Рішення

від 08.03.2023 по справі 675/1670/22

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/1670/22

Провадження № 2/675/157/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" березня 2023 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., з участю: секретаря судового засідання - Бойчука Т. М., позивачки - ОСОБА_1 , представника позивачки - адвоката Дацишиної М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - орган опіки та піклування в особі Плужненської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - орган опіки та піклування в особі Плужненської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачка є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У 2019 році ОСОБА_2 залишила обох дітей із позивачкою, яка є для них бабусею. З того часу відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо доньок, не цікавиться їхнім життям та навчанням, не відвідує школу, не спілкується із дітьми, не телефонує їм, не вітає їх із днем народження та не підтримує їх матеріально, веде аморальний спосіб життя, бродяжить, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності. Вказані обставини свідчать про умисне ухилення відповідачки від виховання дітей та свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками.

Тому ОСОБА_1 просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з відповідачки аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дітей.

Ухвалою судді від 20 жовтня 2022 року прийнято позову заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у даній справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16 грудня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Відповідачка ОСОБА_2 відзив на позовну заяву до суду не подала.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Дацишина М. В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. Суду пояснили, що відповідачка веде непристойний спосіб життя, ніде не працює, зловживає спиртними напоями, бродяжить, у 2019 році залишила дітей на бабусю та повністю самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться їх долею. Натомість ОСОБА_1 опікується дітьми та забезпечує їх усім необхідним. Позивачка вживала усіх можливих заходів, щоб допомогти ОСОБА_2 змінити спосіб життя, але вони результатів не дали. Тому наявні підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав щодо дітей та стягнення аліментів.

Відповідачка ОСОБА_2 проти задоволення позову в частині позбавлення її батьківських прав щодо дітей заперечила. Суду пояснила, що у 2018 році переїхала до м. Хмельницький до колишнього чоловіка, а потім повернулася до с. Новостав Шепетівського району. Її мати ОСОБА_1 забрала дітей до місця свого проживання, де й доглядала їх. ОСОБА_2 час від часу влаштовувалася на роботу, інколи передавала матері кошти на утримання доньок. Зазначила, що вона не має можливості проживати разом із дітьми та матір`ю, оскільки вітчим виганяє її із дому. У серпні 2022 року вона забрала меншу дитину ОСОБА_5 до себе в с. Мокрець, де виховувала дитину, годувала та одягала її. Зараз донька перебуває у с. Плужне. Відповідачка ствердила, що на даний час не вживає алкогольних напоїв, проте палить. Щодо вимог про стягнення із неї на користь позивачки аліментів на утримання дітей ОСОБА_2 не заперечувала.

У останнє судове засідання ОСОБА_2 не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, про причини свого неприбуття суд не повідомила, заяв та клопотань не надіслала.

Представник третьої особи органу опіки та піклування в особі Плужненської сільської ради в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч.ч. 1-3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У силу положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

Тому підстав для відкладення розгляду даної справи суд не вбачає.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати своїх дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний і моральний розвиток.

Статтею 165 Сімейного кодексу України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим М`якотівською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області 28 липня 2008 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим тією ж сільською радою 17 квітня 2012 року.

У відповідності до даних витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька № 00022843380 від 14 травня 2019 року відомості про батька доньки відповідачки ОСОБА_5 записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України за вказівкою матері.

Відповідно до свідоцтва про народження відповідачки серії НОМЕР_3 , повторно виданого Ізяславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 01 лютого 2022 року, її матір`ю записана ОСОБА_6 .

Із довідки Ярмолинецької селищної ради від 04 серпня 2022 року № 199 та акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї встановлено, що донька відповідачки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом із батьком ОСОБА_8 у АДРЕСА_1 , де їй створені усі необхідні умови для фізичного та морального розвитку.

Як вбачається із повідомлення Служби у справах дітей Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області від 24 квітня 2019 року № 337/01-29, на адресу служби у справах дітей надійшло усне повідомлення директора Мокрецького НВК «ЗОШ І-ІІ ст.-д/с (філія)» ОСОБА_9 про те, що малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 опинилися у складних життєвих обставинах. З її слів діти недоглянуті, погано одягнені, голодні, а мати ОСОБА_2 не здійснює належного догляду за ними, приходить до навчального закладу з запахом алкоголю. При виїзді за місцем проживання сім`ї з`ясовано, що ОСОБА_2 була доставлена до Хмельницької психіатричної лікарні № 3 у зв`язку з тим, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння, агресивно себе поводила.

З довідки № 3/590, виданої виконавчим комітетом Плужненської сільської ради 14 липня 2022 року, вбачається, що позивачка ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом зі своїми онуками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . За цією адресою також зареєстрована відповідачка ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади № 2022/000106671 від 18 липня 2022 року.

Згідно з повідомленням Плужненської гімназії Хмельницької обласної ради від 18 липня 2022 року № 360 відповідачка ОСОБА_2 протягом 2021-2022 навчального року не відвідувала в закладі своїх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , листів та посилок не надсилала, життям, здоров`ям, навчанням дітей не цікавилася.

Відповідно до довідки Відділу поліцейської діяльності № 2 Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області № 3211/121/124/106/01-2022 від 16 липня 2022 року ОСОБА_2 притягалась до адміністративної діяльності Управлінням патрульної поліції в м. Хмельницький на протязі року 35 разів.

З акту обстеження умов проживання від 05 грудня 2022 року вбачається, що малолітня ОСОБА_4 проживала деякий час разом із матір`ю ОСОБА_2 у АДРЕСА_3 . Відповідачкою не було створено для дитини належні умови проживання, у кімнатах будинку суцільна антисанітарія, все у занедбаному стані, на ліжках немає постільної білизни, підлога всипана сміттям та залишками їжі. У кімнатах відчувається запах чадного газу від потрісканої груби, яка потребує ремонту. Практично відсутні продукти харчування, дрова на зиму не заготовлені. У дитячій кімнаті є ліжко без постільної білизни, брудний стіл, непридатний для навчання. У дитини немає іграшок, дитячої літератури. ОСОБА_2 не забезпечує необхідного харчування, що негативно впливає на фізичний розвиток дитини. Встановлено низький виховний батьківський потенціал матері, нездатність нею задовольнити потреби дитини. Мати ОСОБА_2 категорично не визнає наявність проблем у сім`ї, тривалий час неналежно виконує свої батьківські обов`язки.

Як вбачається із Наказу Відділу «Служба у справах дітей Плужненської сільської ради» від 04 липня 2022 року № 38/01-05 тимчасово влаштовано малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , залишених без батьківського піклування, у сім`ю близьких родичів (баби та діда) ОСОБА_10 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Плужненської сільської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Плужненської сільської ради від 30 серпня 2022 року за № 45, прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він є чоловіком позивачки. Відповідачка ОСОБА_2 протягом чотирьох років не допомагає дітям матеріально, не спілкується з ними, не приїздить до них, не вітає дітей із днем народження, веде аморальний спосіб життя, бродяжить. Старша дочка ОСОБА_3 взагалі не спілкується із матір`ю. У жовтні 2022 року ОСОБА_2 забирала до себе в с. Мокрець меншу дочку ОСОБА_5 , однак службою у справах дітей у грудні 2022 року заборонено передавати дитину матері у зв`язку з неналежними умовами проживання відповідачки. ОСОБА_2 неодноразово у присутності дитини разом зі своїми знайомими розпивала спиртні напої. 22 грудня 2022 року відповідачка приїхала до них та проживала з ними до Різдва. У цей час вона зовсім не допомагала по господарству, постійно сварилася на дітей, обзивала їх.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що відповідачка ОСОБА_2 раніше разом із дітьми проживала у с. Новостав Шепетівського району Хмельницької області. Після того, як вона спалила паркан, яким було огороджено будинковолодіння, її було доставлено до Хмельницької психіатричної лікарні № 3, яка знаходиться у с. Яблунівка Славутського району Хмельницької області. Свідок разом із позивачкою забирали ОСОБА_2 з м. Хмельницький, де остання проживала у жахливих умовах, але вона через кілька днів повернулася назад. Із 2019 року діти проживають разом із ОСОБА_1 . ОСОБА_2 інколи приїздила до дітей, часто траплялися випадки зловживання нею алкоголем, після чого вона знову втікала з дому.

Як ствердила допитана судом свідок ОСОБА_13 , яка працює на посаді начальника Відділу «Служба у справах дітей Плужненської сільської ради», відповідачка ОСОБА_2 з 2021 року неналежно виконує свої батьківські обов`язки. Неодноразово обіцяла, що виправиться, але знову продовжувала вести непристойний спосіб життя, не виховувала дітей, не цікавилася їхнім життям, не допомагала ні духовно, ні матеріально. Відповідачка ніде не працює, доходу не має, зловживає спиртними напоями, бродяжить, не бажає брати участь у житті та вихованні дітей. ОСОБА_2 кілька разів забирала меншу дочку ОСОБА_5 до себе, однак у зв`язку з виявленням у дитини захворювання «педикульоз» її перестали відпускати до матері. На даний час діти проживають із бабусею, яка забезпечує їх усім необхідним.

Згідно з ст. 2 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі Конвенції) держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких-небудь інших обставин. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім`ї.

Статтею 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Частиною 4 статті 155 СК України визначено, що ухилення кого-небудь із батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).

Згідно з роз`ясненнями, наданими у п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та про поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 з наступними змінами, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Судом встановлено, відповідачка ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання та матеріального забезпечення дітей, не має особистого житла, придатного для проживання із дітьми, у неї відсутні робота та стабільний дохід, немає чіткої, реалістичної, усвідомленої мети та зацікавленості щодо забезпечення дітей усім необхідним для повноцінного та гармонійного розвитку. Відповідачка зловживає спиртними напоями, бродяжить, дітей у закладі не відвідує.

Слід також врахувати, що з поведінки відповідачки не вбачається її дійсної зацікавленості у проживанні дітей разом із нею, оскільки, як було встановлено судом, дітей було тимчасово влаштовано у сім`ю баби та діда. Однак ОСОБА_2 не виправилася, не вчиняла жодних активних дій, які б свідчили про її намір повернути дітей для спільного проживання.

Оскільки судом встановлено, що мати ОСОБА_2 не цікавиться життям дітей, не піклується про них, не виконує своїх батьківських обов`язків, не займається їх вихованням, піклуванням про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, не забезпечує їх матеріально, жодного разу не цікавилася їх навчанням у відповідному закладі, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення відповідачки батьківських прав.

Статтею 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Оскільки судом ухвалюється рішення про позбавлення відповідачки батьківських прав, суд приходить до висновку про доцільність задоволення позовних вимог про стягнення із неї аліментів.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище відповідачки, а саме те, що вона ніде не працює, проте є працездатною, а тому суд вважає за необхідне визначити аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу), але на кожну дитину не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Відтак, позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення у повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Отже, позивачка відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивачка у силу вимог Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення аліментів, з відповідачки по справі на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 992 грн 40 коп.

Крім того, з відповідачки на користь позивачки, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 992 грн 40 коп за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 48, 51, 76-80, 81, 89, 95, 141, 259, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - орган опіки та піклування в особі Плужненської сільської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительку АДРЕСА_2 , позбавити батьківських прав відносно доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів її заробітку (доходу), але на кожну дитину не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17 жовтня 2022 року і до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 : місце проживання - АДРЕСА_2 , рнокпп - НОМЕР_4 .

Відповідач ОСОБА_2 : місце проживання - АДРЕСА_2 , рнокпп - НОМЕР_5 .

Третя особа орган опіки та піклування в особі Плужненської сільської ради: місце знаходження - с. Плужне, вул. Бортника, 7 Шепетівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 44173719.

Повний текст рішення суду складений 17 березня 2023 року.

Суддя: В. І. Столковський