.2020 у справі №910/2051/19, в якій зазначено, що статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).
Суд зазначає, що відмовитись від договору підряду і вимагати відшкодувати збитки відповідно до положень частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України є правом замовника в силу закону, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.
Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього в повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України тягне припинення зобов`язань його сторін.
У пункті 12.3.2. сторонами погоджено, що замовник має право розірвати договір у разі порушення підрядником своїх зобов`язань, передбачених цим договором, а також у випадках:
12.3.2.3. Систематичного порушення підрядником термінів виконання робіт;
12.3.2.4. Анулювання ліцензій на будівельну діяльність, інших санкцій державних органів в межах чинного законодавства, що позбавляють підрядника права на виконання робіт.
Пунктом п.12.4. передбачено, що договір може бути розірваний також в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення іншої сторони не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до моменту розірвання. У такому випадку, якщо сума передоплати перевищує вартість виконаних робіт то різниця між сплаченими коштами та вартістю виконаних робіт підлягає поверненню замовнику впродовж 5 (п`яти) робочих днів з моменту розірвання договору і навпаки, якщо вартість виконаних робіт перевищує суму передоплати то замовник пропорційно оплачує виконані, але неоплачені роботи.
Так, 18.05.2022 замовником направлено підряднику лист від 16.05.2022 за №10, відповідно до якого замовник повідомив про припинення договірних відносин за договором підряду №25-01-22П від 25.01.2022.
У відповідності до ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним або зміненим.
Згідно із ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.
Враховуючи викладене вище, оскільки відповідач за первісним позовом не виконав взяті на себе зобов`язання за договором підряду в частині повного виконання обсягу робіт та в строки передбачені договором, суд дійшов висновку, що в позивача виникло право відмовитись від договору підряду.
Як установлено судом вище, договірні зобов`язання між сторонами за договором підряду №25-01-22П від 25.01.2022, враховуючи положення пункту 12.4., припинились 18.06.2022, на підставі листа від 16.05.2022 за №10.
Водночас нормами глави 83 Цивільного кодексу України врегульовано питання повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні, навіть тоді коли правова підстава, на якій набуте майно, згодом відпала.
Так, частина 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частиною 2 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України, предметом регулювання якої є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права, застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій набуто майно, згодом відпала.
З огляду на те, що договірні зобов`язання між сторонами припинились, суд вважає обґрунтованими доводи позивача за первісним позовом, що з відповідача за первісним позовом має бути стягнута сума грошових коштів у розмірі 259 814, 32 грн у вигляді невикористаної суми авансу, що сплачена за договором підряду №25-01-22П від 25.01.2022 (316 440,24 грн сума авансу - 56 625,92 грн сума реально виконаних робіт за актом замовника від 29.07.2022).
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
Підсумовуючи наведене вище, суд повністю задовольняє первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "МОДУС" та в повному обсязі відмовляє в задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ФДМ БУД".
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "ФДМ БУД".
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФДМ БУД" (04128, місто Київ, вулиця Стеценко, будинок 19-68, ідентифікаційний код 42736168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "МОДУС" (03118, місто Київ, проспект Лобановського, будинок 150-Д, ідентифікаційний код 39776519) 259 814 (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн 32 коп. грошових коштів та 3 897 (три тисячі вісімсот дев`яносто сім) грн 21 коп. судового збору.
3. У задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.
4. Видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 20.03.2023.
Суддя Я.А.Карабань
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.03.2023 |
Оприлюднено | 21.03.2023 |
Номер документу | 109644779 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг будівельного підряду |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Карабань Я.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні