Рішення

від 20.03.2023 по справі 200/2045/22

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2023 року Справа№200/2045/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ушенка С.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» (ЄДРПОУ 30790503; юридична адреса: 85380, Донецька обл., Покровський р-н, с. Мемрик, вул. Центральна) до Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845; юридична адреса: 03135, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 14) в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Флотська, 145) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30.11.2021 № 283928, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30.11.2021 № 283928.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Управлінням Укртрансбезпеки в Донецькій області винесено постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» за порушення абз.17 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач вважає постанову протиправною, оскільки ним перевозився подільний вантаж (пшениця), дозвіл на рух якого з перевищенням вагових параметрів не видається. Крім того зауважує на ненаданні контролюючим органом після проведення габаритно-вагового контролю довідки про проведення габаритно-вагового контролю, яка б підтверджувала перевезення ТОВ «Агрофірма «Колос» пшениці з перевищенням нормативних вагових параметрів.

Відповідачем відзив на позовну заяву до суду не подано.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» є юридичною особою, зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 30790503), юридична адреса: 85380, Донецька обл., Покровський р-н, с. Мемрик, вул. Центральна, основний вид діяльності 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 ТОВ « «» належить автомобіль МАЗ 6501С5, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно товарно-транспортної накладної № 125 від 03.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос», яке розташоване за адресою: Донецька обл., село Мемрик, вул. Центральна, взяло на себе зобов`язання доставити пшеницю до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд», яке розташоване за адресою: Донецька обл., смт. Просяна, вул. Пролетарська, буд.1а.

03 листопада 2021 року на автомобільній дорозі Н-15 «Запоріжжя-Донецьк» відповідачем було здійснено перевірку транспортного засобу - МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Агрофірма «Колос».

Відповідно до талону № 3000 від 03 листопада 2021 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, встановлено навантаження на здвоєну вісь 22700 кг. Повна маса транспортного засобу 29950 кг.

За результатами перевірки відповідачем складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 284808 від 03 листопада 2021 року, відповідно до якого під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час надання послуг з перевезень вантажів (згідно ТТН від 03.11.2021 № 125) перевізник ТОВ «Агрофірма «Колос» здійснювало перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень навантаження на здвоєну вісь понад 30 відсотків при допустимих 16 т, фактичне навантаження 22700 кг, відповідальність за яке передбачена абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За результатом розгляду комісією матеріалів перевірки Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 30 листопада 2021 року винесено постанову № 283928 про застосування до ТОВ «Агрофірма «Колос» адміністративно-господарського штрафу у сумі 51 000 грн. за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Спірним питанням у даній справі є правомірність прийняття відповідачем постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30.11.2021 № 283928.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), відповідно частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Частиною другою статті 29 Закону № 3353-ХІІ встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон № 2344-ІІІ) реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 8 цього Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно з підпунктами 2 та 29 пункту 5 зазначеного Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567), згідно з пунктами 2, 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі); державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Статтею 34 Закону № 2344-ІІІ, порушення якої встановлено в ході рейдової перевірки позивача, визначені загальні вимоги до автомобільного перевізника, який, зокрема, виходячи зі спірних у даній справі правовідносин, повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Суд зауважує, що позивач притягнутий до відповідальності за порушення ст. 48 Закону № 2344-ІІІ, частиною третьою якої встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону № 3353-ХІІ до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

За приписами частини другої статті 29 вказаного Закону з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 16 Порядку № 1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

У розумінні Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку № 879).

За змістом пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно п. 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, (далі - Правила дорожнього руху) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Як вказано вище, в цьому випадку під час проведення габаритно-вагового контролю встановлено перевищення перевізником ТОВ «Агрофірма «Колос» встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Відповідно до статті ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства, суд вважає, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі, а перевезення подільного вантажу з перевищенням навантаження на вісі заборонено.

Вантажем, який перевозився водієм позивача, є пшениця, тобто вантаж є подільним, адже може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодження його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.

Головною метою такої заборони є збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.

Відтак, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.

Згідно з абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ, за яким на позивача накладений штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, законодавством не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ за відсутність такого дозволу.

Враховуючи, що перевезення подільного вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм заборонено та видача відповідного дозволу на перевезення подільного вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм не передбачена, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого абзацом 17 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ, що обумовлює протиправність оскарженої постанови.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що транспортний засіб не був затриманий та продовжив рух.

Суд зауважує, що пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до пункту 22 Порядку № 879 у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно зі статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Існує правова позиція Верховного Суду, яка викладена в постанові від 29.01.2020 у справі № 814/1460/16, згідно якої у випадку перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами до перевізника може бути застосована відповідальність лише у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всі основні аргументи та докази, на яких ґрунтувалися доводи та заперечення сторін і які були надані до суду, судом розглянуто та оцінено в розрізі норм чинного законодавства та встановлених обставин справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30.11.2021 № 283928, а, отже, позоані вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції від 27.01.2022 № 0.0.2436060066.1 позивачем сплачено 2481,00 грн. судового збору, який, за таких обставин, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-14, 19-22, 72-78, 94, 132-143, 159-165, 192-205, 241-247, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» (ЄДРПОУ 30790503; юридична адреса: 85380, Донецька обл., Покровський р-н, с.Мемрик, вул. Центральна) до Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845; юридична адреса: 03135, м. Київ, пр-т Перемоги, буд. 14) в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Флотська, 145) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30.11.2021 №283928, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (місцезнаходження: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Флотська, 145) про застосування адміністративно-господарського штрафу № 283928 від 30 листопада 2021 року, якою постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» (ЄДРПОУ 30790503; юридична адреса: 85380, Донецька обл., Покровський р-н, с. Мемрик, вул. Центральна) адміністративно-господарський штраф у сумі 51000,00 грн.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845; юридична адреса: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 14) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Колос» (ЄДРПОУ 30790503; юридична адреса: 85380, Донецька обл., Покровський р-н, с. Мемрик, вул. Центральна) судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 березня 2023 року.

Суддя С.В. Ушенко