Рішення

від 15.03.2023 по справі 357/7852/22

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/7852/22

Провадження № 2/357/494/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю., при секретарі Олексієнко Ю. В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні позовну заяву Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи: 1) ОСОБА_2 ; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Складпром»; 3) Навчальний центр по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів Державного агентства автомобільних доріг України, про витребування з незаконного володіння земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2022 року Білоцерківська окружна прокуратура в інтересах держави, в особі Київської обласної державної адміністрації, звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд: 1) витребувати з незаконного володіння відповідача на користь держави, в особі Київської обласної державної адміністрації земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484900:01:005:0068 площею 0,3574 га, 3220484900:01:005:0067 площею 0,1 га, з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташовані на території Білоцерківської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області; 2) стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що прокуратурою за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021112030000014 від 27.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України встановлені порушення вимог земельного законодавства під час відведення у приватну власність земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484900:01:005:0068 площею 0,3574 га, 3220484900:01:005:0067 площею 0,1 га за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів Державного агентства автомобільних доріг України (далі - Навчальний Центр) на території Білоцерківської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області на підставі рішення Піщанської сільської ради № 04-45 від 25.02.1999 року. Рішення щодо припинення права постійного користування на дані земельні ділянки органами місцевого самоврядування не приймалось, однак 31.10.2019 року державним реєстратором КП «Бізнес-Центр «Поліське» Хабібуліною К.В. на підставі державного акта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_2 право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484900:00:005:0017 площею 0,4574 га. В подальшому на підставі заяви ОСОБА_2 вказана земельна ділянка поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484900:01:005:0068 площею 0,3574 га та 3220484900:01:005:0067 площею 0,1 га., та 16.03.2020 державним реєстратором Томилівської сільської ради Білоцерківського району Науменко О.Є. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на дані земельні ділянки. Згодом ці земельні ділянки ОСОБА_2 актом прийому-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу від 08.05.2020 передано ТОВ «СКЛАДПРОМ» до статутного капіталу. В подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки № 2567, 2564 від 18.11.2020 ТОВ «СКЛАДПРОМ» продало спірні земельні ділянки ОСОБА_1 . Вважаючи, що право приватної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484900:01:005:0068 площею 0,3574 та 3220484900:01:005:0067 площею 0,1 набуто з порушенням ч. 5 ст. 116 Земельного Кодексу України без вилучення із земель постійного користування Навчального Центру, а Київською обласною державною адміністрацією по даний час не вжито жодних заходів до повернення вищевказаних земельних ділянок, які вибули із власності держави незаконно, прокуратура звернулась до суду.

02.09.2022 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

13.10.2022 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

11.01.2023 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

15.03.2023 представник Білоцерківської окружної прокуратури прокурор О. Самборук, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовну заяву підтримав та просив задовольнити, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, з відзивом (запереченнями) на позов до суду не зверталась, тому суд ухвалив провести у справі заочний розгляд, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

15.03.2023 року представник третьої особи Навчального центру по підготовці перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів Державного агентства автомобільних доріг України В. Слива звернувся до суду з заявою, в якій просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника Центру, позовну заяву підтримав, проти заочного рішення не заперечує.

Інші учасники в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, жодних заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі рішення Піщанської сільської ради № 04-45 від 25.02.1999 року Учбовому центру української державної корпорації автомобільних доріг «Укравтодор» надано в постійне користування земельну ділянку комунальної власності площею 0,71 га для розміщення учбово-виробничої бази (державний акт на право постійного користування серія І-КВ № 003152 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 29.07.1999) - а.с. 79-81 т. 1.

Згідно з планом зовнішніх меж землекористування Учбового центру української державної корпорації автомобільних доріг «Укравтодор»: від А до Б - землі Білоцерківського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих «УТОС»; від Б до В - землі загального користування Піщанської сільської ради (під`їзд); від В до А - землі Білоцерківського БМУ ВАТ «Млиномонтаж» (а.с. 82-83 т. 1).

Вказаний план містить зміни в землекористуванні, відповідно до яких за розпорядженням Білоцерківської райждержадміністрації № 2394 від 01.11.2004, вилучена частина земельної ділянки площею 0,30 га для передачі в оренду СПД ОСОБА_3 на 49 років.

Учбовий центр української державної корпорації автомобільних доріг «Укравтодор» перейменовано в Навчальний центр по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів Державного агентства автомобільних доріг України (а.с. 25-43 т. 1).

31.10.2019 року державним реєстратором КП «Бізнес-Центр «Поліське» Хабібуліною К.В. прийнято рішення з індексним номером 49461492 16:31:20 про реєстрацію за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484900:00:005:0017 площею 0,4574 га (а.с. 44-46 т. 1).

Підставою для такої реєстрації став державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 414738 від 13.04.2006, електронна сканована копія якого долучена державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 47 т. 1).

Згідно вказаної копії вбачається, що державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484900:00:005:0017 площею 0,4574 га серії ЯЖ № 414738 від 13.04.2006 на ім`я ОСОБА_2 виданий на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації № 339 від 11.10.2005 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю Білоцерківського районного відділу земельних ресурсів за № 010601000461.

Згідно з планом земельної ділянки з кадастровим номером 3220484900:00:005:0017 площею 0,4574 га: від А до Б - землі загального користування; від Б до В ТОВ «Будівельна компанія «Будмонтаж»; від В до Г - землі комунальної власності»; від Г до А ФОП ОСОБА_4 (а.с. 48 т. 1).

14.02.2020 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шаповаленко А.І., реєстровий номер 826, із заявою про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3220484900:00:005:0017 площею 0,4574 га, на підставі якої остання поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484900:01:005:0068 площею 0,3574 га та 3220484900:01:005:0067 площею 0,1 га. (а.с. 49 т. 1).

16.03.2020 року державним реєстратором Томилівської сільської ради Білоцерківського району Науменко О.Є. прийнято рішення з індексним номером 51639428 16:25:54 про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484900:01:005:0068 площею 0,3574 га (а.с. 51 т. 1).

16.03.2020 року державним реєстратором Томилівської сільської ради Білоцерківського району Науменко О.Є. прийнято рішення з індексним номером 51639595 16:31:08 про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484900:01:005:0067 площею 0,1 га (а.с. 55 т. 1).

Вказані земельні ділянки ОСОБА_2 актом прийому-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу, від 08.05.2020 передав ТОВ «СКЛАДПРОМ» (ідентифікаційний код юридичної особи 43019512) до статутного капіталу, на підставі чого право власності на них зареєстровано за ТОВ «СКЛАДПРОМ» державним реєстратором Томилівської сільської ради Білоцерківського району Науменко О.Є., рішення з індексними номерами 52275674 від 18.05.2020 та 52275722 від 18.05.2020 (а.с. 51, 55, 57 т. 1).

18.11.2020 між ТОВ «СКЛАДПРОМ» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу, реєстровий № 2567, відповідно до умов якого ОСОБА_1 купила земельну ділянку з кадастровим номером 3220484900:01:005:0068 площею 0,3574 га за суму 85 597 грн. (а.с. 59-62 т. 1).

18.11.2020 року між ТОВ «СКЛАДПРОМ» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу, реєстровий № 2564, відповідно до умов якого ОСОБА_1 купила земельну ділянку з кадастровим номером 3220484900:01:005:0067 площею 0,1 га за суму 23 960 грн. (а.с. 63-66 т. 1).

Відповідно до листа Навчального Центру № 201 від 12.04.2021, земельна ділянка в межах Піщанської сільської ради Білоцерківського району площею 0,40 га рахується за Навчальним Центром на праві постійного користування та обліковується на балансі Центру. На ній знаходиться нежитлова будівля, побудована за кошти Центру, земельна ділянка використовувалась як учбовий полігон для практичного керування дорожньо-будівельними машинами, нежитлова будівля, як прохідна і лабораторія полігону, відповідно. Підприємство не зверталось до органів місцевого самоврядування з клопотанням про вилучення, приватизацію тощо земельної ділянки площею 0,40 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 71-72 т. 1).

Актом перевірки ГУ Держгеокадастру у Київській області № 418-ДК/380/АП/09/01/-21 від 22.04.2021 встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484900:01:005:0068 площею 0,3574 га, 3220484900:01:005:0067 площею 0,1 га, що розташовані на території Білоцерківської міської територіальної громади Київської області, входять до складу земельних ділянок, які надані та належать на праві постійного користування Навчальному Центру, тому право власності та користування на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484900:01:005:0068 площею 0,3574 га, 3220484900:01:005:0067 площею 0,1 га набуто в порушення ст. 116 Земельного кодексу України (а.с.73-75 т. 1).

На підставі результатів вказаної перевірки, 30.04.2021 ГУ Держгеокадастру у Київській області направлено до Київської обласної прокуратури клопотання з питань дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельною ділянкою (а.с.76-78 т. 1).

Згідно з відповіддю ГУ Держгеокадастру у Київській області № 10-10-0.331-2294/2-22 від 20.06.2022 року, у Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, відсутній запис про реєстрацію державного акту на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 322044900:00:005:0017 площею 0,4574 га серії ЯЖ №414738 від 13.04.2006 на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 98-99 т. 1).

Прокуратурою за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021112030000014 від 27.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 2, 3, 4 ст. 190 КК України встановлені порушення вимог земельного законодавства під час відведення у приватну власність земельних ділянок з кадастровими номерами 3220484900:01:005:0068 площею 0,3574 га, 3220484900:01:005:0067 площею 0,1 га за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів Державного агентства автомобільних доріг України на території Білоцерківської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області.

Згідно з листом Білоцерківської районної державної адміністрації № 06-23/1760 від 04.10.2021 на лист (вимогу прокурора) № 50-3844 вих-21 від 27.09.20211, розпорядження Білоцерківською районною державною адміністрацією № 339 від 11.10.2005, яке вказано як підставу отримання ОСОБА_2 державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №414738 від 13.04.2006, не приймалося (а.с. 91 т. 1).

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.02.2022 у кримінальному провадженні №12021111030002544 від 20.10.2021 року ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, а саме за вчинення пособництва у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та пособництва у підробленні офіційних документів, тобто спірної земельної ділянки (а.с. 100-107 т. 1).

В матеріалах справи міститься лист Київської обласної державної адміністрації № 54/2022 від 10.02.2022, відповідно до якого вказана установа не володіє інформацією та підтверджуючими документами щодо незаконного відведення у власність спірних земельних ділянок, тому не вживала заходи спрямованих на повернення цих ділянок (а.с. 96-97 т. 1).

Листом № 50-3722 вих-22 від 12.07.2022, направленим Білоцерківською окружною прокуратурою на адресу Київської обласної державної адміністрації, повідомлено про наміри подання позову в інтересах адресата щодо витребування з незаконного володіння спірних земельних ділянок (а.с. 109 т. 1).

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Право на землю має конституційну основу, адже стаття 14 Основного Закону визначає, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Безпосередньо Земельний кодекс України сформулював загальні правила виникнення прав на землю, відповідно до якого громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками з земель державної або комунальної власності за рішенням органів державної виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень.

За приписами ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно зі статтею 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Судом встановлено, що з 1999 року в постійному користуванні Навчального Центру перебувала земельна ділянка площею 0,41 га, що знаходиться на території Білоцерківської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області. Рішення щодо припинення права постійного користування на дану земельну ділянку органами місцевого самоврядування не приймалось. Третя особа ОСОБА_2 шляхом обману (шахрайство), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та пособництва у підробленні офіційних документів, заволодів цією земельною ділянкою, розділив її на дві окремі земельні ділянки та відчужив.

За правилом ч. 6 ст. 882 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.

З огляду на вказане суд дійшов висновку, що право приватної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484900:01:005:0068 площею 0,3574 та, 3220484900:01:005:0067 площею 0,1 набуто з порушенням ч. 5 ст. 116 Земельного Кодексу України без вилучення із земель постійного користування Навчального Центру.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади, Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища яке існувало до видання цього акту.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 цього ж Кодексу, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, серед іншого, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У зв`язку із цим, необхідно розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі ст. 388 ЦК України звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним.

Окрім того, не відбулося примусове вилучення майна у дійсного власника із подальшим продажем, а також не ухвалювались рішення щодо припинення права власності на підставі ст. 346 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку позивачем обрано вірний спосіб захисту порушених інтересів держави шляхом пред`явлення до суду віндикаційного позову в порядку, визначеному ст. 387, 388 ЦК України.

Зважаючи на те, що відповідачем ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку зареєстровано у установленому законом порядку, тому відновити становище, яке існувало до порушення відповідно до ст. 16 ЦК України можливо лише шляхом витребування земельних ділянок з незаконного володіння.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в суді) прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в суді.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до п. 24 перехідних положень Земельного кодексу України, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Отже, спірні земельні ділянки відносились до державної власності, у зв`язку з чим їх розпорядником на даний час в силу положень ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України є Київська обласна державна адміністрація.

Білоцерківською окружною прокуратурою до Київської обласної державної адміністрації направлено лист від 31.01.2022 з інформацією про виявлення вказаних порушення вимог земельного законодавства та інтересів держави, при цьому Київською обласною державною адміністрацією не вжито жодних заходів до повернення вищевказаних земельних ділянок, які вибули із власності держави незаконно.

Крім того, згідно відповіді Київської обласної державної адміністрації № 54/2022 від 10.02.2022 встановлено, що останньою упродовж усього часу незаконного володіння спірними земельними ділянками не було вжито жодних заходів реагування, в тому числі шляхом пред`явлення відповідного позову до суду та остання не заперечує щодо вжиття Білоцерківською окружною прокуратурою заходів представницького характеру за вказаним фактом.

Таким чином сам факт тривалого невжиття заходів щодо повернення у комунальну власність незаконно відведених земельних ділянок свідчить про те, що Київська обласна державна адміністрація неналежним чином здійснює захист інтересів держави.

Отже, для пред`явлення позову в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» достатньо самого факту бездіяльності уповноваженого органу, незалежно від причин не звернення до суду, можливості чи неможливості такого звернення.

Аналогічна позиція щодо обґрунтованості звернення прокурора із позовом та наявності підстав для захисту інтересів держави саме прокурором наведена у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 № 910/11919/17, від 16.04.2019 № 910/3486/18, від 13.11.2019№ 925/315/19, постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 № 183/1617/16, від 26.06.2019 № 587/430/16-ц, від 15.10.2019 № 903/129/18.

Крім того, незаконність вибуття земель державної власності у приватну власність безумовно становить суспільний інтерес.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) також напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Так, Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 80 ЗК України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної; влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

З огляду на положення статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування відповідно із земель державної та комунальної власності.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та витребування з незаконного володіння відповідача на користь держави, в особі Київської обласної державної адміністрації, спірних земельних ділянок.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь держави, в особі Київської обласної прокуратури, підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 2 481 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Київської обласної державної адміністрації - задовольнити повністю.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави, в особі Київської обласної державної адміністрації, земельні ділянки з кадастровими номерами 3220484900:01:005:0068 площею 0,3574 га, 3220484900:01:005:0067 площею 0,1 га, з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що розташовані на території Білоцерківської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави, в особі Київської обласної прокуратури за наступними реквізитами: код ЄДРПОУ: 2909996, МФО: 820172 (Державна казначейська служба України в м. Києві), р/р: UA08201720343190001000015641, судовий збір в розмірі 2 481 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Оскільки в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 20.03.2023 року.

Суддя А. Ю. Цуранов