Постанова

від 20.03.2023 по справі 725/8809/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2023 року м.Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчак В.Я. за участю секретаря судового засідання Михайлюка М.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Шоломіцького І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районногосуду м.Чернівцівід 09травня 2022року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , директора ТОВ «Оранж Текс», код ЄДРПОУ 40708977, вул. Кутузова, буд 125, оф. 14/1, м. Бровари Київської області, за ч.1 ст.483 МК України,-

УСТАНОВИВ

Короткий зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 09 травня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17145118 грн. 90 коп. з конфіскацією в дохід держави товару, а саме тканини загальною вагою 16255 кг, загальною вартістю 17145118 грн. 90 коп.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 коп.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи апелянта.

На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Клопотання про поновлення строку мотивує тим, що про розгляд справи йому не було відомо, оскільки він не був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, копії постанови та протоколу не отримував.

У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що оскаржувану постанову винесено судом першої інстанції без всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, за відсутності відомостей та доказів, які об`єктивно підтверджують його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Вказує, що в протоколі про порушення митних правил відсутня інформація про наявність або відсутність свідків, понятих, а також їхні підписи. Крім того відсутні дані про наявність чи відсутність захисника, що є порушенням права на захист.

Стверджує, що протокол був складений за його відсутності, копію протоколу він не отримував та про час і місце розгляду справи не був повідомлений, що позбавило його можливості реалізувати права, передбачені ст.498 МК України.

Зазначає, що підставою порушення справи став лист митних органів Республіки Туреччини, у якому вони просили сприяти у допомозі розслідувати справи, які порушила Республіка Туреччина, однак наявні матеріали справи не підтверджують факту необхідності порушення митної справи також в Україні відносно нього.

ЄУНСС 725/8809/21 Головуючий в І інстанції: Нестеренко Є.В.

Номер справи 33/822/179/23 Суддя-доповідач: Марчак В.Я.

Додає, що дані документи Республіки Туреччини не є виключними, беззаперечними та визначальними доказами його винуватості та не доводять умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Крім того, звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази, що дійсно з Республіки Туреччина надходив вищевказаний лист та відсутній офіційний належно засвідчений переклад даного листа, що позбавило суд можливості належним чином дослідити його.

Вказує, що митним органом не надано належних доказів, які б підтверджували вартість товару, та не вказано, які саме документи містять неправдиві відомості.

Обставини, встановлені Судом першої інстанції.

Згідно постанови районного суду, ОСОБА_1 в період часу з 05.12.2016 року по 30.03.2017 року в особі директора товариства з обмеженою відповідальністю "ОРАНЖ ТЕКС" вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товару загальною вагою 16 255 кг, загальною вартістю 17 145 118,90 гривень шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товару документів для здійснення митних формальностей, а саме: інвойс №97084 від 21.03.2017, паркінг лист №97084 від 21.03.2017, товаротранспортну накладну (CMR) №000254 від 21.03.2017, специфікація №62 від 21.032017 до Договору №1/16 від 05.12.2016; інвойс №97221 від 28.03.2017, паркінг лист №97221 від 28.03.2017, товаротранспортну накладну (CMR) №000243 від 28.03.2017, специфікація №69 від 28.03.2017 до Договору №1/16 від 05.12.2016 року, які містять неправдиві відомості щодо його вартості, кількості, ваги, відправника та продавця товару.

Дії ОСОБА_1 митним органом кваліфіковано за ч.1 ст.483 МК України.

Позиції учасників апеляційного провадження.

ОСОБА_1 та захисник Шоломіцький І.В. підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Чернівецьку митницю Держмитслужби було належним чином повідомлено про час, дату і місце розгляду справи, однак представник митниці не з`явився в судове засідання, тому апеляційний суд на підставі ч.6 ст.294 КУпАП, вважає за можливе розглядати справу без участі представника митниці.

Мотиви Суду.

Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови районного суду є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

У своїй постанові районний суд вказав, що ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений.

Згідно ст.256МК України,про часта місцерозгляду справипро порушеннямитних правилмитним органомцей органінформує особу,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності запорушення митнихправил,поштовим відправленнямз повідомленнямпро вручення,якщо цене булозроблено підчас врученнязазначеній особікопії протоколу про порушення митних правил.

У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Як встановлено в матеріалах справи не міститься повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 .

Крім того, в матеріалах справи відсутні підтвердження того, що ОСОБА_1 отримував лист від Чернівецької митниці чи повістки від Сумської та Київської митниць.

Направлення районним судом повістки на електронну адресу ТОВ «ОРАНЖ ТЕКС» також не підтверджує факту повідомлення, оскільки не встановлено, що вказана електронна адреса належить саме ОСОБА_1 .

Таким чином, судом першої інстанції не вжито належних заходів для виклику в судове засідання особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та забезпечення його прав згідно ст.268 КУпАП та 498 МК України.

За таких обставин, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до МК України, а в частині, що не регулюється ним відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно ч.1 ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до вимог ст. 489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил підлягає з`ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку апеляційного суду, розглядаючи дану справу, суд першої інстанції не дотримався таких вимог та прийшов до хибного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

Частиною 1 статті 483 МК України передбачена адміністративна відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктом даного правопорушення є встановлений національним законодавством порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Об`єктивна сторона полягає в діях, спрямованих на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України. При цьому, під дією мається на увазі активна поведінка (вчинок) особи, в якій відображена зовні її воля і що спрямована на спричинення певних негативних наслідків. Суб`єктом правопорушення є осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а також посадова особа підприємства. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що митним органом доведено наявність у діях ОСОБА_1 умислу на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та в матеріалах наявні належні докази на підтвердження цього.

У своїй постанові суд першої інстанції зазначив, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про порушення митних правил, митною декларацією №UA408150/2017/001483 від 24.03.2017 року, інвойсом №97084 від 21.03.2017, паркінг листом №97084 від 21.03.2017, товаротранспортною накладною (CMR) №000254 від 21.03.2017, специфікацією №62 від 21.03.2017 до Договору №1/16 від 05.12.2016; митною декларацією№UA408150/2017/001889від 30.03.2017 року,інвойсом №97221 від 28.03.2017, пакінг листом №97221 від 28.03.2017, товаротранспортною накладною (CMR) №000243 від 28.03.2017, специфікацією №69 від 28.03.2017 до Договору №1/16 від 05.12.2016, експортними митними деклараціями митних органів Республіки Туреччина№17341300ЕХ171468 від 21.03.2017, №17341300ЕХ171469 від 21.03.2017, №17341300ЕХ171465 від 21.03.2017, транзитними митними деклараціями №17LR3413000543927 від 21.03.2017, №17LR3413000465232 від 21.03.2017, №17LR3413000510134 від 21.03.2017 та іншими матеріалами справи.

З протоколу про порушення митних правил № 1950/40800/21 від 22.11.2021 року вбачається, що він складений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, понятих, захисника ( а.с.1-5).

Відповідно до ст.494 МК України, протокол про порушення митних правил повинен містити такі дані: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол; необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено; місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил; посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення; прізвища та адреси свідків, якщо вони є; відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно із статтею 511 МК України; інші необхідні для вирішення справи відомості.

Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування) . Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.

З матеріалів справи, вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складався у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протокол не містить відмітки про роз`яснення ОСОБА_1 його прав передбачених ст.498 МК України чи відмови від підпису останнього, протокол не підписаний ОСОБА_1 . У протоколі також відсутня інформація про можливість припинення провадження у справі про порушення митних правил шляхом компромісу, про що до протоколу вноситься відмітка, яка підписується особою , яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також, матеріали адміністративної справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 інформований належним чином працівниками митниці про наявність справи, отримання протоколу і про призначення справи до розгляду, оскільки матеріали справи не містять належних доказів такого повідомлення про вручення особі.

Таким чином, ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП та 498 МК України.

Окрім того, всупереч ст. 489 МК України, митним органом та судом не було з`ясовано чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про порушення митних правил від 22.11.2021р. був складений в якості реагування Чернівецької митниці на Лист митного органу Республіки Туреччини.

Відповідно до цього листа Міністерство торгівлі Республіки Туреччина для цілей свого розслідування просить перевірити документи, що додаються та інформувати щодо питань, позначених у відповідній таблиці ( а.с.29).

З протоколу також вбачається, що вартість товарів у товаросупровідних документах, поданих ОСОБА_1 вагою 15 125 кг становить 48102, 82 дол. США або 1301551, 14 грн по курсу НБУ станом на 24.03.2017 року та вартість товарів вагою 15 205 кг становить 48 141,11 дол. США або 1301 740,77 грн по курсу НБУ станом на 30.03.2017 року.

При цьому, вартість товарів, згідно документів, наданих митними органами Республіки Туреччина, вагою 11 120 кг становить 389292, 50 євро ( 11361276, 92 грн по курсу НБУ станом на 24.03.2017 року) та вагою 5 352 кг становить 199012,40 євро ( 5 783 841, 98 грн по курсу НБУ станом на 30.03.2017 року).

Слід зазначити, що вартість предметів порушення митних правил має важливе значення, відповідно до санкції ст. 483 МК України, проте Чернівецькою митницею її не встановлено.

Окрім того, події мали місце в період 2016 2017 року й матеріали справи неодноразово поверталися Чернівецькій митниці для проведення додаткової перевірки, зокрема: 20.01.2022 та 04.04.2022 року, разом з тим недоліки вказані в постановах суду не були усунуті.

Враховуючи суперечності між вартістю товарів, є неможливим визначити розмір штрафу, так як з метою встановлення точної вартості не було проведено відповідну експертизу митної вартості переміщуваного товару.

Згідно ст.495 МК України, доказами у справі, зокрема може бути висновок експерта.

Окрім цього, санкцією статті ч.1 ст.483 МК України передбачено, як додаткове покарання конфіскацію в дохід держави товарів, однак, суд першої інстанції постановляючи вилучити в дохід держави, тканину вагою 16255 кг, загальною вартістю 17 0145 118 грн 90 коп, не врахував, що даний товар не був вилучений митним органом, згідно протоколу. Більше того, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вказаний товар був розмитнений, було сплачено митні платежі до бюджету, і товар було реалізовано.

Посилаючись на документи , надані митними органами Республіки Туреччина, як на доказ винуватості, суд першої інстанції не врахував, що в матеріалах справи відсутній офіційний переклад даних документів.

За вимогами ч. 1 ст. 492 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою.

Таким чином, суд може надати відповідну оцінку документам, які стали підставою складання відносно особи протоколу про порушення митних правил, та які є в розумінні митного органу доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, лише за наявності належним чином оформленого перекладу з мови оригіналу на українську мову.

В даному випадку, слід враховувати положення ст. 503 МК України, яка чітко визначає, що перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил. Як перекладач може виступати посадова особа митного органу.

Як встановлено із матеріалів справи, лист за вих. №29980007/724.01.03/UA/64071071-66409713 має неофіційний переклад на українську мову, про що свідчить відповідна відмітка на вказаному документі (а.с. 29).

Апеляційний суд звертає увагу, що перекладено тільки вказаний лист, а встановити зміст інших документів неможливо через відсутність перекладу.

За таких обставин протокол про порушення митних правил не може бути належним доказом щодо точності даних, поданих у 2016-2017 роках, оскільки факт проведення розслідування митним органом Республіки Туреччина не може бути визначальним доказом винуватості ОСОБА_1 , а протокол не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, в матеріалах справи відсутні та митним органом, не надано будь яких відомостей про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушенням митних правил Республіки Туреччини.

При розгляді справ, суд оцінює надані докази, перевіряє їх зміст та відповідність вимогам, встановленим законодавством. Суд бере до уваги надані докази лише у тому випадку, якщо вони є належними та доводять обставини, які входять до предмету доказування та не може брати до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Окрім того, постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 21.03.2022 року, яка набрала законної сили, за аналогічних обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що до протоколу про порушення митних правил митним органом не долучено належних доказів на підтвердження обставин, викладених в протоколі, а, отже, висновки митного органу ґрунтуються на припущеннях, що є неприпустимим з огляду на вимоги чинного законодавства.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що матеріали справи не містять доказів про наявність у діях ОСОБА_1 умислу на порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України, зважаючи на те, що останній навіть не був на митниці та не давав жодних пояснень працівникам митниці, а це вказує на те, що ОСОБА_1 не було відомо про складення щодо нього протоколу про порушення митних правил.

Отже, обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 , викладені в протоколі про порушення митних правил, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Дослідивши наявні у справи докази, апеляційний суд вважає, що вину ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, не доведено поза розумним сумнівом.

Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 8 МК України, ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998р. (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа вчинила правопорушення, яке ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні, і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не дослідив у повній мірі всі фактичні обставини справи і дійшов передчасного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.458, 487, 489, 495, 527-529 МК України, ст.ст. 247, 294 КУпАП апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Першотравневогорайонного судум.Чернівцівід 09травня 2022року,якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України скасувати.

Провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду [підпис] В.Я. Марчак

Згідно з оригіналом

Суддя Чернівецького

апеляційного суду

(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)

20.03.2023 року

(дата засвідчення копії)