Ухвала

від 06.03.2023 по справі 757/8797/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8797/23-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_1 ,

за участю прокурора ОСОБА_2 ,

підозрюваного ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника ОСОБА_4 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на незаконне затримання,

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні щодо розгляду клопотання слідчого СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 захисник ОСОБА_4 заявив скаргу в інтересах затриманого ОСОБА_3 про незаконне затримання, в кримінальному провадженні № 12023100060000412 від 04.03.2023.

В обґрунтування доводів скарги захисник посилається на те, що 04.03.2023 о 14 год. 40 хв. ОСОБА_3 фактично затримано та переміщено для складення протоколу до приміщення Печерського УП ГУНП у м. Києві.

Вважає затримання на підставі ст. 208 КПК України є незаконним, здійсненим з порушенням порядку, визначеного КПК України, з огляду на те, що повідомлення про підозру було вручене о 15 год. 30 хв. 05.03.2023, в той час як затримано особу о 14 год. 40 хв. 04.03.2023, що свідчить про утримання ОСОБА_3 без статусу підозрюваного. Також, на момент затримання взагалі були відсутні обґрунтовані дані вважати, що наявні підстави побоюватися втечі ОСОБА_3 .

Захисник та підозрюваний в судовому засіданні підтримали вимоги скарги, просили визнати затримання ОСОБА_3 незаконним та звільнити з-під варти, посилаючись на доводи скарги.

Прокурор у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення скарги.

Слідчий суддя заслухавши пояснення учасників кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висконку.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Положеннями ст. 3, 8 Конституції України встановлено засади верховенства права. Так, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.

Пріоритет положень Конституції над законами та підзаконними актами є очевидним та не підлягає доведенню. Окрім іншого, це підтверджено у рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» та інших справах.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням суду є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Згідно з п.18 ч.1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи.

Відповідно до ч.1 ст.208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин;

3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України;

4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України.

Особливості затримання окремої категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.208 КПК України, про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов`язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов`язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім`я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору.

Своєчасне і точне фіксування затримання є важливою гарантією забезпечення права на свободу, гарантованого статтею 29 Конституції України та статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відсутність протоколу затримання або неточні відомості, внесені у такий протокол, є порушенням права на свободу, оскільки своєчасне і точне фіксування затримання є важливою гарантією від порушення інших прав особи.

Згідно з ч. 4 ст. 213 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, зобов`язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 208, п.6 ч.3 ст. 42 КПК України підозрюваний, затриманий має права вимагати перевірки обґрунтованості його затримання.

Окрім того, 24.02.2022 Указом Президента України ОСОБА_6 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2119-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2212-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2263-ІХ від 22.05.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком за 90 діб.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, у разі введення воєнного стану, наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури затримати таку особу.

Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу.

Затримана без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури особа під час дії воєнного стану не пізніше двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

Згідно з ч. 2 ст. 278 КПК України Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

Частиною 3 статті 278 КПК України передбачено, що у разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

За вимогами ч.5 ст.206 КПК України слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

При цьому, положення ст. 206 КПК України не передбачають розгляду питань законності затримання особи, а передбачають розгляд питання незаконності утримання без наявності відповідного судового рішення.

Як встановлено під час розгляду скарги, у провадженні СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12023100060000412 від 04.03.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 185 КК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, затримано до повідомлення йому про підозру, 04.03.2023 о 14:40 год. в порядку ст. 208, 615 КПК України у зв`язку із виникненням обґрунтованих обставин, які дають підстави вважати, що безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

Разом з цим, лише 05.03.2023 о 15:30 год ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру від 05.03.2023, про що ним проставлена відповідна відмітка, тобто повідомлення про підозру ОСОБА_3 вручено поза строками, визначеними ст. 278 КПК України.

Статтею 29 Конституції України кожній людині гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ч.1, 2 ст.12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом. Кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого судового рішення про тримання під вартою.

Відповідно до пп. «с» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і, зокрема, в таких випадках, як законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Приймаючи до уваги наведені обставини, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_3 утримується під вартою за відсутності підстав, передбачених ст. 208, ст. 615 КПК України, у зв`язку із порушенням визначених строків вручення особі повідомлення про підозру та, відповідно, перевищення граничного строку тримання особи під вартою.

Між тим, слідчий суддя відзначає, що при розгляді цієї скарги не досліджується питання обґрунтованості підозри, а затримання особи є окремим процесуальним інститутом згідно § 2 Глави 18 Розділ II КПК України.

При цьому, положення ст. 615 КПК України не можуть бути застосовані у даному випадку, оскільки відсутні докази існування обставин, які перешкоджали повідомленню особі про підозру в строки, визначені ч. 2 ст. 278 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7, 9, 206, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_4 щодо незаконного затримання підозрюваного в порядку ст. 206 КПК України - задовольнити.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти негайно в залі суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1