Рішення

від 17.03.2023 по справі 140/1735/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/1735/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення №2 (смт.Ратне) Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась з позовом до відділення №2 (смт.Ратне) Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо відмови в розгляді звернення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї; зобов`язання розглянути звернення від 08.12.2022 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї з урахуванням правової оцінки, наданої судом під час ухвалення рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася із заявою та необхідними документами до відповідача про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї. Однак, у відповідь вона отримала повідомлення про те, що її звернення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї не розглянуте у зв`язку з відсутністю повного пакета документів, оскільки в заяві та декларації не були в повному обсязі відображені відомості про членів сім`ї, зокрема відсутній паспорт доньки. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки донька бажає отримати паспорт у формі книжечки по досягненню 16-ти річного віку та не бажає отримувати паспорт у формі ІД-картки.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що 08.12.2022 позивач звернулася до відділення №2 (смт. Ратне) Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Однак, подаючи вказану заяву, позивач до декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою Мінсоцполітики, внесла не в повному обсязі всі відомості про членів своєї сім`ї, а саме відсутність паспорта громадянина України у доньки ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), яка бажає отримати паспорт книжечку по досягненню 16-ти річного віку та не бажає отримувати паспорт у формі ІД-картки.

Відповідно до абзацу 3 п.5 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. №250 форма декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, встановлюється Мінсоцполітики. Наразі форма декларації встановлена додатком 9 до наказу Міністерства соціальної політики України від 17 липня 2019 року №1106, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2019 року за №8878/33859. Графа 4 пункту 3 розділу І вищевказаної форми передбачає зазначення саме серії та номера паспорта (за наявності)/свідоцтва про народження дитини/реквізити посвідки на постійне/тимчасове проживання.

Заява ОСОБА_1 від 08.12.2022 була розглянута, але, відповідно до пункту 5 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, через відсутність інформації щодо наявності паспорта громадянина України у дитини заявниці ОСОБА_2 , вважається такою, що не подана. Позивачку 03.01.2023 було повідомлено про це в повідомлені вказано, що заявниця має право повторно звернутись із заявою та декларацією за умови належного оформлення даних документів.

З врахуванням наведеного, представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач 08.12.2022 звернулась до Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації відділення №2 (смт. Ратне) із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям разом із декларацією про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. При цьому, у декларації як членів сім`ї позивач зазначила, зокрема, дітей - ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , та чоловіка ОСОБА_6 . У декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів державної допомоги вказала номер і серію свідоцтва про народження дітей та їх РНОКПП, щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_1 вказала серію і номер паспорта громадянина України та зазначила, що РНОКПП відсутні.( а.с.17)

Листом Управління соціального захисту населення Ковельської районної державної адміністрації відділення №2 (смт. Ратне) повідомило позивача, що її звернення не розглянуте, оскільки, посилаючись на пункт 5 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 (зі змінами), заява та декларація вважаються такими, що не подані, у разі внесення не в повному обсязі відомостей про членів малозабезпеченої сім`ї. (а.с.5)

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01.06.2020 №1768-ІІІ (далі - Закон №1768-ІІІ) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї; малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім`ї.

Відповідно до статті 3 Закону №1768-ІІІ право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України.

За приписами частин першої, другої статті 4 Закону №1768-ІІІ призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім`ї.

Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім`ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», визначає Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 (в редакції постанови від 22.07.2020 №632, далі - Порядок №250).

Відповідно до пункту 2 Порядку №250 державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім`ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім`ї. Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.

За приписами пункту 3 Порядку №250 призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем проживання уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї.

Пунктом 5 Порядку №250 передбачено, що для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім`ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:

- заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;

- декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);

- довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;

- довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності).

Інформація про склад малозабезпеченої сім`ї заявника зазначається в декларації.

До складу малозабезпеченої сім`ї заявника включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім`ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування. Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім`ї не включаються. Права члена сім`ї має одинока особа. Склад малозабезпеченої сім`ї заявника визначається на дату звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

Заява та декларація вважаються такими, що не подані, у разі внесення не у повному обсязі відомостей про членів малозабезпеченої сім`ї (прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія та номер свідоцтва про народження (для дитини віком до 14 років), серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи іншого документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Судом встановлено, що станом на день подання заяви про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (08.12.2022) дочці позивачки ОСОБА_1 виповнилося 15 повних років та відповідно до вимог Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр» вона мала отримати паспорт громадянина України у формі ID-картки.

Однак, як стверджує позивач, її неповнолітня донька ОСОБА_2 відмовилася від отримання паспорта у формі ID-картки.

Суд заперечує, щодо неможливості видати паспорт у формі книжечки, з огляду на приписи статті 21 Закон №5492-VI, якими встановлено обов`язок громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку отримати паспорт громадянина України, а приписами Положення №2503-ХІІ передбачено отримання паспорта з шістнадцятирічного віку, то суд вважає такі дії безпідставними, з огляду на таке.

Так, тимчасовий порядок №456 також визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.

Частинами другою, третьою статті 7 КАС України передбачено, що суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

З огляду на викладені норми процесуального права, суд вважає, що до спірних правовідносин застосуванню підлягає Закон №5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення №2503-ХІІ та Тимчасовий порядок №456.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 18.11.2021 року у справі №420/4049/20.

Крім того, приписи Закону № 5492-VI є імперативними, оскільки останніми встановлено обов`язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу може створювати перешкоди у реалізації своїх громадянських прав.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Так, перевіряючи дії суб`єкта владних повноважень відповідно до закріплених у частині другій статті 2 КАС України критеріям, суд дійшов висновку, що такі дії відповідають критеріям правомірності, прийняті з урахування всіх обставин справи.

За правилами частин першої, шостої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України суд дійшов висновку про те, що відповідач відмовляючи у розгляді звернення позивача від 08.12.2022 діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку із чим у задоволенні взаємопов`язаних позовних вимог належить відмовити.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 26 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Дмитрук