Рішення

від 17.03.2023 по справі 183/1316/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1316/23

№ 2/183/1972/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

01 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Ухвалою суду від 14 лютого 2023 року відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що 01 березня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Новомосковського міського управління юстиції Дніпропетровської області зареєстрований шлюб між нею і відповідачем, актовий запис № 57.

Вона та відповідач не мають неповнолітніх дітей.

Позивачка зазначила, що вона та відповідач з 2017 року не підтримують сімейні стосунки, не проживають спільно та не ведуть сумісне господарство, оскільки мають різні погляди на життя, внаслідок чого виникали конфлікти, сварки, які призвели до втрати почуття любові та поваги один до одного, подальше спільне життя та збереження шлюбу вона вважає неможливим, таким, що суперечить її інтересам.

Позивач зазначила, що вона проживає спільно з іншим чоловіком, з яким планує укласти шлюб, у зв`язку з чим, просить не надавати часу для примирення.

В зв`язку з наведеним, в позовній заяві позивачка просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, представник позивача в заяві просила суд розглядати справу за її відсутності, позов ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі, просить суд розірвати шлюб, у разі повторної неявки відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення, після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити без змін.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те,що відповідачбув належним чином повідомленим про місце, дату і час розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 01 березня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Новомосковського міського управління юстиції Дніпропетровської області зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , актовий запис № 57, після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 присвоєне прізвище ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про одруження.

Подружжя не має неповнолітніх дітей від шлюбу, син сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повнолітнього віку.

Згідно зіст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки та жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно до п. 10Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відмічено, що зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в ст. 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч. 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує його добровільний характер.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 55 СК Українидружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Відповідно до ч. 3, 4ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

На підставі ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ч. 3ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ізстаттею 111 СК Українисуд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, і це не випадково, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення (частина п`ятастатті 191 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 рокув редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень (далі -ЦПК України 2004 року)).

Системний аналіз нормСК Українивказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Отже, надання строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно дост. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.

Відповідно до ч. 2 ст.114 СК Україниу разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст.115 СК України- документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

В судовому засіданні встановлено, що сторони з 2017 року не проживають спільно, припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, сімейні відносини не поновлювали, а тому суд у відповідності дост. 112 СК України, прийшов до висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, у зв`язку з чим, позов підлягає задоволенню і шлюб підлягає розірванню.

У відповідності до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 має право надалі іменуватися прізвищем, яке їй було присвоєне у зв`язку з реєстрацією шлюбу.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 104, 112, 113 СК України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 274, 276, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , зареєстрований 01 березня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Новомосковського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 57.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище ОСОБА_4 .

Стя гнути з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 судові витрати,які складаютьсяз витратпо сплатісудового зборуу розмірі1073,60грн.(однатисяча сімдесяттри грн..60коп.).

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене 17 березня 2023 року.

Суддя Д.І. Городецький