Ухвала

від 20.03.2023 по справі 673/174/23

ДЕРАЖНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 673/174/23

Провадження № 2-з/673/17/23

У Х В А Л А

про забезпечення позову

20 березня 2023 р. м. Деражня

Суддя Деражнянського районного суду Хмельницької області Ягодіна Т.В., розглянувши заяву керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Деражгеокадастру у Хмельницькій області про забезпечення позову, -

встановив:

У березні 2023 року керівник Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Деражгеокадастру у Хмельницькій області звернувся до Деражнянського районного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки (справа №673/174/23).

В подальшому керівник Летичівської окружної прокуратури подав суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на належну відповідачу земельну ділянку з кадастровим номером 6821510100:06:003:0024, площею 1,1986 га, яка знаходиться за межами населеного пункту м. Деражня Деражнянської міської ОТГ Хмельницької області та заборонити ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання вказаної земельної ділянки із іншими земельними ділянками.

В обґрунтування заяви прокурор посилається на те, що відповідач, який являється громадянином російської федерації в порядку спадкування набув у власність земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства із кадастровим номером 6821510100:06:003:0024, площею 1,1986 га, яка знаходиться за межами населеного пункту м. Деражня Деражнянської міської ОТГ Хмельницької області, про що 10.02.2015 року року внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Разом з тим, всупереч вимог ч.4 ст. 81 Земельного Кодексу України упродовж року означену земельну ділянку ОСОБА_1 не відчужив. Зважаючи на те, що спірна земельна ділянка на даний час всупереч закону перебуває у власності громадянина російської федерації, існує можливість її відчуження третім особам, зміна конфігурації (об`єднання, поділ), вчинення інших дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про повернення земельної ділянки державі.

Згідно з приписами ч. 2ст.149ЦПКУкраїни забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Пунктами 1, 2 частини 1ст. 150 ЦПК України передбачено забезпечення позову шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

В силу ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Пункт 6 Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни №9від22грудня2006року«Пропрактику застосуваннясудамипроцесуальногозаконодавства прирозглядізаявпро забезпеченняпозову» містить роз`яснення про те, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, прокурором заявлено вимогу про конфіскацію у ОСОБА_1 в дохід держави земельної ділянки, якою останній володіє всупереч вимог Закону.

Із доданих до заяви документів, зокрема, з інформації з Державного реєстру речових прав та прав власності на нерухоме майно, 10.02.2015 року ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину набув у приватну власність земельну ділянку із кадастровим номером 6821510100:06:003:0024, площею 1,1986 га, яка знаходиться за межами населеного пункту м. Деражня Деражнянської міської ОТГ Хмельницької області.

Аналізуючи матеріали справи і доводи заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову та з цього приводу зазначає про таке.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Застосування вказаного виду забезпечення позову має наслідком заборону права розпорядження майном будь-якою особою в тому числі і власником майна, яким в даному спорі є ОСОБА_1 .

Ураховуючи, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача, які мають бути співмірними з негативними наслідками, що можуть настати від вжиття цих заходів, а також конкретні обставини зазначеної справи, суд вважає, що достатнім та ефективним способом забезпечення позову є накладення арешту на спірну земельну ділянку та заборона відповідачу змінювати її цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання з іншими земельними ділянками. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153,258-261 ЦПК України, -

постановив:

Заяву керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Деражгеокадастру у Хмельницькій області про забезпечення позову задоволити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6821510100:06:003:0024, площею 1,1986 га, яка знаходиться за межами населеного пункту м. Деражня Деражнянської міської ОТГ Хмельницької області.

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 6821510100:06:003:0024, площею 1,1986 га, яка знаходиться за межами населеного пункту м. Деражня Деражнянської міської ОТГ Хмельницької області (реєстраційний номер 570004968215) з іншими земельними ділянками.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Виконання даної ухвали покласти наДеражнянський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Київ)(32200, Хмельницька область, м. Деражня, вул. Миру, 35), зобов`язавши його представити суду відповідний документ про її виконання.

Копію ухвали про забезпечення позову надіслати учасникам справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала складена 20 березня 2023 року.

Суддя: Т. В. Ягодіна