Ухвала

від 14.03.2023 по справі 916/3061/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"14" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3061/22Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Бондар О.Р.,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Кривельова Т.М.,

від Департаменту освіти та науки Одеської міської ради: Борисенко О.А.,

від Південного офісу Держаудитслужби: не з`явився,

від Комунальної установи ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси: Чекаловська Ю.І.,

від відповідача: Шайко С.В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу № 916/3061/22

за позовом Керівника Київської окружної прокуратури міста Одеси (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 10) в інтересах держави в особі Департаменту освіти та науки Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 134), Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83), Комунальної установи ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси (65114, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 9)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,УКР ГАЗ РЕСУРС (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25, літ. Б, офіс 5)

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 2131817,76 грн,

встановив:

Керівник Київської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Департаменту освіти та науки Одеської міської ради, Південного офісу Держаудитслужби, Комунальної установи ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,УКР ГАЗ РЕСУРС, згідно якої просить:

-визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 13.04.2021 р. до договору про постачання електричної енергії № 48 від 16.02.2021 р., укладеного між Комунальною установою ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,УКР ГАЗ РЕСУРС;

-визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 26.05.2021 р. до договору про постачання електричної енергії № 48 від 16.02.2021 р., укладеного між Комунальною установою ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,УКР ГАЗ РЕСУРС;

-визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 30.08.2021 р. до договору про постачання електричної енергії № 48 від 16.02.2021 р., укладеного між Комунальною установою ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,УКР ГАЗ РЕСУРС;

-визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 31.08.2021 р. до договору про постачання електричної енергії № 48 від 16.02.2021 р., укладеного між Комунальною установою ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,УКР ГАЗ РЕСУРС;

-визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 29.09.2021 р. до договору про постачання електричної енергії № 48 від 16.02.2021 р., укладеного між Комунальною установою ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,УКР ГАЗ РЕСУРС;

-визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 27.10.2021 р. до договору про постачання електричної енергії № 48 від 16.02.2021 р., укладеного між Комунальною установою ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,УКР ГАЗ РЕСУРС;

-визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 29.10.2021 р. до договору про постачання електричної енергії № 48 від 16.02.2021 р., укладеного між Комунальною установою ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,УКР ГАЗ РЕСУРС;

-визнати недійсною додаткову угоду № 12 від 01.11.2021 р. до договору про постачання електричної енергії № 48 від 16.02.2021 р., укладеного між Комунальною установою ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,УКР ГАЗ РЕСУРС;

-стягнути 2131817,76 грн безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що оспорювані додаткові угоди, якими безпідставно збільшено ціну товару, укладено з порушенням вимог законодавства, в т.ч. Закону України ,,Про публічні закупівлі, у зв`язку з чим їх слід визнати недійсними. При цьому, оскільки Комунальна установа ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси мала сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю ,,УКР ГАЗ РЕСУРС за фактично одержаний на підставі договору від 16.02.2021 р. № 48 обсяг електричної енергії (3303679,1 кВт*год) 6409137,45 грн, натомість сплатила 8540955,21 грн, переплачені кошти в розмірі 2131817,76 грн мають бути повернуті Комунальній установі ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси.

У позовній заяві прокурором наведено доводи відносно того, чому саме позов подано в інтересах держави в особі, зокрема, Департаменту освіти та науки Одеської міської ради та Комунальної установи ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси.

Так, прокурор з посиланням на приписи ст.62 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в України вказує, що держава повинна здійснювати контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком.

Окрім цього, прокурор зауважує, що ефективне використання бюджетних коштів, зокрема шляхом проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг у відповідності до вимог чинного законодавства, становить безумовний інтерес держави, оскільки безпосередньо впливає на її соціально-економічний розвиток, забезпечення гарантій у сфері охорони здоров`я, освіти, соціального забезпечення найбільш не захищених верств населення. Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу діяльності виконавчої влади, що, в свою чергу, завдає шкоду інтересам держави.

Департамент освіти та науки Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради, який у межах своїх повноважень здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладів та установ освіти комунальної власності територіальної громади міста Одеси, в т.ч. за ефективністю та цільовим використанням майна установ та закладів освіти комунальної власності. Департамент освіти та науки Одеської міської ради є головним розпорядником бюджетних коштів, виділених на утримання закладів та установ освіти комунальної власності територіальної громади міста Одеси. Департамент освіти та науки Одеської міської ради, будучи компетентним органом, має повноваження звертатися до суду для захисту порушених інтересів держави, у т.ч. у сфері публічних закупівель, а тому прокурор за наявності підстав для представництва інтересів держави може здійснювати таке представництво в особі цього органу.

У частині наявності підстав для звернення прокурора в інтересах держави в особі Комунальної установи ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси прокурор повідомляє, що названа установа створена рішенням Одеської міської ради від 30.06.2016 р. за № 919-VII з метою розв`язання комплексу завдань щодо планування та супроводу фінансово-господарської діяльності, матеріально-технічного забезпечення, забезпечення дотримання безпечних умов організації навчально-виховного процесу в закладах і установах освіти, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста. Комунальній установі ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси передано на облік майно, яке закріплене за установами та закладами освіти Одеської міської ради, що розташовані в Київському районі міста Одеси, а також дозволено укладати договори для ведення централізованого бухгалтерського обліку. Джерелами фінансування установи є, у першу чергу, кошти міського бюджету.

Згідно п.6 Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 р. № 59, бухгалтерська служба бюджетної установи, якій підпорядковані інші бюджетні установи, здійснює методичне керівництво та контроль за дотриманням вимог законодавства з питань ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності та бюджетної звітності у таких установах.

Прокурор зазначає, що в межах відповідних бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами на 2021 рік, Комунальною установою ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси здійснювалась оплата видатків з постачання, розподілу електричної енергії та перетікання реактивної електричної енергії із загального фонду та за рахунок власних надходжень по спеціальному фонду міського бюджету. Кошти на ці витрати Департаментом освіти та науки Одеської міської ради надавались Комунальній установі ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси. Остання перераховувала кошти Товариству з обмеженою відповідальністю ,,УКР ГАЗ РЕСУРС.

За таких обставин, Одеською міською радою створено Комунальну установу ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси для реалізації державної політики у сфері освіти та надання відповідних послуг з ефективного управління закладами та установами освіти, комплексного вирішення питань їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення, а також єдиного та системного підходу до організації бухгалтерського обліку та фінансової звітності відповідних закладів та установ. Відповідно Комунальна установа ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси виконує делеговані суб`єктом владних повноважень (Департаментом освіти та науки Одеської міської ради) повноваження з контролю за фінансово-господарською діяльністю закладів та установ освіти комунальної власності територіальної громади міста Одеси, а також за ефективністю та цільовим використанням майна установ та закладів освіти тощо.

Не дивлячись на наявність повноважень, наділених законодавцем з метою захисту інтересів держави, обізнаність про виявлені порушення законодавства та безпідставне витрачання бюджетних коштів, Департамент освіти та науки Одеської міської ради не вживав заходів для усунення порушень законодавства та інтересів держави при укладанні договору постачання енергії, а також повернення надміру сплачених коштів до бюджету.

Вказане свідчить про нездійснення Департаментом освіти та науки Одеської міської ради та Комунальною установою ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси захисту інтересів держави.

Окремо прокурор зауважує, що даний позов прокурора не спрямований на безпосередній захист інтересів Комунальної установи ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси як учасника господарських правовідносин, а зумовлений необхідністю усунення порушення законодавства при укладенні збиткових для держави додаткових угод до договору про постачання електроенергії. Позивачами у даному спорі є Комунальна установа ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси як сторона договору від 16.02.2021 р. № 48 та додаткових угод до нього, а також безпосередній платник за договором Департамент освіти та науки Одеської міської ради як орган, який здійснює управління у спірних зобов`язальних правовідносинах та делегував частину своїх повноважень комунальній установі, та Південний офіс Держаудитслужби України як орган державного фінансового контролю.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.12.2022 р.: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3061/22 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

В підготовчому провадженні Департамент освіти та науки Одеської міської ради заявив письмове клопотання про його залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні Комунальної установи ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси, пославшись на те, що Департамент освіти та науки Одеської міської ради не є стороною договору від 16.02.2021 р. № 48 та не наділений законом повноваженнями контролю у сфері державних закупівель.

Крім того, Департамент освіти та науки Одеської міської ради подав письмові пояснення, в яких зазначає, що обставини щодо дотримання прокурором процедури, встановленої ч.ч.3 та 4 ст.23 Закону України ,,Про прокуратуру, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень ст.ст.53,174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави. Саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз.2 ч.4 ст.23 Закону України ,,Про прокуратуру прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,УКР ГАЗ РЕСУРС, зокрема у запереченнях на відповідь на відзив, наполягає на тому, що у даній справі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Комунальної установи ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси, в зв`язку з чим позов по справі № 916/3061/22 має бути залишений без розгляду відповідно до п.2 ч.1 ст.226 ГПК України.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Господарським судом з`ясовано, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2023 р.: прийнято до розгляду справу № 905/1907/21 за касаційною скаргою Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 р.; призначено справу № 905/1907/21 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження на 05.04.2023 р.

Як вбачається з ухвали Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2023 р. по справі № 905/1907/21, Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради (далі Рада), Комунального закладу ,,Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради (далі Школа) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,АС (далі ТОВ ,,АС) про стягнення на користь Школи 365870,72 грн.

Позов мотивовано тим, що Школа та ТОВ ,,АС порушили вимоги Закону України ,,Про публічні закупівлі (далі Закон № 922-VIII) та умови укладеного між ними договору постачання природного газу від 03.01.2018 р. № 488 (18) Б (далі Договір), оскільки без належних підстав уклали додаткові угоди, якими внесли зміни до істотних умов Договору, а саме збільшили ціну за одиницю товару та зменшили загальні обсяги поставки газу.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 р., залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 р., за клопотанням ТОВ ,,АС залишено без розгляду позов Прокурора.

Суди мотивували свої рішення відсутністю підстав для представництва Прокурором інтересів держави в суді, оскільки позов подано в інтересах держави в особі Ради, яка не є головним розпорядником коштів обласного бюджету на загальноосвітні санаторні школи-інтернати або стороною Договору, а Школа не є суб`єктом владних повноважень. При цьому позовна заява містить вимогу про стягнення грошових коштів саме на користь Школи, що свідчить про визначення Прокурором порушення прав комунального закладу, а не територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі КГС ВС) надійшла касаційна скарга Заступника керівника Черкаської обласної прокуратури, у якій він просив скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 р., а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про необхідність залишення позову Прокурора без розгляду, оскільки неправильно застосували ст.ст.22,26 Бюджетного кодексу України (далі БК України), ст.ст.6,19 Конституції України, ст.23 Закону України ,,Про прокуратуру, ст.ст.17,43,61,64 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні, а також порушили ст.ст.53,226 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України). При цьому суди безпідставно застосували при вирішенні цього спору висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 06.07.2021 р. у справі № 911/2169/20, та не врахували релевантних висновків КГС ВС, викладених у постанові від 15.06.2022 р. у справі № 924/674/21.

На переконання Скаржника, Школа і Рада є органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, та належними позивачами у цій справі, оскільки Школа розпорядилась не власними коштами, отриманими як прибуток чи інший дохід, а витратила кошти обласного бюджету, виділені рішенням Ради. Таким чином, на думку Скаржника, Школа реалізувала функції держави як суб`єкта владних повноважень щодо розпорядження бюджетними коштами, які виділила Рада як головний розпорядник коштів державного бюджету. При цьому позов Прокурора у цій справі не спрямований на безпосередній захист інтересів комунального закладу (Школи) як учасника господарських правовідносин, а зумовлений необхідністю усунення порушення законодавства щодо публічних закупівель за бюджетні кошти та їх повернення до бюджету, оскільки у силу ст.ст.22,26 БК України бюджетні кошти, які зараховуються на рахунок комунального закладу, в подальшому автоматично перераховуються до обласного бюджету.

Також Скаржник зазначає, що в силу ст.ст.22,26 БК України та ст.17 Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні відносини, які виникли між Радою та Школою, будуються на засадах підконтрольності та підпорядкованості в частині одержання і витрачання бюджетних коштів та здійснення фінансово-господарської діяльності.

Окрім цього, Скаржник стверджує, що Школа як юридична особа, яка створена державою для забезпечення потреб суспільства в особі учнів, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, а тому наділена обов`язковими ознаками замовника у розумінні п.9 ч.1 ст.1 Закону № 922-VIII.

Ухвалою від 24.10.2022 р. колегія суддів КГС ВС відкрила касаційне провадження за вказаною скаргою, а ухвалою від 21.12.2022 р. передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на ч.5 ст.302 ГПК України, яка визначає однією з підстав для такого передання наявність виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

В ухвалі про передачу колегія сформулювала низку питань, які, на її думку, постануть перед Великою Палатою Верховного Суду у цій справі, а саме:

1)чи може прокурор звертатись до суду в інтересах органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень та комунального закладу з вимогою про визнання укладеного правочину недійсним та стягнення коштів;

2)чи може суд задовольнити позовну вимогу органу місцевого самоврядування про визнання договору недійсним та відмовити у стягненні коштів на користь комунального закладу; чи є такий спосіб захисту ефективним;

3)чи є у такому випадку вимога про стягнення коштів до державного, місцевого бюджету належним способом захисту інтересів держави та/або територіальної громади у збереженні бюджетних коштів.

Також колегія суддів вважає, що для досягнення єдності практики необхідно уточнити наведений у п.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 р. у справі № 911/2169/20 висновок про те, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз.3 ч.3 ст.23 Закону України ,,Про прокуратуру, має застосовуватись з урахуванням положень абз.1 ч.3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення ч.2 ст.19 Конституції України відсутність у Законі України ,,Про прокуратуру інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абз.1 ч.3 ст.23 цього Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

На переконання колегії суддів, таке уточнення має полягати в доповненні наведеної вище правової позиції Великої Палати Верховного Суду висновками про те, що прокурор може звертатись до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та некомерційного комунального підприємства з вимогами про визнання недійсним правочину, укладеного комунальним підприємством, та про стягнення коштів на користь такого комунального підприємства (як частини двосторонньої реституції) або на користь держави (у разі якщо це передбачено законом).

Мотивуючи необхідність розгляду Великою Палатою Верховного Суду цієї справи, колегія суддів вказує, що за усталеною практикою держава та територіальна громада можуть володіти майном та грошовими коштами, здійснення належного розпорядження якими є одним із тих інтересів, що захищаються прокурором шляхом звернення до суду, в т.ч. з вимогою про визнання недійсними правочинів, що передбачають оплату за рахунок публічних коштів, та їх стягнення.

Разом з цим колегія суддів звернула увагу, що об`єднана палата КГС ВС у постанові від 18.11.2022 р. у справі № 914/2656/21 відступила від висновків КГС ВС про можливість звернення прокурора з позовом в інтересах комунального некомерційного підприємства, викладених у постанові від 15.06.2022 р. у справі № 924/674/21, на неврахування яких судами попередніх інстанцій посилався Скаржник. Здійснюючи цей відступ, об`єднана палата КГС ВС виходила з такого: (а) Комунальне некомерційне підприємство (театр), в особі якого (поряд з іншими особами) прокурор подав позов в інтересах держави, не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень; (б) Театр як юридична особа спроможний самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення; (в) відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в цій справі в особі театру.

На противагу цьому колегія суддів наводить висновки, викладені у постанові КГС ВС від 20.07.2022 р. у справі № 910/4210/20, про те, що органами держави можуть бути визнані не тільки ті організації, які мають відповідний статус у національному праві держави-боржника, а й за певних умов державні компанії.

Також колегія суддів зауважує, що на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебуває справа № 522/22473/15-ц, у якій має бути вирішено, зокрема, питання про те, чи має право учасник правочину, який фактично контролює товариство, звертатись до суду з позовом про визнання правочину, укладеного товариством, недійсним. На думку колегії суддів, від вирішення спору у справі № 522/22473/15-ц залежить і правова позиція, яка буде сформована у цій справі, оскільки єдиним засновником (учасником) Школи є Рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст Черкаської області, а прокурор, захищаючи інтереси територіальної громади, звернувся з цим позовом в особі Ради.

Окрім цього, колегія суддів з посиланням на п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що суб`єкт владних повноважень це уповноважений носій публічної влади, а перелік таких суб`єктів не є вичерпним (абсолютним), оскільки в адміністративно-правові відносини можуть вступати й інші суб`єкти владних повноважень, не зазначені у цій статті. При цьому поняття ,,суб`єкт владних повноважень варто оцінювати не з інституційного, а з функціонального аспекту. Інакше кажучи, визначальним для віднесення того чи іншого органу (особи) до суб`єктів владних повноважень є не лише його місце у системі публічної влади, а й функції, які він виконує, і такі функції мають бути пов`язані зі здійсненням публічного адміністрування.

Беручи до уваги, що держава може делегувати свої публічні повноваження самоврядним (саморегулівним) структурам та уповноваженим суб`єктам, які частково виконуватимуть ці функції за вказівкою держави, колегія суддів виснувала, що такими суб`єктами можуть бути, зокрема й комунальні підприємства та заклади.

Колегія суддів також звертає увагу на особливості формування та використання бюджету комунального закладу, які визначені БК України та Законом України ,,Про місцеве самоврядування в Україні та полягають у тому, що органи місцевого самоврядування, основною функцією яких є публічне управління, як правило, безпосередньо не вступають у господарські відносини з метою реалізації певних повноважень у відповідних сферах, а делегують владні повноваження з розпорядження / користування бюджетними коштами комунальним підприємствам, установам, закладам, уповноважуючи їх на цільове та ефективне використання коштів. На думку колегії суддів, зазначені суб`єкти нарівні з органами місцевого самоврядування є учасниками бюджетного процесу, а саме розпорядниками бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями та асигнуваннями, що свідчить про виконання комунальними підприємствами публічно-владних управлінських функцій, в т.ч. на виконання делегованих повноважень як суб`єкта владних повноважень.

Здійснивши аналіз положень Закону № 922-VIII, статуту Школи та умов Договору, колегія суддів дійшла висновку про те, що, укладаючи та виконуючи Договір, Школа реалізувала делеговані їй владні повноваження з розпорядження коштами відповідного державного / комунального бюджету, а нераціональне використання нею таких коштів має наслідком порушення публічних інтересів (інтересів держави, територіальної громади), оскільки Школа є учасником бюджетного процесу та реалізує у ньому публічну функцію розпорядника коштів.

У зв`язку із цим колегія суддів вважає, що у випадку наявності порушень вимог Закону № 922-VIII прокурор може звернутись до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, який допустив таке порушення, в т.ч. в особі некомерційного комунального підприємства, яке володіє майном на праві оперативного управління, створене не для отримання прибутку, а для виконання важливих соціальних або публічних функцій, безпосередньо здійснює розпорядження бюджетними коштами та є замовником закупівлі у розумінні Закону № 922-VIII.

При цьому колегія суддів вказує, що суд не повинен обмежуватись установленням лише організаційно-правової форми такого суб`єкта та відносин власності (структурний тест), а має також здійснити аналіз його діяльності, покладені на нього функції та встановити, чи є такий суб`єкт суб`єктом владних повноважень.

На переконання колегії суддів, у цій справі Прокурор був позбавлений можливості звернутися до суду в інтересах держави з позовом про порушення вимог Закону № 922-VIII як в особі замовника закупівлі (комунального підприємства), так і в особі органу, якому цей замовник підпорядковується (обласна рада), що дозволило б захистити публічні інтереси щодо розпорядження бюджетними коштами у випадку їх нераціонального використання та запобігти відповідним зловживанням щодо змін ціни, які некомерційне комунальне підприємство могло допустити під час проведення публічної закупівлі.

Господарський суд зазначає, що наведені колегією КГС ВС підстави Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 01.02.2023 р. по справі № 905/1907/21 визнала достатніми для прийняття та призначення цієї справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

Ознайомившись зі змістом ухвали Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2023 р. по справі № 905/1907/21, господарський суд запропонував учасникам справи № 916/3061/22 висловитись з приводу зупинення провадження у даній справі за правилами п.7 ч.1 ст.228 ГПК України.

Прокурор письмово, а представники Департаменту освіти та науки Одеської міської ради та Комунальної установи ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси усно погодились із необхідністю зупинення провадження у справі № 916/3061/22 до перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/1907/21.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,УКР ГАЗ РЕСУРС, вважаючи, що у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави у даній справі, враховуючи правову позицію Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 р. у справі № 914/2656/21, письмово заперечило проти зупинення провадження у даній справі, вказавши, що:

-у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 р. по справі № 911/2169/20 викладено висновок, що владні повноваження мають розглядатися у розрізі саме спірних відносин, тобто орган, в інтересах якого подано позов, повинен мати владні повноваження у тих суспільних відносинах, на відновлення яких спрямовано позов. При цьому наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин;

-у справі № 916/3061/22 Департамент освіти та науки Одеської міської ради не є стороною договору про постачання електричної енергії споживачу від 16.02.2021 р. № 48. Позовна заява містить вимоги про стягнення грошових коштів саме на користь Комунальної установи ,,Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Київського району м. Одеси, а не на користь органу місцевого самоврядування, що свідчить про те, що прокурором визначено порушення прав комунальної установи, а не територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування. За таких обставин, позовні вимоги прокурора фактично спрямовані на захист порушених прав саме комунальної установи як суб`єкта господарювання, а не безпосередньо територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування;

-відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

-оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia (,,суд знає закони) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в п.69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Проаналізувавши вищенаведене, встановивши подібність правовідносин у справах № 905/1907/21, яка розглядається Великою Палатою Верховного Суду, та № 916/3061/22, яка перебуває на розгляді Господарського суду Одеської області, врахувавши те, що питання, на які може надати відповіді Велика Палата Верховного Суду (відносно застосування норм процесуального права (зокрема, щодо можливості у випадку наявності порушень вимог Закону № 922-VIII звернення прокурором до суду з позовом в інтересах держави в особі некомерційного комунального підприємства, яке створене не для отримання прибутку, а для виконання важливих соціальних або публічних функцій, безпосередньо здійснює розпорядження бюджетними коштами та є замовником закупівлі у розумінні Закону № 922-VIII), а також норм матеріального права (зокрема, чи: може суд задовольнити позовну вимогу органу місцевого самоврядування про визнання договору недійсним та відмовити у стягненні коштів на користь комунального закладу; чи є такий спосіб захисту ефективним; чи є у такому випадку вимога про стягнення коштів до державного, місцевого бюджету належним способом захисту інтересів держави та/або територіальної громади у збереженні бюджетних коштів)), мають бути вирішені і в рамках провадження по справі № 916/3061/22, господарський суд доходить висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 916/3061/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у справі № 905/1907/21 за правилами п.7 ч.1 ст.228 ГПК України.

Не приймаються до уваги твердження Товариства з обмеженою відповідальністю ,,УКР ГАЗ РЕСУРС стосовно відсутності підстав для зупинення провадження у даній справі, адже, встановлюючи обов`язок суду надати оцінку доводам учасників справи, в т.ч. в контексті наявності підстав для звернення прокурором з позовом у даному випадку, законодавець з метою недопущення помилок у правозастосуванні наділив суд правом зупинити провадження у справі згідно п.7 ч.1 ст.228 ГПК України.

Керуючись ст.ст.228,229,234,235 ГПК України, постановив:

Провадження у справі № 916/3061/22 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку судових рішень у подібних правовідносинах по справі № 905/1907/21.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складено 20 березня 2023 р.

Суддя Л.В. Лічман