Рішення

від 15.03.2023 по справі 922/2667/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2667/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОНГ-ТРЕЙД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобода-М`ясо" про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ "СТРОНГ-ТРЕЙД" (позивач) про стягнення з ТОВ "СЛОБОДА М`ЯСО" (відповідач) 363 891,59 грн, з яких :

241 967,00 грн заборгованості за договором поставки №24357 від 03.12.2021,

24 169,70 грн 10% штрафу,

62 241,61 грн інфляційних,

7 219,23 грн 3% річних

28 267,05 грн пені.

Судові витрати просить віднести на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2022, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.01.2023 було залишено позовну заяву без руху.

19.01.2023 позивач подав до господарського суду Харківської області заяву (вх. № 1310) про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.01.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Правом на подання відзиву, відповідач, не скористався, клопотань про надання йому часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи - відповідачем заявлено не було.

Відповідно до ч. 9ст. 165 ГПК України, ч.2ст.178 ГПК Українивизначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві .

Проте ухвала суду, яка направлялася на адресу відповідача, повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "адресат відсутній".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23.01.2023 та 15.03.2023, місцезнаходження відповідача - м. Харків, вул. Зернова 51А, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвалою суду про відкриття провадження у справі було роз`яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висловленій у рішенні "Каракуця проти України", заявник повинен виявляти належну зацікавленість у розгляді справи.

Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТРОНГ-ТРЕЙД» (за Договором Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОДА-М`ЯСО» (Покупець за Договором) укладений Договір поставки від З грудня 2021 року №24357 (далі по тексту Договір).

У відповідності до п. 1.1. Договору Постачальник зобов`язувався поставити та передати у власність Покупця товар - м`ясо свинини в напівтушах, м`ясо свинини кускове та субпродукти охолоджені або заморожені (надалі за текстом - «Товар»), партіями у відповідності до заявок Покупця, а Покупець зобов`язався прийняти Товар та сплатити його вартість за умовами Договору.

Згідно п. 2.5. Поставка Товару здійснюється на умовах DDP Інкотермс 2010: Постачальник надає Товар в розпорядження Покупця на місці за адресою: 61039, м. Харків, вул. Залютинська, 20, 18.

Згідно пп. 3.1-3.4. Приймання-передача Товару здійснюється належним чином уповноваженими представниками Сторін згідно накладних, що оформлені Постачальником. Приймання-передача Товару по кількості проводиться відповідно до товарно-супровідних документів. Приймання Товару за цінами здійснюється у відповідності до цін, вказаних у товарних накладних Постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «СТРОНГ-ТРЕЙД» згідно умов Договору поставило Товар на суму 347 967,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №1270260 від 08.12.21 року.

Вказаною вище видатковою накладною Покупець засвідчив ту обставину, що він прийняв Товар та жодних претензій до позивача стосовно недоліків та якості товару не має.

Відповідно до пп. 5.1.-5.4. Ціна даного Договору відповідає загальній сумі вартості Товару, поставленого згідно накладних, підписаними уповноваженими представниками Сторін на протязі дії Даного Договору. Ціна за одиницю Товару визначається Постачальником та вказується у відповідній накладній. Загальна вартість поставленого Товару визначається, виходячи з ціни одиниці Товару, та фіксується в накладній на Товар. Підписання уповноваженими представниками Сторін накладних на Товар підтверджує їх узгодження ціни та кількості Товару. Покупець проводить оплату вартості Товару за цінами, вказаними у відповідних товарних накладних. Оплата Товару проводиться Покупцем на умовах відстрочення платежу на 14 робочих днів з дати постачання. Датою постачання є дата зазначена в видатковій накладній. Тобто Покупець повинен був розрахуватись за поставлений Товар не пізніше 29.12.2021 року.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Отже, правові відносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з поставки товару, згідно з якими у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару виник обов`язок оплатити його вартість.

Таким чином, згідно з приписами статей 173, 174 ЦК України, між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов`язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов`язку.

У відповідності до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що, за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено іншого строку оплати.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Як зазначає Позивач, Відповідачем було здійснено часткову оплату вартості отриманого за накладною №1270260 товару на суму 106 000,00 грн

Таким чином сума непогашеної заборгованості становить 241 967,00 грн.

Відповідачем не оспорено вказану заборгованість, відзиву на позовну заяву не надано.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 241 967,00 грн основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.3 Договору у разі прострочення сплати поставленого Товару, Покупець зобов`язаний сплатити за вимогою Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення. У разі прострочення сплати поставленого Товару понад 10 календарних днів, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику штраф в розмірі 10 % вартості Товару, поставка якого несплачена.

Як вбачається з наданого відповідачем розрахунку, заявлені до стягнення річні, інфляційні та пеня були нараховані ним на суму заборгованості в розмірі 241 967,00 грн.

Перевіривши розрахунок позивача річних, пені та інфляційних, судом встановлено, що позивачем не вірно було визначено період нарахування, а саме його початок з 24.12.2021, тоді як у відповідача прострочення зобов`язання виникло 30.12.2021 (14 робочих днів з дня поставки - 08.12.2021), а також сума на яку здійснені ці нарахування.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається здійснення відповідачем погашення заборгованості :

- в розмірі 4 000,00 грн, яке відбулося 05.01.2022, тобто, розмір заборгованості у період з 30.12.2021 (початок прострочки) до 05.01.2021 (дата сплати 4 000 грн) був 347 967,00 грн, тобто більшим ніж розмір на який здійснено нарахування позивачем річних, пені та інфляції.

- в розмірі 2 000,00 грн, яке відбулося 21.01.2022, тобто, розмір заборгованості у період з 06.01.2026 (початок нового періоду) до 21.01.2021 (дата сплати 2 000 грн) був 343 967,00 грн, тобто більшим ніж розмір на який здійснено нарахування позивачем річних, пені та інфляції.

- в розмірі 50 000,00 грн, яке відбулося 28.01.2022, тобто, розмір заборгованості у період з 22.01.2022 (початок нового періоду) до 28.01.2021 (дата сплати 50 000 грн) був 341 967,00 грн, тобто більшим ніж розмір на який здійснено нарахування позивачем річних, пені та інфляції.

- в розмірі 50 000,00 грн, яке відбулося 11.02.2022, тобто, розмір заборгованості у період з 29.01.2022 (початок нового періоду) до 11.02.2021 (дата сплати 2 000 грн) був 291 967,00 грн, тобто більшим ніж розмір на який здійснено нарахування позивачем річних, пені та інфляції.

Лише з 12.02.2022 розмірі заборгованості відповідача перед позивачем склал 241 967,00 грн.

Згідно здійсненого судом розрахунку сума пені становить 31 483,31 грн, річних - 7 410,10 грн, інфляційних - 64 911,35 грн.

Водночас, виходячи з того, що згідно положень ч. 3 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, суд розглядає вимоги виключно в межах заявлених позивачем в позовній заяві сум.

Отже, за наявності встановленого факту несвоєчасної сплати відповідачем за отриманий товар перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, пені, штрафу та інфляційних втрат за допомогою програми Калькулятор Ліга, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок не відповідає вимогам діючого законодавства, є правомірним, а тому, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача.

Інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОБОДА М`ЯСО" (61124, м. Харків, вул. Зернова, 51А, код ЄДРПОУ 43750754) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОНГ-ТРЕЙД" (52441, Дніпропетровська область, смь. Новопокровка, вул. Верхня, 2, код 40717122):

241 967,00 грн заборгованості за договором поставки №24357 від 03.12.2021,

24 169,70 грн 10% штрафу,

62 241,61 грн інфляційних,

7 219,23 грн 3% річних,

28 267,05 грн пені,

5458,37 грн судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "15" березня 2023 р.

СуддяС.А. Прохоров