Рішення

від 20.03.2023 по справі 910/11960/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.03.2023Справа № 910/11960/22

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця Кравцової Катерини Ігорівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реус Мобайл Компані" (Україна, 04116, м. Київ, вул. Кирило-Мефодіївська, буд. 2, оф. 394; ідентифікаційний код: 44079808)

про стягнення 99 806,74 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Кравцова Катерина Ігорівна (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реус Мобайл Компані" (далі - відповідач) про стягнення 99 806,74 грн, з яких 81 150,00 грн заборгованості, 16 758,16 грн інфляційних втрат та 1 898,58 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про надання послуг № 011221/101 від 01.12.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

01.12.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 04116, м. Київ, вул. Кирило-Мефодіївська, буд. 2, оф. 394.

На зазначену адресу, відповідно до вищевказаних вимог процесуального закону, судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 05.12.2022 з метою повідомлення відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та про його право подати, зокрема, відзив на позовну заяву.

20.01.2023 до суду повернулось поштове відправлення, адресоване відповідачу, разом з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі від 05.12.2022, яке відповідно до повідомлення підприємства поштового зв`язку не було вручене відповідачу під час доставки та повернуто у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

За приписами частини першої статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 05.12.2022 про відкриття провадження у справі № 910/11960/22 була оприлюднена на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 07.12.2022.

З урахуванням викладеного, за висновком суду, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у цій справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд цієї справи та останньому були створені достатні умови для реалізації ним своїх процесуальних прав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реус Мобайл Компані" (замовник) та Фізичною особою - підприємцем Кравцовою Катериною Ігорівною (виконавець) було укладено Договір про надання послуг № 011221/101 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець відповідно до вказівок замовника зобов`язується надати замовнику наступні послуги:

- приймає стратегічні рішення стосовно науково-технічних питань на підприємстві та визначає загальні питання стосовно стратегій технологічного розвитку (пп. 1.1.1);

- погоджує, з подачі керівника проекту, технічні завдання. Затверджує обрані технології, засоби, завантаження співробітників, вартість години робіт та загальний графік платежів/проміжних релізів (пп. 1.1.2);

- вирішує суперечливі технічні питання (пп. 1.1.3);

- приймає рішення при виборі технологій, які будуть використані в тому чи іншому проекті (пп. 1.1.4);

- проводить оцінювання даних технологій стосовно фінансових витрат та витрат часу (пп. 1.1.5);

- проводить оцінювання тривалості та трудомісткості проектів (пп. 1.1.6);

- здійснює планування та побудову процесів розробки (пп. 1.1.7);

- приймає рішення щодо формування команд розробників та розподілу завдань між командами (пп. 1.1.8);

- відслідковує просування проектів (пп. 1.1.9);

- забезпечує темп та якість розробки на максимально високому рівні - дотримання термінів виконання проекту, відсутність помилок при тестуванні та ін. (пп. 1.1.10);

- здійснює вибір та впровадження допоміжних систем для розробки та адміністрування (пп. 1.1.11);

- вносить експертні пропозиції стосовно архітектури проекту або конкретних технічних рішень (пп. 1.1.12);

- технічний перепродаж ключових проектів: презентація бізнес-аналізу, технічного завдання та прототипування проекту перед замовником, доведення зустрічі до підписання договору (пп. 1.1.13);

- забезпечує управління технічними ризиками проектів (пп. 1.1.14);

- проводить координацію роботи департаментів, вирішення питань з іншими відділами та топ-менеджерами компанії (пп. 1.1.15);

- проводить технічні співбесіди з новими співробітниками разом з іншими спеціалістами замовника (пп. 1.1.16);

- оцінює продуктивність співробітників та приймає рішення стосовно рівня заробітної плати (пп. 1.1.17);

- проводить регулярні робочі наради з керівниками команди розробників (пп. 1.1.18);

- забезпечує наявність документації по проектам, передбаченої нормативними вимогами (пп. 1.1.19);

- інформує замовника про наявні недоліки в роботі свого підрозділу, прийняті заходи щодо їх ліквідації (пп. 1.1.20);

- дотримується сам і контролює дотримання працівниками технічного відділу трудової дисципліни (пп. 1.1.21);

- забезпечує доведення до відома працівників технічного відділу і виконання ними розпоряджень і наказів дирекції товариства, що стосуються питань, шо відносяться до функціональних обов`язків виконавця, а також здійснювати пов`язані з вказаними послугами супутні дії, непохідні для належного надання послуг (далі - послуги), а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві вартість наданих послуг пропорційно результату, продемонстрованого виконавцем (пп. 1.1.23).

У п. 4.1 Договору сторони встановили винагороду виконавця у розмірі 10% від доходу замовника, яку замовник отримав протягом 1 календарного місяця від проектів, якими керує виконавець.

Згідно з п. 4.3 Договору обов`язковою умовою отримання виконавцем 100% загальної ціни послуг, визначеної в пункті 4.1 за кожні тридцять днів строку дії Договору є підписання сторонами Акту прийому-передачі робіт за кожен місяць дії цього Договору, що свідчить про те, що сторони не мають один до одного матеріальних чи моральних претензій.

За умовами пунктів 4.6 - 4.8 Договору приймання-передача послуг за кожні тридцять днів строку Договору здійснюється шляхом підписання сторонами Акту приймання-передачі, форма якого є Додатком 1 до цього Договору. Сторони узгоджують та підписують два примірники Акта не пізніше 5 дня, наступного за тридцятим днем у кінці періоду, протягом якого надавалися послуги. В кожному такому Акті сторони визначають ціну відповідних наданих послуг у гривнях з урахуванням показників (результатів) роботи в межах послуг.

Замовник має право не пізніше 5 дня, наступного за тридцятим днем у кінці періоду, протягом якого надавалися послуги, надати виконавцю вмотивовану відмову від підписання Акта.

У випадку підписання Акта, замовник виплачує виконавцю вартість прийнятих послуг не пізніше 2 робочого дня після підписання Акта.

Відповідно до пунктів 9.1, 9.2, 9.4 Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк цього Договору розпочинається з 01.12.2021 та закінчується 01.12.2022. Закінчення строку цього Договору або розірвання Договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, які виникли до закінчення строку Договору, або його припинення, відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору, якщо сторони не домовились про інше в письмовій формі.

Як зазначає позивач, на виконання своїх договірних зобов`язань, він у період з грудня 2021 року по лютий 2022 року надав відповідачеві послуги загальною вартістю 101 080,00 грн, які останній прийняв, проте власні зобов`язання щодо оплати виконав частково, сплативши лише 19 930,00 грн, внаслідок чого за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 81 150,00 грн.

З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 81 150,00 грн заборгованості, 16 758,16 грн інфляційних втрат та 1 898,58 грн 3% річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивачем у період з грудня 2021 року по лютий 2022 року надавались відповідачу послуги загальною вартістю 101 080,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними обома сторонами актами приймання-передачі наданих послуг № 040122/3 від 04.01.2022 на суму 52 280,00 грн, № 010222/1 від 01.02.2022 на суму 45 800,00 грн та № 280222/3 від 28.02.2022 на суму 3 000,00 грн.

Вищезазначені акти надання послуг відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будь-які істотні недоліки у них відсутні, відтак суд приймає вказані акти як належні докази на підтвердження надання позивачем обумовлених сторонами послуг та їх прийняття відповідачем.

Докази на підтвердження того, що послуги не були прийняті відповідачем, або прийняті ним із зауваженнями в матеріалах справи відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням погодженого у п. 4.8 Договору порядку розрахунків, зобов`язання з оплати наданих послуг мало бути виконане відповідачем протягом 2 робочих днів з моменту підписання відповідного акта приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З наданої позивачем банківської виписки вбачається, що послуги надані відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг № 040122/3 від 04.01.2022, відповідач оплатив 14.01.2022 в сумі 12 280,00 грн; послуги надані відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг № 010222/1 від 01.02.2022, відповідач оплатив 04.02.2022 в сумі 7 500,00 грн.

Також 24.06.2022 відповідачем було перераховано на користь позивача 150,00 грн в якості оплати за послуги надані відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг №040122/3 від 04.03.2022.

Як зазначає позивач, оскільки Акт приймання-передачі наданих послуг № 040122/3 від 04.03.2022 сторони не підписували, то відповідач припустився помилки під час заповнення реквізиту - призначення платежу, у зв`язку з чим сплачені відповідачем кошти в розмірі 150,00 грн зараховані позивачем в рахунок виконання зобов`язань за Актом приймання-передачі наданих послуг № 040122/3 від 04.01.2022.

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу в повному обсязі відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 81 150,00 грн визнається судом обґрунтованою.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 16 758,16 грн інфляційних втрат та 1 898,58 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, у зв`язку з чим вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 81 150,00 грн заборгованості, 16 758,16 грн інфляційних втрат та 1 898,58 грн 3% річних.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Враховуючи ту обставину, що позивачем не надано доказів на підтвердження понесення ним витрат, про які зазначено в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розподілу вказаних витрат між сторонами.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реус Мобайл Компані" (Україна, 04116, м. Київ, вул. Кирило-Мефодіївська, буд. 2, оф. 394; ідентифікаційний код: 44079808) на користь Фізичної особи - підприємця Кравцової Катерини Ігорівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) заборгованість в розмірі 81 150 (вісімдесят одна тисяча сто п`ятдесят) грн 00 коп., 3% річних в розмірі 1 898 (одна тисяча вісімсот дев`яносто вісім) грн 58 коп., інфляційні втрати в розмірі 16 758 (шістнадцять тисяч сімсот п`ятдесят вісім) грн 16 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.03.2023

Суддя О.В. Нечай