Ухвала

від 15.03.2023 по справі 686/5071/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/5071/23

Провадження № 1-кс/686/1724/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали за скаргою ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей до ЄРДР,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. В обґрунтування доводів скарги зазначено, що 10.08.2022 року ОСОБА_3 звертався до Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, по факту протиправних дій ОСОБА_4 , в діях якого наявні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 368, ч.1 ст.364, ч.1 ст.190 та ч.2 ст.191 КК України, однак відомості до ЄРДР за поданою ОСОБА_3 заявою внесені не були, а отже вимоги ст.214 КПК України не виконані. У скарзі ОСОБА_3 просить: зобов`язати начальника Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, згідно з поданою ОСОБА_3 заявою від 10.08.2022 р.

ОСОБА_3 , який клопотав про розгляд скарги без його участі, та представник органу досудового розслідування у судове засідання не з`явились.

Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на вказане, враховуючи принцип диспозитивності, з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, слідчий суддя вважає за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності осіб, які не з`явились, на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали скарги та надані матеріали перевірки, слідчий суддя приходить до наступного.

Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Із наданих матеріалів перевірки №305 вбачається, що дійсно 10.08.2022 р. ОСОБА_3 звертався до Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області із заявою, в якій повідомляв, що: «23.02.1995 р. Хмельницькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України (код в ЄДРПОУ 02725026, 29000, м.Хмельницький, вул.Кам`янецька, буд.96) засновано Професійно-технічний навчальний заклад Деражнянський спортивно- технічний клуб Товариства сприяння обороні України (код в ЄДРПОУ 02725055, 32200, Хмельницька обл., Деражнянський р-н, м.Деражня, вул.Промислова, буд.10). Директором ПТНЗ СТК ТСОУ, з моменту його заснування, призначено ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, займаючи посаду директора ПТНЗ СТК ТСОУ, ОСОБА_4 неодноразово вчинялися протиправні дії, які мають ознаки складу кримінальних правопорушень, зокрема, за фактами таких подій: за сприяння та керівництва ОСОБА_4 , бухгалтер ПТНЗ СТК ТСОУ - ОСОБА_5 , організувала систематичний збір коштів (неправомірної вигоди) для сприяння отримання водійського посвідчення особами, які проходили навчання у ПТНЗ СТК ТСОУ. За рахунок вказаних коштів, ОСОБА_4 обіцяє та сприяє, в подальшому, у отриманні водійського посвідчення при складанні іспиту. Окрім того, ОСОБА_4 розбив автомобіль марки Daewoo Sens, який знаходився на балансі ПТНЗ СТК ТСОУ, а вказаний факт приховує, з метою запобігання відшкодування понесених втрат та шкоди ПТНЗ СТК ТСОУ. Одночасно із цим, ОСОБА_4 звільнено усіх працівників, які працювали на посаді інструктора із керування транспортним засобом, вказані функції виконує документально самостійно, однак, це фізично неможливо. Та, процитувавши у вказаній заяві зміст диспозицій та санкцій ч.1 ст.368, ч.1 ст.364, ч.1 ст.190, ч.2 ст.191 КК України, ОСОБА_3 зазначав, що у ОСОБА_4 , за сукупністю, наявні ознаки вчинення вказаних кримінальних правопорушень. Тому, з посиланням на ст.ст.55, 56, 60, 214, 215 КПК України, ОСОБА_3 у своїй заяві просив: прийняти, зареєструвати дану заяву про вчинення кримінального правопорушення та внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань; розпочати за цією заявою про вчинення кримінального правопорушення досудове розслідування у формі досудового слідства, у зв`язку із вчиненням дій, які мають ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.368, ч.1 ст.364, ч.1 ст.190 та ч.2 ст.191 КК України; про результати розгляду даної заяви та про початок кримінального провадження, повідомити письмово за адресою для листування ОСОБА_3 »

Вказана заява ОСОБА_3 11.08.2022 р. була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НП України» ХРУП за № 15231. Після чого, ця заява ОСОБА_3 була скерована начальнику СПД №1 ВП №3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, де 20.08.2022 р. була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал НП України» СПД №1 ВП №3 ХРУП за №1949.

Відомості до ЄРДР за цією, поданою ОСОБА_3 , заявою, датованою 10.08.2022 р., внесені не були, про що ОСОБА_3 було повідомлено листом №2286/121/119/110/104- 2022 від 31.08.2022 р.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Згідно з ч.2 ст.214 КПК України, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч.4 ст.214 КПК України).

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України).

Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора №298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4, 5 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить, що повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.

Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».

Отже, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

На думку слідчого судді, у поданій ОСОБА_3 заяві, яка датована 10.08.2023 р., викладені факти, які за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення кримінальних правопорушень, зокрема й тих, які передбачені ч.1 ст. 368, ч.1 ст.364, ч.1 ст.190 та ч.2 ст.191 КК України, оскільки ця заява не містить об`єктивних даних, які підтверджували би реальність конкретної події кримінальних правопорушень (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, зокрема, не йдеться у заяві про те, коли і де було вчинено, та в чому саме виразилось: шахрайство; привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; зловживання владою або службовим становищем; прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), не містить ця заява й конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації дій осіб за відповідними статтями Кримінального кодексу України, так, не йдеться у цій заяві про те, що: будь-яка особа передала або мала намір добровільно передати майно чи право на майно внаслідок її обману або зловживання її довірою; певна особа привласнила, розтратила або заволоділа саме чужим майном, яке було ввірене цій особі чи перебувало в її віданні; службова особа прийняла пропозицію, обіцянку або одержала неправомірну вигоду, або прохала надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення в інтересах певної особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища; було завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, внаслідок умисного використання службовою особою влади чи службового становища, всупереч інтересам служби, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи.

У п. 29 рішення Європейського суду з прав людини в справі Павлюлінець проти України (Заява № 70767/01) від 6 вересня 2005 року, суд висловив позицію, що право на порушення кримінальної справи проти третьої особи як таке не гарантується Конвенцією (Kubiszyn v. Poland, ухвала від 21 вересня 1999 року, заява N 37437/97).

З огляду на викладене, представник органу досудового розслідування обґрунтовано відмовив ОСОБА_3 у внесенні відповідних відомостей до ЄРДР.

Слідчий суддя не вбачає підстав для внесення відомостей за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР. Ініціювання кримінального переслідування щодо осіб, за встановлених обставин, є необґрунтованим засобом кримінально-правового примусу та не відповідає приписам кримінального процесуального закону.

Враховуючи, що уповноваженими особами Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області не була допущена бездіяльність, яка б виразилась у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, про яку також йдеться у поданій ОСОБА_3 скарзі, тому у задоволенні цієї скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 110, 214, 303- 307, 309, 395 КПК України,-

постановив:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя