Ухвала

від 16.03.2023 по справі 389/772/23

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.03.2023

ЄУН 389/772/23

Провадження 2-з/389/1/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року місто Знам`янка

Кіровоградської області

Суддя Знам`янськогоміськрайонного судуКіровоградської областіУкраїнський ВіталійВалентинович розглянувшизаяву Заступника керівникаКіровоградської обласноїпрокуратури,в інтересахдержави вособі органу,уповноваженого державоюу спірнихвідносинах Головногоуправління Держгеокадаструв Кіровоградськійобласті, про забезпечення позову за його позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Агротранс» та Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , про конфіскацію земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В :

До Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області 14 березня 2023 року надійшла заява Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних відносинах Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на земельні ділянки з кадастровим номером 3522284900:02:000:0029 площею 7,5607 га, та з кадастровим номером 3522284900:02:000:0030 площею 7,6578 га, які знаходяться на території колишньої Пантазіївської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області (наразі Новопразької селищної ради Олександрійського району). Просить заборонити відповідачу розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3522284900:02:000:0029, 3522284900:02:000:0030 з іншими земельними ділянками.

Заява обґрунтована тим, що підставами звернення до суду стали порушення ст. 13,14,41 Конституції України, ст. 80,081,145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 спірних земельних ділянок. Так, прокуратурою встановлено, що ОСОБА_1 , яка єгромадянкою російськоїфедерації,на підставісвідоцтва проправо наспадщину зазаконом від04.08.2018,зареєстрованого уреєстрі нотаріальнихдій заномером 971,набула правовласності наземельну ділянкуплощею 7,5607га зкадастровим номером3522284900:02:000:0029з цільовимпризначенням дляведення товарногосільськогосподарського виробництва,розташовану натериторії Пантазіївськоїсільської радиЗнам`янськогорайону Кіровоградськоїобласті (наразіНовопразької селищноїрадиОлександрійського району).Також, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.08.2018, зареєстрованого у реєстрі нотаріальних дій за номером 972, набула право власності на земельну ділянку площею 7,6578 га з кадастровим номером 3522284900:02:000:0030 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Пантазіївської сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області (наразі Новопразької селищної ради Олександрійського району).

Право власності ОСОБА_1 на зазначені земельні ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.08.2018.

Успадковані земельні ділянки ОСОБА_1 передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Агротранс» - 02.03.2019 укладено договори оренди землі, право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.03.2019.

В подальшому зазначені земельні ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Агротранс» передано в суборенду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 - договори суборенди землі від 23.11.2020, право суборенди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.12.2020.

Відповідно до ч.4ст.81Земельного кодексуУкраїни землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. Ця норма є імперативною та не передбачає винятків.

ОСОБА_1 порушила процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та як іноземна громадянка не відчужила їх упродовж року після набуття права власності. На даний час відповідач без перешкод використовує спірні земельні ділянки на території України на власний розсуд. Володіння громадянкою російської федерації ОСОБА_1 земельними ресурсами на території України, власником яких відповідно до ст. 13 Конституції України є Український народ, в умовах розв`язаної російською федерацією повномасштабної війни створює загрозу національним інтересам України та її безпеці.

Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб, у першу чергу, громадян України.

Будь-яке подальше відчуження ОСОБА_1 спірних земельних ділянок порушуватиме право держави в особі уповноваженого органу на набуття їх у власність держави, шляхом конфіскації, оскільки особливо в умовах воєнного часу дані земельні ділянки мають використовуватись насамперед для забезпечення продовольчих потреб громадян України.

Згідно з ч.1 ст.153ЦПК України заява розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача.

Згідно зі ст.150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно наявний спір з приводу незаконного користування відповідачем земельними ділянками як громадянкою російської федерації та як наслідок застосування конфіскації до таких земельних ділянок.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Оцінивши доводи заяви суд зазначає наступне.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним

Також суд звертає увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майнає самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам,балансу інтересам сторін,суд приходить до висновку про вжиття заходів забезпечення позову саме шляхом заборонивідчуженняземельних ділянок, заборони розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 3522284900:02:000:0029, 3522284900:02:000:0030 з іншими земельними ділянками.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Міри по застосуванню зустрічного забезпечення позову судом не приймалися.

На підставі викладеного та керуючись ст.149-153, 157, 258- 260, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою у спірних відносинах Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області про забезпеченняпозовузадовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відчужуватиземельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3522284900:02:000:0029 площею 7,5607 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розпоряджатись нею, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з іншими земельними ділянками.

Заборонити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відчужуватиземельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3522284900:02:000:0030 площею 7,6578 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розпоряджатись нею, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельної ділянки з іншими земельними ділянками.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягувач Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області місце розташування вул. Академіка Корольова, 26 м. Кропивницький, код ЄДРПОУ 39767636.

Боржник ОСОБА_1 , місце проживання на території російської федерації АДРЕСА_1 , паспорт громадянина російської федерації НОМЕР_2 , виданий 20.11.2007 відділом по району Горіхово-Борисове Північне ВУ ФМС росії по м. Москва в ПАО, РНОКПП НОМЕР_1 .

Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційногосудупротягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.В.Український